Постанова

від 23.09.2021 по справі 908/2005/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2005/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Топчій О.А.)

від 27.10.2020

на додаткові рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Топчій О.А.)

від 05.11.2020

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Кузнецов В.О.; судді: Чередко А.Є., Мороз В.Ф.)

від 20.04.2021

у справі № 908/2005/20

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_4 ;

відповідача 1 - ОСОБА_5 ;

відповідача 2 - ОСОБА_6 ;

відповідача 3 - ОСОБА_6 ;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру статутного капіталу та визначення розмірів часток учасників товариства.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішеннями господарського суду від 20.08.2014 у справі №908/2428/14 та від 07.12.2017 у справі №908/1937/17 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" від 03.04.2014 (протокол №1) та від 19.12.2014 (протокол №4), якими зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" виключено ОСОБА_1 . Позивач звернувся до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо поновлення його у складі засновників, проте йому було відмовлено через новий перерозподіл часток між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач вважає, що належним способом захисту його прав та інтересів є визначення в судовому порядку розміру статутного капіталу та розміру часток учасників товариства.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства відмовлено.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що право власності позивача на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" припинено у встановленому законодавством порядку шляхом отримання частки майна, а отже, у нього відсутні корпоративні права, і вони не могли бути порушені.

2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.11.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про винесення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8 350, 00 грн; в іншій частині заяви відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.11.2020 заяву ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6 350, 00 грн; в іншій частині заяви відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.11.2020 заяву ОСОБА_3 про винесення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 750, 00 грн; в іншій частині заяви відмовлено.

Судом апеляційної інстанції додаткові рішення залишено без змін.

Додаткові рішення обґрунтовані тим, що відповідачами доведено понесення ними витрат на професійну правничу допомогу. Судом першої інстанції, при цьому, враховано фактичний об`єм наданих адвокатом відповідачам послуг та затрачений ним час, а також клопотання іншої сторони про зменшення витрат, в якому позивач вказав, що заявлена сума цих витрат є завищеною, неспівмірною зі складністю справи, витраченим часом, а також прийнято до уваги, що позивач є пенсіонером. Виходячи з критерію реальності і розумності розміру цих витрат, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про часткове задоволення відповідних заяв відповідачів.

2.3. За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, Центральний апеляційний господарський суд 25.05.2021 ухвалив додаткові постанови, якими стягнуто з ОСОБА_1 на користь заявників 1 200, 00 грн та 1 200, 00 грн відповідно витрат на оплату правничої допомоги.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020, додатковими рішеннями Господарського суду Запорізької області від 05.11.2020, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а в задоволенні заяв відповідачів про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки про застосування норм матеріального права, а саме:

підпункту д) пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", викладеного в п. 60, 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19);

статті 15 (право на захист цивільних прав та інтересів) пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, викладеного в п.28, 49 постанови Верховного суд від 14.01.2020 у справі № 910/10031/18; абз. 6 п. 29 постанови Верховного суду від 18.02.2020 у справі № 924/1121/16; абз. 4,5 п. 4.3. постанови Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 922/2805/19; п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.18, у справі №338/180/17) у взаємозв`язку із підпунктом д) пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАН" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

3.4. Також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

3.5. На адресу Суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

3.6. Від представника відповідачів-2, 3 надійшли заперечення щодо додаткових пояснень позивача.

3.7. На адресу Суду 15.09.2021 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких ОСОБА_1 наголошує на тому, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2017 у справі № 908/1937/17, задоволено його позовні вимоги про скасування рішення загальних зборів про виключення його зі складу учасників товариства після того як відбулась виплата вартості його частки в статутному капіталі. На думку позивача, кошти, які були ним отримані від товариства мають статус безпідставно отриманих.

3.8. Від представника відповідачів-2, 3 на адресу суду 20.09.2021 надійшли заперечення на додаткові пояснення, в яких зазначено, що обставини, на які посилається позивач в своїх додаткових поясненнях не входять до предмета доказування в цій справі.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформленим протоколом №1 від 03.04.2014 року, ОСОБА_1 виключено зі складу учасників товариства.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформленим протоколом № 2 від 03.04.2014, внесено зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", а саме: зазначено, що засновниками товариства та його учасниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з частками у статутному фонді товариства по 1/2.

20 травня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни щодо складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", та виключено відомості про ОСОБА_1 як учасника товариства.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.08.2014 у справі №908/2428/14, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформлене протоколом № 1 від 03.04.2014, у частині виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 .

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформленим протоколом № 4 від 19.12.2014, ОСОБА_1 повторно виключено зі складу учасників товариства.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.12.2017 у справі №908/1937/17 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформлене протоком № 4 від 19.12.2014, у частині виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та внесення відповідних змін у Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" і реєстраційні документи товариства.

26 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із заявою про проведення реєстраційних дій щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" стосовно зміни засновників товариства (запис №10891050012000036 від 2014 року) та поновлення позивача у складі засновників. До заяви було надано засвідчені копії рішень Господарського суду Запорізької області від 20.08.2014 у справі №908/2428/14 та від 07.12.2017 у справі №908/1937/17.

Листом Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 02.08.2018 № 01.18/01/1911 позивачеві повідомлено про неможливість виконати вказані судові рішення і внести відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана відмова обґрунтована тим, що реєстраційна дія щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" була проведена на підставі двох рішень загальних зборів товариства від 03.04.2014, оформлених протоколами № 1 та № 2. Водночас , рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.08.2014 у справі № 908/2428/14 рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 1 від 03.04.2014, визнане недійсним у частині виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", а у частині інших позовних вимог - відмовлено. Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", яке оформлено протоколом № 2 від 03.04.2014, не оскаржувалось і є чинним. Провести скасування реєстраційної дії № 10891050012000036 згідно з рішенням суду про визнання недійсним одного з рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" неможливо.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.08.2014 у справі №908/2428/14, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 , встановлено, що у матеріалах реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", №1_089_000036_48 є протокол № 2 від 03.04.2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН". Порядком денним визначено питання: внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН". Прийнято рішення: 1. Записати зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", розділ 1 "Загальні положення" п. 1.2 наступним чином: засновниками товариства та його учасниками є фізичні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . 2. У розділі 4 "Майно, прибуток" п. 4.5 записати наступним чином: частки учасників у статутному фонді товариства рівні і складають по 7000 грн, або по 1/2 частині, ОСОБА_2 - 7000 грн, ОСОБА_3 - 7000 грн. 3.Державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" доручено директору Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" ОСОБА_2 .

Також у реєстраційній справі є протокол № 3 від 03.04.2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" із порядком денним: про правомірність прийнятого рішення щодо змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН". Відповідно до даного протоколу запропоновано провести держану реєстрацію змін у статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" - зареєструвати нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" .

20.05.2014 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, відповідно до п. 1.2 розділу 1 "Загальні положення" статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", затвердженого загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (протокол № 2 від 03.04.2014), засновниками товариства і його учасниками є фізичні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . В пункті 4.5 розділу 4 "Майно, прибуток товариства" статуту зазначено, що частки учасників у статутному фонді рівні і складають по 7 000 грн, або по 1/2 частині: ОСОБА_2 - 7 000 грн, ОСОБА_3 - 7 000 грн.

Крім того, 27.03.2015 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" прийнято рішення (оформлене протоколом №5 від 27.03.2015), яким, зокрема, затверджено розмір та порядок проведення виплат ОСОБА_1 з одночасним повідомленням про наявність судового спору по справі №6-42990ск14 за позовом ТОВ "Іскра Плюс" до ОСОБА_8 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" про стягнення збитків в сумі 189 232 грн та можливості судового стягнення та відповідного зменшення вартості частки. До 19.12.2015 провести наступні виплати ОСОБА_1 : внесок в статутний фонд - 4 666, 67 грн, частина нерозподіленого прибутку товариства за 2014 рік - 145 566, 67 грн, вартість частки в майні підприємства - 813 531, 92 грн. Оподаткування виплат провести у відповідності з вимогами Податкового кодексу України.

Відповідні виплати здійснені платіжними дорученнями №130 від 07.06.2016, №131 від 07.06.2020, №132 від 07.06.2016 (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).

