Ухвала
від 27.09.2021 по справі 331/6352/16-ц
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

27.09.2021

Справа № 331/6352/16-ц

Провадження № 6/331/187/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Жуковій О.Є.

за участю секретаря : Мироненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача правонаступником у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у вересні 2021 року звернувся до суду із вказаною заявою про заміну стягувача правонаступником у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних.

Вимоги мотивовані, зокрема тим, що постановою Запорізького апеляційного суду від 21 березня 2019 року стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_2 нараховані інфляційні втрати та три проценти річних за період з 12.08.2011 року по 16.09.2016 року на суму заборгованості, нарахованої на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2011 року у загальному розмірі 62776 грн. 08 коп.

На виконання вказаного судового рішення було видано виконавчий лист.

Стягувач за вказаним виконавчим документом померла .

Заявник вказує, що оскільки він є єдиним спадкоємцем, то з прийняттям спадщини відбулася заміна кредитора за вимогами від ОСОБА_2 на його користь.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, надав клопотання про розгляд заяви без його участі.

У судове засідання представник боржника Головного Управління ПФ України у Запорізькій області не з`явився, повідомлявся судом належним чином. У наданому відзиві в задоволенні заяви просив відмовити посилаючись на те, що судове рішення виконується ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області і управління не володіє інформацією щодо актуальності стягнення коштів , крім того ОСОБА_3 не вказав в якому виконавчому провадженні він просить замінити стягувача , а з заяви вбачається спір про цивільне право , який не може бути вирішений в порядку процесуальних питань, що витікають з виконання рішення.

З огляду на наведене, на підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Як встановлено судом, постановою Запорізького апеляційного суду від 21 березня 2019 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя, про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних задоволено. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_2 нараховані інфляційні втрати та три проценти річних за період з 12.08.2011 року по 16.09.2016 року на суму заборгованості, нарахованої на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2011 року у загальному розмірі 62776 грн. 08 коп.

На підставі зазначеного рішення судом 16.05.2019 року видано виконавчий лист.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 вересня 2019 року замінено боржника на правонаступника Головне Управління ПФ України у Запорізькій області.

Матеріалами заяви підтверджено, що стягувач за вищевказаним виконавчим листом ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки наданої приватним нотріусом ЗМНО ОСОБА_4 , ОСОБА_1 прийняв спадщину після и померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 (спадкова справа № 7/2021). Відомостей про інших спадкоємців , які заявили про прийняття та оформлення спадщини після померлої ОСОБА_2 , в матеріалах вищезгаданої спадкової справи не має.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою зокрема, внаслідок правонаступництва, а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Верховний Суд у Постанові від 27.01.2021 справа № 569/1799/19 тлумачить процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв`язку з переходом до неї суб`єктивних матеріальних прав.

Можливість процесуального правонаступництва визначається можливістю правонаступництва в матеріальному праві. При цьому в матеріальному праві виділяють універсальне та сингулярне правонаступництво. Універсальне правонаступництво має місце в тих випадках, коли перехід прав та обов`язків однієї юридичної особи до іншої відбувається в результаті реорганізації, а поміж фізичними особами - в порядку спадкування. Сингулярне правонаступництво має місце, коли сторона перепоступається правом вимоги, чи здійснює переведення боргу, або приймає борг іншої особи на себе. Розподіл матеріального правонаступництва на універсальне та сингулярне пов`язаний з об`єктом прав та обов`язків, що переходять до правонаступника. І хоча матеріальне правонаступництво може бути універсальним чи сингулярним, процесуальне правонаступництво, хоча і є необхідним наслідком правонаступництва в матеріальному праві, завжди універсальне: в рамках процесу правонаступник в усіх випадках цілком замінює правопопередника і користується комплексом процесуальних прав та обов`язків сторони чи третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.442 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Крім того, норма статті 442ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно ізЗаконом України Про виконавче провадження .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

До таких же висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 19.02.2020 по справі №2-3897/10.

Оцінюючи доводи заявника щодо переходу до нього всіх вимог що випливають з постанови Запорізького апеляційного суду від 21.03.2019 у порядку спадкування, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 березня 2019 року стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_2 відповідну грошову суму, яка є майном, а тому ці кошти входять до складу спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України Здійснення права на спадкування ) та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу Оформлення права на спадщину ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст.1296 ЦК України). Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Отже, заявник, звернувшись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої матері вважається таким, що прийняв спадщину після неї, а отже, є її правонаступником.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявник ОСОБА_1 , як правонаступник померлої ОСОБА_2 набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржника Головного Управління ПФ України у Запорізькій області, а відтак, вимоги заявника про заміну стягувача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про витребування доказів в межах розгляду заяви про заміну сторони правонаступником , суд зауважує що витребування доказів на стадії розгляду судом питань пов`язаних з виконанням судових рішень, цивільно-процесуальним кодексом не передбачено.

Окрім цього, інформація щодо виконання органом Казначейства судового рішення , не має правого значення для вирішення питання щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа для виконання.

Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 352-355, 442 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача правонаступником у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Олександрівському районі м. Запоріжжя про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних задовольнити.

Замінити стягувача - ОСОБА_2 , у виконавчому листі, виданому Жовтневим районним судом м. Запоріжжя на примусове виконання судового рішення по справі 331/6352/16-ц, на правонаступника - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складений 27 вересня 2021 року.

Суддя: О.Є. Жукова

СудЖовтневий районний суд м. Запоріжжя
Дата ухвалення рішення27.09.2021
Оприлюднено29.09.2021
Номер документу99921472
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —331/6352/16-ц

Постанова від 07.12.2021

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кримська О. М.

Постанова від 07.12.2021

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кримська О. М.

Ухвала від 22.11.2021

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кримська О. М.

Ухвала від 22.11.2021

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Кримська О. М.

Ухвала від 17.11.2021

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Поляков О. З.

Ухвала від 10.11.2021

Цивільне

Запорізький апеляційний суд

Поляков О. З.

Ухвала від 27.09.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

Жукова О. Є.

Ухвала від 18.08.2021

Цивільне

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

Жукова О. Є.

Ухвала від 23.03.2020

Цивільне

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

Жукова О. Є.

Ухвала від 03.02.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Фаловська Ірина Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні