Ухвала

від 29.09.2021 по справі 918/839/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" вересня 2021 р. м. Рівне Справа №918/839/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н.Церковної, розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства "Мурка" про забезпечення позову в межах справи за позовом Селянського (фермерського) господарства "Мурка" (35713, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Спасів, вул. Сагайдачного, 58, код ЄДРПОУ 22581339) до відповідача Мізоцької селищної ради (35740, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт. Мізоч, вул. Тараса Якимчука, 12, код ЄДРПОУ 04386545) про визнання недійсним рішення Мізоцької селищної ради від 23.09.2021 року та визнання права постійного користування на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Селянське (фермерське) господарство "Мурка" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Мізоцької селищної ради про визнання недійсним рішення Мізоцької селищної ради від 23.09.2021 року та визнання права постійного користування на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем Земельного кодексу України та Закону України "Про селянське (фермерське) господарство".

Ухвалою суду від 29.09.2021 року позовну заяву за позовом Селянського (фермерського) господарства "Мурка" до відповідача Мізоцької селищної ради про визнання недійсним рішення Мізоцької селищної ради від 23.09.2021 року та визнання права постійного користування на земельну ділянку залишено без руху та запропоновано заявнику у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме :

- надати належним чином засвідчену копію рішення Мізоцької селищної ради від 23.09.2021 року.

Разом із поданням позовної заяви позивачем подано заяву б/н від 28.08.2021 року про застосування заходів забезпечення позову відповідно до якої останній просить суд:

- Зупинити дію рішення від 23.09.2021 року Мізоцької селищної ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 9,568 га. з кадастровим номером 5622685600:02:003:0035 для ведення фермерського господарства, яка розташована за адресою Мізоцька селищна рада Рівненського району, що перебуває в комунальній власності Мізоцької селищної ради та надана в постійне користування громадянину ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ №00001 від 01.01.1993 року у зв`язку зі смертю користувача;

- Заборонити будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам проводити будь-які реєстраційні дії в державному реєстрі речових прав щодо об`єкта нерухомого майна 2135501656226 - земельної ділянки з кадастровим номером 5622685600:02:003:0035 площею 9,568 в частині зміни, припинення іншого речового права номер запису №37555343 від 28.07.2020;

-Заборонити Мізоцькій селищній раді приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5622685600:02:003:0035 площею 9,568 га;

-Заборонити кадастровим реєстраторам здійснювати будь-яку реєстрацію земельних ділянок в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5622685600:02:003:0035 площею 9,568 га, змінювати вид використання та цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5622685600:02:003:0035 площею 9,568 га, до виконання рішення суду уданій справі відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України.

Заява мотивована тим, що рішення Мізоцької селищної ради від 23.09.2021 року про припинення права постійного користування дає можливість реєструвати земельні ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням відповідача (поділ ділянки, зміна цільового використання, надання дозволів громадянам на виготовлення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок в межах норм безоплатного отримання землі відповідно до ст. 121 ЗК України) як наслідок втрати об`єкта цивільних прав позивача, який засвідчується даними інформацією з державного земельного кадастру від 28.09.2021 року та інформацією №276913697 від 28.09.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зокрема, у витягах вказується, що право постійного користування земельною ділянкою зареєстроване в реєстрі №37555343 від 28.07.2020 року. Підставою для виникнення права є державний акт серії РВ №00001 виданий Спасівською сільською радою. Дані факти засвідчуються рішенням №431 від 18.08.2021 року Мізоцької селищної ради.

Крім того, не вжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду щодо поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки на земельній ділянці здійснено посів пшениці. Відтак, позбавлення права на користування ділянкою призведе до неможливості догляду за посівами, вносити добрива, засоби захисту рослин, зібрання урожаю, а відтак до втрати урожаю та отримання збитків. Відтак, дані дії відповідача є непропорційним втручанням у право власності позивача, оскільки позивач сподівався на дотримання відповідачем норм закону.

Розглянувши вищевказану заяву, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, при цьому суд врахував наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засоби запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом. Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Як вище зазначено по тексту заява про забезпечення позову мотивована прийняттям Мізоцькою селищною радою оспорюваного рішення від 23.09.2021 року. Проте, заявником а ні до позовної заяви , а ні до заяви про забезпечення позову такого рішення не долучено.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, з огляду на те, що у разі забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження обставин справи та доказів, можливе порушення принципу рівності усіх учасників перед судом та нівелювання вимог статей 13,14 ГПК України, які вказують на змагальність сторін, диспозитивність та з`ясування судом всіх обставин справи, що в свою чергу суперечить інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.13,14, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Мурка" б/н від 28.09.2021 року про застосування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України - 29.09.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя Н.Церковна