Позивач звернувся до суду з вимогою визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", в розмірі 14 000, 00 грн та визначити розміри частки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН": ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 4 666, 67 грн, що становить по 33,34% статутного капіталу.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру статутного капіталу та визначення розмірів часток учасників товариства.

5.3. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом апеляційної інстанції не було враховано висновки про застосування норм матеріального права, а саме:

підпункту д) пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", викладеного в п. 60, 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19).

Так, відповідно до підпункту д) пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи, зокрема один із таких відповідних документів, а саме: судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 викладено правову позицію, відповідно до якої застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).

При цьому у спорі щодо відновлення становища, яке існувало до порушення права, позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

5.5. У постанові від 18.12.2019 у справі № 0840/3447/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо невиконання рішень Господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року у справі № 908/2428/14 та від 07 грудня 2017 року у справі № 908/1937/17; та зобов`язання відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язані з включенням до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" ОСОБА_1 , Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду висловлених у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 вичерпний перелік способів захисту учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду в справі № 0840/3447/18, вказала, що у позивача з третьою особою виник новий спір про право, але з іншої підстави, а саме через невключення позивача до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН".

5.5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з моменту отримання вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" пропорційно до розміру частки позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАН" фактично виконані умови статті 54 Закону України "Про господарські товариства", а корпоративні права позивача припинилися в передбаченому законодавством порядку.

Разом з тим колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій неправильним, оскільки саме прийняття рішення про виключення учасника з товариства є юридичним фактом, з яким пов`язується припинення корпоративних правовідносин учасника з товариством.

Крім того, з метою фіксації змін відомостей про юридичну особу, засвідчення державою змін у статутних документах товариства, що відбулися на підставі відповідних юридичних фактів здійснюється реєстрація в державному реєстрі.

Так, відповідно до частини 3 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія), зокрема, рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Подальша державна реєстрація зміни складу учасників товариства та відображення нового складу учасників в ЄДРЮОФОП має значення для третіх осіб, оскільки статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було установлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДРЮОФОП.

При цьому обов`язок товариства виплатити учаснику вартість частини майна товариства є наслідком виключення останнього з товариства і такий обов`язок не пов`язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати. В учасника, якого виключено з товариства, припиняються корпоративні права, проте виникають інші права, зокрема право на отримання вартості частини майна цього товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі такого товариства (подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 27.03.2019 у справі № 915/394/18).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визначення розміру статутного капіталу та визначення розмірів часток учасників товариства в цій справі ОСОБА_1 посилався на те, що рішеннями господарських судів у справах № 908/2428/14 та № 908/1937/17 визнано недійсними відповідно: 1) рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформлене протоком № 1 від 03 квітня 2014 року, у частині виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та 2) рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформлене протоколом № 4 від 19 грудня 2014 року, у частині виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та внесення відповідних змін у Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" і реєстраційні документи товариства.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, до предмета доказування в цій справі входить з`ясування обставин щодо виключення учасника з товариства на підставі відповідних рішень загальних зборів; щодо визнання недійсними таких рішень загальних зборів у судовому порядку; щодо визначення розміру частки позивача на момент його виключення, а також розміру часток інших учасників та загального розміру статутного капіталу.

Не врахувавши наведеного, суди попередніх інстанцій помилково посилались на рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформлене протоколом № 2 від 03.04.2014 (на підставі якого була проведена реєстраційна дія щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН") та рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН", оформлене протоколом № 5 від 27.03.2015), яким, зокрема, затверджено розмір та порядок проведення виплат ОСОБА_1 , а також на обставини виплати позивачу вартості частини майна товариства, які не входять до предмета доказування в цій справі.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 0840/3447/18 на підставі відповідних фактичних обставин, які є аналогічними з обставинами цієї справи, що переглядається, дійшла висновку, що у справі № 0840/3447/18 спір виник через те, що позивач втратив володіння часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" і бажає його поновити шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про належність позивачу цієї частки (з відповідним зменшенням часток інших учасників). Таке поновлення здійснюється в межах приватноправових (цивільних) відносин.

