Постанова

від 23.09.2021 по справі 272/464/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №272/464/18 Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Категорія 6 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу 272/464/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Волицька територіальна громада про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи,

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Волицька територіальна громада про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використанні на будівництво двоповерхового житлового будинку, господарської споруди та паркану,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Волицька територіальна громада, третя особа, із самостійними вимогами: ОСОБА_3 про визнання договору підряду (нікчемним) недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 червня 2021 року, яке ухвалене під головуванням судді Рудника М.І. у смт Попільня,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Волицька територіальна громада про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи в якому з врахуванням зміненої позовної заяви /т.4 а.с.159-167/ вказав, що він за період часу з 2001 року по 2016 рік за власні кошти збудував двоповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання відповідного на те дозволу, на земельній ділянці загальною площею 0,30 га на місці старого жилого будинку, що належав його батьку ОСОБА_5 . Збудований будинок до даного часу в експлуатацію не введено, право власності на нього ні за ким не зареєстровано. Також за його кошти було збудовано сарай, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 та капітальний кам`яний паркан, вздовж його садиби та садиби ОСОБА_2 за первісним позовом, розташований за вищевказаними адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .

Вказав, що відповідач є його рідною сестрою, вони були в гарних стосунках, він дбав про неї з дитинства, є хрещеним батьком її малолітньому сину, зареєстрований в її будинку та періодично там проживав. Проте в подальшому стосунки між ними зіпсувалися у зв`язку із тим, що вона заявила права на побудований ним будинок та почала чинити перешкоди у доступі до майна, мотивуючи це тим, що земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок, належить їй на праві власності і тому будинок буде належати їй. Вказав, що із новозбудованого будинку зникли його особисті речі та побутова техніка.

Водночас він не заперечує, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачці, так як він є громадянином Російської Федерації, а тому перед початком будівництва, сторони домовились, що земельну ділянку сестра оформить на своє ім`я, а він вкладає кошти в будівництво.

Зазначив, що відповідачка успадкувала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 після смерті свого батька - ОСОБА_6 , а земельну ділянку, площею 0,2500 га для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , їй було передано відповідно до рішення виконавчого комітету Старокотелянської сільської ради № 16 від 25 лютого 2001 року. Вказані земельні ділянки знаходяться поруч та з`єднані спільною загорожею.

Позивач вказав, що всі будівельні матеріали для будівництва вказаних будівель були придбані за його особисті кошти, які він переказував через банк, привозив і передавав сестрі, її першому чоловіку, а потім другому чоловіку - ОСОБА_3 для придбання будівельних матеріалів, а також розраховувався з будівельниками.

Виходячи із наведеного, ОСОБА_1 просив:

- встановити факт його участі в будівництві двоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; господарської будівлі (літ. Б) за адресою: АДРЕСА_2 ; кам`яного паркана, розташованого вздовж за адресою: АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 ;

- визнати за ним право власності на всі будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані під час будівництва двоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: лісопродукція; лісопродукція (будівельний ліс хвойний); лісопродукція (пиловик хвойний); будівельний ліс хвойний; цемент; цегла керамічна; арматура 14; блоки фундаментні; ДВС; за послуги автомобільного екскаватора; панелі; б/у плити та фундаментні блоки; блоки ячейст. Т-4; блоки ячейст. тип III; бітум; блоки з ніздрюватого бетону Д600 В 2,0 тип III (газобетон); блоки з ніздрюватого бетону Д600 В 2,0 тип III (газобетон); піноблоки; цегла лицьова керамічна песик тем. Іван.Франк; плити пустотні 1ПК 60-12-8; гідрофобізатор Фасад-4; плити пустотні 1ПК 54-12-8 та 1ПК 54-18-8; цемент М500; арматура 10 та 12, дріт в`язальний, порізи, цемент М500; перемички ЗПБ-25, 2ПБ-16, 2ПБ-22, 2ПБ-19; цемент, арматура 14; уголок 150, арматура 8 та 10, цемент М500, порізи; профіль 60, цвяхи № 90 та № 80; цемент М500; щебінь; плівка захисна 25 мк, 4*5м, цемент М500; цегла силікатна М-150-Л одинарна; цемент, уголок 100x110x8; шестигранна гайка; саморіз для гіпсокартону по дереву 3,5x55; армокаркас, L 100x100x8, анкер 500x200 12 комплекті, арматура 10; кришка димаря 2100x600, 1430x390, 1320x390; L 100, армокаркас 150x200, арматура 16, 10; шурупи для кріплення дерев`яних лаг і рейок DIN 571, 10,0x220; дюбель для швидкого монтажу 6,0x60, SDS-PLUS S-4 6-160 мм, по металу подовжені 6,0 мм; цвях будівельний 3,0x7,0 мм, шпилька різьбова цинк білий М12х1000, шайба під заклепи цинк білий Мх12; відро будівельне, кругле, 12 л; грес-0001 (NS) 300x300x7,5 (18-1,62); гіпсокартон KNAUF 12,5*1200*3000мм, 3,6 м.кв.; проектно-кошторисні роботи; брус 150x200 та 140x0,60, дошка 0,25x180x4,5; брус 0,15x0,100, дошка 0,035 0,14, дошка необрізна; цегла лицьова; цегла лицьова; фасад-4 та -2, цемент, дріт, арматура 10-12, сітка кладочна, пінопласт, електроди, цвяхи 100 та 120, ґрунтовка, поролон; цегла силікатна М-150-Л одинарна; цегла силікатна М-150-Л одинарна, блоки Д600; цегла силікатна М-150-Л одинарна; теплозвукоізоляція Кнауф (2*50) * 1200 * 12500 мм (30кв.м.), гідробар`єр 1,5*50 м (1Р=75 кв.м);

- визнати за ним майнові права забудовника на об`єкти інвестування: - двоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на суму - 1966943.00 гривень; - господарської будівлі (літера Б ) за адресою: АДРЕСА_2 на суму - 459793.00 гривень; - огорожі за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на суму 85635.00 гривень, а всього на загальну суму 2512370.00 гривень.

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Волицька територіальна громада, третя особа, із самостійними вимогами: ОСОБА_3 та просила визнати договір підряду від 01 квітня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на виконання будівельних робіт в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним з 01 квітня 2006 року - з моменту його укладення.

У листопаді 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Волицька територіальна громада та просив визнати за ним право власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані під час будівництва двоповерхового житлового будинку, незавершеного будівництвом, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 на суму 1198150.59 гривень; визнати за ним право власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані під час будівництва хліва, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та кам`яного паркану, розташованого по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 на суму 183283.73 гривень; визнати за ним право власності на будівельні матеріали, які були використані під час будівництва двоповерхового житлового будинку, незавершеного будівництвом, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , господарської споруди (хліва), розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , кам`яного паркану, розташованого по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 на суму 1381434.32 гривень.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 червня 2021 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Волицька територіальна громада про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Волицька територіальна громада про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використанні на будівництво двоповерхового житлового будинку, господарської споруди та паркану - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Волицька територіальна громада, третя особа, із самостійними вимогами: ОСОБА_3 про визнання договору підряду (нікчемним) недійсним - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_4 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати в частині відмови у задоволенні його позовної заяви та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову. Зазначає, що він, як громадянин Росії, не має права на отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку із земель комунальної власності, а тому за попередньою домовленістю між ОСОБА_2 та ним, ОСОБА_2 звернулася до Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області із заявою про надання їй у власність земельної ділянки для будівництва за адресою АДРЕСА_1 та в подальшому 23.10.2018 оформила право власності на неї. Таким чином, земельна ділянка до моменту реєстрації права власності на неї не могла бути об`єктом цивільних прав, у зв`язку із чим були відсутні законні підстави для укладення договору користування чужою земельною ділянкою під забудову у період із 2004 року по 2018 рік. Також вказує, що на підтвердження придбання ним будівельних матеріалів для будівництва спірного будинку він подав достатньо письмових доказів та вказані обставини підтвердили і допитані у судовому засіданні свідки.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 не звертався із пропозицією про отримання нею земельної ділянки для будівницва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 . Жодних домовленостей та угод між ОСОБА_1 та нею про передачу йому земельної ділянки для будівництва та передачі спірного майна не було. Вказує, що житловий будинок на вказаній земельній ділянці побудовано за її кошти разом із чоловіком в період з жовтня 2008 року по 2010 рік. Крім того посилається на відсутність доказів про дохід позивача за первісним позовом та передачі коштів їй та ОСОБА_3 для будівництва будинку. Наголошує, що ОСОБА_1 не надано доказів, що кошти, які він знімав у банківських установах м. Москви, були ввезені на територію України, оскільки відсутні митні декларації та їх легалізація в Україні. У заявах про відправлення коштів від 04.02.2009 року та від 12.08.2012 року від ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 вказано призначення платежу, що операція не зв`язана із здійсненням підприємницької, інвестиційної діяльності та придбанням прав на нерухоме майно, переведення коштів здійснюється на поточні проблеми. Також ОСОБА_1 не доведено, що він купував будівельні матеріали та брав участь у будівництві будинку.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник адвокат Ткачук А.О. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

ОСОБА_2 та її представник адвокат Яремчук О.В., позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечили, надали пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу.

Від третьої особи - Волицької сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні первісного позові, а тому рішення суду в частині зустрічного позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 апеляційним судом не переглядається.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно довідки Старокотельнянської сільської ради № 1009 від 14 червня 2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає та зареєстрована разом з матір`ю - ОСОБА_8 від дня народження по час видачі довідки за адресою: АДРЕСА_2 /т.2 а.с.49; т.3 а.с.73/.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_9 раніше мала прізвище ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т.3 а.с.208), а тому документи, видані на попередні прізвища відповідача є належними.

Посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 06 червня 2016 року підтверджується, що місце проживання громадянина Російської Федерації - ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 /т.1 а.с.43, 95/. З вересня 2016 року ОСОБА_1 фактично проживає в АДРЕСА_4 (т.2 а.с. 50,69).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 851146 від 4 жовтня 2011 року, ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 грудня 2004 року є власником земельної ділянки площею 0.2500 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_2 /т.4 а.с.203; т.5 а.с.118/.

Рішенням виконавчого комітету Старокотельнянської сільської ради № 16 від 26 лютого 2001 року надано земельну ділянку ОСОБА_13 , площею 0.2490 га в АДРЕСА_1 із земель резерву сільської ради для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) /т.2 а.с.175, 178, 181; т.3 а.с.148/.

ОСОБА_14 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЖТ №№ 029094, на підставі рішення виконкому № 39 Старокотельнянської сільської ради від 07 травня 2001 року є власником земельної ділянки площею 0.4679 га, яка розташована в с. Стара Котельня на території Старокотельнянської сільської ради, землю передано: - 0.25 га для обслуговування житлового будинку; - 0.2179 га для ведення особистого підсобного господарства /т.1 а.с.130, 147/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 23 жовтня 2018 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . /т.4 а.с.204; т.5 а.с.117/.

Із Акта працівників Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 08 липня 2008 року про наявність будівництва на земельній ділянці, вбачається, що на приватизованій земельній ділянці, яка належить ОСОБА_14 в АДРЕСА_1 будівництво не розпочато /т.2 а.с.56/.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_14 подала заяву на виготовлення будівельного паспорта на житловий будинок в с.Стара Котельня Андрушівського району, та у Журналі реєстрації забудовників за 1999-2003 роки за № 5 від 26 березня 2001 року є підпис про отримання паспорту замовником /т.1 а.с.211-212, 213-216/.

Відповідно до квитанції до приходного касового ордеру № 6, ОСОБА_14 сплачено кошти в розмірі 139,32 гривень за виготовлення документації на житловий будинок /т.2 а.с.68/.

У 2009 році було виготовлено робочий проект газопостачання житлового будинку АДРЕСА_5 по експлуатації газового господарства на замовлення ОСОБА_15 /т.2 а.с.81-97/.

