Рішення

від 21.09.2021 по справі 200/6110/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 р. Справа№200/6110/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Гуменному М.А.,

за участю:

представників позивача - Білоуса І.Г., Ігнатка В.О.,

представника відповідача - Балджи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛЬМІРА-АСА до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАЛЬМІРА-АСА (далі - позивач, товариство) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області (далі - відповідач, рада) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 27 січня 2021 року №8/3-137 Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра-АСА про надання дозволу на викуп земельної ділянки по просп. Металургів, 139а в Кальміуському районі міста ;

- зобов`язання у місячний строк повторно розглянути на пленарному засіданні заяву від 10 вересня 2020 року про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,1400 га, кадастровий номер 1412300000:03:001:0104, цільове призначення земельної ділянки: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для функціонування торгово-сервісного центру, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 139а та прийняте відповідне рішення, передбачене ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позову зазначено, що 15 вересня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ПАЛЬМІРА-АСА звернулось через Центр надання адміністративних послуг до Маріупольської міської ради із заявою № 15 про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення або надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,1400 га, кадастровий номер 1412300000:03:001:0104, цільове призначення земельної ділянки: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для функціонування торгово-сервісного центру, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 139а з розстроченням 50 відсотків частини платежу за придбання даної земельної ділянки строком на 5 років, за умови сплати товариством протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджету. У вказаній заяві було також надано згоду на укладання договору про сплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки у розмірі не більше 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Однак, в порушення вимог Земельного кодексу України відповідачем не розглянуто заяву у місячний строк.

27 січня 2021 року відповідачем було прийнято рішення Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра-АСА про надання дозволу на викуп земельної ділянки по просп. Металургів, 139а в Кальміуському районі міста яким рада вирішила повторно відмовити у наданні дозволу на викуп земельної ділянки.

Позивач вважає рішення відповідача протиправним, оскільки прийняття такого рішення не передбачено ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 31 травня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

05 липня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що Маріупольська міська рада як виборчий орган приймає рішення виключно на пленарних засіданнях, які відбуваються не щоденно. Чергове пленарне засідання відбулось 27 січня 2021 року, до порядку денного якого, було внесено питання стосовно повторного розгляду заяви позивача. Оскаржуване рішення приймалось у порядку повторного розгляду, оскільки 25 червня 2020 року радою вже приймалось рішення щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на викуп земельної ділянки. Рішенням № 7/53-5383 у наданні такого дозволу було відмовлено.

Зазначає, що за позивачем зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 139а. Разом з тим, наявність нерухомого майна на спірній ділянці не є безумовною підставою для надання дозволу на її викуп. До того ж питання регулювання земельних відносин належить до виключної компетенції Маріупольської міської ради і суд не має повноважень приймати рішення з зазначеного питання.

Окрім того, у спірному рішенні позивачу було запропоновано звернутись із заявою про надання відповідної земельної ділянки в оренду, а отже права позивача на обслуговування належного йому нерухомого майна не порушуються.

Представник відповідача також зазначив, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин. Спір має приватноправовий характер та має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

15 липня 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Представник позивача заперечував проти тверджень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що спірне рішення прийняте всупереч ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 128 Земельного кодексу України. Представник позивача також зазначив, що в даному випадку відсутні спір про право та відповідач виступає як суб`єкт владних повноважень, який виконує владні управлінські функції.

Ухвалою суду від 04 серпня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

20 серпня 2021 року підготовче засідання було відкладено до 08 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ПАЛЬМІРА-АСА , код ЄДРПОУ 21970381.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 26.09.2019 товариству з обмеженою відповідальністю на праві приватної власності належить нежитлова будівля загальною площею 1907,9 кв. м. за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 139А.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАЛЬМІРА-АСА звернулось до Маріупольської міської із заявою від 10 вересня 2020 року про продаж або надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 139А.

До заяви було додано: копію акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 23.09.2019 р., копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 26.09.2019 р. № 182478697, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.09.2019 р. № 24802401.

Заява була зареєстрована 15 вересня 2020 року за № 024-01.10-00490.

Крім того, 15 вересня 2020 року відповідачем також була зареєстрована заява позивача від 10 вересня 2020 року, де повідомлено про те, що товариство гарантує оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки несільськогосподарського призначення: для функціонування торгово-сервісного центру, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, просп. Металургів, 139А.

