Ухвала

від 27.09.2021 по справі 500/1484/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 500/1484/20

адміністративне провадження № К/9901/27931/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року

у справі № 500/1484/20

за позовом ОСОБА_1

до Залозецької селищної ради

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Залозецької селищної ради, в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо незадоволення звернення позивача з приводу внесення змін до генплану селища Залізці щодо виділеної позивачу земельної ділянки у власність, погодження та затвердження детального плану території;

- зобов`язати провести зміни в генеральному плані селища з відображенням у ньому земельної ділянки позивача під забудову по АДРЕСА_1 , згідно наданого рішення та згідно заяви ТОВ "Тернопільавтотранс 16100" про вилучення згаданої ділянки з їх користування на користь позивача;

- зобов`язати провести зміни в генеральному плані селища з відображенням у ньому ділянки наданої в оренду під будівництво кав`ярні-музею, площею 0,0216 га, згідно рішення Зборівського районного суду від 23 жовтня 2018 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

27 липня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі № 500/1484/20.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2021 року касаційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в такій не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали скаржником направлено до суду лист із обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України.

Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами п. п. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

В листі на усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права. Також скаржник посилається на висновки Верховного Суду, які висловленні у постановах від 11 грудня 2019 року у справі №369/7296/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі №520/14995/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі №405/6347/15-а, від 04 березня 2020 року у справі №450/1236/17, від 26 березня 2021 року у справі №522/5362/17.

Посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, висловлені у постановах від 11 грудня 2019 року у справі №369/7296/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі №520/14995/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі №405/6347/15-а, від 04 березня 2020 року у справі №450/1236/17, від 26 березня 2021 року у справі №522/5362/17 є необґрунтованими, оскільки Верховний Суд у зазначених рішеннях скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав порушення судами першої та другої інстанцій норм процесуального права, зокрема того, що для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії.

При цьому, коллегія суддів зазначає, що касатор хоч і зазначає про порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, проте не констатує та не вказує які саме норми порушено та у чому полягає невідповідність їх застосування.

Таким чином, касатор не обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні ч. 4 ст. 328 КАС України, а фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України.

Також, згідно із ч. 2 до ст. 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення, а у даному випадку порушення норм процесуального права не призвело до ухвалення незаконного рішення.

Отже, на даний час вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано, а саме не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст.332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2020 року у справі № 400/471/19 , від 04 березня 2020 року у справі № 500/1026/19 та від 09 квітня 2020 року у справи № 580/2839/19.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі № 500/1484/20 за позовом ОСОБА_1 до Залозецької селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.В. Желєзний Я.О. Берназюк С.М. Чиркін