Ухвала

від 28.09.2021 по справі 761/36215/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

28 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 761/36215/14-ц

провадження № 22-ц/824/11242/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач),

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

за участю помічника судді, який за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І.

вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Кравець В.А.

при розгляді апеляційних скарг представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та відповідача Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі директора Данилова Кирила Феліксовича

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року у складі судді Савицького О.А.

за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату недонарахованої премії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату не донарахованої премії.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

20 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2015 року задоволено. Позов задоволено частково.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 07 липня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та 22 червня 2021 року відповідач звернулися до суду з апеляційними скаргами.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2021 року та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 липня 2021 року, справу призначено судді-доповідачу Кравець В.А. Судді, які входять до складу колегії: Кравець В.А., Мазурик О.Ф., Желепа О.В.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 11 серпня 20 21 року та 16 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за поданими апеляційними скаргами.

Ухвалою від 30 серпня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду на 28 серпня 2021 року на 15-00 год.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Дотримання цієї гарантії забезпечується як правом учасників справи на спростування цієї процесуальної теореми шляхом заявлення відводу судді, чим забезпечується його незалежність в кожному окремому провадженні, так і правом судді за наявності визначених процесуальним законодавством підстав заявляти самовідвід.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі Бочан проти України від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі -а саме, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.

У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі .

Аналогічна правова позиція закріплена в п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі Білуха проти України від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі Газета Україна-центр проти України від 15.07.2010 (заява № 16695/04).

Більше того, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності .

Підходи щодо упередженості та безсторонності з боку суддів викладено у рішенні ЄСПЛ у справі Мироненко та Мартиненко проти України .

У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття .

З матеріалів справи вбачається, що суддя Кравець В.А. брала участь у вирішенні даної справи та входила до складу колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва при розгляді справи за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, третя особа: Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахування та виплату премії , за результатом розгляду якої постановою Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2017 року відхилено апеляційну скаргу та залишено без змін ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року.

Вимоги ОСОБА_1 при перегляді ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, де доповідачем була суддя Кравець В.А., та при перегляді рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в даній цивільній справіобґрунтовуються єдиними обставинами, а саме, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015 року по цивільній справі № 359/10611/15-ц та скасуванням наказу генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Про скорочення штату і чисельності працівників Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення від 12 серпня 2014 року №378, де суддя висловила свою думку при оцінці доводів апеляційної скарги та доказів, яким заявник обґрунтовував свої вимоги, що може викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у учасників судового розгляду.

А тому, враховуючи наведене вище та з метою дотримання основних засад судочинства, відповідно до яких гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, заява підлягає до задоволення з передачею справи для її повторного розподілу та визначення складу суду відповідно до ст. 33 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Кравець В.А. про самовідвід - задовольнити.

Справу передати на повторний розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик