Постанова

від 14.09.2021 по справі 640/5339/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5339/21 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.02.2021 №00094660704 форма "В1" та №00094650704 форма "ПН", виписаних Головним управління Державної податкової служби у місті Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що порушення ТОВ ІНКОСТІЛ ГРУП строків подання заяви на відмову від пільги ніяким чином не спростовує виконання податкових зобов`язань з ПДВ позивачем.

При цьому, вказує, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обов`язком. Крім того, жодною нормою Податкового кодексу України не визначено, що платник податків зобов`язаний автоматично користуватися податковою пільгою в разі не подання/несвоєчасного подання заяви про відмову від пільги.

Разом з тим, апелянт вважає, що з 01.07.2017 року в Податковому кодексі України чітко визначено, що якщо податкова накладна пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, то ніяких претензій до неї вже не може бути, ані помилки в обов`язкових реквізитах, ані угоди з "підозрілим" контрагентом, ані наявність підтверджуючої інформації у покупця щодо подання продавцем заяви про відмову від пільги з ПДВ не можуть бути приводом для зняття податкового кредиту по операції, у покупця по таким податковим накладним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 24.12.2020 № 3256/26-15-07-04-01, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 14.12.2020 № 1208-п, виданого на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Інкостіл Груп щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.11.2020 № 9303166097 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

За результатом проведеної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві складено Акт від 14.01.2021 №161/26-15-07-04-01-32856305, в якому зафіксовано наступні порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Інкостіл Груп :

- п. 44, п. 45 підрозділу 2 розділу XX, пп. б п. 198.5 ст. 198 Кодексу, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань за грудень 2019 року на суму 8 652 618 грн., що призвело до зменшення суми від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) за грудень 2019 у розмірі 8 652 618 грн., та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2020 у розмірі 8652618 гривень;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних за грудень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 8652618,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки від 14.01.2021 №161/26-15-07-04-01-32856305, позивачем подано письмові заперечення від 25.01.2021 №8 на вказаний Акт перевірки.

За результатами розгляду заперечень позивача на Акт перевірки від 14.01.2021 №№161/26-15-07-04-01-32856305 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення від 03.02.2021 №1467/І/26-15-07-04-02-14, яким заперечення ТОВ Інкостіл Груп до Акта перевірки залишено без задоволення, а висновки Акта викладено в наступній редакції:

- документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ Інкостіл Груп (податковий номер 32856305) вимог п. 44, п. 45 підрозділу 2 розділу XX, пп. б п. 198.5 ст. 198 Кодексу, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань за грудень 2019 року на суму 8 652 618 грн., що призвело до зменшення суми від`ємного значення, різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) за грудень 2019 у розмірі 8652618 грн, та відповідно, завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2020 у розмірі 8652618 грн;

- документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ Інкостіл Груп (податковий номер 32856305) вимог п. 201.10 ст. 201 Кодексу, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних за грудень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 8652618 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. А тому висновки контролюючого органу про порушення ТОВ Інкостіл Груп вимог п. 44, п. 45 підрозділу 2 розділу XX, пп. б п. 198.5 ст. 198 Кодексу є правомірними.

Крім того, позивачем подано заяву про відмову/зупинення викристання пільги за період лютий, березень 2018 року всупереч пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та неправомірно включено до складу податкового кредиту за грудень 2019 року суму ПДВ у розмірі 8652618,00 грн, останнім порушено вимоги п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, позивачем не виписано (не оформлено), та, як наслідок, не зареєстровано податкову накладну за грудень 2019 року на загальну суму ПДВ 8652618,00 грн.

Колегія суддів не може погодитись із зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Зміст наведених правових норм дає підстави для висновку, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ Інкостіл Груп здійснювало господарські відносини з ПрАТ Донецьксталь -Металургійний Завод з приводу поставки концентрату вугілля кам`яного для коксування на підставі договору від 29.12.2015 №31661дс.

При цьому, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ПрАТ Донецьксталь -Металургійний Завод за результатами операцій з постачання вугілля були складені та зареєстровані податкові накладні від 24.12.2019 №3451, 3452, 3453, 3454 (а.с.41-44) на загальну суму ПДВ - 8652618 грн , а ТОВ Інкостіл Груп віднесено вказану суму до складу податкового кредиту.

Разом з тим, в силу статті 200 ПК України суму ПДВ у розмірі 8652618 грн позивачем вказано в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, як суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Також, колегія суддів звертає увагу, що за положеннями пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 ПК України не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Посилаючись на зазначену норму, а також на обставини щодо несвоєчасного подання ТОВ Інкостіл Груп заяв про відмову від використання пільги, відповідач вважає, що позивач не мав права формувати податковий кредит з податку на додану вартість на підставі отриманих від вказаного контрагенту податкових накладних.

