Справа № 369/16045/20
Провадження №2/369/5798/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2020 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Волчко А.Я.
при секретарі: Миголь А.А.
розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер", треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентайм Девелопмент" про стягнення коштів в подвійному розмірі, що сплачені за попереднім договором у якості забезпечувального платежу (завдатку), та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаного доходу у зв`язку з ухиленням сторони попереднього договору від укладення основного договору,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товаритсва з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер", треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентайм Девелопмент" про стягнення коштів в подвійному розмірі, що сплачені за попереднім договором у якості забезпечувального платежу (завдатку), та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаного доходу у зв`язку з ухиленням сторони попереднього договору від укладення основного договору.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, яка була мотивована тим, що 16 грудня 2020 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області позивач подав позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурній корпоративний інвестиційний фонд Гувер , треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Рентайм Девелопмент код ЄДРПОУ - 40720109 позовну заяву пре стягнення коштів в подвійному розмірі, що сплачені за попереднім договором у якості забезпечувального платежу (завдатку), та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаного доходу у зв`язку з ухиленням сторони попереднього договору від укладання основного договору.
12 червня 2018 року між позивачем та відповідачем в особі директора Файзулліної Марьям Маратівни був укладений Попередній договір № 23/2 (далі - попередній договір).
Сторони зобов`язалися в майбутньому укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1 в секції НОМЕР_1 на АДРЕСА_2 на земельній ділянці загальною площею 0.5 га. кадастровий номер: 3222484001:01:023:5019, на умовах, визначених Попереднім договором (далі - Основний договір).
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Попереднього договору Позивач погодився придбати у Відповідача квартиру за 724680,00 (Сімсот двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. Указані кошти розцінювалися сторонами як забезпечувальний платіж в рахунок сплати за Основним договором та були сплачені Позивачем на користь Відповідача в повному обсязі до підписання цього договору.
Згідно позовних вимог позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю БІК Добрі справи , та Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Гувер , кошти в сумі 1 449 360 (Один мільйон чотириста сорок дев`ять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., що складаються з подвійного розміру сплачених в якості гарантійних забезпечувальних коштів (завдатку) в сумі 724680,00 грн. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю БІК Добрі справи , та Акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Гувер , збитки у розмірі упущеної вигоди в сумі 875 700 грн. 00 коп.
Позовні вимоги пов`язані з фактом ухилення відповідача від виконання умов попереднього договору шляхом відмови від укладення з позивачем основного договору купівлі-продажу квартири, яка виразилась у поведінці відповідача, який 03.09.2020 передав квартиру Гуверу по акту розподілу об`єктів нерухомості, що набувається учасниками договору про інвестиційну діяльність від 14.12.2017 р, що має ознаки спільної діяльності у формі простого товариства, після чого 04.09.2020 р. Гувер зареєстрував право власності (з відкриттям розділу) на квартиру на своє ім`я, що виключає в майбутньому можливість укласти основний договір між позивачем та відповідачем.
Позивач просить стягнути солідарно з відповідача та ОСОБА_4 кошти у сумі 3 049 740,00 грн. (ціна позову) та 10510 00 грн. (судовий збір).
Враховуючи вищевикладене просили забезпечити позов шляхом накладання арешту: на нерухоме майно, двокімнатну квартиру загальною площею 83.4 кв.м., житловою площею 35,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить Акціонерному товариству Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Гувер , код ЄДРПОУ - 40632091;
на нерухоме майно, двокімнатну квартиру загальною площею 84.6 кв.м., житловою площею 50,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю БІК Добрі справи , код ЄДРПОУ - 40224869;
на грошові кошти у сумі 3 049 740 (три мільйони сорок дев`ять тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", код ЄДРПОУ - 40224869;
на грошові кошти у сумі 3 049 740 (три мільйони сорок дев`ять тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп., що належать Акціонерному товариству Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Гувер , код ЄДРПОУ - 40632091, і знаходяться на рахунках в іншої особи, а саме, на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Рентайм Девелопмент , код ЄДРПОУ - 40720109.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п.1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивача у своїй заяві лише зазначив, що до ухвалення рішення у справі відповідачем може бути відчужено вказане нерухоме майно, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Разом із тим, заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, може бути утрудненим чи неможливим, зокрема, доказів намагання відповідача відчужити належне йому майно.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відтак, представник позивача не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову, а саме арешту на нерухоме майно і не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Прийняття рішення про забезпечення позову доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Так, позивач у своїй заяві зазначає, що існує ризик невиконання судового рішення у майбутньому та просить накласти арешт на грошові кошти, що належить відповідачам, в межах суми позовних вимог, втім, доказів щодо належності відповідачу будь-яких грошових коштів, на які може бути накладений арешт, не надано, тоді як арешт може бути накладено на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість.
З урахуванням наведеного, на даний час не є можливим забезпечити позов у спосіб, визначений позивачем: арешт накладається у тому числі на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, втім, оскільки позивачем не надано доказів (п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України) про існування у відповідача належних їй грошових коштів на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, що надало би змогу пересвідчитися у наявності таких коштів, на які позивач просить накласти арешт.
Також представник відповідача у своїй заяві не надав суду будь-яких пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову та їх співмірності із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154 , 157 , 353 ЦПК України , суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер", треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентайм Девелопмент" про стягнення коштів в подвійному розмірі, що сплачені за попереднім договором у якості забезпечувального платежу (завдатку), та стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаного доходу у зв`язку з ухиленням сторони попереднього договору від укладення основного договору - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а також через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя: А.Я. Волчко
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2020 |
Оприлюднено | 30.12.2020 |
Номер документу | 93883071 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Волчко А. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні