Постанова

від 22.09.2021 по справі 520/17944/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 р.Справа № 520/17944/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника позивача Прядка О.О.,

представника відповідача Гончаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ВП РІКДОМ на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.05.21 року по справі № 520/17944/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВП РІКДОМ

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ВП РІКДОМ , звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просив:

- скасувати постанову заступника начальника ГУ Держпраці в Харківській області Петренко О.М. №ХК26064/3236/НД/АВ/П/ТД від 17.11.2020 про накладення штрафу на ТОВ ВП РІКДОМ (ЄДРПОУ 43355100) від 17.11.2020 за порушення абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.21р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в письмовому відзиві та у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області надійшов лист Офісу Генерального Прокурора від 28.08.2020 за № 10/1/2-8576-20, скерований на адресу відповідача Державною службою України з питань праці (лист від 07.09.2020, вхідний № 26/751), в якому викладено таку інформацію: Досудовим розслідуванням встановлено, щодо службові особи ТОВ «Бук.Юа» (код ЄДРПОУ 43213121), ТОВ «НВП «Бук» (код ЄДРПОУ 41870461), використовуючи реквізити підконтрольних ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_4 ), здійснюють реалізацію респіраторів марки БУК (у тому числі БУК-3, FFP3) за ціною нижче ринкової, у зв`язку з чим ухиляються від сплати податків та обов`язкових платежів. Офісні приміщення зазначених суб`єктів господарювання знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На цей час виробничі приміщення перебувають за адресою: АДРЕСА_2 , та належать ТОВ «ВП «РІКДОМ» (код ЄДРПОУ 43355100). Досудовим розслідування встановлено факт використання ТОВ «ВП «РІКДОМ» при виробництві цих товарів найманої праці ОСОБА_5 (проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) без належного оформлення» . Офіс Генерального прокурора просив вирішити питання щодо здійснення Держпраці заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційних відвідувань, зокрема - ТОВ ВП РІКДОМ .

Начальником ГУ Держпраці в Харківській області прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування позивача, оформлене наказом про проведення інспекційного відвідування № 1578 від 06.10.2020.

Вказаний наказ було оскаржено позивачем до адміністративного суду.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 року по справі № 520/14671/2020 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВП РІКДОМ до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВП РІКДОМ залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 по справі № 520/14671/2020 залишено без змін.

Згідно з ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі зазначеного наказу посадовими особами відповідача здійснено вихід на адресу позивача для проведення інспекційного відвідування.

Відповідачем було складено акт інспекційного відвідування № ХК26064/3236/НД/АВ від 13.10.2020 позивача, згідно якого працівників фактично було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначено, що під час проведення заходу державного контролю у формі Інспекційного відвідування 08.10.2020 року о 10 годині 35 хвилин, за адресою виробництва ТОВ "ВП "РІКДОМ" Харківська область, м. Вовчанськ, вул. 1-го Травня, 2-Б при виконанні роботи була зафіксована на засіб відео фіксації та опитана працівниця: ОСОБА_6 , яка станом на час проведення заходу з 10 год. 35 хв. до 11 год. 27 хв. знаходились за адресою підприємства ТОВ ВП РІКДОМ : Харківська область, м. Вовчанськ, вул.1-го Травня, 2-Б, де виконувала роботу на робочому місці з пошиву виробів (особа перебувала за швацькою машинкою та виконувала пошив (прострочування) швацького виробу), зазначила своє прізвище, ім`я, по батькові, пояснила, що прийшла на виробництво, як три дні з 06.10.2020 року спробувати себе на цій роботі . Також, вказано, що згідно наданих ТОВ "ВП "РІКДОМ" документів встановлено, що в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ "ВП "РІКДОМ" оформив трудові відносини з гр. ОСОБА_6 . Зазначено, що наказом від 08.10.2020 №175 зазначену особу прийнято на посаду швачки з 08.10.2020, повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 подано 08.10.2020 о 13 год. 08 хв. Вказано, що відповідно до положень частини другої статті 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Зазначено, що відповідно до положень частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, видів діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Вказано, що відповідно до положень частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Також, вказано, що відповідно до вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім того, вказано, що постановою КМУ від 17 червня 2015 р. № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Також, вказано, що в порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України одного працівника було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: Величко Клавдію Митрофанівну.

17.11.2020 Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК №ХК26064/3236/НД/АВ/П/ТД стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «РІКДОМ» .

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з урахуванням наступного.

Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до ст. 259 КЗпП, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 цього Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №823)

Згідно з п. 2 Порядку №823, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 16 Порядку №823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно з п. 17 Порядку № 823, акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Відповідно до п. 24 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок № 509).

Згідно з п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. п. 3, 4 Порядку № 509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Статтею 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, діяльність працівника в рамках трудового договору характеризується наступними правовими ознаками: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи) в визначений проміжок часу протягом робочого дня; не на свій страх і ризик, а шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час (окрім строкового трудового договору); встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідно до статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України, штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення факту використання позивачем, найманої праці та наявність ознак трудових правовідносин між ними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Як вбачається з матеріалів справи, інспекційне відвідування відносно позивача було розпочато 08.10.2020 року, за адресою ТОВ ВП РІКДОМ - Харківська область, м. Вовчанськ, вул. 1-го Травня, 2-Б.

Згідно акту інспекційного відвідування № ХК26064/3236/НД/АВ від 13.10.2020 перевірка почалась 08.10.2020 року о 10 год. 35 хв.

Так, під час інспекційного відвідування було встановлено особу, яка знаходилась за адресою ТОВ ВП РІКДОМ Харківська область, м. Вовчанськ, вул. 1-го Травня, 2-Б, де виконувала роботу на робочому місці.

Вказана особа представилась ОСОБА_6 та на питання інспектора щодо офіційності працевлаштування зазначила, що вона третій день пробує, получиться чи ні, ще тільки дивляться .

При цьому, про написання заяви на прийняття на роботу до ТОВ ВП РІКДОМ та складання наказу з цього приводу вищевказаною особою не зазначено.

Вищевказані обставини підтверджуються відеозаписом на диску наданому відповідачем.

ТОВ ВП РІКДОМ було сформовано повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_6 на роботу та направлено його до органів ДПС, що підтверджується квитанцією №2, згідно якої документ доставлено до ГУ ДПС у Харківській області 08.10.2020 о 13 год. 08 хв. 31 сек.

Тобто, повідомлення про прийняття працівника на роботу доставлено до ГУ ДПС у Харківській області після фактичного допуску до роботи, встановлення та опитування ОСОБА_6 на робочому місці ТОВ ВП РІКДОМ .

Отже, посилання позивача на те, що час опитування ОСОБА_6 на відеозаписі не зафіксований, іншими доказами не підтверджений, а тому відсутні обґрунтовані підстави вважати, що направлення повідомлення - до ДФС було після проведення опитування ОСОБА_6 , а не навпаки, є необґрунтованими.

За таких обставин, доказів належного оформлення трудових правовідносин позивача з ОСОБА_6 на час проведення інспекційного відвідування, а саме встановлення та опитування ОСОБА_6 на робочому місці ТОВ ВП РІКДОМ , судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Враховуючи викладені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВП РІКДОМ - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року по справі № 520/17944/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова Л.В. Любчич

Повний текст постанови складено 29.09.2021 року