Ухвала

від 23.09.2021 по справі 766/3037/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/3037/20 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 11-кп/819/802/21 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27

ч. 4 ст. 368 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3

ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участі прокурора: ОСОБА_6

обвинувачених: ОСОБА_7

ОСОБА_8

адвокатів: ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62019000000000720 за апеляційними скаргами прокурора, потерпілого ОСОБА_13 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2021 року відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кізомис Білозерського району Херсонської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки с. Кожемяки Верхньорогачинського району Херсонської області, проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2021 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62019000000000720 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2021 року скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

Вказує, що суд не навів жодних обґрунтувань прийнятого рішення, обмежився лише відображенням припущень сторони захисту, викладених у клопотанні та прийнятим рішенням, що не відповідає вимогам ст. ст. 314, 370 КПК України та є безумовною підставою для його скасування у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Зауважує, що системний аналіз положень п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1, 5 ст. 28, п. 3 ч. 2 ст. 283, ч. 1, 2 ст. 113, ч. 2 ст. 214, ч. 1,4 ст. 219, ч. 3 ст. 294 КПК України дає підстави стверджувати, що логічним закінченням стадії досудового розслідування є саме складання прокурором обвинувального акта.

Прокурор має право приймати процесуальні рішення виключно в межах процесуальних строків, зокрема звернутися до суду зі складеним обвинувальним актом виключно в межах строків досудового розслідування. Складання обвинувального акту, його затвердження вже є закінченням досудового розслідування, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 110 КПК України.

21 червня 2019 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України відповідно. Тобто з цієї дати почав відлік строк досудового розслідування зазначеного кримінального провадження.

Строк досудового розслідування продовжувався:

- постановою заступника Генерального прокурора України від 02 серпня 2019 року до 21 вересня 2019 року;

- ухвалами слідчого судді Херсонського міського суду від 13 вересня 2019 року та 15 листопада 2019 року до 21 листопада 2019 року та 21 грудня 2019 року відповідно.

Апелянт зазначає, що кінцевим строком досудового розслідування є 21.12.2019 року.

20 грудня 2019 року слідчим на виконання доручення прокурора, в порядку ст. 290 КПК України було повідомлено сторонам кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, тобто в цей день строк досудового розслідування зупинився на час ознайомлення сторонами з матеріалами провадження і залишився 1 день строку досудового розслідування.

Сторона захисту після відкриття матеріалів кримінального провадження почала зловживати своїми процесуальними правами, що виразилося в численних скаргах, запереченням, не явках до слідчого, зволікання з ознайомленням.

Вважає, що суд не врахував положення п. 3 ч. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України від 17 жовтня 2014 року №11, у якому зазначено про необхідність оцінювати поведінку учасників кримінального провадження, а саме слід враховувати належне виконання своїх процесуальних обов`язків, існування випадків зловживання процесуальними правами, що у зазначеному кримінальному провадженні мало місце.

Прокурор зазначає, що після численних зловживань, 10 лютого 2020 року всі учасники провадження ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, про що свідчать відмітки у протоколі ознайомлення, копію якого долучено до матеріалів провадження.

Строк ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування тривав з 20.12.2019 року по 10.02.2020 року.

З 11 лютого 2020 року почав свій відлік строку досудового розслідування, який в цей день й закінчився.

Відразу після ознайомлення учасниками провадження з матеріалами досудового розслідування в цей же день 10 лютого 2020 року слідчим складено обвинувальний акт, прокурором його затверджено та вручено підозрюваним та їх захисникам, про що свідчать відповідні розписки.

Складання, затвердження та вручення сторонам обвинувального акту відбулося 10 лютого 2020 року, тобто в межах строку досудового розслідування.

Апелянт вважає, що строк досудового розслідування пропущено не було, оскільки всі дії зі складання, затвердження та вручення обвинувального акту відбулися 10 лютого 2020 року, тобто в межах строку досудового розслідування, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 110 КПК України.

Таким чином строк досудового розслідування слідчим, прокурором пропущено не було, оскільки всі дії зі складання, затвердження та вручення обвинувального акта відбулися 10.02.2020 року, тобто в межах строку досудового розслідування, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 110 КПК України.

Посилання сторони захисту на те, що обвинувальний акт скеровано до суду лише 21.02.2020 року, тобто поза межами строку досудового розслідування вважає неспроможними, оскільки завершенням стадії досудового розслідування є дії, пов`язані зі складанням, затвердженням та врученням обвинувального акта, що було здійснено в межах строку досудового розслідування 10.02.2020 року.

Крім цього, апелянт вказує, що відповідно до практики ЄСПЛ, суд за своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що здійснено не було. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В апеляційнійскарзі потерпілий ОСОБА_13 просить скасувати ухвалу суду та направити матеріали кримінального провадження на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Вказує, що ухвала винесена з істотним порушенням кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому ухвала підлягає скасуванню.

Вказує, що у суду не було підстав для закриття кримінального провадження, оскільки строки досудового розслідування не були пропущені.

21.06.2019 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було повідомлено про підозру і цей день є початком двомісячного строку для закінчення досудового слідства.

Строк досудового розслідування продовжувався до 21.12.2019 року включно.

20.12.2019 року складено протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, 10.02.2020 року закінчилася процедура ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Строк досудового розслідування закінчувався 11.02.2020 року, до закінчення якого був складений обвинувальний акт і вручений стороні захисту.

Стверджує, що суд першої інстанції, встановивши, що обвинувальний акт було складено в межах строку досудового розслідування повинен був відмовити у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.

КПК України не містить норми про чіткі строки надходження до суду обвинувального акту з моменту його затвердження, а також норми щодо наслідків надходження до суду, складеного у належні строки обвинувального акту поза межами строків досудового розслідування.

Зазначає, що прокурор міг звернутись до суду раніше, а надійшов обвинувальний акт до суду пізніше і це, на думку апелянта, не є порушенням норм процесуального права і не може бути підставою для закриття кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного розгляду.

Прокурор, представник потерпілого адвокат ОСОБА_11 підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг прокурора та потерпілого.

Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх захисники-адвокати ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційних скарг.

Потерпілий ОСОБА_13 в судове засідання не з`явився, направив заяву про здійснення апеляційного розгляду за його відсутності.

На апеляційні скарги надійшли письмові заперечення адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , в яких вони вказують на необґрунтованість доводів апеляційних скарг та просять їх відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Мотиви суду.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що 23.05.2019 року до ЄРДР були внесені відомості за № 62019000000000720 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КПК України.

21.06.2019 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, а ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Останньою ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 15.11.2019 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 21.12.2019 року включно.

20.12.2019 року, тобто за 1 день до закінчення строку досудового розслідування прокурор надав доручення слідчому повідомити сторони кримінального провадження про завершення досудового розслідування і надати доступ до матеріалів досудового розслідування.

10.02.2020 року сторона захисту закінчила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

10.02.2020 року слідчим ОСОБА_14 було складено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. В цей же день обвинувальний акт був затверджений прокурором, його копії вручені ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , адвокатам ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

11.02.2020 року копію обвинувального акта вручено адвокату ОСОБА_17 .

Супровідним листом від 21.02.2020 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був спрямований до Херсонського міського суду і в цей же день отриманий судом.

Ухвалою Херсонського міського суду від 01.09.2020 року обвинувальний акт був повернутий прокурору для виправлення недоліків.

26.11.2020 року слідчим ОСОБА_14 було складено новий обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України і 01.12.2020 року направлений до Херсонського міського суду Херсонської області.

Ухвалою від 25.06.2021 року, постановленою під час підготовчого судового засідання, Херсонський міський суд на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62019000000000720 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено 10.02.2020 року, тобто в межах строку досудового розслідування, проте направлений до суду лише 21.02.2020 року, тобто після сплину строку досудового розслідування, що є безумовною підставою для закриття провадження.