Та обставина, що позивач не може цього досягти власними діями, оскільки не має самостійного доступу до внесення змін до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому може діяти виключно через посередництво державного реєстратора у встановленому законом порядку, не змінює цивільно-правового характеру відносин.

Отже, суди попередніх інстанцій, не врахувавши наведеного вище, передчасно дійшли висновку про відмову в позові у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача, як наслідок не встановили та не перевірили тих обставин справи, які входять до предмета доказування в цій справі, виходячи з предмета та підстав позову.

5.6. Також, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказав на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки про застосування норм матеріального права, зокрема:

статті 15 (право на захист цивільних прав та інтересів) пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, викладеного в п.28, 49 постанови Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/10031/18; абз. 6 п. 29 постанови Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 924/1121/16; абз. 4,5 п. 4.3. постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/2805/19; п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018, у справі №338/180/17) у взаємозв`язку із підпунктом д) пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.

Предметом спору в справі № 910/10031/18 є визнання рішення правління банку та договору недійсним. При цьому в постанові від 14.01.2020, суд касаційної інстанції застосувавши статтю 15, пункт 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статтю 20 Господарського кодексу України, разом з тим дійшов висновку про обґрунтованість висновків судові попередніх інстанцій про відмову в позові, з огляду на недоведеність позивачем порушення чи оспорювання його права або охоронюваного законом інтересу.

Предметом спору в справі № 924/1121/16 є визнання недійсним договору купівлі-продажу. Суд касаційної інстанції у абз. 6 п. 29 постанови від 18.02.2020 послався на статті 15, 16 Цивільного кодексу України, проте за результатами розгляду касаційної скарги визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не є учасником правовідносин за спірним договором і обставини, які свідчать про те, що на час укладення договору у позивача існували права на майно, яке є предметом договору, або відчуження цього майна було спрямовано на порушення майнових інтересів позивача, відсутні.

Предметом спору в справі № 922/2805/19 є скасування державної реєстрації права власності. При цьому в постанові від 26.05.2020, суд касаційної інстанції застосувавши статтю 15, статтю 16 Цивільного кодексу України та статтю 20 Господарського кодексу України, разом з тим погодився з висновком апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не довів наявності порушеного або оспорюваного права міськради.

Предметом спору в справі № 338/180/17 є стягнення безпідставно одержаних коштів і за зустрічним позовом про визнання договору укладеним та стягнення заборгованості за договором підряду. У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 міститься посилання на норми статей 15, 16 Цивільного кодексу України, з урахуванням яких суд касаційної інстанції вважав, що задоволення вимоги про стягнення різниці між перерахованим позивачем авансом і вартістю поставлених йому відповідачем брусів за результатами часткового виконання вже укладеного сторонами договору підряду було ефективним способом захисту права відповідача.

Отже, правовідносини у цій справі, що переглядається, та у справах № 910/10031/18, № 924/1121/16, № 922/2805/19, № 338/180/17 не є подібними, оскільки вони відрізняються за предметами та підставами позовів, а висновки зроблені господарськими судами з урахуванням різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

6.2. З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування статті 15, пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, не знайшла свого підтвердження, оскільки правовідносини у цій справі, що переглядається, та справах № 910/10031/18, № 924/1121/16, № 922/2805/19, № 338/180/17, на які посилається скаржник, не є подібними, колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в цій частині.

6 . 3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.4. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.5. Враховуючи те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині знайшла своє підтвердження, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, і суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.6. Під час нового розгляду господарським судам слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

7.2. Крім того, у зв`язку із скасуванням оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає наявними правові підстави в силу положень частини 2 статті 126 та частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України також для скасування додаткових рішень Господарського суду Запорізької області від 05.11.2020 та додаткових постанов Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021, оскільки витрати на правничу допомогу так як і судовий збір розподіляються за результатами вирішення спору по суті, тобто ухвалення рішення щодо позовних вимог, яке на даний час відсутнє. При цьому колегія суддів враховує, що додаткові рішення є невід`ємними частинами рішення Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 296, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, щодо застосування статті 15, пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

2. В іншій частині касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020, додаткові рішення Господарського суду Запорізької області від 05.11.2020, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та додаткові постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 скасувати, а справу № 908/2005/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

О. Мамалуй