Ухвала
від 30.09.2021 по справі 761/36215/14-ц
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

30 вересня 2021 року м. Київ

справа № 761/36215/14-ц

провадження № 22-ц/824/11242/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Стрижеус А.М., Мазурик О.Ф.

вирішуючи заяву про самовідвід судді Мазурик О.Ф.

в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату недонарахованої премії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату не донарахованої премії.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2015 року задоволено. Позов задоволено частково.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 07 липня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та 22 червня 2021 року відповідач звернулися до суду з апеляційними скаргами.

Після задоволення заяви судді Кравець В.А. про самовідвід, згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2021 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено новий склад колегії, судді: Желепа О.В., Мазурик О.Ф., Стрижеус А.М.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Дотримання цієї гарантії забезпечується як правом учасників справи на спростування цієї процесуальної теореми шляхом заявлення відводу судді, чим забезпечується його незалежність в кожному окремому провадженні, так і правом судді за наявності визначених процесуальним законодавством підстав заявляти самовідвід.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі Бочан проти України від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі -а саме, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.

У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі .

Аналогічна правова позиція закріплена в п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі Білуха проти України від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі Газета Україна-центр проти України від 15.07.2010 (заява № 16695/04).

Більше того, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності .

Підходи щодо упередженості та безсторонності з боку суддів викладено у рішенні ЄСПЛ у справі Мироненко та Мартиненко проти України .

У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 посилається на незаконність Наказу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення від 12.08.2014 року № 378 Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення , як на ново виявлену обставину. Від надання судом правової оцінки цій обставині залежить вирішення справи за позовом ОСОБА_1 щодо захисту трудових прав.

Однак, за наслідками перегляду рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в зв`язку з незаконним відстороненням та затримкою розрахунку при звільненні,зобов`язання нарахувати та виплатити премії та вихідну допомогу, колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва під головуванням судді Мазурик О.Ф., вже було висловлено правову позицію та надано оцінку Наказу Концерну РРТ № 378 від 12.08.2014 Про вкорочення штату і кількості працівників Концерну РРТ на підставі якого скорочено і ОСОБА_1 , а також висловлено правову позицію щодо порядку преміювання на підприємстві.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суддею Мазурик О.Ф. 07.07.2015 року подавалась заява про самовідвід в цій справі, за результатами розгляду якої Апеляційним судом міста Києва постановлено ухвалу від 07 липня 2015 року про задоволення заяви судді Мазурик О.Ф. про самовідвід.

А тому, враховуючи наведене вище та з метою дотримання основних засад судочинства, відповідно до яких гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, заява підлягає до задоволення з передачею справи для її повторного розподілу та визначення складу суду відповідно до ст. 33 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Мазурик О.Ф. про самовідвід - задовольнити.

Справу передати на повторний розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Желепа

Судді А.М. Стрижеус

О.Ф. Мазурик

Дата ухвалення рішення30.09.2021
Оприлюднено01.10.2021
Номер документу100016937
СудочинствоЦивільне
Сутьпоновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату недонарахованої премії

Судовий реєстр по справі —761/36215/14-ц

Постанова від 11.04.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лідовець Руслан Анатолійович

Ухвала від 17.02.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лідовець Руслан Анатолійович

Ухвала від 26.01.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лідовець Руслан Анатолійович

Ухвала від 21.12.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Желепа Оксана Василівна

Ухвала від 23.11.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Лідовець Руслан Анатолійович

Постанова від 26.10.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Желепа Оксана Василівна

Ухвала від 01.10.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Желепа Оксана Василівна

Ухвала від 30.09.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Желепа Оксана Василівна

Ухвала від 28.09.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кравець Валентина Аркадіївна

Ухвала від 30.08.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кравець Валентина Аркадіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні