Постанова

від 22.09.2021 по справі 757/2780/17-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 757/2780/17-к

провадження № 51-2218км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, постановлену у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100060000215.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Печерського районного суду від 03 вересня 2020 року кримінальне провадження № 32014100060000215 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України (далі КК), на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) закрито у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою. Крім того, цією ж ухвалою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо неї в цій частині закрито.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду, захисник ОСОБА_6 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Київський апеляційний суд ухвалою від 16 березня 2021 року відмовив захиснику в поновленні строку на апеляційне оскарження і на підставі п. 4 ч. 3 ст.399 КПК повернув його апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Суть доводів у касаційній скарзі захисника зводить до його вказівок на те, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність поважних причин пропуску захисником строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про поновлення строку на таке оскарження, тим самим, на думку захисника, позбавив його права на оскарження судового рішення. Зокрема, захисник зазначає, що апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що ухвала місцевого суду від 03 вересня 2020року була проголошена без участі сторони захисту, її зміст став відомий захиснику лише 19 листопада 2020 року після отримання повного тексту рішення, при цьому цей текст направлений до Єдиного державного реєстру судових рішень 16 листопада 2020 року, що, на думку захисника, свідчить про те, що саме цього дня був виготовлений повний текст рішення, а тому сторона захисту не могла його отримати раніше. Зазначене, як вважає захисник, вказує на те, що строк подання апеляційної скарги для захисту почав відраховуватися саме з моменту отримання повного тексту судового рішення і закінчувався 26листопада 2020року.

Разом з тим 26 листопада 2020 року Печерським районним судом постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі від 03 вересня 2020 року, і з урахуванням цих виправлень сторону захисту влаштовували мотиви прийнятого рішення, а тому підстави для подання апеляційної скарги відпали.

Однак 02 березня 2021 року Київським апеляційним судом було скасовано ухвалу від 26 листопада 2020 року про виправлення описки, що призвело до необхідності оскарження стороною захисту ухвали від 03 вересня 2020 року в апеляційному порядку через допущення місцевим судом при її постановленні істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

У зв`язку із чим сторона захисту 05 березня 2021 року подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 03 вересня 2020 року.

Проте суд апеляційної інстанції на наведені обставини, що перешкодили стороні захисту вчасно подати апеляційну скаргу, належної уваги не звернув, внаслідок чого безпідставно відмовив у поновленні строку на таке оскарження.

Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі захисника доводів, заперечила проти її задоволення, просила ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

До початку касаційного розгляду до Верховного Суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_6 , в якому він просить провести касаційний розгляд без участі сторони захисту.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно зі ст. 370 та ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 395 КПК встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималась особа, яка подала апеляційну скаргу, передбачених ст. 395 КПК строків, слід чітко встановити початок перебігу цих строків та їх закінчення.

Відповідно до ч. 1ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвалою районного суду від 03 вересня 2020 року кримінальне провадження № 32014100060000215 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.212КК, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК закрито у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою. Крім того, цією ж ухвалою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо неї в цій частині закрито.

Згідно з розпискою, що міститься в провадженні копію, зазначеного судового рішення отримано захисником ОСОБА_6 19 листопада 2020 року.

26 листопада 2020 року в цій справі Печерським районним судом постановлено ухвалу про виправлення описки в рішенні від 03 вересня 2020 року, а саме:

1) у мотивувальній його частині викладено наступну редакцію: «Суд не звернув уваги на той факт, що ідеальна сукупність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК, виключається. Такою є і правова позиція Верховного Суду України, яку опубліковано у Віснику Верховного Суду України № 4 (140), 2012. - С. 16. Зокрема, ця позиція викладена наступним чином: якщо особа з метою ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) вчиняє службове підроблення, яке є одним із способів такого ухилення, то наслідки, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів коштів у відповідних розмірах, охоплюються диспозицією конкретної частини ст. 212 КК і не можуть одночасно (подвійно) розцінюватись як тяжкі наслідки в розумінні ч. 2 ст. 366 КК. Це ж стосується і ч. 1 ст. 366 КК, оскільки службове підроблення виступає як спосіб ухилення від сплати податків, тобто однією з ознак об`єктивної сторони складу конкретної частини ст. 212 КК»;

2) у резолютивній частині другий та третій абзаци виключено та викладено в наступній редакції: «Кримінальне провадження № 32014100060000215, відносно вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК, закрити у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року ухвалу суду першої інстанції від 26 листопада 2020 року скасовано, зокрема, з мотивів того, що місцевий суд своєю ухвалою про виправлення описки змінив суть і мотиви прийнятого рішення від 03 вересня 2020 року, що, за висновками суду апеляційної інстанції, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

05 березня 2021 року захисником ОСОБА_6 подано до апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03вересня 2020 року, в якій порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданого рішення місцевого суду.

На обґрунтування свого клопотання захисник зазначав, що оскаржувана ухвала була оголошена без участі сторони захисту, мотиви прийнятого рішення стали відомі цій стороні лише 19 листопада 2020 року після отримання його повного тексту в суді, у зв`язку з постановленням ухвали від 26 листопада 2020 року про виправлення описки у сторони захисту відпали підстави для апеляційного оскарження рішення від 03 вересня 2020 року, однак через скасування такої ухвали про виправлення описки ці підстави знову виникли.

