Рішення

від 09.09.2021 по справі 910/6174/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2021Справа № 910/6174/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області

до Приватного підприємства "Соло"

про відшкодування збитків у розмірі 997 140,11 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Федун М.М. (посвідчення прокуратури);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Фумельов І.О. (ордер серія АА № 1013706 від 05.08.2021);

Ємець В.А. (керівник).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області (надалі за текстом також - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Озерської сільської ради Бородянського району Київської області (надалі за текстом також - позивач) до Приватного підприємства "Соло" (надалі за текстом також - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 997 140,11 грн.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, підставою для звернення до суду з цим позовом є порушення інтересів територіальної громади с. Озера, а саме неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за укладеним з позивачем договором, внаслідок чого позивачу завдано збитки, оскільки капітальний ремонт проїзної частини не відповідав проектній документації.

Окрім того прокурор зазначає, що Озерська сільська рада, знаючи з 2015 року, про наявність порушення інтересів держави, самоусунулась від виконання покладених державою функцій щодо відшкодування встановлених збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 відкрито провадження у справі №910/6174/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.06.2020.

10.06.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви прокурора без розгляду.

10.06.2020 до Господарського суду міста Києва від Озерської сільської ради Бородянського району Київської області надійшли пояснення.

11.06.2020 розгляд справи було відкладено на 16.07.2020.

16.07.2020 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 призначено підготовче засідання на 06.08.2020.

06.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 17.09.2020.

17.09.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та заява про залишення позову без розгляду.

17.09.2020 суд, розглянувши подані клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та зупинення провадження у справі, дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, зважаючи на необґрунтованість доводів заявника.

У судовому засіданні 17.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.10.2020.

22.10.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

22.10.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про виклик експерта та призначення експертизи.

22.10.2020 суд, розглянувши подані клопотання про зупинення провадження у справі та виклик експерта, дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, зважаючи на необґрунтованість доводів заявника.

22.10.2020 суд, повернувся до розгляду справи № 910/6174/20 у підготовчому провадженні та відклав розгляд справи на 12.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 призначено у справі № 910/6174/20 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі № 910/6174/20, з постановленням нового рішення - про відмову в задоволенні клопотання Озерської сільської ради Бородянського району Київської області про призначення у справі судової експертизи.

04.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/6174/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 поновлено провадження у справі № 910/6174/20, підготовче засідання призначено на 29.04.2021.

29.04.2021 підготовче засідання по справі відкладено на 13.05.2021.

13.05.2021 до Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшло клопотання про заміну Озерської сільської ради Бородянського району Київської області на Гостомельську селищну раду Бучанського району Київської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021, замінено позивача у справі № 910/6174/20 - Озерську сільську раду Бородянського району Київської області на її правонаступника - Гостомельську селищну раду Бучанського району Київської області, розгляд підготовчого провадження було відкладено на 10.06.2021.

У судовому засіданні 10.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.07.2021.

15.07.2021 судове засідання по справі відкладено на 19.08.2021.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.08.2021 подав клопотання про зупинення провадження у справі та про призначення додаткової судової експертизи, які залишені без розгляду.

У судовому засіданні 19.08.2021 представник відповідача подав заяву про відвід судді у справі № 910/6174/20, яка залишена без розгляду, розгляд справи відкладено на 09.09.2021.

У судовому засіданні 09.09.2021 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2015 між Озерською сільською радою, як замовником, та Приватним підприємством "Соло", як виконавцем, укладено Договір № 04/02-15 (надалі за текстом також - Договір), згідно пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з проектування та капітального ремонту проїзної частини вулиці Першотравнева, за адресою: с. Озера, Бородянського району, Київської області.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, договірна ціна предмета цього Договору визначається кошторисом і складає 851 213,00 грн., крім того ПДВ 20% - 170 242,60 грн. Загальна вартість по цьому Договору з ПДВ становить 1 021 455,60 грн.

Порядок розрахунків визначений у пункті 4.1. Договору, відповідно до якого перед початком виконання робіт замовник перераховує виконавцю 30% авансу від договірної ціни, що разом з ПДВ 20% становить 302 972,46 грн.

В подальшому, розрахунки за фактично виконані виконавцем роботи здійснюються замовником протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання виконаних робіт за відповідний період на підставі статті 51 Бюджетного кодексу України (пункту 4.2. Договору).

Згідно пункту 7.2. Договору, роботи вважаються виконаними після підписання сторонами двостороннього акта виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість робіт (форма КБ-3) в п`ятиденний термін після виконання робіт.

У пунктах 8.1. та 8.2. Договору, сторони визначили, що гарантійний термін на виконані роботи, передбачені пунктом 1.1., цього Договору, діє протягом 5 років з моменту підписання Акта виконаних робіт. Виявлені протягом гарантійного терміну недоліки та недоробки, допущені виконавцем, усуваються ним за свій рахунок.

На виконання умов укладеного Договору, Озерська сільська рада, платіжним дорученням №2 від 13.05.2015 перерахувала на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Соло" авансовий платіж у розмірі 302 972,46 грн., а також 11 547,49 грн. платіжним дорученням №1 від 13.05.2015 із вказанням у призначенні платежу - "за вишукувальні і проекті роботи, акт виконаних робіт №1/05/05 від 12.05.2015 р. Договір №04/02-15 від 12.05.2015 в т.ч. ПДВ - 1 924,58".

За результатом виконаних робіт сторонами було складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) № 1 за червень 2015 року від 11.06.2015 (на суму 635 496,00 грн.) та № 2 за червень 2015 року від 22.06.2015 (на суму 373 191,60 грн.), а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3).

Згідно платіжних доручень №3 від 11.06.2015 та № 4 від 24.06.2015 Озерська сільська рада перерахувала на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Соло" грошові кошти у розмірі 320 976,05 грн. та 373 191,60 грн. відповідно.

Як стверджує прокуратура у позовній заяві, в результаті опрацювання матеріалів кримінального провадження № 420015110120000015 від 04.08.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України було виявлено факти невідповідності актів виконаних робіт фактично проведеним роботам з проектування та капітального ремонту проїзної частини вулиці Першотравневої у с. Озера, Бородянського району, Київської області.

Враховуючи викладене, прокуратура стверджує, що відповідачем, внаслідок неналежного виконання Договору було завдано збитків територіальній громаді Озерської сільської ради Бородянського району на суму 997 140,11 грн. з яких 30% авансу у розмірі 302 972,46 грн., 320 967,05 грн. перерахованих згідно платіжного доручення №3 від 11.06.2015 та 373 191,60 грн. перерахованих згідно платіжного доручення №4 від 24.06.2015, які позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, статтею 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами Договір № 04/02-15 від 12.05.2015 є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Окрім цього, частиною першою статті 318 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Частиною 3 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Підпунктом 5.1.3. Договору, визначений обов`язок відповідача, як виконавця, забезпечити якість виконання робіт.

Частинами першою та другою статті 883 Цивільного кодексу України визначено, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Між замовником та виконавцем підписано акти виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) № 1 за червень 2015 року від 11.06.2015 (на суму 635 496,00 грн.) та № 2 за червень 2015 року від 22.06.2015 (на суму 373 191,60 грн.), які підтверджують прийняття Озерською сільською радою виконаних відповідачем робіт за Договором на загальну суму 1 008 687,60 грн.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень: № 2 від 13.05.2015 (на суму 302 972,46 грн.), №3 від 11.06.2015 (на суму 320 976,05 грн.) та № 4 від 24.06.2015 (373 191,60 грн.) вбачається, що Озерською сільською радою було здійснено перерахування на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 997 140,11 грн.

Будь-яких зауважень щодо якості виконаних згідно Договору будівельних робіт на дату їх прийняття та оплати у замовника - Озерської сільської ради не було.

На підставі постанови старшого слідчого СВ Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУПП України в Київській області майора поліції Зубенок Т.М. від 25.02.2016 було призначено судову будівельно-технічну експертизу у кримінальному провадженні № 420015110120000015, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлено наступні питання:

1)Чи відповідає розроблена проектно-коштроисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?;

2)Чи відповідають виконані будівельні роботи з капітального ремонту проїзної частини вул. Першотравнева с. Озера проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?;

3)Яка вартість фактичного виконання робіт з будівництва об`єкту?;

4)Чи відповідають об`єми фактично виконаних робіт по Договору № 04/02-15 від 12.05.2015 об`ємам зазначеним в актах приймання виконаних робіт від 11.06.2015 та 22.06.2015, та проектно-кошторисній документації? Якщо виявлена розбіжність, то яка сума збитку завданого Озерській сільській раді?

