Постанова

від 28.09.2021 по справі 420/8881/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8881/21 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року по справі за позовом Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті , Міністерство культури та інформаційної політики України, Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, дозволу на виконання будівельних робіт, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Громадська організація Всеукраїнське об`єднання Автомайдан звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті , Міністерства культури та інформаційної політики України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №234 Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40 , затверджених Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/331 від 27 грудня 2019 року; визнання протиправним та скасування Дозволу на виконання будівельних робіт №ОД012201127400 від 27 листопада 2020 року на Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40 , виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

22 липня 2021 від представника Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/8881/21 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті , Товариству з обмеженою відповідальністю МАРТЕН ГРУП та іншим особам за їх дорученням чи за договором здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:27:008:0014, загальною площею 0,2000 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47,49; Велика Арнаутська 40, до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі (вх.№39672/21).

В обґрунтування вищевказаної заяви представником Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан зазначено, що у період 1984-1991 років, рішеннями виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів №580 від 27.12.1991 року та №652 від 25.12.1984 року, будівлі за адресами: м. Леніна (Рішельєвська) 47 та 49 були взяті під охорону держави, як пам`ятки містобудування, архітектури і мистецтва місцевого значення та у подальшому, внесені до затвердженої містобудівної документації Історико-архітектурного опорного плану м. Одеси. Однак, впродовж 2019-2020 років, ТОВ Одеса-Сіті отримало оскаржувані вихідні дані та дозвільні документи на будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, що передбачає знесення вищевказаних об`єктів культурної спадщини. З травня 2021 року забудовник здійснює підготовчі та будівельні роботи, у ході яких було знято старий дах та знищено унікальну історичну ліпнину Рішельєвського театру та типографії Фесенка тобто, як зазначає заявник, фактично розпочато знесення (знищення) пам`яток архітектури.

Представником Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан наголошувалося, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або ж взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим буде нівельована функція судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у задоволенні заяви Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан (03039, м. Київ, проспект Голосіївський 21, кв.85, код ЄДРПОУ 39174967) про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/8881/21, за позовною заявою Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті , Міністерства культури та інформаційної політики України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, дозволу на виконання будівельних робіт відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Громадська організація Всеукраїнське об`єднання Автомайдан подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті , Товариству з обмеженою відповідальністю Мартен груп та іншим особам за їх дорученням чи за договором здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 5110137500:27:008:0014, загальною площею 0,2000 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Рішельєвська, 47, 49, Велика Арнаутська, 40 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Згідно з вимогами ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечення адміністративного позову - вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).

Частиною 2 ст. 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, що визначені в ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду.

Отже, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з обставин, передбачених ч.2 ст.150 КАС України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 року у справі №826/10936/18 та від 30.09.2020 року у справі №640/1305/20.

У питанні щодо вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі .

Зазначений правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 року у справі №640/13245/19, від 20.03.2019 року у справі №826/14951/18.

Перевіряючи відповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст.ст.150, 151 КАС України з урахуванням зазначених правових висновків Верховного Суду, колегія суддів враховує, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень мають певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

В той же час, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

Виходячи із вищевикладеного, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті є власником нежитлового приміщення площею 829,9 кв.м. та квартир №1-№4, що розташовані за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська 47; нежилої будівлі загальною площею 1942,1 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; квартир АДРЕСА_2 .

Рішенням Одеської міської ради №1689-VІ від 23.12.2011 року Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,1897 га, за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47,49, вул. В. Арнаутська 40, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель типографії, кінотеатру і житлових будівель для проживання працівників компанії надано Товариству з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті дозвіл на відведення земельної ділянки та зобов`язано надати до Одеського міського управляння земельних ресурсів Одеської міської ради розроблений та погоджений у встановленому законом порядку проекту землеустрою.

Рішенням Одеської міської ради №2135-VІ від 19.04.2012 року, рішення Одеської міської ради №1689-VІ від 23.12.2011 року скасовано та надано Товариству з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу, орієнтовною площею 0,1897 га, за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47,49, вул. В. Арнаутська 40, для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення.

Рішенням Одеської міської ради №3225-VІІ від 25.04.2018 року, рішення Одеської міської ради №2135-VІ від 19.04.2012 року змінено у частині розміру земельної ділянки з 0,1897 га на 0,2000 га.

Рішенням Одеської міської ради №3516-VІІ від 18.07.2018 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47,49, вул. Велика Арнаутська 40, присвоєння адреси та надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:27:008:0014 площею 0,2000 га; присвоєно адресу м. Одеса, вул. Рішельєвська 47 та надано Товариству з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті земельну ділянку в оренду на 20 років з цільовим призначенням В.03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), вид використання для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення.

Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/331 від 27.12.2019 року затверджено Містобудівні умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва №234 Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40 .

27.11.2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, замовнику будівництва - Товариству з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті та генеральному підряднику - Товариству з обмеженою відповідальністю МАРТЕН ГРУП видано дозвіл №ОД012201127400 на виконання будівельних робіт на об`єкті Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська 47, 49, вул. Велика Арнаутська 40.

Таким чином, вказаний дозвіл №ОД012201127400 на виконання будівельних робіт надає замовнику та генеральному підряднику право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єктах будівництва, у тому числі дій щодо проведення відповідних робіт у межах будівельного майданчику: зняття старого даху, збивання ліпнини.

Апелянтом вказано, що саме вищезазначений дозвіл №ОД012201127400 на виконання будівельних робіт є оскаржуваним актом у даній справі.

Колегія суддів наголошує, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення , дії чи бездіяльності суб `єкта владних повноважень , та порушення прав , свобод або інтересів особи , яка звернулася до суду , таким рішенням , дією або бездіяльністю , а також вірогідність того , що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду .

При цьому , позитивним зобов `язанням позивача у справі є доведення критеріїв необхідності застосування заходів забезпечення позову при поданні відповідної заяви .

Крім цього, колегія суддів зазначає, що саме по собі подання адміністративного позову, предметом якого є визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, не є доказом того, що таке рішення є протиправним, адже розгляд адміністративної справи по суті і має на меті встановлення правомірності чи протиправності прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

З урахуванням наведених норм, Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 та обставин, що вказані в заяві про забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником не надано суду належних, достатніх, та ґрунтовних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, або доказів, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Щодо доводів апелянта стосовно сейсмічності, екологічності та дотримання норм ДБН, колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ Одеса-Сіті було отримано позитивний Експертний звіт щодо розгляду проектної документації по Проекту від 02.09.2020 року №7-018-20-ЕП/00, що проведена ТОВ Українська будівельно-технічна експертиза .

За результатами проведеної експертизи, експерти дійшли висновку про те, що ані об`єкт будівництва, ані процес будівництва на вказаній території не здійснюватиме негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, а вплив на атмосферне повітря, геологічне, водне та техногенне середовище під час виконання будівельних робіт очікується в межах нормативів та є незначним завдяки передбаченого проектом спеціального комплексу заходів та рішень.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що вищезазначені підстави апелянта є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача (заявника) та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи ГО Всеукраїнське об`єднання Автомайдан у заяві про забезпечення позову не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, їх співмірність та збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб. Натомість, наразі вбачається, що можливим застосуванням заходів забезпечення позову може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційних скаргах про те, що ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2021 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.