Такі висновки суду ґрунтуються на приписах кримінального процесуального закону та узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду із застосуванням таких норм права викладеними у постанові від 15.09.2021 року у справі № 711/3111/19, у постанові від 01.07.2021 року у справі № 752/ 3218/20, у постанові від 17.02.2021 року у справі № 344/6630/17, в ухвалі від 15.03.2021 року у справі № 676/6116/ 18.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зокрема у своїх правових висновках Верховний Суд зазначав, що за приписами п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу ст. 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Вказана норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Відповідно до частини 1 статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК України).

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частина 4 статті 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до статті 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з положеннями статті 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд може бути проведений виключно стосовно особи, яка набула статусу обвинуваченого в порядку, передбаченому Законом.

Підготовче провадження є своєрідним процесуальним фільтром між досудовим провадженням і судовим розглядом, одним із завдань якого є перевірка відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора.

Перевірка судом першої інстанції у підготовчому провадженні дотримання прокурором вимог, передбачених статтями 291, 293 КПК України, а також виконання ним приписів статті 219 КПК України в частині направлення обвинувального акта у строки досудового розслідування є передумовою набуття підозрюваним у вчиненні злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, процесуального статусу обвинуваченого стосовно якого, відповідно до частини 1 статті 337 КПК України, має здійснюватися судовий розгляд.

Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Встановлені судом першої інстанції обставини, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, свідчать про те, що на дату відкриття слідчим матеріалів досудового розслідування 20.12.2019 року до закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишився 1 день.

З 20.12.2019 року по 10.02.2020 року здійснювалося ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування.

Отже, після 10.02.2020 року продовжується перебіг строку досудового розслідування і 11.02.2020 року включно він закінчується.

Тому у строк до 11.02.2020 року включно слідчий та прокурор мав скласти обвинувальний акт та направити його до суду.

Однак згідно супровідного листа та штампу суду видно, що обвинувальний акт до суду прокурор направив лише 21.02.2020 року, тобто вже після закінчення строку досудового розслідування, і в цей же день був отриманий судом.

За таких обставин, висновки суду про те, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України ґрунтується на матеріалах провадження.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянтів про те, що строк досудового розслідування закінчується складанням обвинувального акта, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був складений та вручений у межах досудового розслідування, а КПК України не визначає у який строк обвинувальний акт має бути спрямований до суду.

Такі твердження не ґрунтуються на вимогах ч. 1 ст. 219, ч. 2 ст. 42, п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до яких строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

Те, що суд прийняв процесуальне рішення про закриття кримінального провадження в ході підготовчого судового засідання вже після надходження до суду обвинувального акта після виправлення прокурором недоліків обвинувального акта, не ставить під сумнів правильність висновків суду, оскільки до закінчення строку досудового розслідування обвинувальний акт спрямований до суду не був, а його повернення прокурору для виправлення недоліків і повторне звернення до суду з актом після завершення строку досудового розслідування жодним чином не впливає на висновок суду про наявність підстав для закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Доводи прокурора про те, що суд не навів мотиви прийняття рішення про закриття кримінального провадження є безпідставними.

Як видно, в ухвалі суд виклав встановлені ним обставини та підстави для закриття кримінального провадження з посиланням на норми кримінального процесуального закону. Навів суд і мотиви неврахування заперечень прокурора проти закриття кримінального провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції з підстав зазначених в апеляційних скаргах скасуванню не підлягає, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б стали безумовною підставою для скасування ухвали суду під час апеляційного розгляду не встановлено.

Керуючись ст. 404, 407, 419, 376 ч. 2 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора, потерпілого ОСОБА_13 залишити без задоволення.

Залишити без змін ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 червня 2021 року, якою на підставі п. 10 ч 1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62019000000000720 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом 3-х місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді: (три підписи)

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4