Постанова

від 22.09.2021 по справі 820/6695/13-а

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 р.Справа № 820/6695/13-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника позивача Крайза О.І.,

представника відповідача Лантушенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.05.21 року по справі № 820/6695/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросвіт" (далі по тексту - позивач. ТОВ ТД "Агросвіт", товариство, платник податків) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, правонаступником якої, згідно ухвали ХОАС про заміну сторони від 03.03.2021 р. є Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001062201 від 17.05.201 3р., яким було визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 632272,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 316136,00 грн.,

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001072201 від 17.05.2013 року, відповідно до якого було зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2241472,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001062201 від 17.05.2013р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 948408, 00 грн. (дев`ятсот сорок вісім тисяч чотириста вісім гривень), в тому числі 632272,00 грн. (шістсот тридцять дві тисячі двісті сімдесят дві гривні) за основним платежем та 316136,00 грн. (триста шістнадцять тисяч сто тридцять шість гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001072201 від 17.05.2013р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2241472, 00 грн. (два мільйони двісті сорок одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" (вул. Сумська, 6, кв. 9, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 38158635) сплачену суму судового збору в розмірі 2294.00 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що підприємством допущено порушення податкового законодавства, господарські операції з контрагентами не мали реальний характер, первинні документи складені між позивачем та підприємствами-контрагентами не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні та у письмовому відзиві заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агросвіт" зареєстроване юридичною особою в установленому чинним законодавством України порядку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на момент виникнення спірних правовідносин, перебувало на податковому обліку у Київській об`єднаній державній податковій інспекції міста Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, як платник ПДВ, про що свідчить копія свідоцтва №200130817 від 01.07.2013 р. (т.1 а.с. 6, 7) та не заперечується відповідачем.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб; фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ТД "Агросвіт" (попередня назва ТОВ "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД") зареєстроване 10.04.2012 р., номер запису: 1 480 102 0000 052773 та з цього часу здійснює діяльність у сфері ринку сільськогосподарської продукції (код КВЕД 01.11. вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; код КВЕД 10.61. виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; код КВЕД 46.19. діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.21. оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.90. неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 49.41. вантажний автомобільний транспорт).

13 червня 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "АТК "Надія ЛТД" змінило назву на ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт", про що свідчить виписка з ЄДР.

Фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в період з 29.03.2013р. по 18.04.2013р. проведено виїзну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" код ЄДРПОУ 38158635 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки №1529/22.1-07/38158635 від 25.04.2013 року, згідно з висновками якого товариством в порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14., п. 141.1 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (із змінами і доповненнями) завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року всього в сумі 2241472 грн., у т.ч. за 4 квартал 2012 року в сумі 2241472 грн.; в порушення п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку, який підлягає сплаті в сумі 632272 грн., у т.ч. за грудень 2012 року в сумі 632272 грн.; порушення п.119.2 ст. 119 розділу IV Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями) подання довідки за формою № 1-ДФ за 4 кв. 2012 р. не у повному обсязі та з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (далі по тексту - акт перевірки) (т.1 а.с. 8-18).

На підставі акту перевірки №1529/22.1-07/38158635 від 25.04.2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001062201 від 17.05.2013р., яким ТОВ "АТК "Надія ЛТД" визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 632272,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 316136,00 грн., а також податкове повідомлення - рішення №0001072201 від 17.05.3013 р., яким ТОВ "АТК "Надія ЛТД" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2241472,00 грн. (т.1 а.с. 31, 32).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями № 0001062201 від 17.05.2013р. та № 0001072201 від 17.05.2013 року, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем в ході судового розгляду справи правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, збільшення грошового зобов`язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.04.2013р. № 1529/22.1-07/38158635.

Згідно з цим актом товариство порушило норми підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14, пункту 141.1 ст. 141, пункту 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України:

завищено витрати у податковому обліку за 4-й квартал 2012 року на 2241472,00 грн., що відповідає сумі відсотків за користування позикою, отриманої від ТОВ "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", частина коштів якої (позики) у сумі 25379000,00 грн. були направлені на цілі, які не мають зв`язку із господарською діяльністю (за рахунок цих коштів надано безвідсоткову поворотну фінансову допомогу ТОВ "АПК Надія");

завищено податковий кредит за грудень 2012 року на 830000,00 грн. за операціями з поставки від ТОВ "АПК "Надія ЛТД" інформаційних баз щодо контрагентів, використання яких у господарській діяльності не встановлено.