Суд апеляційної інстанції, пославшись на вимоги статей 395, 399 КПК, дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 подана з пропущенням процесуального строку апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, а підстави для його поновлення в заявленому ним клопотанні про поновлення цього строку не є поважними.

При цьому апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що строк на апеляційне оскарження ухвали від 03 вересня 2020 року необхідно обчислювати з дня її оголошення, а не з дня отримання копії ухвали учасниками судового розгляду.

Також апеляційний суд зауважив, що обвинувачена та захисник не були присутніми при оголошенні судом ухвали 03 вересня 2020 року, проте вказана обставина не може впливати на перебіг строку на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки сторона захисту була присутня в судовому засіданні 03 вересня 2020 року, за результатами якого була постановлена та оголошена у цьому ж судовому засіданні ухвала, а захисник не навів обставин, які б завадили стороні захисту ознайомитись зі змістом судового рішення в день його постановлення чи протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Додатково апеляційний суд звернув увагу на те, що посилання захисника на те, що після виправлення описки ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року в оскаржуваній ухвалі відпала необхідність в апеляційному оскарженні ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03вересня 2020 року, оскільки рішення, яким була виправлена описка, повністю влаштовувало обвинувачену, а після його скасування апеляційною інстанцією така необхідність знову виникла, не ґрунтується на вимогах чинного кримінального процесуального закону, яким встановлено порядок апеляційного оскарження судових рішень, та не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції непереконливими з огляду на таке.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованихКонституцієюта законами України (ч. 2 ст.55, п. 8 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст.7, ч. 6 ст.9, ст.24 КПК).

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Крім того, право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини: (1)Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод має на меті гарантію не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав, які є практичними й ефективними. Особливо це стосується права на доступ до суду з огляду на визначне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий суд (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95, п. 57, рішення від 19.06.2001); (2) обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95, п. 55, рішення від 19.06.2001); (3) правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Водночас такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це порушує не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (Мельник проти України, заява № 23436/03, пункт 23, рішення від 28.03.2006).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року (справа № 127/17092/18), при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.

Верховний Суд погоджується з тим, що сторона захисту була присутня під час судового засіданні у місцевому суді 03 вересня 2020 року, однак не була присутня під час оголошення тексу ухвали місцевого суду від 03вересня 2020року.

Разом з тим Суд звертає увагу на те, що матеріали провадження не містять будь-яких даних на підтвердження того, що ухвала місцевого суду від 03 вересня 2020року направлялась стороні захисту або якимось іншим чином була вручена до 19 листопада 2020 року, тобто до дня, коли відповідно до розписки захисника він отримав копію ухвали місцевого суду.

Крім того, Суд зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 03 вересня 2020 року була направлена до реєстру 16листопада 2020 року і оприлюднена в ньому 18 листопада 2020 року.

Вказане свідчить про обґрунтованість доводів захисника про його неможливість ознайомитися з мотивами прийнятого рішення, зокрема, до 18листопада 2020року.

До того ж ухвалою від 26 листопада 2020 року про виправлення описки в ухвалу від 03 вересня 2020 року були внесені такі виправлення, які, по суті, вказують на закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на тих підставах, з яких і просила це зробити сторона захисту.

Захисник як в апеляційній, так і в касаційній скарзі вказує на те, що після внесення таких виправлень у сторони захисту відпали підстави для апеляційного оскарження ухвали місцевого суду від 03 вересня 2020 року, а скасування апеляційним судом такої ухвали від 26 листопада 2020 року знову викликало в цієї сторони необхідність апеляційного оскарження ухвали від 03вересня 2020 року.

Верховний Суд звертає увагу на те, що з часу отримання захисником копії ухвали місцевого суду (19 листопада 2020 року) до винесення ухвали про виправлення описки минуло 7 днів, а після скасування цієї ухвали про виправлення описки апеляційним судом до подання захисником апеляційної скарги на рішення від 03вересня 2020 року 3 дні, що, на думку Суду, з урахуванням специфічних обставин цієї справи свідчить про сумлінне ставлення захисника до використання своїх процесуальних прав на апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги без невиправданої затримки.

Отже, беручи до уваги наведене, а також питання, які вирішувалися в ухвалі від 03 вересня 2020 року, і вагомість виправлень, що були внесені в це судове рішення ухвалою від 26листопада 2020 року, яку було скасовано ухвалою апеляційного суду від 02березня 2021 року, Верховний Суд вважає непереконливим висновок апеляційного суду про те, що такі обставини не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в іншому випадку це може свідчить про непропорційне обмеження права особи на апеляційний перегляд справи внаслідок надмірного формалізму.

Таким чином, Верховний Суд доходить висновку, що доводи клопотання адвоката ОСОБА_6 залишились без належної уваги суду апеляційної інстанції, який не надав їм об`єктивної оцінки та не з`ясував усіх обставин провадження, у тому числі й зазначених вище, незважаючи на наявність обставин, що перешкодили захиснику своєчасно оскаржити ухвалу місцевого суду, безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження.

З урахуванням викладеного Верховний Суд вважає, що ухвалу апеляційного суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому вона підлягає скасуванню, а провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно усунути вказані недоліки, належним чином виконати всі вимоги КПК та постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 задовольнити, а ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На цих підставах Верховний Суд ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3