Відповідно до висновку експертів №4676/16-42/4677/16-49 від 15.12.2017 по першому питанню встановлено, що згідно експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації "Капітальний ремонт дороги по вул. Першотравнева в с. Озера, Бородянського району, Київської області", який складено ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукуальний інститут "Ндіпроектреконструкція", зазначена кошторисна документація складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення варстості будівництва".

Щодо другого, третього та четвертого питання у висновку експертів №4676/16-42/4677/16-49 від 15.12.2017 вказано, що будівельні роботи з капітального ремонту проїзної частини вул. Першотравнева в с. Озера, Бородянського району, Київської області, в цілому не відповідають проектній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та виконані в значно менших обсягах ніж внесено до актів приймання виконаних будівельних робіт № 1 за червень 2015 року та № 2 за червень 2015 року.

Враховуючи вищезазначені невідповідності, будівельні роботи з капітального ремонту проїзної частини вул. Першотравнева в с. Озера, Бородянського району, Київської області, виконання яких передбачено умовами Договору № 04/02-15 від 12.05.2015 та які внесені до актів приймання виконаних будівельних робіт № 1 за червень 2015 року вартістю 635 496,00 грн. та № 2 за червень 2015 року вартістю 373 191,60 грн. не можуть бути прийняті оскільки є неякісними та потребують повного переробляння.

Водночас, за змістом положень статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частинами першою та другою статті 322 Господарського кодексу України визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об`єкта), підрядник зобов`язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.

Як передбачено статтею 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Як вбачається із позовної заяви, позивач посилається на висновок експертів №4676/16-42/4677/16-49 від 15.12.2017 як на підставу та доказ, який підтверджує розмір та вину відповідача у завданих Озерській сільській раді збитках.

Зокрема, позивач у своїй позовній заяві вказує, що саме неправомірні дії відповідача щодо внесення недостовірних відомостей до акта приймання виконаних будівельних робіт: №1 за червень 2015 року від 11.06.2015 та акта №2 за червень 2015 року від 22.06.2015 за формою № КБ-2в є протиправною формою поведінки, внаслідок якої штучно зменшено понесені витрати та Озерська сільська рада була позбавлена права в повному обсязі отримати результат виконання укладеного договору, що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із наведеними неправомірними діями відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Прокуратура вважає, що відповідачем неналежно виконано взяті на себе зобов`язання за Договором, а тому, відповідач повинен відшкодувати Озерській сільській раді збитки у сумі 997 140,11 грн.

Водночас, суд вказує, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням збитків, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Згідно припису частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

Враховуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов обґрунтованого висновку, що прокуратурою не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 04/02-15 від 12.05.2015, оскільки позивачем не доведено понесення Озерською сільською радою збитків саме у розмірі 997 140,11 грн.

Саме лише посилання прокуратури на розмір перерахованих грошових коштів згідно умов укладеного Договору не свідчить і не може свідчити, що Озерській сільській раді завдані збитки саме у розмірі такого перерахування.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься лист Озерської сільської ради вих. № 67-02-31 від 10.04.2020 до відповідача (виконавця робіт за Договором) з вимогою виконання гарантійних зобов`язань за Договором (розділ 8 Договору) та усунення виявлених недоліків у виконаних роботах.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що у разі, якщо виконані відповідачем роботи дійсно мають недоліки і не відповідають умовам Договору щодо якості їх виконання, такі недоліки повинні бути усунені відповідачем в порядку виконання гарантійних зобов`язань.

Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

З огляду на викладене, суд на підставі власної оцінки матеріалів справи та представлених сторонами доказів дійшов висновку, що прокуратурою не доведено суду та не надано належні докази щодо законності та обґрунтованості вимоги про стягнення з відповідача, завданих Озерській сільській раді (Гостомельській селищній раді Бучанського району Київської області) збитків у розмірі 997 140,11 грн., а тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокуратуру.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області до Приватного підприємства "Соло" про відшкодування збитків у розмірі 997 140,11 грн. - відмовити.

2.Витрати по сплаті судового збору покласти на Київську обласну прокуратуру.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 24.09.2021

Суддя С. В. Стасюк