Згідно із довідкою про стан розрахунків побутового споживача, виданою АТ Житомиробленерго Андрушівський район електричних мереж за особистим рахунком НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з листопада 2014 року по червень 2018 року ОСОБА_15 проводилась оплата за спожиту електроенергію /т.1 а.с.240-241, т.2 а.с.1-4/.

Повідомленням АТ Житомиробленерго Андрушівського РЕМ вих.№ Н-7 від 15 червня 2018 року підтверджується, що ОСОБА_15 з 22 вересня 2014 року по даний час є побутовим споживачем електричної енергії, відповідно до договору № 066-0181 про користування електричною енергією від 22 вересня 2014 року за адресою АДРЕСА_1 /т.2 а.с.39/

Згідно Технічних умов від 31 серпня 2014 року, Договору про приєднання до електричних мереж ПАТ ЕК Житомиробленерго Андрушівський РЕМ № АН-14-022-С/410С від 11 серпня 2014 року та Договору про користування електричною енергією № 066-0181 від 30 вересня 2014 року Житловий будинок ОСОБА_15 в АДРЕСА_6 приєднано до електричних мереж /т.2 а.с.72-79/.

01 липня 2018 року між ТОВ Центр інвентаризації та ОСОБА_2 укладено договір на виконання робіт, пов`язаних із технічною інвентаризацією об`єкта нерухового майна - житлового будинку АДРЕСА_5 /т.3 а.с.149-150/.

Станом на 18 липня 2018 року на замовлення ОСОБА_2 ТОВ Цент інвентаризації виготовлено технічний паспорт на (садибний) житловий будинок АДРЕСА_5 , в якому зазначено, що готовність житлового будинку становить - 75 %, на земельній ділянці розташовано: - житловий будинок під літерою А ; - вхідний ґанок А , під літерою І ; - сарай, під літерою Б ; - колодязь, під літерою К ; - очисні, під літерою О ; - огорожа, № 1. /т.3 а.с.151-156, 157/.

27 липня 2018 року ОСОБА_2 отримала технічний паспорт АДРЕСА_7 , що підтверджується Актом прийому - передачі наданих послуг № 735/д /т.3 а.с.218/.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 квітня 2018 року відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 /т.1 а.с.94/.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 серпня 2018 року вбачається, що 07 серпня 2018 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на житловий будинок, господарську будівлю Б та уборну з душовою У , які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 /т.4 а.с.205; т.5 а.с.116/.

ОСОБА_1 не звертався до Старокотельнянської сільської ради щодо виділення йому земельної ділянки для будівництва жилого будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Старокотельнянської сільської ради № 946 від 25 травня 2018 року. /т.2 а.с.48/.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було проведено судову будівельно - технічну експертизу.

Згідно Висновку експерта № 105/08-2019 встановлено, що за результатами проведення судової будівельно - технічної та оціночно - будівельної експертизи встановити за результатами натурного обстеження житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 : - повне найменування, об`єм (кількість) та вартість використаних будівельних матеріалів, виробів та конструкцій на дату їх придбання; - об`єм, перелік, період виконання та вартість будівельно-монтажних робіт на дату їх здійснення, не вбачається за можливе.

Разом з тим, вартість будівельних матеріалів, виробів та конструкцій використаних при будівництві об`єктів дослідження, визначена за укрупненими показниками відновної вартості станом на дату проведення дослідження, становить: 2512370 гривень з урахуванням ПДВ, в тому числі:

- при будівництві житлового будинку (літера А) за адресою: АДРЕСА_1 - 1966943 гривень;

- при будівництві господарської будівлі (літера Б) за адресою: АДРЕСА_2 - 459793 гривень;

- при будівництві огорожі по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 - 85635 гривень.

Відсоток будівельної готовності об`єктів дослідження, станом на дату проведення обстеження становить (із заокругленням до цілих):

-житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - 75 відсотків;

- господарські будівлі (літера Б ) за адресою: АДРЕСА_2 - 82 відсотки;

- огорожі по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 - 100 відсотків /т.4 а.с.110-133/.

Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 просив встановити факт його участі в будівництві двоповерхового житлового будинку, господарської будівлі та кам`яного паркану, визнати за ним право власності на всі будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані під час будівництва будинку, господарської будівлі та кам`яного паркану та визнати за ним майнові права забудовника на об`єкти інвестування - житловий будинок, господарську будівлю та кам`яний паркан на земельних ділянках за адресою АДРЕСА_8 за АДРЕСА_6 та за АДРЕСА_3 , з тих підстав, що він за період часу з 2001 року по 2016 рік особисто та за власні кошти збудував вказані об`єкти, проте відповідач вважає вказане майно своєю власністю і чинить перешкоди в доступі до нього.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надав: довідки про доходи за період з 2001 по 2014 року /т.1 а.с.7-38/; підтвердження про отримання ним коштів з депозитного рахунку банку - АКБ Союз (ОАО) м. Москва за період з 2005 по 2008 роки, в 2010 та 2012 роках /т.1 а.с.46-53/; квитанції на купівлю лісопродукції за 2008 рік /т.1 а.с.54/; товарно транспортні накладні на купівлю лісопродукції за 2008 рік /т.1 а.с.54-61/, договір підряду від 01 квітня 2006 року /т.1 а.с.62-63/ укладеного з ОСОБА_7 на виконання будівельних робіт в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За клопотанням позивача судом першої інстанції були також допитані свідки - ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які їх регулюють.

Зокрема, відповідно до ст. 328 ЦК України (в ред. на час виникнення спірних правовідносин) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

У разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду по справі № 650/110/18 від 27.01.2021.

Згідно із статтею 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надані ОСОБА_1 докази та покази свідків не містять підтверджень того, що він приймав участь у будівництві, витрачав свої особисті кошти на будівельні матеріали та оплату виконаних робіт при будівництві спірних об`єктів нерухомого майна, та правильно відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 про встановлення факту його участі в будівництві двоповерхового житлового будинку, господарської будівлі та кам`яного паркану, визнання за ним права власності на всі будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використані під час будівництва будинку, господарської будівлі та кам`яного паркану та визнання за ним майнових прав забудовника.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не є власником земельних ділянок, на яких розташовані спірні об`єкти нерухомого майна, дозвіл на проведення будівельних робіт на вказаних земельних ділянках він не отримував, угоди із власником земельних ділянок щодо будівництва спірних об`єктів у нього відсутні .

В апеляційній скарзі зазначається, що, враховуючи вимоги законодавства України, якими земельні відносини в Україні були врегульовані як в 2001 році так і на даний час, громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 не мав та не має права на отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку із земель комунальної власності, у зв`язку з чим за домовленістю між ним та відповідачем, ОСОБА_20 у 2001 році звернулась до Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області із заявою про надання їй у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Проте, такі доводи не можуть бути враховані апеляційним судом, оскільки ні письмовими доказами, ні показаннями свідків такі обставини не встановлені.

Матеріалами справи не доводиться, що ОСОБА_1 звертався до компетентних органів у письмовій чи усній формі по питанню виділення йому земельної ділянки, проте отримав відмову.

Навпаки довідкою Старокотельнянської сільської ради № 946 від 25 травня 2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 не звертався до Старокотельнянської сільської ради щодо виділення йому земельної ділянки для будівництва жилого будинку по АДРЕСА_1 /т.2 а.с.48/.

Натомість, матеріалами справи доводиться, що за отриманням у власність зазначеної земельної ділянки у 2001 році звернулася ОСОБА_2 та в подальшому зареєструвала право власності на цю земельну ділянку.

Не доведено ОСОБА_1 і наявності угоди між ним та ОСОБА_2 щодо виділення земельної ділянки відповідачу для будівництва та обслуговування будинку, який мав бути зведений для його ( ОСОБА_1 ) володіння, користування та розпорядження та не зазначено на якій правовій підставі могла бути досягнута така угода.

Апеляційна скарга містить доводи про те, що суд першої інстанції порушив вимоги цивільно-процесуального законодавства, а саме положення статей 77-80, 95 ЦПК України, щодо поданих ОСОБА_1 документів, якими підтверджуються: його офіційні доходи за період з 2000 року по 2015 рік включно, які тільки за період 2008 -2012 років становили близько 151 260 доларів США; придбання в 2008 році лісопродукції в ДП Коростишівський лісгосп та перевезення її в с. Стара Котельня Андрушівського району приватними підприємцями ОСОБА_7 та ОСОБА_21 ; переказ грошових коштів на ім`я отримувача ОСОБА_3 ( заяви від 04.02.2009 про відправлення коштів в сумі 5100 доларів США, заяви від 12.08.2013 про відправлення коштів в сумі 1000доларів США); виконання робіт по будівництву спірного будинку ОСОБА_7 на підставі договору підряду від 01.04.2006 року.

Наведені доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, які зроблено судом з дотриманням вимог процесуальних норм.

Так, факт отримання значних доходів позивачем за вказаний в апеляційній скарзі період не доводить тієї обставини, що зазначені кошти були витрачені ОСОБА_1 саме на будівництво спірного будинку, господарських споруд та огорожі як і не доведено жодними належними доказами ввезення цих коштів на територію України з метою передачі їх ОСОБА_2 для будівництва будинку по АДРЕСА_9 .

Аналогічно підтвердження про переказ грошових коштів на ім`я отримувача ОСОБА_3 в загальній сумі 6 100дол. США не свідчать про те, що відправлені ОСОБА_1 кошти було надано ОСОБА_3 саме на будівництво спірного нерухомого майна.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , що ним надані належні докази на підтвердження придбання ним будівельних матеріалів, а саме квитанції та товарно-транспортні накладні на купівлю лісопродукції за 2008 рік (а.с. 54 т. 1) не свідчать про те, що покупцем був саме ОСОБА_1 , так як в них не зазначено його прізвища та імені, а за замовлену лісопродукцію в Коростишівському лісгоспі за товарно - транспортними накладними (а.с. 56-61 т. 1) сплачувало ПП Вознюк .

Проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження своїх позовних вимог щодо визнання за ним права власності на всі будівельні матеріали, можна зробити висновок, що матеріали справи не містять жодного доказу щодо придбання будівельних матеріалів ОСОБА_1 на своє ім`я.

З пояснень, допитаних за клопотанням ОСОБА_1 свідків - ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 не встановлено які саме будівельні матеріали та на яку суму були використані саме позивачем на будівництво спірної нерухомості.

Судом першої інстанції надано повну та вичерпну оцінку показанням свідків, що викладено в мотивувальній частині судового рішення, а тому ця обставина додаткового дослідження та обґрунтування не потребує.

Зважаючи на вимоги позивача про визнання за ним права власності на всі будівельні матеріали, не можна вважати обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про наявність укладеного між ним та фізичною особою ОСОБА_22 договору підряду від 01.04.2006 року на виконання останнім певних робіт (а.с.62-63 т.1). До того ж зазначений договір судом першої інстанції, яке ніким не оскаржувалось, визнано нікчемним.

Щодо визнання за позивачем майнових прав забудовника на об`єкт інвестування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів наявності укладеного між сторонами договору (угоди) про інвестиційну діяльність, на підставі якої він би набував майнові права забудовника на спірне нерухоме майно, як на об`єкти інвестування в розумінні статей 5, 9 Закону України Про інвестиційну діяльність , та відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що відповідач не мала фінансової можливості побудувати спірну нерухомість, зважаючи на низький рівень її доходів, що означає, що будівництво здійснено позивачем, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Врахування та спростування інших доводів апеляційної скарги знайшло відображення в мотивувальній частині судового рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли в застосуванні норм матеріального та процесуального законодавства до спірних правовідносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції, про що зазначено у мотивувальній частині цієї постанови.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16.08.2021 (а.с. 221 т. 6) було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 11 037, 00 грн до ухвалення судового рішення у справі, тому ця сума підлягає стягненню із ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390,391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 червня 2021 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Волицька територіальна громада про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 11 037, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.09.2021.

Головуючий Судді