Постанова

від 29.09.2021 по справі 41/151

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2021 р. Справа№ 41/151

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київвдоканал

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021

у справі №41/151 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в особі Розрахункового департаменту

до Житлово-будівельного кооперативу Академічний-20

про стягнення 116 242,81 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі, позивач або ПрАТ АК Київводоканал ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Академічний-20 (далі, відповідач або ЖБК Академічний-20 ) про стягнення 116 242,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором №00019/4-02 від 05.02.2002 за отримані послуги з водопостачання та водовідведення за період з січня 2007 року по січень 2009 року в сумі 94 498,91 грн. За прострочення виконання грошових зобов`язань позивачем також заявлені до стягнення із відповідача 21 743,90 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №41/151 у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал в особі Розрахункового департаменту відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами не довів суду факт споживання відповідачем питної води для підігріву по коду 2-50703 та обсяги такого споживання, так як і не надав суду належних та допустимих доказів споживання відповідачем холодної води по коду 2-703 у спірний період та обсягів такого споживання, а також доказів, що підтверджують виконання позивачем умов пункту 3.4. Договору, тобто представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, що за будь-яких обставин засвідчує відсутність прострочення з боку відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 05.07.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №41/151 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- Господарським судом міста Києва не враховані положення Закону України Про питну воду та питне водопостачання , Закону України Про житлово-комунальні послуги , Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, чинних у спірний період;

- Господарським судом міста Києва не застосовано статтю 629 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір є обов`язковим для виконання сторонами, а також порушено статтю 86 Господарського процесуального кодексу України - неповністю досліджено зміст укладеного між сторонами договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №00019/4-02 від 05.02.2002, який є основною правовою підставою позову й умови якого відповідач не виконав в частині своєчасної та повної оплати. Договором регулюються відносини сторін стосовно постачання питної води, якість якої відповідає вимогам чинних ДСанПІН 2.2.4-171-10, яка постачається до будинків, включених відповідачем до дислокації до Договору без розподілу постачання питної води на категорії в залежності від того, для яких потреб ця послуга буде використана відповідачем в своїй господарській діяльності, в тому числі, надання послуг, що потребують використання питної води - гарячого водопостачання населенню;

- абонент (відповідач) про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.01.2007 по 31.01.2009 послуг не повідомляв, свого представника з необхідними обліковими документами для проведення звіряння та підписання акту не направляв, про незгоду щодо кількості та вартості отриманих послуг не повідомляв. Тому, в силу положень пунктів 2.3., 3.5. Договору, кількість та вартість наданих ПрАТ АК Київводокаиал з 01.01.2007 по 31.01.2009 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються прийнятими абонентом;

- відповідно до пунктів 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, оплата вартості наданих відповідачу послуг здійснюється не пізніше 20-го числа наступного місяця, виходячи з фактичної кількості наданих йому послуг відповідно до показань засобів обліку води.

У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

16.07.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник відповідача подав заперечення на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал , у яких просив враховувати наданий Житлово-будівельним кооперативом Академічний-20 розрахунок, який міститься в матеріалах справи, та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №41/151 без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал у справі №41/151 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству Акціонерна компанія Київводоканал пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №41/151, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №41/151; розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №41/151 є вимоги про стягнення 116 242, 81 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.02.2002 ВАТ АК Київводоканал , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та Житлово-будівельний кооператив Академічний-20 (абонент) уклали Договір №00019/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення (далі, Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується надати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (далі, Правила №65).

За умовами пункту 2.1. Договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 Вода питна та приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин.

Згідно з пунктом 2.2. Договору абонент, зокрема, сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією щодо об`єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останній місяць для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту.

Кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з пунктом 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України (пункти 3.1., 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 3.4. Договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.1. Договору).

Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що для обліку послуг з холодного водопостачання та водовідведення за Договором №00019/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 05.02.2002 позивачем було відкрито відповідачу код 2-703. З метою обліку послуг з постачання води, яка йде на підігрів та стоків води, що йде на підігрів заявником було відкрито код 2-50703.

За даними позивача заборгованість відповідача за Договором на момент звернення до суду з позовом у даній справі становила суму в розмірі 94 498,91 грн, яка виникла за спожиті за період з грудня 2007 року по січень 2009 року послуги за кодом 2-703 та за період з січня 2007 року по січень 2009 року послуги за кодом 2-50703.

При цьому позивач зазначає про те, що на виконання умов Договору він надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення у спірний період, а саме:

за кодом 2-703 у період з грудня 2007 року по січень 2009 року на суму 89 841,78 грн (з урахуванням знижки 5,5% - 5 064,21 грн), з яких сплачено 37 897,13 грн. (з урахуванням перерахунку на суму 0,00 грн), у зв`язку з чим розмір заборгованості становить 51 944,65 грн;

за кодом 2-50703 у період з січня 2007 року по січень 2009 року на суму 155 505,52 грн (з урахуванням знижки 5,5% - 8 682,30 грн), з яких сплачено 57 512,30 грн (з урахуванням перерахунку на суму - 3 494,31 грн), у зв`язку з чим розмір заборгованості становить 42 554,26 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 94 498,91 грн. (з урахуванням наявного по коду 2-50703 боргу станом на 01.02.2009 у розмірі 42 554,26 грн.) та 21 743,90 грн суми інфляційних втрат.

05.05.2021 представником позивача було подано довідку №5344/8/8/02-21 від 27.04.2021 про те, що станом на 23.04.2021 заборгованість відповідача за період з 01.01.2007 по 01.02.2009 становить 67 174,37 грн.

При цьому, відповідач повідомив про сплату основного боргу в сумі 26 217,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №121 від 14.05.2021.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Статтею 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Закон України Про питну воду та питне водопостачання визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.

У статті 1 Закону України Про питну воду та питне водопостачання визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Відповідно до статті 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто, стаття 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал згідно Закону України Про питну воду та питне водопостачання є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Статтею 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання передбачено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, умовами укладеного позивачем та відповідачем Договору передбачено постачання позивачем відповідачу питної води та водовідведення та обов`язок абонента сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65 (пункт 1.1. Договору).

Вказані Правила втратили чинність 18.10.2008 у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, у спірний період з січня 2007 року по 17 жовтня 2008 року були чинні Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65, а у період з 18 жовтня 2008 року по січень 2009 року були чинні Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190.

Пунктом 12.17 Правил №65 передбачалось, що розрахунки за воду, яка відпускається для централізованого гарячого водопостачання, та за відповідний обсяг стічних вод здійснюються з підприємствами, які споживають воду. Порядок взаємовідносин встановлюється Водоканалом.

Відповідно до підпункту б п.12.3 Правил №65 житлово-експлуатаційні організації та ЖЕК зобов`язані були один раз на місяць здійснювати розрахунки з водоканалом, у тому числі за холодну воду, що йде на гаряче водопостачання.

Таким чином, до моменту набрання чинності Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 №190, розрахунки за спожиту гарячу воду повинні були проводитися безпосередньо з підприємством, яке здійснює споживання зазначеної води.

Згідно статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як уже зазначалось, звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач вказував наступне:

- за кодом 2-703 у період з грудня 2007 року по січень 2009 року позивачем надано послуг відповідачу на суму 89 841,78 грн (з урахуванням знижки 5,5% - 5 064,21 грн), з яких сплачено 37 897,13 грн. (з урахуванням перерахунку на суму 0,00 грн), у зв`язку з чим розмір заборгованості становить 51 944,65 грн;

- за кодом 2-50703 у період з січня 2007 року по січень 2009 року позивачем надано послуг відповідачу на суму 155 505,52 грн (з урахуванням знижки 5,5% - 8 682,30 грн), з яких сплачено 57 512,30 грн (з урахуванням перерахунку на суму - 3 494,31 грн), у зв`язку з чим розмір заборгованості становить 42 554,26 грн.

При цьому, позовні вимоги у заявленому розмірі позивач обґрунтовував наступними доказами:

- витягами з розрахункового листа абонента (том 1, а.с. 10-12)

- розшифровками рахунків Житлово-будівельного кооперативу Академічний-20 за кодом 2-703 та кодом 2-50703 за січень 2007 - січень 2009 року (том 1, а.с. 22-52, 96-122);

- платіжними вимогами-дорученнями (том 1, а.с. 125-155)

- довідкою ПрАТ Київводоканал від 27.04.2021 №5344/8/8/02-21 (том 1, а.с. 175);

- розгорнутим розрахунком позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісяця представником постачальника спільно з представником абонента.

Проте, матеріали справи №41/151 не містять ні доказів на підтвердження реєстрації позивачем водолічильників відповідача, ні актів про зняття показань з лічильників (приладів обліку) відповідача за спірний період, складених постачальником спільно з представником абонента.

Отже, матеріали справи не містять первинних доказів споживання відповідачем ні води по коду 2-703, ні води по коду 2-50703 у заявленому позивачем розмірі у спірний період.

Водночас, відповідно до пункту 3.4. Договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виконання позивачем умов пункту 3.4. договору - представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Долучені позивачем до матеріалів справи платіжні вимоги-доручення не містять відміток про їх одержання банком.

Враховуючи це, посилання скаржника на те, що абонент (відповідач) не повідомляв про незгоду щодо кількості або вартості отриманих з 01.01.2007 по 31.01.2009 послуг оцінюються судом критично, оскільки згідно пункту 3.5. Договору абонент міг висловити такі заперечення у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, чого позивачем зроблено не було.

Вказані обставини, враховуючи умови Договору, засвідчують відсутність прострочення зі сторони відповідача з оплати згідно умов Договору.

Щодо стягнення заборгованості за кодом 2-50703 (вода, що йде на підігрів), зокрема, у період з 18.10.2008 по січень 2009 року, колегія суддів додатково зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, які набрали чинності з 18.10.2008, суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Тобто, змістом наведеного пункту Правил №190 визначено, що розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Разом з тим, як вірно наголосив суд першої інстанції, матеріали справи не містять належних доказів наявності на балансі відповідача теплових пунктів (бойлерів), на які постачалась питна вода для підігріву.

Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Як вірно наголосив суд першої інстанції, Договір між позивачем та відповідачем №00019/4-02 від 05.02.2002 не регулює питання постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води і вказаний договір не передбачає обов`язку відповідача сплачувати за послуги з постачання холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за кодом 2-50703.

Доказів укладення між сторонами додаткової угоди про постачання питної води, що йде на підігрів, суду також не надано.

Таким чином, за висновком суду, позивач не надав обґрунтованих доказів, що підтверджують факт користування послугами з водопостачання та водовідведення та їх об`єми у спірному періоді, тощо, а наявні в матеріалах справи докази не можуть вважатися належними, достовірними та допустимими у справі.

Зазначене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача заявленої суми основного боргу.

У свою чергу, враховуючи відсутність підстав для стягнення із відповідача основної заборгованості, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за порушення зобов`язань за Договором також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, та прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються вищевстановленими обставинами та наведеними правовими нормами.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За таких обставин, решту аргументів сторін, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Позивачем у даній справі не доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №41/151 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2021 у справі №41/151 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал .

Матеріали справи №41/151 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 29.09.2021 після виходу головуючого судді Михальської Ю.Б. з відпустки.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна