Постанова

від 27.09.2021 по справі 409/559/15-ц

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Третяк О.Г.

Доповідач -Луганська В.М.

Справа № 409/559/15-ц

Провадження № 22-ц/810/597/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю.,

за участю секретаря: Залюшного О.Г.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФОРІНТ , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бандола Олександр Олексійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2

на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 червня 2021 року, постановлену судом у складі судді, Третяка О.Г.,

за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бандола Олександр Олексійович, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФОРІНТ , про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

24 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року, в обґрунтування якої зазначив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бандоли Олександра Олексійовича перебуває виконавче провадження № 57692164 за виконавчим листом № 409/559/15-ц від 17.02.2016 року, виданого Білокуракинським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзенбанк Аваль заборгованості у розмірі 13666142,45 грн. Стягувачем є ТОВ Фінансова компанія Форінт .

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, шляхом заборони перетину кордону України до виконання боржником своїх зобов`язань покладених судовим рішенням.

Посилаючись на ч.5 ст.441 ЦПК України, просив суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , яке встановлено ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року у справі №409/559/15-ц шляхом заборони перетину кордону України до виконання боржником своїх зобов`язань, покладених судовим рішенням.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 червня 2021 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу та направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що обставини, які були підставами заяви не досліджувалися у судовому засіданні 31 березня 2021 року, а саме: лист Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса Про надання інформації від 30.04.2021 № 6078, рішення № 4 від 17 лютого 2021 року УСЗН Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та відповідь на адвокатський запит від 19 травня 2021 року. Суд не звернув уваги, що єдиною адресою проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Форінт зазначило, що боржник намагається переглянути по суті рішення, яке набрало законної сили у невстановлений процесуальним законом спосіб, посилаючись на нові обставини, які не були дослідженні судом 31 березня 2021 року. Вважає, що підстави двох заяв скаржника від 19 березня 2021 року та 24 травня 2021 року є однаковими, а обставини - тотожними, різниця виражається лише в додаткових доказах, якими заявник намагається підтвердити свої доводи, які не були предметом дослідження при розгляді судом 31.03.2021, оскільки не були долучені до неї, про їх існування не було відомо, окрім боржника. Просив відмовити у задоволенні скарги, ухвалу суду залишити без змін.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФОРІНТ в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бандола Олександр Олексійович не з`явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у відкритті провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 31 березня 2021 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Заявник звертаючись до суду, посилається на ті обставини, які були дослідженні в судовому засіданні 31.03.2021 року, посилаючись на пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України та зазначивши, що розглянути заяву як за нововиявленими обставинами не вбачається за доцільне, відмовив у відкритті провадження за заявою заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Колегія суддів не погоджується із такими висновком суду виходячи з наступного.

Порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), визначений у розділі VI ЦПК України.

Згідно частин 5 - 8 статті 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Судом встановлено, що ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 березня 2019 року по справі № 409/559/15-ц було обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань покладених на нього судовим рішенням.

22 березня 2021 року ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 31 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовлено.

24 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Білокуракинського районного суду Луганської області із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції послався на п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України та зазначив, що розглянути заяву за нововиявленими обставинами не вбачається за доцільне.

Між тим, статтею 186 ЦПК України встановлені підстави для відмови у відкритті провадження у справах позовного провадження.

Порядок розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України встановлено ст.441 ЦПК України, згідно якої (ч.8 вказаної стаття ЦПК України) відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Виходячи із змісту вказаної статті, відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин.

Суд відповідно до вимог частини п`ятої вказаної вище статті розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Тобто, нормами ст.441 ЦПК України не передбачено при надходженні повторної заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмову у відкритті провадження у справі. Так само не передбачено і перегляд раніше постановленої ухвали за нововиявленими обставинами. Тлумачення наведеної норми ЦПК України, які врегульовують питання відкриття/відмови у відкритті провадження у справі, яка переглядається, не застосовуються, так як заява про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України повинна протягом десяти днів з дня її надходження до суду повинна бути розглянута

З урахуванням вищевикладеного, висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам ЦПК України.

Оскільки, суд першої інстанції не розглянув повторну заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України по суті, порушив порядок її розгляду, який визначено ст.441 ЦПК України, відповідно до положень статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 02 червня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2021 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді В.А. Коновалова

О. Ю. Карташов