Постанова

від 30.09.2021 по справі 161/2595/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 161/2595/15-ц

провадження № 61-11886св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Західінкомбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Яремчишина Ігоря Богдановича, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Волиньтермобуд , товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ВолиньТеплоСервіс , ОСОБА_1 ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я. ,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство Західінкомбанк (далі - ПАТ Західінкомбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Яремчишина І. Б., правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал (далі - ТОВ ФК Профкапітал ) до товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтермобуд (далі - ТОВ Волиньтермобуд ), товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВолиньТеплоСервіс (далі - ТОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс ) та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву мотивовано тим, що 25 грудня 2012 року між ПАТ Західінкомбанк та ТОВ Волиньтермобуд було укладено кредитний договір № 1712/12, відповідно до умов якого ТОВ Волиньтермобуд отримало кредит у розмірі 2 663 932,40 грн, зі сплатою 10 % річних, строком до 25 грудня 2014 року.

На забезпечення виконання зазначених зобов`язань 25 грудня 2012 року було укладено договори, зокрема: іпотеки № 3583 між ПАТ Західінкомбанк та ТОВ Волиньтермобуд , поруки № 1712/12-1 між ПАТ Західінкомбанк , ТОВ Волиньтермобуд та ОСОБА_1 , а також застави № 10002 між ПАТ Західінкомбанк та ТОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс .

ТОВ Волиньтермобуд передало в іпотеку права за договором № 100/94 Ю про дольову участь у будівництві, укладеному 08 жовтня 2005 року, та укладеною до нього додатковою угодою від 05 червня 2011 року між ТОВ Волиньтермобуд та ТОВ Компанія ВТС , а саме: майнові права на підземну стоянку для автомобілів у 94 квартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 840,0 кв. м.

ТОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс передало в заставу основні засоби (устаткування), а саме: дахову котельню - 1 шт., мережа телефони комп`ютерна - 1 шт., мережа зливної каналізації - 1 шт., мережа зовнішнього водопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього газопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього госппобутової каналізації - 1 шт., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Кошти, надані в кредит, проценти ТОВ Волиньтермобуд сплачені не були.

Загальна сума заборгованості ТОВ Волиньтермобуд перед ПАТ Західінкомбанк станом на 16 лютого 2015 року становила 4 185 426,06 грн, що складалась із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 587 232,40 грн; заборгованості за процентами - 526 689,75 грн; штрафу 30 % - 934 176,65 грн; пені - 136 927,26 грн; розрахунково-касового обслуговування (далі РКО) - 400,00 грн.

З урахуванням зазначеного, ПАТ Західінкомбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Яремчишина І. Б., правонаступником якого є ТОВ ФК Профкапітал , просило суд: стягнути солідарно з ТОВ Волиньтермобуд та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2012 року № 1712/12 у розмірі 4 185 426,06 грн; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2012 року № 1712/12 у розмірі 4 185 426,06 грн звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 25 грудня 2012 року № 10002, а саме: дахову котельню - 1 шт., мережа телефонна і комп`ютерна - 1 шт., мережа зливної каналізації - 1 шт., мережа зовнішнього водопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього газопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього госппобутової каналізації - 1 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2015 року у складі судді Ковтуненка В. В. позовну заяву ПАТ Західінкомбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Яремчишина І. Б. задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ Волиньтермобуд та ОСОБА_1 на користь ПАТ Західінкомбанк заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2012 року № 1712/12 додаткових до нього договорів у розмірі - 4 185 426,06 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 587 232,40 грн, заборгованість за процентами - 526 689,75 грн, штраф 30% - 934 176,65 грн, пеня - 136 927,26 грн, РКО - 400,00 грн.

У рахунок погашення заборгованості ТОВ Волиньтермобуд та ОСОБА_1 за кредитним договором від 25 грудня 2012 року № 1712/12 та додаткових до нього договорів у розмірі - 4 185 426,06 грн, звернуто стягнення на предмет застави за договором застави від 25 грудня 2012 року № 10002, а саме: дахову котельню - 1 шт., мережа телефонна і комп`ютерна - 1 шт., мережа зливної каналізації - 1 шт., мережа зовнішнього водопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього газопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього госппобутової каналізації - 1 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс на користь ПАТ Західінкомбанк .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 15 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2015 року закрито.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника не вирішувалось.

Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2012 року, укладеним між ПАТ Західінкомбанк та ТОВ Волиньтермобуд .

Особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2 не був стороною зазначених кредитного договору та договору застави. Ним не надано жодного доказу, який би підтверджував, що в його користування чи власність перейшло рухоме майно, яке є предметом застави, відповідно до договору застави від 25 грудня 2012 року, укладеного між ПАТ Західінкомбанк та ТОВ Компанія Волиньтеплосервіс . Даних, що це майно передано на баланс ОСББ, у будинку якого має на праві власності ОСОБА_2 квартиру, немає. Кредитний договір та договір застави є чинними, не є нікчемними, в судовому порядку недійсними не визнавались.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов помилкових висновків, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалось, оскільки задовольняючи позовні вимоги у частині звернення стягнення на предмет застави суд першої інстанції порушив права усіх співвласників будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим, на думку ОСОБА_2 , створив прецедент та створив юридичні передумови лишити зазначений будинок без життєво необхідних мереж постачання.

ОСОБА_2 вважає, що договір застави від 25 грудня 2012 року № 10002, укладений між ПАТ Західінкомбанк та ТОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс , є таким, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року було відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 161/2595/15-ц із Луцького міськрайонного суду Волинської області.

У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ ФК Профкапітал на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що першочергово підлягає до вирішення апеляційним судом питання про наявність порушеного права особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, не будучи учасником справи в суді першої інстанції.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою у порядку статті 352 ЦПК України, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, слід урахувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Встановивши, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2012 року, укладеним між ПАТ Західінкомбанк та ТОВ Волиньтермобуд , та ураховуючи те, що особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2 не був стороною зазначеного кредитного договору, а також відсутність доказів, які б підтверджували, що в його користування чи власність перейшло рухоме майно, яке є предметом застави, відповідно до договору застави від 25 грудня 2012 року, укладеного між ПАТ Західінкомбанк та ТОВ Компанія Волиньтеплосервіс , суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження у справі.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив із відсутності належних та допустимих доказів того, що це майно передано на баланс ОСББ, у будинку якого ОСОБА_2 має на праві власності квартиру, а також те, що кредитний договір та договір застави є чинними, не є нікчемними і в судовому порядку недійсними не визнавались, та дійшов правильного висновку, що оскаржуваним рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалось.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович