Постанова

від 22.09.2021 по справі 569/10103/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 569/10103/19 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю. Провадження № 22-ц/802/1033/21 Категорія: 58 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

з участю секретаря судового засідання Ганжи М.І.,

представника ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 , яка подана в його інтересах представником ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 12 квітня 2019 року в мережі Fасеbоок, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2, було опубліковано о 12 год. 56 хв. допис ОСОБА_5 Депутати різних рівнів і з різних партій після першого туру перепакувались в Зекоманду. Хлопці, а слабо у себе на сторінках написати Я голосую за Зеленського? . А не втіхаря бігати до зелених в надії зберегти шматок влади))) .

Під даним дописом розгорнулося обговорення в коментарях, зокрема зі сторінки ІНФОРМАЦІЯ_4, що підписана як ОСОБА_6 було опубліковано коментар ОСОБА_6 ОСОБА_5 оооооооо) то конструктиву не вийде ?) Ти ж знаєш, що я ніякого стосунку до партії не маю. Зате я знаю суму, за яку ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 і бонус який ти отримав, і про те, що ти знав за продаж))) Так що будь обережніший з наклепами;) .

Позивач вказує, що інформація під дописом, опублікована як коментар: Зате я знаю суму, за яку ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 є такою, що ганьбить честь, гідність та його ділову репутацію.

Зокрема, позивач вказує, що він є Президентом Громадської спілки Рівненський футбольний клуб Верес-Рівне з 07.08.2015 року. Протягом чотирьох років активно займається розвитком футбольного клубу, пропагує ідеї спорту та здорового способу життя серед молоді, займає актину громадську позицію щодо рівненського футболу, а тому твердження про те, що ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 є недостовірною інформацією, тобто такою, що не відповідає дійсності, порушує немайнові права позивача на повагу до честі, гідності та недоторканності ділової репутації.

Так, позивач вказує, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Своїми діями щодо написання коментаря я знаю суму, за яку ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 відповідачем завдано позивачу немайнових втрат, що спричинили моральні та фізичні страждання та відбулися негативні зміни у житті, зокрема діловій репутації та громадській позиції було завдано шкоди, оскільки велика кількість людей мали змогу прочитати дану інформацію та повірити в дану недостовірну інформацію, скласти думку, що позивач отримав певні матеріальні блага, які суперечать інтересам Громадської спілки Рівненський футбольний клуб Верес-Рівне та рівненського футболу, чи вчинив будь-які інші недобросовісні дії щодо Громадської спілки Рівненський футбольний клуб Верес-Рівне та рівненського футболу.

На підставі викладеного, позивач просив суд: визнати недостовірною інформацію, поширену в мережі в мережі Fасеbоок, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 під дописом ОСОБА_5 , який було опубліковано о 12 год. 56 хв. ІНФОРМАЦІЯ_3 зі сторінки ІНФОРМАЦІЯ_4 що підписана як ОСОБА_6 в частині вислову Зате я знаю суму, за яку ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 ; зобов`язати ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію в частині вислову Зате я знаю суму, за яку ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 , опублікувавши в мережі Fасеbоок на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_4 пост, в якому протягом двох днів з дня набрання рішенням суду законної сили вказати наступну інформацію: Повідомлю, що недостовірною інформацією є коментар Зате я знаю суму, за яку ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 , оскільки жодних доказів даного твердження у мене не має. Мною, ОСОБА_6 , було написано вищевказаний коментар до посту на сторінці ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, опублікованого о 12 год. 56 хв. 12.04.2019 року, Депутати різних рівнів і з різних партій після першого туру перепакувались в Зекоманду. Хлопці, а слабо у себе на сторінках написати Я голосую за Зеленського? . А не втіхаря бігати до зелених в надії зберегти шматок влади))) ; просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2021 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_3 через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов в даній справі задовольнити.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено, що відповідачем дійсно в мережі Fасеbоок, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2, на опублікованому о 12 год. 56 хв. дописі ОСОБА_5 Депутати різних рівнів і з різних партій після першого туру перепакувались в Зекоманду. Хлопці, а слабо у себе на сторінках написати Я голосую за Зеленського? . А не втіхаря бігати до зелених в надії зберегти шматок влади))) , зі сторінки ІНФОРМАЦІЯ_4 що підписана як ОСОБА_6 було опубліковано коментар ОСОБА_6 ОСОБА_5 оооооооо) то конструктиву не вийде?) Ти ж знаєш, що я ніякого стосунку до партії не маю. Зате я знаю суму, за яку ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 і бонус який ти отримав, і про те, що ти знав за продаж))) Так що будь обережніший з наклепами;) .

