Ухвала

від 30.07.2021 по справі 290/696/21

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

Романівський районний суд Житомирської області

290/696/21

У Х В А Л А

30 липня 2021 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Полонне-Агро про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю Полонне-Агро (далі ТОВ Полонне-Агро ) звернулося до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,2039 га кадастровий номер 1821484200:01:000:0242, що укладений 25 червня 2021 року між фермерським господарством ІВАЩЕНКО та ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на момент укладення вказаного правочину, право оренди на вказану земельну ділянку належало ТОВ Полонне-Агро .

Одночасно з пред`явленням позову, ТОВ Полонне-Агро подало заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з набуття, зміни або припинення державної реєстрації будь-яких речових прав, похідних від права власності, зокрема права оренди вказаної земельної ділянки.

Заява обґрунтована тим, що достовірно знаючи про існування спору щодо земельної ділянки, ОСОБА_1 були здійснені дії, направлені на закриття провадження у цивільній справі № 290/132/21 в зв`язку з відсутністю предмету спору (договір оренди було розірвано). Одночасно, з припиненням дії попереднього договору оренди, в той же день між відповідачами укладено оспорюваний правочин щодо цієї ж земельної ділянки, що свідчить про недобросовісність орендодавця та необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду або ефективно поновити порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини 1 статті 150 ЦПК України).

За частиною 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом статті 149 ЦПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд відзначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на приховування, зміну майна, тощо, після застосування заходів досудового врегулювання спору чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Звертаючись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову, заявник мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Проте, на момент подачі до суду заяви про забезпечення позову будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обставин, що свідчать про наявність в ТОВ Полонне-Агро права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1821484200:01:000:0242 або відомостей про вжиття заходів щодо реалізації переважного права на поновлення договору оренди, укладеного 10 листопада 2010 року між ТОВ Полонне-Агро та ОСОБА_2 , заявником до суду не подано.

Відтак заява про забезпечення позову не підтверджена доказами, в зв`язку з чим підстави для її задоволення відсутні.

Крім того, суд зазначає, що заборона вчиняти певні дії невизначеному колу осіб, спрямовані на обмеження прав невизначеного кола осіб, що може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Керуючись статями 149-150, 153 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Полонне-Агро про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Суддя М.В. Ковальчук