Постанова

від 27.09.2021 по справі 369/224/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2021 року м. Київ

Справа № 369/224/17

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3608/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Ковальчук Л.М.. 18 листопада 2020 рокув м. Києві, повний текст рішення складений 28 грудня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний реєстратор Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області Кручок Наталія Володимирівна, про визнання рішення та правочину недійсними,

В С Т А Н О В И В

В січні 2017 року позивач, разом з гр. ОСОБА_2 , звернувся з даним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд визнати недійсним:

- рішення VIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 12 від 14 липня 2016 року Про передачу у постійне безоплатне користування земельної ділянки спеціалізованому комунальному підприємству Ритуал ;

- правочин (дію) Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо передачі права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 3222486601:01:003:5042, площею 10,2293 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, комунальному підприємству Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (КП Ритуал ).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на початку серпня 2016 року позивачу стало відомо про початок проведення підготовчих робіт для будівництва кладовища за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, жодних громадських слухань щодо такого будівництва проведено не було. Позивач та інші мешканці села у жовтні 2016 року звернулись до Тарасівської сільської ради з колективним зверненням, в якому просили надати пояснення, з яких підстав на території села будується кладовище. З відповіді сільської ради він дізнався про прийняття в 2003 - 2006 роках рішень щодо погодження місця розташування та схвалення проекту будівництва сільського кладовища. В липні 2016 року земельна ділянка була передана на праві постійного користування КП Ритуал . А в серпні 2016 року ТОВ Ритуальна служба Пам`ять приступило до початку виконання робіт.

Позивач вказував, що рада погодила розташування сільського кладовища за рахунок земель запасу сільської ради 11 га, з них 0,8 га під`їзна дорога, відтак на момент прийняття вказаного рішення земельна ділянка сформована не була, межі її встановлені не були, а отже набуття майнових прав на цю ділянку без розроблення та погодження проекту землеустрою є незаконними. Крім того, особливістю виділення земельної ділянки для будівництва кладовища є обов`язкова наявність погодження відповідного суб`єкта владних повноважень, який здійснює санітарний нагляд, проведення гідрологічних та геодезичних вишукувань, однак, жодних доказів їх проведення Тарасівською сільською радою надано не було /т.1 а.с.3-8, т.2 а.с.5-10/.

Позивачем ОСОБА_2 08 липня 2018 року була подана заява про відмову від заявлених ним позовних вимог /т.3 а.с.191-192/. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Києвської області від 24 вересня 2018 року прийнята відмова позивача ОСОБА_2 від заявлених ним позовних вимог та закрито провадження в частині заявлених ним вимог /т.3 а.с.243-244/. Дана ухвала була залишена без змін Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року та Постановою Верховного Суду від 26 березня 2020 року /т.4 а.с.26-28,101-104/

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний реєстратор Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області Кручок Наталія Володимирівна, про визнання рішення та правочину недійсними.

Рішення суду мотивовано тим, що в ході розгляду справи суду не було надано доказів того, що внаслідок прийняття Тарасівською сільською радою оспорюваного рішення мало місце порушення, невизнання або оспорення будь-яких прав позивача. Також суду не було надано доказів існування оспорюваного правочину, на який вказує у своїй позовній заяві позивач, або вчинення Тарасівською сільською радою, окрім прийняття оспорюваного рішення, інших дій щодо передачі КП Ритуал у постійне користування спірної земельної ділянки.

Разом з цим, судом в ході розгляду справи було встановлено, що оспорюване рішення відповідача було прийнято відповідно до вимог ст. 123 ЗК України та ч. 1 ст. 23 Закону України Про поховання та похоронну справу , з урахуванням того, що спірна земельна ділянка була виділена та сформована під розміщення сільського кладовища ще задовго до прийняття рішення Тарасівської сільської ради, що оспорюється в рамках даної справи. Рішення Тарасівської сільської ради, що передували прийняттю оскаржуваного рішення відповідача, позивачем не оспорювались.

Не погодився із вказаним судовим рішенням позивач, його представником - адвокатом Волошиновичем О.П. подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, його ухвалення за не повного дослідження обставин справи. Так, судом не враховано, що позивач має зареєстроване місце проживання у с. Тарасівка, відповідно він є членом цієї територіальної громади, а прийняття органом місцевого самоврядування рішення про розміщення кладовища, яке є джерелом забруднення, прямо впливає на його право на безпечне для життя і здоров`я довкілля. Висновок суду відносно відсутності правочину вважає безпідставним, так як наявність такого правочину вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме правочину щодо передачі земельної ділянки у постійне безоплатне користування КП Ритуал . Разом з цим позивач вказує, що ним не оспорюється належність спірної земельної ділянки до комунальної власності та правомочності ради щодо розпорядження нею, він не погоджується зі способом її використання.

На підставі викладеного просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Тарасівська сільська рада у відзиві від 26 лютого 2021 року заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просила залишити його без змін /т.5 а.с.124-129/

Інші учасники правом на подання відзиву на дану апеляційну скаргу не скористались.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження та ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року призначено до розгляду апеляційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2020 року /т.5 а.с.120,166/ .

Ухвалою апеляційного суду, постановленою усно та занесеною до протоколу судового засідання від 01 квітня 2021 року, у зв`язку з ліквідацією Тарасівської сільської ради здійснено заміну відповідача у справі, залучено Боярську міську раду /т.5 а.с.182-183/

Ухвалою апеляційного суду, постановленою усно та занесеною до протоколу судового засідання від 03 червня 2021 року, допущено до участі у справі Комунальне підприємство Ритуал Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, з огляду на те, що відбулась зміна назви Комунального підприємства Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в особі голови ліквідаційної комісії Лаврук Г.А. /т.6 а.с.30-31,158/

Ухвалами апеляційного суду, постановленими усно та занесеними до протоколу судового засідання від 27 вересня 2021 року, клопотання про залучення третіми особами без самостійних вимог ОСОБА_3 та ТОВ Ритуальна служба Пам`ять залишені без задоволення, так як суд не вбачав обставин, які свідчили б про порушення прав цих осіб судовим рішенням, що становить предмет апеляційного розгляду /т.5 а.с.187-189, 205-210, т.7 а.с.22-25/

06 липня 2021 року до суду апеляційної інстанції було подано спільну заяву позивача ОСОБА_1 та відповідачів Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, КП Ритуал Боярської міської ради Києво-Святошинського району про затвердження мирової угоди, що укладена між ними 17 червня 2021 року, визнання нечинним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2020 року та закриття провадження у справі /т.6 а.с.180-190/. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року відмовлено в затвердженні даної мирової угоди /т. 7 а.с.21/.

21 липня 2021 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 , як особи, яка не брала участі у справі але права, якої оскаржуване судове рішення порушує /т.6 а.с.123-128/. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 липня 2021 року було відкрито провадження за даною апеляційною скаргою, а ухвалою суду від 02 вересня 2021 року ця апеляційна скарга призначена до розгляду в судовому засіданні разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 /а.с.149,193/. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - закрито у зв`язку з відсутністю порушення його прав оскаржуваним судовим рішенням /т.7 а.с.26/.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Волошинович О.П. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про задоволення заявлених ними вимог.

Представник КП Ритаул Боярської міської ради, в особі голови ліквідаційної комісії Лаврук Г.А. - своєї позиції відносно рішення суду першої інстанції не висловила, залишила вирішення справина розсуд суду.

Представники особи, яка не брала участі у справі але якою була подана апеляційна скарга ОСОБА_4 - адвокат Лесик Б.Б. та адвокат Макарчук Л.Л, заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, однак просили його зміни в мотивувальній частини зазначити про преюдицію Постанови Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 369/811/18.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, повідомлені про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому, в порядку ч.2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Перевіряючи обставини справи, апеляційним судом встановлено, що в листі №7950 від 01 грудня 2003 року Київське обласне Головне управління земельних ресурсів вважало за можливе погодити місце розташування сільського кладовища Тарасівської сільської ради на земельній ділянці площею 11,0 га (10,2 га - рілля, 0,8 га - польова дорога) за рахунок земель запасу Тарасівської сільської ради /т.2 а.с.88/

Рішенням Тарасівської сільської ради від 22 квітня 2003 року було погоджено місце розташування сільського кладовища на південній околиці села, за рахунок земель запасу сільської ради 11 га з яких 0,8га під`їзна дорога. Доручено Укр.НДІпроцивільсільбуд проектування кладовища та його інфраструктури. Надано згоду на укладення угоди та співробітництво між сільською радою та інвестором, з метою проектування та благоустрою кладовища сільському голові ОСОБА_5 /т.1 а.с.15,82/.

Відповідно до акту вибору та обстеження земельної ділянки передбаченої під розташування сільського кладовища Тарасівської сільської ради, від 19 березня 2004 року комісія Києво-Святошинської районної державної адміністрації, обстеживши земельну ділянку в натурі, вважала за можливе погодити розташування сільського кладовища на земельній ділянці площею 11,00 га (10,2 га - рілля, 0,8 га - польова дорога) за рахунок земель запасу Тарасівської сільської ради, в постійне користування, за умови дотримання санітарних, природоохоронних, протипожежних та інших норм і вимог /т.3 а.с.20/.

У січні 2005 року УкрНДІпроцивільсільбуд були виконані інженерно-геологічні вишукування на майданчику будівництва сільського кладовища в с. Тарасівка до глибини 15,0 м, ґрунтові води пробуреними свердловинами не вскриті/т.1 а.с.119-122/.

22 травня 2006 року був погоджений проект сільського кладовища в с. Тарасівка Києво-Святошинського району /т.3 а.с.172-174/.

Рішенням Тарасівської сільської ради від 08 грудня 2006 року було затверджено концесійний договір № 1/06/К від 08 рудня 2006 року про надання у концесію цілісного майнового комплексу - Комунальне підприємство Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, укладений виконавчим комітетом Тарасівської сільської ради та ТОВ Ритуальна служба Пам`ять /т.2 а.с.147/.

За умовами Концесійного договору № 1/06/К від 08 грудня 2006 року Тарасівська сільська рада надала на 49 років ТОВ Ритуальна служба Пам`ять право здійснювати управління об`єктом концесії, яким є цілісний майновий комплекс КП Ритуал з метою задоволення громадських потреб у сфері організації поховання /т.2 а.с.148-155/

У 2008 році було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Тарасівській сільській раді для розміщення нового сільського кладовища Пам`ять та під`їзної дороги в с. Тарасівка, проект містить дозволи і погодження Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, районної комісії з питань розміщення підприємств Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, обласного центру з охорони пам`яток історії, археології та мистецтва Управління культури і туризму КОДА, Головного управління екології та природних ресурсів в Київській області, Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції Управління охорони здоров`я КОДА /т.1 а.с.123-160/.

З листа Тарасівської сільської ради № 615 від 31 жовтня 2016 року та виконавчого комітету Тарасівської сільської ради №721 від 14 грудня 2016 року вбачається, що 19 вересня 2003 року між Тарасівською сільською радою та ТОВ Ритуальна служба Пам`ять було укладено договір 1С/М, відповідно до якого вказане Товариство було зобов`язане укласти договір на розробку проекту сільського кладовища. Розробка проекту здійснювалась у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, врахована 300 метрова охоронна зона між даним об`єктом і житловими кварталами. Навколо кладовища запроектовано промисловий квартал, який дасть можливість створити робочі місця та наповнити сільський бюджет податковими надходженнями. Враховуючи високу вартість проекту до його реалізації було залучено ТОВ Ритуальна служба Пам`ять . Початок будівельних робіт відбувся у серпні 2006 року /т.1 а.с.9-14,79-81/.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 площею 10,2293 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, зареєстрована 26 листопада 2014 року, як комунальна власність Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Також зареєстроване право постійного за користування цією земельною ділянкою КП Ритуал на підставі рішення Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №12 від 14 липня 2016 року /т.1 а.с.16-17,118/.

Матеріали справи місять копію реєстраційної справи, яка була надана на виконання ухвали суду, з якої вбачається, що реєстрація була проведена на підставі заяви представника Тарасівської сілької ради та на підставі рішення Тарасівської сільської ради № 12 від 13 вересня 2013 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для розміщення нового сільського кладовища Пам`ять /т.2 а.с.180-204,223-247, т.3а.с.1-16 /.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 18-10-0.222-15573/2-17 від 15 жовтня 2017 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 як на 2008 рік, так і на 2017 рік перебуває в межах с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області /т.2 а.с.65/.

Матеріли справи також містять проект із землеустрою щодо встановлення і зміни межі населених пунктів Тарасівка та Нове в межах Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області /т.2 а.с.66-87/. А з наданого суду Генерального плану села Тарасівка вбачається планування розміщення спірного кладовища /т.3 а.с.178,179/.

Рішенням Тарасівської сільської ради № 12 від 14 липня 2016 року було передано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, площею 10,2293 га Спеціалізованому комунальному підприємству Ритуал /т.1 а.с.85, т.2 а.с.212, т.3 а.с.3/

У листі ДП Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва УКРНДЦИВІЛЬБУД № 301 від 26 квітня 2017 року надано роз`яснення щодо формування санітарно-захисної зони проектного сільського кладовища на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 площею 10,.2293 га в с. Тарасівка Києво-Святошинського району. Зокрема, вказано на те, що відповідно до п.3.5 ДСанПіН 2.2.2.028-99 визначено, що захисна зона від території кладовища традиційного поховання та крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не менше 300 метрів, а від території кладовища для поховання урн після кремації - 100 м /т.2 а.с.12-13/.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України №450 від 27 жовтня 2017 року скасована реєстрація повідомлення про початок виконання підготовчих робіт від 05 квітня 2017 року № КС 010170950961 на об`єкт будівництва Сільське кладовище пам`ять , що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Київська, 69А. Замовник будівництва Тарасівська сільська рада /т.3 а.с.123/

За результатами перевірки проведеної Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 11 жовтня 2017 року стосовно Тарасівської сільської ради були складені два приписи про усунення виявлених порушень та два протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності у зв`язку з відсутністю авторського нагляду за будівництвом /т.3 а.с.99-122/.

За результатами перевірки проведеної Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в акті від 03 вересня 2019 року встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , факту виконання підготовчих або будівельних робіт з нового будівництва тощо, не встановлено, будівельники та будівельна техніка відсутня /т.4 а.с.172-180/.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 369/811/18 було відмовлено у задоволенні позовних вимог фізичних осіб про зобов`язання Тарасівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області та КП Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042 загальною площею 10,2293 га за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан шляхом знесення: центральної дороги, розбивки доріг секторами; огородження об`єкта: вхідної групи - воріт, двох хвірток, в`їзду на господарчий двір; освітлення вхідної групи; побутових споруд - туалету, ємності для технічної води, контейнеру для сміття за рахунок відповідачів. З мотивувальної частини даного судового рішення вбачається, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачі вказували на те, що дії відповідачів щодо будівництва кладовища порушують права позивачів, шляхом обмеження їх прав на підставі ст.114 ЗК України, як власників земельних ділянок права яких, на думку позивачів, виникли раніше ніж права КП Ритуал і не були враховані під час початку землевідведення, проектування та будівництва кладовища. Однак, судом встановлена відсутність порушених прав позивачів, так як їм повинно було бути відомо про всі обмеження та інші обставини щодо належної їм земельної ділянки при її отриманні. Колегія суддів звернула увагу на те, що як позивачі побудували на своїх земельних ділянках житлові будинки, тобто використали земельні ділянки за призначенням, а відтак санітарно-захисна зона, яка частково поширюється на ділянки позивачів не вплинула на використання їх за призначенням - для будівництва житлового будинку і господарських будівель. Судом вказано на те, що обраний спосіб захисту має бути пропорційним порушеному (оспорюваному) праву. Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності /т.4 а.с.153-167/.