З приводу зазначеного колегія суддів зауважує наступне.

Згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 30.1, 30.2, 30.3, 30.4 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Пунктом 30.9 цієї статті визначено, що податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що використання податкової пільги є правом платника податку, а не його обов`язком. Жодною нормою Податкового кодексу України не визначено, що платник податку зобов`язаний автоматично користуватися податковою пільгою в разі неподання/несвоєчасного подання заяви про відмову від пільги.

Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 03.11.2020р. по справі № 200/10304/19-а.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що хоча позивачем і пропущено строк подання заяви про відмову від пільги, проте останній діяв добросовісно, виконав обов`язок, закріплений п.50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та підтвердив свій податковий обов`язок відповідно до статті 36 Податкового кодексу України.

Разом з тим, згідно з пунктом 201.5 статті 201 Податкового кодексу України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (пункт 201.3 статті 201 Податкового кодексу України).

Так, податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо даних господарських операцій не містять запису Без ПДВ , що, на переконання колегії суддів, свідчить про відсутність наміру у позивача користуватись вказаною пільгою.

Крім того, Законом України від 21.12.2016р. №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні внесено зміни до ст.201 ПКУ. А саме, внесено п. 201.16 щодо режиму блокування податкових накладних, який полягає у наступному.

Усі податкові накладні і розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність ознакам, вказаним в п. 5 Критеріїв оцінки міри ризиків, достатніх для призупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567. У випадку якщо податкова накладна/розрахунок коригувань не відповідає жодній з цих ознак, то така податкова накладна підлягає моніторингу за трьома критеріями оцінки міри ризиків, визначеними в п. 6 Критеріїв оцінки. Якщо ПН відповідає одному з цих критеріїв, то реєстрація такої ПН призупиняється.

Також, з 01.07.2017 року одночасно із введенням п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України відновлено дію абз. 3 п. 201.10 Податкового кодексу України, наведену вище.

Тобто, з 01.07.2017 року в Податковому кодексі України чітко визначено, що якщо податкова накладна пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, то ніяких претензій до неї вже не може бути, ані помилки в обов`язкових реквізитах, ані угоди з "підозрілим" контрагентом, ані наявність підтверджуючої інформації у покупця щодо подання продавцем заяви про відмову від пільги з ПДВ не можуть бути приводом для зняття податкового кредиту по операції, у покупця по таким податковим накладним.

Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 20.06.2018р. по справі №819/1383/17, згідно якої за обставин реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом було правильно оцінено як наслідок неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 ст. 201 при їх реєстрації покладений на контролюючий орган .

Як встановлено вище, ТОВ ІНКОСТІЛ ГРУП по взаємовідносинам з ПрАТ Донецьксталь - Металургійний завод було складено податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у грудні 2019 року на суму ПДВ 8652618 грн., відобразив дану суму в складі податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020 року.

Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність формування позивачем за результатами господарських взаємовідносин з ПрАТ Донецьксталь - Металургійний завод суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку за жовтень 2020 у розмірі 8652618 грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. (123.2. ст.123 ПК України)

Діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. (123.3. ст.123 ПК України)

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 50 відсотків, що передбачає наявність діянь, передбачених пунктом 123.2 ст.123 ПК України, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів.

Так, контролюючим органом як на обставину, що стала підставою для застосування такої штрафної санкції вказано на податкове повідомлення-рішення від 10.01.2019 №0000094203 винесене відносно позивача.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними з огляду на скасування вказаного податкового-повідомлення рішення в судовому порядку (рішення ОАСК від 18 липня 2019 року у справі №640/5943/19), яке набрало законної сили 23.12.2019 року.

Відтак, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування відсутні.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином відповідач, зменшуючи позивачу суми бюджетного відшкодування та застосовуючи до нього штрафні (фінансові) санкції (штрафи) діяв поза межами повноважень та спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 08.02.2021 №00094660704, яким податковий орган зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 8652618 грн та застосував штрафні (фінансові) санкції 4326309 грн щодо ТОВ Інкостіл Груп , підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 08.02.2021 №00094650704, колегія суддів зазначає наступне.

Так, контроллючим органом згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58, ст.120-1 ПК України попереджено позивача про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений п.201.1 ст. 201 ПК України та до ТОВ Інкостіл Груп застосовані штраф у розмірі 3400 грн.

Відповідно до п.п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Згідно з п.п. 198.5 ст. 198 ПК країни платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

З огляду на вказані правові норми, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що зазначений порядок складання та реєстрації податкових накладних не може бути застосований до операцій позивача у зв`язку з тим, що позивач не був звільнений від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 08.02.2021 №00094650704 прийняте з порушенням податкового законодавства та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на зазначене та проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №00094660704 форми В1 та №00094650704 форми ПН від 08.02.2021 визнати протиправними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2021 року.