Ухвала

від 24.09.2021 по справі 175/4225/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4225/18-ц

Провадження 2-др/175/12/21

У Х В А Л А

24 вересня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Сайгак А.О.

розглянув у судовому засіданні в смт. Слобожанське заяву представника позивача за довіреністю Дрозд Романа Юрійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Садівничого товариства Аист про зобов`язання вчинити певні дії, визнання рішення правління та рішення загальних зборів незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача за довіреністю Дрозд Романа Юрійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Садівничого товариства Аист про зобов`язання вчинити певні дії, визнання рішення правління та рішення загальних зборів незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якій представник відповідача просить ухвалити рішення щодо стягнення з Садівничого товариства Аист на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн .

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з заявою про ухвалення додаткового рішення, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Садівничого товариства Аист про зобов`язання вчинити певні дії, визнання рішення правління та рішення загальних зборів незаконними, стягнення моральної шкоди - задоволено частково; зобов`язано Садівниче товариство Аист поновити електропостачання на земельній ділянці АДРЕСА_1 ; стягнуто з Садівничого товариства Аист на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 740 грн. 80 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовлено .

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вивчивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки заявником до закінчення судових дебатів та у встановлений законом строк не було подано відповідних доказів щодо наданої правничої допомоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у постановленні додаткового рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача за довіреністю Дрозд Романа Юрійовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Садівничого товариства Аист про зобов`язання вчинити певні дії, визнання рішення правління та рішення загальних зборів незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя : Озерянська Ж.М.