27 січня 2021 року Маріупольська міська рада Донецької області прийняла рішення № 8/3-137 Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра-АСА про надання дозволу на викуп земельної ділянки по просп. Металургів, 139а в Кальміуському районі міста яким повторно відмовлено у наданні дозволу на викуп земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до ст. 82 ЗК України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу. г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

За приписами частини 10 статті 128 ЗК України рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законом визначено чіткий та послідовний алгоритм дій під час продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, який передбачає: 1) подання зацікавленою особою відповідного клопотання (заяви) з необхідними документами; 2) розгляд цього клопотання уповноваженим органом в місячний строк з прийняттям рішення.

За результатом розгляду такої заяви уповноважений орган повинен прийняти одне з двох можливих рішень: або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови, визначених ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України.

При цьому, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у в продажу земельної ділянки. Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 128 ЗК України.

Разом з тим, спірне рішення не містить вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування, а лише містить посилання на те, що аналогічне питання вже було розглянуто у зв`язку з чим у наданні дозволу на викупи земельної ділянки було відмовлено повторно та пропозицію щодо звернення із заявою про надання земельної ділянки в оренду.

Суд вважає помилковими твердження відповідача щодо повторності розгляду заяви позивача, оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 березня 2020 року позивачем було подано до відповідача іншу заяву про надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за результатом розгляду якої відповідачем було прийнято рішення від 25 червня 2020 року №7/53-5383.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішенням Маріупольської міської ради від 27 січня 2021 року №8/3-137 позивачу відмовлено у наданні дозволу на викупи земельної ділянки з інших підстав, аніж ті, що визначені ч.5 ст.128 Земельного кодексу України, а тому таке рішення не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч. 2 ст. 2 КАС України, прийнято несвоєчасно та порушує права і законні інтереси позивача, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того суд зазначає, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Разом з тим у даній справі, повноваження щодо продажу земельної ділянки або відмови у такому продажу, регламентовано статтею 128 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у задоволенні клопотання про продаж земельної ділянки визначені законом за вичерпним і остаточним переліком. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти рішення про продаж земельної ділянки. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - прийняти рішення про продаж земельної ділянки або про відмову продажу земельної ділянки. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Суд також не приймає посилання відповідача на те, що даний спір має розглядатись за правилами господарського судочинства, з огляду на наступне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, за визначенням пунктів 1-3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом перевірки в цій справі є виключно дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій встановленого законом порядку прийняття рішень про продаж земельної ділянки. Питання правомірності/неправомірності набуття позивачами права власності перед судом не порушено.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватно-правового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 27 січня 2021 року №8/3-137 Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра-АСА про надання дозволу на викуп земельної ділянки по просп. Металургів, 139а в Кальміуському районі міста є протиправним та підлягає скасуванню, а отже похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача у місячний строк повторно розглянути на пленарному засіданні заяву від 10 вересня 2020 року про продаж земельної ділянки, підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2270 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛЬМІРА-АСА до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 27 січня 2021 року № 8/3-137 Про повторний розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю Пальміра-АСА про надання дозволу на викуп земельної ділянки по просп. Металургів, 139а в Кальміуському районі міста .

Зобов`язати Маріупольську міську раду Донецької області (місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33852448) у місячний строк повторно розглянути на пленарному засіданні Маріупольської міської ради Донецької області заяву товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛЬМІРА-АСА (місцезнаходження: м. Лиман, с. Щурове, вул. Соборна, 180, код ЄДРПОУ 21970381) від 10 вересня 2020 року про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,1400 га, кадастровий номер 1412300000:03:001:0104, цільове призначення земельної ділянки: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для функціонування торгово-сервісного центру, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, проспект Металургів, 139а та прийняти відповідне рішення, передбачене ч.3 ст. 128 Земельного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської міської ради Донецької області (місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33852448) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПАЛЬМІРА-АСА (місцезнаходження: м. Лиман, с. Щурове, вул. Соборна, 180, код ЄДРПОУ 21970381) судовий збір у розмірі 2270 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 21 вересня 2021 року.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко