Постанова

від 24.09.2021 по справі 761/37979/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року м. Київ

справа № 761/37979/20

провадження № 22/824/10004/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

суддя-доповідач Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Журавльова Д.Д.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова

компанія Приватні інвестиції , Державний реєстратор

приватний нотаріус Києво-Святошинського

нотаріального округу Нікітенко Вікторія Вікторівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції ,подану адвокатом Проценко Миколою Миколайовичем, на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області, постановлену у складі судді Петришина Н.М. 19 квітня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , Державного реєстратора приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Нікітенко Вікторії Вікторівни про скасування реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції , Державного реєстратора приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Нікітенко В.В. про скасування реєстрації права власності.

16 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гоголєва О.А. подала заяву, в якій просила забезпечити вищевказаний позов шляхом накладення арешту, і заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221286401:01:002:0009, площею 0,108 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2079324232212) та житловий будинок (літ.А), загальною площею 320,6 кв.м., житловою площею 178,5 кв.м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 20792654322212) на земельну ділянку кадастровий номер 3221286401:01:002:0009, площею 0,108 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2079324232212) та житловий будинок (літ.А), загальною площею 320,6 кв.м., житловою площею 178,5 кв. м. по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 20792654322212).

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що 17 квітня 2007 року між ВАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №49.4/32/07-In. 17 квітня 2007 року між ВАТ Кредитпромбанк та ОСОБА_1 укладено Іпотечний Договір №49.8/32І124/07, відповідно до якого у забезпечення зобов`язань за кредитним договором Іпотекодавець надає в іпотеку Іпотекодержателю житловий будинок (літ.А), загальною площею 320,6 кв. м., житловою площею 178,5 кв.м. по по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,108 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 3221286401:01:002:0009, розташована за тією ж адресою. На майно накладено заборону відчуження. Заборону та іпотеку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

29 вересня 2013 року між ПАТ Кредитпромбанк та ПАТ Дельта Банк укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, згідно якого ПАТ Дельта банк перейшло право вимоги за кредитним договором. Відповідні зміни щодо іпотекодержателя внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

05 лютого 2013 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Приватні інвестиції укладено договір №2151/к про відступлення прав вимоги. Згідно якого, до ТОВ ФК Приватні інвестиції перейшло право вимоги за Основними договорами.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що іпотечне майно перейшло у власність ТОВ ФК Приватні інвестиції .

Враховуючи те, що позивач на даний момент може залишитись без житла, вимушена звернутись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2021 року частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гоголєвої О.А. про забезпечення позову.

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції , а саме на:

- земельну ділянку кадастровий номер 3221286401:01:002:0009, площею 0,108 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2079324232212), що розташована по АДРЕСА_1 .

-житловий будинок (літ.А), загальною площею 320,6 кв.м., житловою площею 178,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 20792654322212).

Непогоджуючись з ухвалою суду, представником ТОВ ФК Приватні ініціативи - адвокат Проценко М.М. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про забезпечення позову, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

ТОВ ФК Приватні Інвестиції вважає, що застосовані заходи забезпечення позову необґрунтованими, вжитими без перевірки судом існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду та такими, що грубо порушили законні права та інтереси ТОВ ФК Приватні Інвестиції , як власника нерухомого майна.

Судом першої інстанції при задоволенні заяви про забезпечення позову позивача та винесенні оскаржуваної ухвали не оцінено обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясовано розмірності виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам, не оцінено рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтували необхідності вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову позивач в якості обґрунтування потенційної можливості ухилення Відповідача від виконання судового рішення зазначив, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Разом з тим, заява про забезпечення позову не містила жодних інших доказів, що відповідачем вчиняються дії направлені на відчуження майна, в оскаржуваній ухвалі також немає жодного посилання на будь-які докази, які вказували на те, що ТОВ ФК Приватні інвестиції плануються чи вживаються будь-які дії щодо відчуження майна.