Наведене відповідачем визнається та не заперечується.

Як вбачається із вказаного коментаря відповідача, зважаючи на характер висловлювання та його мовно - стилістичний виклад, останній висловлював оціночні судження, а тому таке викладення інформації не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам осіб, про яких йдеться у коментарі, в тому числі й позивача.

Позивач є Президентом Громадської спілки Рівненський футбольний клуб Верес-Рівне , тобто є публічною особою. Зазначена обставина підтверджується витягом з ЄДРПОУ та не оспорюється учасниками справи. Крім того, як встановлено судом, ОСОБА_3 є засновником ряду фірм та кінцевим беніфеціатором на території Рівненської області. Таким чином ОСОБА_3 відіграє певну роль у суспільному житті у галузі економіки, спорту на регіональному рівні.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняютьсяцивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Частиною першою статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання,що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_13 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах Нікула проти Фінляндії , Яновський проти Польщі та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Вирішуючи цей спір, суд врахував, що поширена відповідачем інформація, яка містила оціночні судження, стосувалася публічної особи, рівень критики якої є значно ширшим.

Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо публічної особи є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (Газета Україна-центр проти України, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен враховувати положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації зазначається, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість.

Так, у абзаці 3, 4 пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи судам роз`яснено, що у статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Установивши, що позивач є публічною особою, засновником і керівником багатьох юридичних осіб у м. Рівному та Рівненської області та відіграє певну роль у суспільному житті у галузі спорту на регіональному рівні, суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що межа допустимої критики з приводу того, як він здійснює свою діяльність, є значно ширшою, а інформація у коментарі на сторінці Фейсбук є по суті громадською критикою діяльності позивача та оціночними судженнями, тому її поширення не призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, що виключає наявність правових підстав, передбачених частиною першою статті 277 ЦК України, для задоволення позову.

При цьому колегія суддів враховує, що діяльність позивача є об`єктом значного суспільного інтересу, який, зокрема, втамовується, з одного боку, - продукуванням інформації щодо такої особи засобами масової інформації, а з іншого - її сприйняттям та поглинанням суспільством як результат реалізації інтересу.

Поширена відповідачем інформація стосувалась виключно професійної діяльності позивача, як президента ТзОВ Футбольного Клубу Верес-Рівне та полягала у задоволенні суспільного інтересу громади щодо дій позивача щодо футбольного клубу.

Доводи апеляційної скарги про те, що поширена відповідачем інформація не має характеру оціночних суджень, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Вирішуючи справу, суд правильно визначив характер поширеної інформації як оціночні судження, а не фактичні твердження.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (стаття 30 Закону України Про інформацію ).

Не має характеру оціночних суджень інформація, яка стосується конкретних подій, конкретної особи та подається як установлений факт.

Судження вважається таким, що має оціночний характер, якщо воно виражає ставлення автора до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Якщо ж зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

З огляду на зміст коментарів на сторінці в мережі Фейсбук, вони виражають ставлення автора до професійної діяльності позивача, а характер використаних мовно-стилістичних засобів унеможливлює визначення поширеної інформації, як установлених фактів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди скаржника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду з їх оцінкою.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволені позову.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною вимогою від вимоги про визнання недостовірною поширену інформацію, а тому також не підлягає до задоволення.

Висновки суду ґрунтуються на повно і всебічно з`ясованих обставинах справи, перевірених належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 , яка подана в його інтересах представником ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: