Ухвала

від 26.01.2022 по справі 761/36215/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 761/36215/14-ц

провадження № 61-18374ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, третя особа - Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату недонарахованої премії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, третя особа - Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (далі - ППО Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення), про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату недонарахованої премії.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 липня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 січня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 липня 2015 року залишено без змін.

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2017 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовлено.

У березні 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року скасовано та направлено питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2017 року закрито.

Справу повернуто до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано наказ генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Півнюка О. В. від 12 листопада 2014 року № 86/ок про припинення трудового договору (контракту), відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади заступника генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення з 13 листопада 2014 року.

Стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 13 листопада 2014 року до 20 травня 2021 року включно у розмірі 512 543,24 грн без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 12 278,38 грн (без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів) звернуто до негайного виконання.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року в частині стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період часу з 13 листопада 2014 року до 20 травня 2021 року змінено.

Стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 13 листопада 2014 року до 20 травня 2021 року включно у розмірі 1 376 913,56 грн без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року стягнуто з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року, витребувано справу із суду першої інстанції.

У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з таких підстав.

Згідно із частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає , або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Касаційна скарга Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, подана генеральним директором Даниловим К. ним не підписана.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої та частини шостої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтею 392, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, третя особа - Первинна профспілкова організація Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, донарахування та виплату недонарахованої премії вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець