Постанова

від 30.09.2021 по справі 290/696/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №290/696/21 Головуючий у 1-й інст. Ковальчук М.В.

Категорія 19 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Трояновської Г.С.,

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.,

за участі секретаря судового засідання Ляшук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 290/696/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Полонне-Агро про забезпечення позову

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Полонне-Агро на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 30 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ковальчука М.В. у смт. Романів,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Полонне-Агро звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,2039 га кадастровий номер 1821484200:01:000:0242, що укладений 25 червня 2021 року між фермерським господарством ІВАЩЕНКО та ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на момент укладення вказаного правочину, право оренди на вказану земельну ділянку належало ТОВ Полонне-Агро .

Одночасно з пред`явленням позову, ТОВ Полонне-Агро подало заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з набуття, зміни або припинення державної реєстрації будь-яких речових прав, похідних від права власності, зокрема права оренди вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 10 листопада 2010 року між ТОВ Полонне-Агро та ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,2039 га з кадастровим номером 1821484200:01:000:0242, строком на 10 років.

17 вересня 2020 року між ТОВ Полонне-Агро та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди землі від 10 листопада 2010 року, відповідно до умов якої було продовжено строк оренди земельної ділянки до 31 грудня 2031 року та збільшено орендну плату до 6987,80 грн.

У грудні 2020 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявнику стало відомо, що ОСОБА_1 29.09.2020 року уклала новий договір оренди землі із ТОВ КАМІНСЬКЕ АГРО .

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із позовом про визнання вказаного договору недійсним.

В ході розгляду справи, ОСОБА_1 були здійснені дії, направлені на закриття провадження у цивільній справі № 290/132/21 в зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки спірний договір оренди було розірвано. Одночасно, з припиненням дії попереднього договору оренди, того ж дня між відповідачами укладено оспорюваний правочин щодо цієї ж земельної ділянки, що свідчить про недобросовісність орендодавця та необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 30 липня 2021 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ Полонне-Агро подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення заяви.

Вказує, що до позовної заяви заявником долучено копію Додаткової угоди №3 від 17.09.2020 р. до Договору оренди землі №069 Р від 10.11.2010 р. згідно, з якою сторони договору за 9 місяців до закінчення строку його дії досягли домовленостей внести до нього зміни та збільшити строк оренди до 31.12.2031 року та збільшити орендну плату до 6987,80 грн., а тому вважає, що твердження районного суду про неподання заявником будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, що свідчать про наявність в TOB ПОЛОННЕ-АГРО права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1821484200:01:000:0242 або відомостей про вжиття заходів щодо реалізації переважного права на поновлення договору оренди, укладеного 10 листопада 2010 року між TOB Полонне-Агро та ОСОБА_2 є необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що відмова в забезпеченні позову може призвести до того, що в процесі розгляду цієї справи відповідачка повторно розірве оскаржуваний договір оренди землі від 25.06.2021 та укладе новий договір з іншим орендарем, а відтак права та інтереси позивача знову не будуть захищені та відновлені. Наголошує, що протягом строку дії договору від 10.11.2010 ОСОБА_1 тричі передавала земельну ділянку в оренду різним орендарям, що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Макаренко І.Я. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що TOB Полонне-Агро не є належним орендарем, а тому ні в якому разі не вправі претендувати на поновлення договору оренди на новий строк. За весь період дії договору оренди, а саме з 2010 року орендарем не переглядався розмір орендної плати. TOB Полонне-Агро виплачувало орендну плату на свій розсуд, а її розмір встановлював в односторонньому порядку. Договір оренди з ТОВ Камінське Агро ОСОБА_1 уклала уже по закінченню строку дії договору оренди з TOB Полонне-Агро . Оскільки строк дії договору оренди з TOB Полонне-Агро закінчився, то позивач не вправі ставити питання щодо обмежень відповідачки у праві розпоряджатись своєю власністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Предметом позову ТОВ Полонне-Агро є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, заявник стверджував про порушення з боку ОСОБА_1 свого законного права на оренду спірної ділянки, що виразилось в укладенні останньою іншого договору оренди вказаної ділянки з іншим орендарем під час дії договору оренди, укладеного з ТОВ Полонне-Агро .

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що у провадженні Романівського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа № 290/132/21 за позовом ТОВ Полонне-Агро до ТОВ Камінське Агро та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 4,2039 га з кадастровим номером 1821484200:01:000:0242, що укладений 29 вересня 2020 року та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ Полонне-Агро про визнання договору оренди земельної ділянки №069 Р від 10 листопада 2010 року недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ Камінське Агро .

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 20 липня 2021 року зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі поданої нею заяви.

Цією ж ухвалою закрито провадження в частині позовних вимог ТОВ Полонне-Агро з підстав відсутності предмету спору, оскільки спірний договір оренди земельної ділянки площею 4,2039 га з кадастровим номером 1821484200:01:000:0242, що укладений 29 вересня 2020 року між відповідачами припинений в добровільному порядку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 02 липня 2021 року о 17 год. 51 хв. державним реєстратором Москальовою М.С. було внесено запис про припинення іншого речового права на підставі угоди про припинення договору оренди земельної ділянки від 25.06.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Камінське агро (а.с. 6).

Разом з цим, цього ж дня - 02 липня 2021 року вже о 17 год. 58 хв. цим же державним реєстратором було внесено запис про реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 25.06.2021, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Іващенко (а.с. 5 зворот).

Вказані обставини свідчать, що у випадку незабезпечення позову у обраний позивачем спосіб, це може призвести до ризику неодноразової перереєстрації права оренди на спірну земельну ділянку, що унеможливить розгляд цієї справи по суті та, як наслідок, призведе до порушення прав позивача на справедливий розгляд його позову.

Висновок суду першої інстанції про те, що у справі відсутні докази про наявність у ТОВ Полонне-Агро права оренди на спірну земельну ділянку або відомості про вжиття заходів щодо реалізації переважного права на поновлення договору оренди при розгляді заяви про забезпечення позову є неспроможним, оскільки стосується розгляду справи по суті, що є передчасним.

Доводи ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу про забезпечення позову також стосуються фактичних обставин справи, які необхідно встановлювати та оцінювати лише в ході розгляду справи по суті, за наслідками чого ухвалювати судове рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

При цьому колегія суддів зазначає, що обставини викладені в заяві про забезпечення позову вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

Колегія апеляційного суду звертає увагу, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ Полонне-Агро .

Керуючись ст.ст.259, 268, 367-368, 374, 376, 381-384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полонне-Агро задовольнити.

Ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 30 липня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з набуття, зміни або припинення державної реєстрації будь-яких речових прав, похідних від права власності, зокрема права оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1821484200:01:000:0242 до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.10.2021 року.

Головуючий Судді