У результаті цих порушень позивачем завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у податковому обліку за 4-й квартал 2012 року на 2241472,00 грн.; занижено ПДВ у податковому обліку за грудень 2012 року на 632272,00 грн.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки від 25.04.2013 р. № 1529/22.1-07/38158635, на стор. 12 викладено порушення фінансово-господарської діяльності платника податків та господарські операції, в результаті якої здійснено це порушення наступним чином, а саме:

"Порушення встановлено внаслідок:

В ході перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ "АТК "НАДІЯ ЛТД"- "Покупець" з ТОВ "АПК "Надія, ЛТД"-"Продавець" код ЄДРПОУ 35972274, у т.ч. за договорами купівлі-продажу контрагентських баз даних:

-№30/11-2Б від 30.11.2012р.-контрагентська база даних "Інші постачальники" всього на суму 870000 грн., у т.ч. ПДВ-145000 грн.;

-№30/11-Б від 30.11.2012р. -контрагентська база даних "Покупці" всього на суму 1020000 грн., в т.ч. ПДВ-170000 грн.;

-№30/11-1Б від 30.11.2012р.-контрагентська база даних "Постачальники сільхозвиробники" всього на суму 3090000 грн., у т.ч. ПДВ 515000 грн.

Загальна вартість контрагентський баз дорівнює 4980000 грн., у т.ч. ПДВ 830000 грн. Розрахунки між підприємствами проведено у повному обсязі через розрахунок (пл. доручення від 07.12.2012р. на суму 4980000 грн.) За даними бухгалтерського обліку зазначені контрагентські бази було оприбутковано ТОВ "АТК Надія, ЛТД" на рахунок 12 "Нематеріальні активи" в сумі 4150000 грн.

В перевіряємому періоді амортизація не нараховувалась, витрати що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування відсутні.

На підставі наданих на перевірку документів не встановлено використання в перевіряємому періоді зазначених баз в господарській діяльності.

Станом на 25.04.2013 підприємством ТОВ "АТК Надія, ЛТД" не надано пояснень щодо методів визначення та обґрунтування ціни придбання контрагентських баз за вищезазначеними договорами, також не надано результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у разі відсутності даних для застосування методів визначення звичайної ціни, не надано пояснень щодо використання зазначених баз в господарської діяльності.

У той же час, по зазначеній операції до складу податкового кредиту було віднесено суму у повному обсязі в сумі 830000 грн., у т.ч. за грудень 2012 року.

Крім того, відповідно до наданої підприємством ТОВ "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" податкової звітності до ДПІ у Київському районі м.Харкова, а саме Додаток 6 до податкової Декларації з податку на додану вартість, у перевіряємому періоді ТОВ "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" здійснювало операції, які звільнено від оподаткування, відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу XX. Перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників.

Враховуючи наведене, не встановлено використання в перевіряємому періоді в господарській діяльності контрагентських баз даних, як в оподатковуваних операціях так і в операціях що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, що в порушення п. 198.4 Податкового Кодексу призвело до завищення податкового кредиту за грудень 2012 року в сумі 830000 грн.".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "АПК Надія ЛТД" (продавець) та ТОВ "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №30/11-Б від 30.11.2012 року відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, покупцю а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити контрагентську базу даних "Покупці" (т.1 а.с. 34-36).

Крім того, між ТОВ "АПК Надія ЛТД" (продавець) та ТОВ "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №30/11-1Б від 30.11.2012 року відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, покупцю а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити контрагентську базу даних "Постачальники - сільхозвиробники" (т.1 а.с. 37-39).

Між ТОВ "АПК Надія ЛТД" (продавець) та ТОВ "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №30/11-2Б від 30.112012 року відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність, покупцю а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити контрагентську базу даних "Інші постачальники". (т.1 а.с. 40-42).

Тобто, на момент укладання договорів купівлі-продажу №30/11-Б, №30/11-1Б, №30/11-2Б, тобто до 30 листопада 2012 року власником баз даних було ТОВ "АПК "НАДІЯ ЛТД" (продавець).

Згідно п. 1.1. вказаних договорів на умовах даного договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити контрагентську базу даних "Покупці" (договір № 30/11-Б), "Постачальники" (договір № 30/11-1Б), "Інші постачальники" (договір № 30/11-2Б).

За приписами п. 2.1. договорів продавець зобов`язаний не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дня набрання чинності цього договору передати Покупцю Контрагентську базу даних на електронному та паперовому носії, а згідно п. 2.2. покупець зобов`язаний її прийняти та розрахуватися за неї не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання (а.с. 34-43 т.1).

Момент переходу права власності на вказані бази договорами не передбачено, але на виконання вказаних умов сторонами договорів складено акти здачі - прийняття до договорів, у зв`язку з чим право власності перейшло до ТОВ "АТК "НАДІЯ ЛТД" (ТОВ "ТД "АГРОСВІТ") з моменту їх передачі (т. 1 а.с. 43-111).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 334 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання умов цих правочинів позивачем надано акти здачі - приймання, податкові накладні (т.1 а.с. 43-111, 112-194).

Факт оплати за договорами підтверджується копіями платіжних доручень, долученими до матеріалів справи (т.1 а.с. 195-208).

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в ході перевірки не встановлено в періоді, який підлягав перевірці, використання позивачем контрагентських баз в господарській діяльності, а також не надано пояснення щодо методів визначення та обґрунтування ціни придбання контрагентських баз за договорами придбання контрагентських баз.

Проте, в матеріалах справи міститься розрахунок прибутку використання придбаних контрагентських баз за перевіряємий період, в якому було укладено договори з окремими постачальниками товару, інформація про яких міститься саме у контрагентських базах даних (т. 3 а. с. 70-71).

Відповідно до договорів, які містяться в матеріалах справи, позивачем у грудні 2012 р. було придбано 4010,207 тон насіння соняшнику на загальну суму 18579926,82 грн., що підтверджується копіями договорів поставки та видаткових накладних.

Придбане насіння соняшнику позивачем передано на переробку до ТОВ "Пересічанський маслоекстраційний завод" відповідно до договору на переробку соняшнику на давальницьких умовах № 190712/02 від 19.07.2012 р.

На підтвердження переробки соняшнику у готову продукцію позивачем надано акт звірки взаємих розрахунків та акти виконаних робіт, підписані між позивачем та ТОВ "Пересічанський маслоекстраційний завод".

Готову продукцію реалізовано контрагентам, інформація про яких міститься у контрагентських базах.

На підтвердження реалізації позивачем надано копії договорів поставки, видаткових накладних, актів про виконання зобов`язань за договорами поставки та повідомлень про відвантаження товару.

За приписами частини 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз. 27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 (далі за текстом - Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Про транспортування готової продукції додатково свідчать договори про надання транспортних послуг, укладені з перевізниками - ТОВ "Транс-Сервіс-1" та ФОП ОСОБА_1 , акти виконаних робіт та товарно-транспортні накладні.

Позивачем до матеріалів справи також надано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо постачальників, переробників та покупців, інформацію про яких позивач дізнався з придбаних баз даних, з котрими було укладено договори та є постійно діючими в одному сегменті ринку з позивачем (а.с. 126 - 250 т. 5, а.с. 1-69 т.6).

Згідно письмових пояснень позивача від 21.04.2021 р. у штатному розкладі підприємства, затвердженого наказом директора товариства № 14 від 04.09.2012 року не передбачалося окремої посади, котра б давала змогу ефективно здійснювати пошук контрагентів самостійно, а інформація, що наведена у базах даних не є та не була загальнодоступною на час укладання договорів купівлі-продажу баз (а.с. 120-121 т. 5).

Також з матеріалів справи слідує, що згідно з реєстром податкових накладних ТОВ "АТК "НАДІЯ ЛТД" (ТОВ "ТД "АГРОСВІТ") не мало господарських відносин з контрагентами до придбання контрагентський баз, окрім ТОВ "САВИНЦІ АГРО" (код ЄДРПОУ 351080890), ПРАТ "АГРОКОМБІНАТ СЛОБОЖАНСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 00858148), ТОВ "ПМЗ" (код ЄДРПОУ 37365289), ТОВ "ВОЛЬНЕ 2002" (код ЄДРПОУ 32062052) (а.с. 83-89 т.6).

