Постанова

від 30.09.2021 по справі 810/4560/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа №810/4560/17

адміністративне провадження № К/9901/7665/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді: Парінов А.Б., Собків Я.М.) у справі №810/4560/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Факел до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство Факел (далі - ПАТ Факел , позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 09.08.2017 №0030071402, №0029961402, №0030091402, №0029991402, №0030121402.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 29.12.2018 (прийнятим за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження) адміністративний позов задовольнив. Вирішив стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області на користь ПАТ Факел судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 376584,03грн.

Копію рішення суду першої інстанції отримано представником відповідача 08.01.2019, що підтверджуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с. 75 т. VIII).

Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 про задоволення позовних вимог, Головне управління ДФС у Київській області 25.01.2019 оскаржило його в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.02.2019 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надання документа про сплату судового збору) та встановив заявнику п`ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, для усунення виявлених судом недоліків.

За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 продовжувався строком на п`ять днів, з дати отримання скаржником копії цієї ухвали.

Головним управління ДФС у Київській області на адресу суду апеляційної інстанції 13.03.2019 подано повторне клопотання, у якому представник апелянта просить продовжити строк для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Необхідність такого продовження апелянт обґрунтовує тим, що скаржнику потрібен додатковий час для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з підстав відсутності на рахунку контролюючого органу коштів необхідних для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.04.2019 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків з огляду на його необґрунтованість, а подану ним апеляційну скаргу повернув скаржнику з причин невиконання останнім вимог ухвали, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху . Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що оскільки станом на момент постановлення цієї ухвали відповідачем не усунуто зазначені в ухвалі від 11.02.2019 недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, підстави для прийняття до розгляду поданої відповідачем апеляційної скарги відсутні.

Ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 про повернення апеляційної скарги заявнику у касаційному порядку не оскаржувалась.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Київській області вдруге 24.12.2019, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що з первісною апеляційною скаргою контролюючий орган звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду в межах встановленого законом процесуального строку, однак, через несплату судового збору, ухвалою суду від 08.04.2019 подану відповідачем апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою відбулося за відсутності вини останнього, оскільки контролюючим органом було здійснено всі відповідні заходи для отримання належного фінансування з метою сплати судового збору. Вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 29.01.2020 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження , а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 цього ж Кодексу, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк, впродовж якого особа має право скористатися своїм правом та надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку, якщо такі є, з додання до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження.

Суд зауважив, що відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Суд наголосив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено, - лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

А тому, врахувавши факт подання відповідачем апеляційної скарги без документа про сплату судового збору та також поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного більше, як на сім місяців строку звернення з апеляційною скаргою, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням підстав та долученням до неї (нього) належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано представником контролюючого органу 04.02.2020.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду 20.02.2020 від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з долученням документа про сплату судового збору (платіжне доручення від 27.12.2019 №333).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.02.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом цієї ухвали, відповідачем не було виконано вимоги ухвали від 29.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема не подано обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №810/4560/17, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 20.02.2020, яка, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що приведення апеляційної скарги у відповідність до положень Кодексу адміністративного судочинства України (надання документа про сплату судового збору) та своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є обґрунтованими підставами для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Відповідач наголошує, що особливості фінансування суб`єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На переконання скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано, що безпосереднє забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад адміністративного судочинства, який судом при постановленні рішення було проігноровано.

5. ПАТ Факел не скористалось своїм правом та не подало відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7. Конституція України

7.1. Стаття 129

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8. Кодекс адміністративного судочинства України:

8.1. Стаття 13

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

8.2. Частина друга статті 44

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

8.3. Частина перша cтатті 293

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

8.4. Стаття 295

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

8.5. Частина друга статті 298

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

8.6. Частина третя статті 298

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

8.7. Пункт 4 частини першої статті 299

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. За результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження. У випадку неподання на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

10. Приписи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов`язують суд відмовити у відкритті апеляційного провадження у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві (клопотанні) будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

11. Обов`язковим процесуальним наслідком визнання судом неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду є відмова у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

13. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.01.2019 визначив контролюючому органу достатній строк, впродовж якого особа була наділена правом звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою (клопотанням) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням у ній (ньому) інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції з доказами на їх підтвердження, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скори у цій справі.

Усуваючи недоліки апеляційної скарги та надаючи документ про сплату судового збору, Головним управлінням ДПС у Київській області, у визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, не було реалізовано своє право на подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження, зокрема будь-яких доказів на виконання вимог ухвали суду в цій частині ані через канцелярію суду, ані поштовим зв`язком скаржником надано не було.

Керуючись пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 20.02.2020, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінням ДПС у Київській області з підстав, як вказав суд, невиконання контролюючим органом вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 29.01.2020 в частині надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, визначений законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

15. Аналіз положень статей 5, 13, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх ні права, свободи та інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, тобто скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

16. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

17. У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

18. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

19. Судом встановлено, що при повторному поданні апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі №810/4560/17, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.01.2020, крім іншого, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними, запропонував особі, у десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній інших поважних причини його пропуску, якщо такі є з долученням відповідних доказів на їх підтвердження.

Натомість, усуваючи недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, відповідачем, у відведений апеляційним адміністративним судом строк, заяву (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших умотивованих причин пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження подано не було.

Таким чином, оскільки апелянтом у встановлений судом строк клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших умотивованих причин пропуску такого строку не подано, а підстави наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду від 29.01.2020 визнано неповажними, у суду були всі законні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінням ДПС у Київській області у справі №810/4560/17.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

21. Враховуючи, що Головним управлінням ДПС у Київській області у встановлений судом строк не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема в частині надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав його пропуску, якщо такі є, з додання до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі №810/4560/17.

22. У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області не вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення та не зазначає про неправильне встановлення ним обставин даної справи, а лише цитуючи норми процесуального закону, акцентує увагу на неможливості позбавлення відповідача права на оскарження рішення суду в апеляційному порядку.

23. З урахуванням статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №810/4560/17 залишити без змін.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №810/4560/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.П. Юрченко

Р.Ф. Ханова