Вказане рішення є чинним, ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження /т.1 а.с.168-169/.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 ЗК України, якою визначено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 6 ст. 8 Закону України Про поховання і похоронну справу передбачено, що для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України Про поховання та похоронну справу для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов`язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

З наведених норм законодавства та їх тлумачення слідує, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач просив про визнання недійсними:

- рішення VIII сесії VII скликання Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 12 від 14 липня 2016 року Про передачу у постійне безоплатне користування земельної ділянки спеціалізованому комунальному підприємству Ритуал ;

- правочин (дію) Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо передачі права постійного користування на земельну ділянку, кадастровий номер 3222486601:01:003:5042, площею 10,2293 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, комунальному підприємству Ритуал Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (КП Ритуал ).

В обґрунтування вимог позивач вказував, що рада погодила розташування сільського кладовища за рахунок земель запасу сільської ради 11 га з них 0,8 га під`їзна дорога, відтак на момент прийняття вказаного рішення земельна ділянка сформована не була, межі її встановлені не були, а отже набуття майнових прав на цю ділянку без розроблення та погодження проекту землеустрою є незаконними. Крім того, вказував на відсутність погодження відповідного суб`єкта владних повноважень, який здійснює санітарний нагляд, проведення гідрологічних та геодезичних вишукувань, однак, жодних доказів їх проведення Тарасівською сільською радою надано не було.

А отже предметом спору у даній справі і, відповідно, предметом судового розгляду є виключно питання щодо передачі органом місцевого самоврядування земельної ділянки у постійне користування відповідача КП Ритуал за рішенням від 14 липня 2016 року.

При цьому, з наведених обставин справи вбачається, що питання виділу земельної ділянки оспорюваним рішенням не вирішувалось, воно було вирішено раніше, іншими рішеннями органу місцевого самоврядування, зокрема рішенням Тарасівської сільської ради № 12 від 13 вересня 2013 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для розміщення нового сільського кладовища Пам`ять на підставі, якого була проведена і державна реєстрація права власності з відповідним цільовим призначенням земельної ділянки. Дані про припинення чинності цих рішень в матеріалах справи відсутні. Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги проте, що земельна ділянка не була сформована та було відсутнє погодження землеустрою.

Таким чином висновок суду першої інстанції, про те що спірна земельна ділянка була виділена та сформована під розміщення сільського кладовища ще задовго до прийняття рішення Тарасівської сільської ради, що оспорюється в рамках даної справи відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Оспорюване рішення відповідача, як вірно вказав суд першої інстанції, було прийнято на виконання вимог ст. 123 ЗК України та ч. 1 ст. 23 Закону України Про поховання та похоронну справу , а отже зазначені позивачем підстави не є достатніми правовими підставами для визнання недійсним даного рішення.

Разом з цим, як вже вказано вище, правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право. При звернені до суду з позовом, і в ході розгляду справи, позивачем не конкретизовано в чому саме полягає порушення його прав рішенням Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 12 від 14 липня 2016 року Про передачу у постійне безоплатне користування земельної ділянки Спеціалізованому комунальному підприємству Ритуал . Посилання позивача на відсутність проведення громадських слухань щодо будівництва кладовища не можуть бути прийняті до уваги суду, так як питання початку будівництва не вирушувалось рішенням органу місцевого самоврядування, що оскаржується позивачем в межах даної справи. Таким чином, встановленими судом обставинами підтверджено відсутність порушеного права позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. До того ж, з матеріалів справи не вбачається наявність правочину, окрім оспорюваного рішення, щодо передачі у постійне користування земельної ділянки, тому вказані вимоги є необґрунтованими.

Таким чином, встановивши, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів оспорюваним рішення, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення, що є предметом перегляду - відсутні.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та задоволення позовних вимог, в порядку ст. 141 ЦПК України, відсутні і підстави для компенсації позивачеві понесених ним судових витрат. Інші учасники справи заяв про здійснення компенсації судових витрат, в ході розгляду справи, не здійснили.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375,381-384 ЦПК України суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: Соколова В.В.

Судді: Андрієнко А.М.

Поліщук Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 29 вересня 2021 року