Водночас, укладені договори купівлі-продажу контрагентських баз мають специфічний предмет - інформацію. Даний товар має цінність лише якщо є унікальним, а отже його зміст розкривається лише після купівлі такого товару.

Отже, ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" не знало та не могло знати повний зміст контрагентських баз до їх придбання.

Крім того, ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" у своїх поясненнях було частково розкрито зміст інформації, що міститься в контрагентських базах, та наведено більше 120 контрагентів.

Отже, наявність договірних відносин з вказаними контрагентами не впливає на цінність придбаної інформації, оскільки в подальшому ТОВ "ТД "АГРОСВІТ", за допомогою інформації, отриманої з придбаних баз, укладалися договори з іншими контрагентами, зокрема, але не виключно: СТОВ "ОВЕНА" (т.3, а. с. 72-79), ТОВ "ДМБ" (т. 3, а. с. 83-85), ТОВ "ДМИТРІВКА" (т. 3, а. с. 86-88), ПОСП "ПЕТРІВСЬКЕ" (т. 3, а. с. 95-97), ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ПОЛЬКА МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА (т. 3, а. с. 98-103), ДП "ДГ "ЧЕРВОНА ХВИЛЯ" НААН" (т. 3, а. с. 104-106), ПА "ВАТАЛ" (т. 3, а. с. 110-116), ТОВ "ВІДРОДЖЕННЯ" (т. 3, а. с. 117-119), СФГ "ДЕЛЬТА" (т. 3, а. с. 124-128), СФГ "ЗЛАГОДА" (том 3, а.с. 154-159), ФГ "КОЛОС-2" (т. 3, а.с. 163-165), ТОВ "НИВА СП" (т. 3, а. с. 169-171), СТОВ "СЛАВУТИЧ" (т. 3, а. с. 172 -175), СВК-А "СОЛОНЕНСЬКЕ" (т. 3, а. с. 176-178), ТОВ "АГРОФІРМА "ЧЕРВОНОСІЛЬСЬКА" (т. 3, а. с.179-181), ПРАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (т. 3, а.с. 192-214,231-250, т. 4, а.с. 1-11), ТОВ "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (т. 3, а. с. 215-218, 225-230), ТОВ "ЗЕРНОТРЕЙДИНГ" (т. 3. а. с. 219-224, т. 4, а. с. 12-18).

Матеріали справи не містять належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів існування відносин з рештою контрагентів до укладання договорів, відповідач в акті перевірки, як щодо вказаних чотирьох так і решти контрагентів на такі обставини також не посилався.

Проте, в матеріалах справи міститься розрахунок прибутку використання придбаних контрагентських баз в періоді, який підлягав перевірці, в якому було укладено договори з окремими постачальниками товару, інформація про яких міститься саме у контрагентських базах даних (т.3 а.с. 70-71).

Відповідно до договорів, які містяться в матеріалах справи, позивачем у грудні 2012р. було придбано 4010,207 тон насіння соняшнику на загальну суму 18579926,82 грн., що підтверджується договорами поставки та видатковими накладними (т.3 а.с. 72-181).

Придбане насіння соняшнику позивачем було передано на переробку до ТОВ "Пересічанський маслоекстраційний завод" відповідно до договору на переробку соняшнику на давальницьких умовах №190712/02 від 19.07.2012р. (т.3 а.с. 182-185).

На підтвердження переробки соняшнику у готову продукцію позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків та акти виконаних робіт, підписані між позивачем та ТОВ "Пересічанський маслоекстраційний завод" (т.3 а.с. 187-191).

Готову продукцію було реалізовано контрагентам, інформація про яких міститься в контрагентських базах. Підтвердженням реалізації є договори поставки, видаткові накладні, акти про виконання зобов`язань за договорами поставки та повідомлення про відвантаження товару (т.3 а.с. 192-250, т. 4 а.с. 1-18).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.90 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу, з якими правомірно не погодився суд першої інстанції, на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими.

Натомість, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що позивачем під час судового розгляду було доведено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентами господарських операцій, та як наслідок, правомірність віднесення сум коштів до податкового кредиту по операціям з вказаними вище контрагентами.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Щодо доводів суб`єкта владних повноважень про порушення позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, суд зауважує на таке.

У розумінні пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов`язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 ПК України, у цьому розділі об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від`ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від`ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов`язань у зв`язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов`язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов`язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов`язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов`язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами статті ст.141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов`язані з нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв`язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", яке має ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами)" серія АГ № 399447, дата прийняття рішення про видачу ліцензії від 24.10.2008 року), яке має статус платника податку па прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України (позикодавець) яке здійснює управління активами та діє в інтересах і за рахунок коштів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Бізнес Ресурс - 5" в особі директора Федоренка Сергія Федоровича , який діє на підставі Статуту з однієї сторони та ТОВ "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (позичальник) укладено договір про надання позики №7П-БР5 від 27.07.2012 року відповідно до умов якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на умовах повернення строковості та платності, у розмірі встановленому договором а Постачальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити в розмірі та порядку, встановлених Договором (т.1 а.с. 209-211).

Сторонами 01.11.2012 року укладено додаткову угоду №1 до договору про надання позики №7П- БР5 від 27.07.2012 року.

Між ТОВ "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л" (позикодавець) та ТОВ "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (позичальник) укладено договір про надання позики №7/1П-БР5 від 31.08.2012 року відповідно до умов якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на умовах повернення строковості та платності, у розмірі встановленому договором, а Постачальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю, а також сплатити в розмірі та порядку, встановлених Договором (т.1 а.с. 212-213).

Позикодавцем - ТОВ "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л" - надіслані директору ТОВ "АТК "Надія Лтд" Орєхову С.М. , розрахунки відсотків за липень - грудень 2012 року за договором про надання позики №7П-БР5 від 27.07.2012 року (т.1 а.с. 214-219).

З суми отриманої позики ТОВ "АТК "Надія ЛТД" здійснило передплату за товар наступним постачальникам: ФГ "Ставнійчука П.Ю." (код 33264096) в розмірі 501247,00 грн. платіжними дорученнями № 59 від 21.08.2012р., № 66 від 27.08.2012р., ТОВ "Весна" (код 00856250) - в розмірі 540000,00 грн. платіжним дорученням № 20 від 23.08.2012р., СФГ "Обрій" (код 30885753) - в розмірі 517600,00 грн. платіжним дорученням № 83 від 05.09.2012р., ФГ "Кириченко М" (код 35604785) - в розмірі 1377939,15 грн. платіжним дорученням № 77 від 04.09.2012р., № 16 від 07.09.2012р., № 14 від 07.09.2012р., № 17 від 10.09.2012р., № 45 від 11.09.2012р., СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" (код 31127574) - в розмірі 820000,00 грн. платіжними дорученнями № 82 від 04.09.2012р., № 5 від 05.09.2012р., № 7 від 06.09.2012р., СФГ "Чопенко" (код 21230030) - в розмірі 126000,00 грн. платіжними дорученнями № 81 від 04.09.2012р., № 90 від 06.09.2012р., ПСП "Вільшанське" (код 30749671) - в розмірі 300300,00 грн. платіжним дорученням № 9 від 06.09.2012р., СТОВ "Вікторія" (код 03779395) - в розмірі 415000,00 грн. платіжними дорученнями № 8 від 06.09.2012р., № 89 від 06.09.2012р., СТОВ "Відродження" (код 30957005) - в розмірі 1062500,00 грн. платіжними дорученнями № 12 від 07.09.2012р., № 51 від 12.09.2012р., СФГ "Злагода (код 31546053) - в розмірі 425000,00 грн. платіжним дорученням № 46 від 11.09.2012р., ПП "Агросервіс СГ" (код 03762271) - в розмірі 565400,00 грн. платіжними дорученнями № 40 від 11.09.2012р., № 42 від 11.09.2012р., СТОВ "Маяк" (код 30762687) - в розмірі 912000,00 грн. платіжними дорученнями № 41 від 11.09.2012р., № 61 від 13.09.2012р., ФГ "Альянс" (код 31374476) - в розмірі 500000,00 грн. платіжним дорученням № 19 від 11.09.2012р., ФГ "Колос" (код 23998165) - в розмірі 252000,00 грн. платіжним дорученням № 50 від 12.09.2012р., ФГ "Юг" (код 31936159) - в розмірі 257476,43 грн. платіжним дорученням № 53 від 12.09.2012р., ТОВ ВП "Волна" (код 30698245) - в розмірі 430000,00 грн. платіжним дорученням № 47 від 12.09.2012р., ТОВ "АПК "Надія ЛТД" (код 35972274) - в розмірі 31254000,00 грн. на підставі договорів поставки № 27071 від 27.07.2012р., № 0409П від 04.09.2012р. згідно листів про зміну призначення платежу вих. № 27/07-1 від 27.07.2012р.;. № 21/08-1 від 21.08.2012р.;. № 22/08-1 від 22.08.2012р.; № 04/09-1 від 04.09.2012р., № 05/09-1 від 05.09.2012р. (т.1 а.с. 241-250, т.2 а.с. 1-9).

Факт отримання цих коштів позичальником ТОВ "АТК "Надія ЛТД підтверджується відповідними платіжними дорученнями, долученими позивачем до матеріалів справи (т.2 а.с. 144-151.)

Кошти, отримані позивачем за вказаними вище договорами про надання позики, в подальшому було спрямовано на закупівлю товару за договорами поставки, які були укладені з контрагентами, перелік яких наведено у таблиці - "Використання кредитних коштів, отриманих ТОВ "АТК "Надія ЛТД" від ТОВ "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л" (т.2 а.с.152).

Документами, що підтверджують поставку товару є наступні господарські договори, укладені з постачальниками.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ПП "Агросервіс СТ" укладено договір поставки №10091 Л від 10.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та Фермерським господарством "Альянс" укладено договір поставки №0709-1 від 07.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та СТОВ "Вікторія" укладено договір поставки №06091 У від 06.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та СТОВ "Відродження" укладено договір поставки №12091 Л від 12.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ТОВ ВП "Волна" укладено договір поставки №11093 К від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та СВГ "Злагода" укладено договір поставки №11091 К від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ФГ "Кириченко М" укладено договір поставки №03091 Л від 03.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ПП "Агросервіс СТ" укладено договір поставки №10091 Л від 10.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ФГ "Кириченко М" укладено договір поставки №06091 Л від 06.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ФГ "Колос" укладено договір поставки №11091 У від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та СТОВ "Маяк" укладено договір поставки №11091 Л від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ПСП "Вільшанське" укладено договір поставки №0609-1 від 06.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Сторонами до договору №0609-1 від 06.09.2012 року підписано специфікації №1 від 12.09.2012 та №3 від 13.09.2012 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та СТОВ "Старовірівський птахо комплекс" укладено договір поставки №0409 1 К від 04.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ФГ "Юг" укладено договір поставки №11093 Л від 11.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та селянське (фермерське) господарство "Обрій" укладено договір поставки №30081 К від 30.08.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ФГ "Ставнійчука П.Ю." укладено договір поставки №17081 Л від 17.08.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Сторонами до договору №17081 Л від 17.08.2012 року підписано додаткову угоду №1 від 17.08.2012 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та селянське (фермерське) господарство Чопенко Юрій Васильович укладено договір поставки №0409-1 від 04.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та ТОВ "Весна" укладено договір поставки №22001 Л від 22.08.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" (покупець) та СТОВ "Відродження" укладено договір поставки №07091 Л від 07.09.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Факт передачі товарно - матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними які підписаними сторонами та містяться в матеріалах справи.

В якості доказу на підтвердження факту оплати за товар позивачем надано платіжні доручення, якими підтверджується перерахування коштів за отримання товарно - матеріальних цінностей відповідно до умов всіх вище перелічених договорів.

Факт передачі товарно - матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними які підписаними сторонами та містяться в матеріалах справи. (т.2 а.с. 178-212).

На підтвердження оплати товарно - матеріальних цінностей відповідно до умов всіх вище перелічених договорів позивачем надано платіжні доручення, копії яких долучено до матеріалів справи (т.1 а.с. 241- 250, т.2 а.с. 1-111).

Переміщення товарно - матеріальних цінностей підтверджується товарно - транспортними накладними (т.4 а.с. 27-56).

Також частина отриманої позики в розмірі 31 254 000,00 грн. була використана як попередня оплата за товар ТОВ "АПК "Надія ЛТД" на підставі договорів поставки № 27071 від 27.07.2012, № 0409П від 04.09.2012 (т. 2 а. с. 241, 243).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, при перерахуванні коштів ТОВ "АТК "НАДІЯ ЛТД" (ТОВ "ТД "АГРОСВІТ") в платіжних дорученнях від 27.07.2012 р. №34 на суму 4343000, 00 грн., від 21.08.2012 р. №60 на суму 620000, 00 грн., від 22.08.2012 р. № 65 на суму 226000, 00 грн., від 04.09.2012 р. № 78 на суму 12690000, 00 грн., від 05.09.2012 р. № 4 на суму 13375000, 00 грн. (т. 2 а. с. 246, 248, 250, т. 3 а. с. 2, 4) було допущено помилку в реквізиті "Призначення платежу", а саме:

- у платіжних дорученнях від 27.07.2012 р. №34 на суму 4343000, 00 грн., від 21.08.2012 р. №60 на суму 620000, 00 грн., від 22.08.2012 р. № 65 на суму 226000, 00 грн. помилково зазначено: "Надання зворотньої фінансової допомоги згідно договору №2-ф від 25.06.2012 р. без ПДВ", замість вірного: "Сплата за рапс зг.дог. № 27071 від 27.07.12 Без ПДВ";

- у платіжних дорученнях від 04.09.2012 р. № 78 на суму 12690000, 00 грн., від 05.09.2012 р. № 4 на суму 13375000, 00 грн. помилково зазначено: "Надання зворотньої фінансової допомоги зг. дог №3-ф від 04.09.2012 р. без ПДВ", замість вірного: "Сплата за соняшник зг.дог. № 0409П від 04.09.12 Без ПДВ".

Вказану помилку було виправлено згідно листів про зміну призначення платежу вих. № 27/07-1 від 27.07.2012; № 21/08-1 від 21.08.2012; № 22/08-1 від 22.08.2012; № 04/09-1 від 04.09.2012, № 05/09-1 від 05.09.2012 (т. 2 а. с. 245, 247, 249, т. 3 а. с. 1,3).

Згідно з п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 22), платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунка відкликати з банку платіжне доручення.

Оскільки в нашому випадку платіж уже був здійснений, банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом (п. 1.19 Інструкції № 22).

Як установлено п. 3.8 Інструкції № 22, реквізит "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких перераховуються кошти отримувачеві. Повноту інформації визначає платник з огляду на вимоги чинного законодавства України. Здійснення господарської операції повинне мати документальне підтвердження як у бухгалтерському, так і в податковому обліку (п. 1 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV, п. 44.1 Податкового кодексу).

Згідно з листами НБУ № 25-111/1438-7141 від 09.06.2011, № 25-113/1506-9580 від 26.09.2005 питання внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" після зарахування коштів на рахунок одержувача необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником та одержувачем коштів.

Отже, таке виправлення не забороняється чинним законодавством та вчинено на підставі вказаних вище приписів Інструкції та листів НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно угоди від 23.08.2012 р. до договору поставки № 27071 від 27.07.2012 р. та угоди від 06.09.2012 р. до договору поставки № 0409П від 06.09.2012 р. про розірвання договорів поставки (т. 2 а. с. 242, 244) кошти, сплачені за товар з боку ТОВ "АТК "Надія ЛТД", були повернуті останньому, про що свідчать копії платіжних доручень, банківських виписок та листів про виправлення у платіжних дорученнях призначення платежу (а.с. 6-69 т.3).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0001062201 від 17.05.2013р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 948408, 00 грн. (дев`ятсот сорок вісім тисяч чотириста вісім гривень), в тому числі 632272,00 грн. (шістсот тридцять дві тисячі двісті сімдесят дві гривні) за основним платежем та 316136,00 грн. (триста шістнадцять тисяч сто тридцять шість гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0001072201 від 17.05.2013р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроторгівельна компанія "Надія ЛТД" суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2241472, 00 грн. (два мільйони двісті сорок одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні) - винесені всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов`язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч.2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування"отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а тому воні є незаконним та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятих ним рішень, частково не довів обґрунтованість висновків акту перевірки.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що підприємством допущено порушення податкового законодавства, господарські операції з контрагентами не мали реальний характер не знайшли свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Крім того, зазначені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Твердження скаржника про те, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року по справі № 820/6695/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич Я.В. П`янова

Повний текст постанови складено 29.09.2021 року