Вказує, що право власності на спірну квартиру було зареєстровано 08 травня 2020 року, тобто з цього часу пройшов майже рік і якби ТОВ ФК Приватні інвестиції мало на меті реалізувати спірне нерухоме майно чи здійснити будь-які інші дії, воно вже б було реалізовано.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - Гоголєва О.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що відповідач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про виселення останньої та інших зареєстрованих осіб з спірного будинку, що підтверджується ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2021 року про відкриття провадження у справі.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвокатом Гоголєвою О.А. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи в зв`язку з поганим самопочуттям.

Колегія суддів відхиляє подане клопотання, оскільки суду не надано будь-яких письмових доказів на підтвердження доводів, викладених в клопотанні. Крім того, представник адвокат Гоголєва О.А. не надала суду будь-яких доказів які б свідчили про неможливість участі у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 .

Колегія суддів враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення відповідачів ТОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції , Державного реєстратора приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Нікітенко В.В.про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, та задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При вжитті заходів забезпечення позову суд виходячи із розміру заявлених позовних вимог, бере до уваги те, що даний вид забезпечення позову не позбавляє права власності відповідача на належне йому майно, а лише по своїй суті є тимчасовим обмеженням у праві розпорядження таким майном, у той же час забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь останнього, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. А тому, дійшов висновку про необхідність накласти арешт на земельну ділянку та житловий будинок. У частині задоволення заяви про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо права власності на земельну ділянку та житловий будинок слід відмовити, оскільки накладення арешту на майно є достатнім та співмірним заходом забезпечення даного позову

З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Як убачається з виділених матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу), індексний номер: 52203624 від 12.05.2020 року, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Києво-Святошинський районний нотаріальний округу Нікітенко В.В. щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221286401:01:002:0009, площею 0, 108 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2079324232212) та житловий будинок (літ.А), загальною площею 320,6 кв.м, житловою площею 178,5 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 20792654322212) за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції ЄДРПОУ 37356981.

Порушуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 3221286401:01:002:0009, площею 0,108 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 2079324232212), що розташована по АДРЕСА_1 та житлового будинок (літ.А), загальною площею 320,6 кв.м., житловою площею 178,5 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомості 20792654322212), представник ОСОБА_1 - адвокат Гоголєва О.А. посилалася на те, що оскільки згідно з приписами чинного законодавства відповідач наділений правом повного й безперешкодного вільного розпорядження вказаним майном, ТОФ ФК Приватні інвестиції зможе здійснити відчуження спірного майна на користь третіх осіб.

Викладені обставини, ураховуючи положення ст. 149 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Оскільки предметом даного спору є скасування рішення про державну реєстрацію прав власності нерухомого майна, яке може бути відчужене іншим особам до вирішення справи по суті, що утруднить чи зробить неможливим виконання майбутнього судового рішення, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про необхідність забезпечення позову.

Сам по собі факт звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до відповідача свідчить про наявність спору між сторонами, а оскільки предметом спору є нерухоме майно, заходи забезпечення позову обраний позивачем є співмірними з заявленими вимогами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд першої інстанції не обґрунтував причини застосування заходів забезпечення позову, не вказав обставин, які свідчать про те, що не прийняття зазначеного заходу можу утруднути чи зробити неможливим виконання рішення суду, не заслуговують на увагу, оскільки суд в своїх ухвалі обгрунтував своє рішення, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Крім того не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що право власності на спірну квартиру було зареєстровано 08 травня 2020 року, тобто з цього часу пройшов майже рік і якби ТОВ ФК Приватні Інвестиції мало на меті реалізувати спірне нерухоме майно чи здійснити будь-які інші дії, воно вже б було реалізовано, оскільки надана до відзиву копія ухвали Броварського районного суду Київської області від 05 серпня 2021 року та копія позовної заяви свідчать про намір відповідача ТОВ ФК Приватні Інвістиції реалізувати спірне майно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвали - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Приватні інвестиції ,подану адвокатом Проценко Миколою Миколайовичем - залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна