Ухвала

від 24.09.2021 по справі 369/16045/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/16045/20

Провадження №2/369/906/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Волчко А.Я.

при секретарі: Миголь А.А.

розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер", треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентайм Девелопмент" про стягнення коштів в подвійному розмірі, що сплачені за попереднім договором у якості забезпечувального платежу (завдатку), та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаного доходу у зв`язку з ухиленням сторони попереднього договору від укладення основного договору,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер", треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентайм Девелопмент" про стягнення коштів в подвійному розмірі, що сплачені за попереднім договором у якості забезпечувального платежу (завдатку), та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаного доходу у зв`язку з ухиленням сторони попереднього договору від укладення основного договору.

23.09.2021 через канцелярію суду представником позивача було подано заяву за №41747 про забезпечення позову, яка обґрунтована наступним.

Позовні вимоги пов`язані з фактом ухилення відповідача від виконання умов Попереднього договору шляхом відмови від укладання з позивачем основного договору (договір купівлі-продажу квартири), яка виразилась у поведінці відповідача, який 03.09.2020 р. передав квартиру ОСОБА_4 по акту розподілу об`єктів нерухомості, що набуваються учасниками Договору про інвестиційну діяльність від 14.12.2017 р., що має ознаки спільної діяльності у формі простого товариства, після чого 04.09.2020р Гувер зареєстрував право власності (з відкриттям розділу) на квартиру на своє ім`я, що виключає в майбутньому можливість укласти основний договір між позивачем та відповідачем.

Згідно з Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг з Держреєстру № 276197415 від 23.09.2021 р. о 06:54:05) відповідач ТОВ БІК Добрі справи , код ЄДРПОУ:40224869 станом на 23.09.2021 р. є лише власником лише однієї квартири, а саме: однокімнатна квартира загальною площею (кв.м.): 48,8, житловою: 22,4 за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний об`єкт нерухомого майна 2301039232224.

Згідно з Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг з Держреєстру № 259468129 від 02.06.2021 р. о 09:47:13) відповідач ТОВ БІК Добрі справи . код ЄДРПОУ:40224869 станом на 02.06.2021 р. було власником 1-го нежилого приміщення № 96 у вказаному будинку, 2-х квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у вказаному будинку і 13-ти квартир у збудованого поряд будинку АДРЕСА_4 , що разом складає 16 об`єктів нерухомого майна у двох новозбудованих будинках №№ 66 і 68 на одному і тому ж будівельному майданчику.

Слід зазначити також, що станом на 02.06.2021 р. згідно з витягом з Держреєстру № 259468129 від 02.06.2021 р. Печерським районним судом було накладено арешт на майне відповідача ТОВ БІК Добрі справи в інтересах ТОВ Прогрес-Е на певні квартири.

З метою розпродажу належних відповідачу квартир останній затягував розгляд справи.

Тому враховуючи вищевикладене на підставі викладеного просили забезпечити позов шляхом накладання арешту: на нерухоме майно, однокімнатну квартиру загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 22,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю БІК Добрі справи , код ЄДРПОУ - 40224869; на грошові кошти у сумі 3 049 740 (три мільйони сорок дев`ять тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", код ЄДРПОУ - 40224869; на грошові кошти у сумі 3 049 740 (три мільйони сорок дев`ять тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп., що належать Акціонерному товариству Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Гувер , код ЄДРПОУ 40632091, що знаходяться на рахунках в іншої особи, а саме, на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Рентайм Девелопмент , код ЄДРПОУ - 40720109.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії. (п. 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України).

Встановлено, що згідно позовних вимог позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю БІК Добрі справи , та Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Гувер , кошти в сумі 1 449 360 (Один мільйон чотириста сорок дев`ять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., що складаються з подвійного розміру сплачених в якості гарантійних забезпечувальних коштів (завдатку) в сумі 724680,00 грн. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю БІК Добрі справи , та Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Гувер , збитки у розмірі упущеної вигоди в сумі 875 700 грн. 00 коп.

Позовні вимоги пов`язані з фактом ухилення відповідача від виконання умов попереднього договору шляхом відмови від укладення з позивачем основного договору купівлі-продажу квартири, яка виразилась у поведінці відповідача, який 03.09.2020 передав квартиру ОСОБА_4 по акту розподілу об`єктів нерухомості, що набувається учасниками договору про інвестиційну діяльність від 14.12.2017 р, що має ознаки спільної діяльності у формі простого товариства, після чого 04.09.2020 р. Гувер зареєстрував право власності (з відкриттям розділу) на квартиру на своє ім`я, що виключає в майбутньому можливість укласти основний договір між позивачем та відповідачем.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідача та ОСОБА_4 кошти у сумі 3 049 740,00 грн. (ціна позову) та 10510 00 грн. (судовий збір).

Відповідно до п. 4постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, зі змісту заяви такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.

Доводи представ позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову пред`явленим позовним вимогам.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Слід зазначити, що звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на відчуження майна, та більш того взагалі не надано доказів належності саме Відповідачу нерухомого майна, оскільки пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи" за кодом ЄДРПОУ №10224869 було здійснено за частковим співпаданням, тобто без точної ідентифікації особи , що унеможливлює достовірно впевнитись в належності відповідачу вищевказаного нерухомо майна.

Відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову не може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивача у своїй заяві лише зазначив, що до ухвалення рішення у справі відповідачем може бути відчужено вказане нерухоме майно, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Разом із тим, заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, може бути утрудненим чи неможливим, зокрема, доказів намагання відповідача відчужити належне йому майно.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відтак, представник позивача не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову, а саме арешту на нерухоме майно і не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Прийняття рішення про забезпечення позову доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Так, представник позивача у своїй заяві зазначає, що існує ризик невиконання судового рішення у майбутньому та просить накласти арешт на грошові кошти, що належить відповідачам, в межах суми позовних вимог, втім, доказів щодо належності відповідачу будь-яких грошових коштів, на які може бути накладений арешт, не надано, тоді як арешт може бути накладено на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість.

З урахуванням наведеного, на даний час не є можливим забезпечити позов у спосіб, визначений позивачем: арешт накладається у тому числі на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, втім, оскільки позивачем не надано доказів (п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України ) про існування у відповідача належних їй грошових коштів на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, що надало би змогу пересвідчитися у наявності таких коштів, на які позивач просить накласти арешт. Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, виходячи з того, що подана заявником заява не містить обґрунтованих посилань, а матеріали справи відповідних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких вона звернулася до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до розгляду справи по суті існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, судом не встановлено.

Обставини, що слугують підставами для забезпечення позову, обрання виду та меж такого забезпечення є предметом доказування.

Згідно зі ст.13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Натомість обов`язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено ЦПК України на заявника. Заявником наявність цих обставин суду не доведено.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що наведені заявником обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів, а тому, з урахуванням того, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , ст. 149 , 150 , 153 ЦПК України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер", треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентайм Девелопмент" про стягнення коштів в подвійному розмірі, що сплачені за попереднім договором у якості забезпечувального платежу (завдатку), та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаного доходу у зв`язку з ухиленням сторони попереднього договору від укладення основного договору- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: А.Я. Волчко