Ухвала

від 15.06.2021 по справі 161/2595/15-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/2595/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/711/21 Категорія: 39 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Галицька І. П.,

з участю:

представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Яремчишина Ігоря Богдановича, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал , до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтермобуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВолиньТеплоСервіс , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ Західінкомбанк звернувся 19 лютого 2015 року в суд з позовом до ТЗоВ Волиньтермобуд , ТЗоВ Компанія ВолиньТеплоСервіс , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позов мотивує тим, що 25 грудня 2012 року між ПАТ Західінкомбанк та ТзОВ Волиньтермобуд було укладено кредитний договір № 1712/12, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 2 663 932,40 гривень на умовах визначених договором зі сплатою 10 % річних. Термін користування кредитними коштами сплив 25.12.2014. Кошти, надані в кредит, проценти позичальником сплачені не були. Сума заборгованості по тілу кредиту станом на 16.02.2015 становить 2 587 232,40 грн, заборгованість про процентах станом на 16.02.2015 становить 526 689,75 гривень, штраф 30% в розмірі 934 176,65 грн; пеня в розмірі 136 927,26 грн; РКО в розмірі 400,00 гривень. Загальна сума заборгованості ТзОВ Волиньтермобуд перед ПАТ Західінкомбанк станом на 16.02.2015 становить 4 185 426,06 гривень. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором укладено договір іпотеки р№ 3583 від 25.12.2012, між кредитором та ТзОВ Волиньтермобуд ; договір поруки № 1712/12-1 від 25.12.2012, між кредитором, позичальником та ОСОБА_2 ; договір застави № 10002 від 25.12.2012, укладений між ПАТ Західінкомбанк та ТзОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс . В забезпечення належного виконання зобов`язань, що виникають з кредитного договору та додаткових до нього договорів, іпотекодавець ТзОВ Волиньтермобуд передав в іпотеку права за Договором № 100/94 Ю про дольову участь у будівництві, укладеному 08.10.2005 та укладеної до нього додаткової угоди від 05.06.2011 між іпотекодавцем та ТзОВ Компанія ВТС , а саме майнові права на підземну стоянку для автомобілів у 94 квартирному будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 1 840 кв. м. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 1712/12 від 25.12.2012 було укладено договір застави № 10002 від 25.12.2012 між ПАТ Західінкомбанк та ТзОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс . Відповідно до п. 2.1. даного договору заставодавець в забезпечення виконання всіх зобов`язані кредитним договором №1712/12 від 25.12.2012 року та додатковими до нього договорами надає в заставу основні засоби (устаткування), а саме: - дахову котельню - 1 шт., мережа телефони комп`ютерна - 1 шт., мережа зливної каналізації - 1 шт., мережа зовнішнього водопостачання шт., мережа зовнішнього газопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього госппобутової каналізації - 1 шт. Предмет застави знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить заставодавцю на праві власності. Просив стягнути солідарно з ТзОВ Волиньтермобуд і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 1712/12 від 25.12.2012 в розмірі 4 185 426,06 гривень. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1712/12 від 25.12.2012 в розмірі 4 185 426,06 гривень звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 10002 від 25.12.2012, а саме: - дахову котельню - 1 шт., мережа телефонна і комп`ютерна - 1 шт., мережа зливної каналізації - 1 шт., мережа зовнішнього водопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього газопостачання - 1 шт., мережа зовнішнього госппобутової каналізації - 1 шт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТзОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс .

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2015 року стягнуто солідарно з ТзОВ Волиньтермобуд та ОСОБА_4 на користь ПАТ Західінкомбанк заборгованість за кредитним договором № 1712/12 від 25 грудня 2012 року додаткових до нього договорів в сумі - 4 185 426,06 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту - 2 587 232,40 гривень, заборгованість по процентах - 526 689,75 гривень, штраф 30% - 934 176,65 гривень, пеня - 136 927,26 гривень, РКО - 400,00 гривень.

В рахунок погашення заборгованості ТзОВ Волиньтермобуд , ОСОБА_2 за кредитним договором № 1712/12 від 25 грудня 2012 року та додаткових до нього договорів в сумі - 4 185 426,06 гривень, звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 10002 від 25 грудня 2012 року, а саме: дахову котельню - 1 штука, мережа телефонна і комп`ютерна - 1 штука, мережа зливної каналізації - 1 штука, мережа зовнішнього водопостачання - 1 штука, мережа зовнішнього газопостачання - 1 штука, мережа зовнішнього госппобутової каналізації - 1 штука, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТзОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс на користь Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк .

16 квітня 2021 року особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Зазначає, що він дізнався про продаж будинку, у якому він є співвласником та вказане рішення суду. Наразі відкрито виконавче провадження щодо реалізації заставного майна. Дані мережі забезпечують функціонування житлового будинку. Винесене рішення суду від 20 квітня 2015 року грубо порушує його права як мешканця будинку, оскільки після виконання такого рішення та реалізації мереж постачання, він та весь будинок залишиться без води, газу, каналізації, опалення. Рішення також порушує права Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Моноліт-Луцьк . Договір застави від 25 грудня 2012 року, укладений між ПАТ Західінкомбанк та ТзОВ Волиньтеплосервіс повинен бути визнаний недійсним, оскільки у 2008 році створено ОСББ Моноліт-Луцьк . В силу закону співвласники квартир є співвласниками відповідних комунікацій. Вважає, що суд порушив права усіх мешканців будинку по АДРЕСА_1 . Суд мав залучити всіх співвласників житлового будинку до участі у справі в якості співвідповідачів або ОСББ в інтересах усіх співвласників. Просить скасувати рішення суду та винести рішення, яким у позові ПАТ Західінкомбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Яремчишина Ігоря Богдановича до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтермобуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВолиньТеплоСервіс , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частинізвернення стягнення на предмет застави за договором застави № 10002 від 25 грудня 2012 року, а саме: дахову котельню - 1 штука, мережа телефонна і комп`ютерна - 1 штука, мережа зливної каналізації - 1 штука, мережа зовнішнього водопостачання - 1 штука, мережа зовнішнього газопостачання - 1 штука, мережа зовнішнього госппобутової каналізації - 1 штука, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТзОВ Компанія ВолиньТеплоСервіс на користь Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк відмовити.

Позивач - правонаступник ПАТ Західінкомбанк , ТзОВ Фінансова компанія Профкапітал подав відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Особою, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_3 не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що рухоме майно, співвласником якого він являється є саме тим майном, яке ТЗОВ Волиньтеплосервіс надало в заставу позивачу. Твердження про те, що саме майно, заставодержателем якого є позивач з 2008 року перебуває у власності апелянта, не підтверджено і є голослівним. Апелянтом не доведено, що суд ухвалив про його права, інтереси та/або обов`язки. У справі суд достовірно встановив наявність заборгованості боржників перед кредитором за кредитним договором. Цей факт не заперечується апелянтом. У позивача виникло право на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави. ТзОВ Волиньтеплосервіс надаючи в заставу майно, засвідчив, що предмет застави є його власністю. Набуття права власності на рухоме майно, передане в заставу, ніким не оскаржувалось і є законним. Договір застави, на підставі якого звернуто стягнення на рухоме майно є дійсним. Питання виконання умов договору не впливає на його правомочність. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають. Просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи яка не брала участі у справі ОСОБА_3 на зазначене рішення.

У судовому засіданні представник особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою необхідно закрити з таких підстав.

Статтею 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) вказано, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України .

Закон визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку із чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 грудня 2012 року між ПАТ Західінкомбанк та ТзОВ Волиньтермобуд був укладений кредитний договір № 1712/12, відповідно до умов якого ТзОВ «Волиньтермобуд» було надано кредит для погашення заборгованості згідно кредитного договору № 3012/06-150 від 30 грудня 2006 року та договору врахування векселів № 2111-Р/06 від 25 листопада 2006 року у розмірі 2 663 932,40 гривень, на умовах, визначених кредитним договором, зі сплатою 10% річних. 25 грудня 2012 року між ПАТ Західінкомбанк , та ТзОВ Волиньтермобуд було укладено додатковий договір до кредитного договору № 1712/12 від 25 грудня 2012 року. 25 грудня 2012 року між ПАТ Західінкомбанк та ТзОВ Волиньтермобуд було укладено договір іпотеки в якості забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору № 1712/12 від 25 грудня 2012 року та додаткових договорів до нього. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору іпотеки, для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань, банку було передано в іпотеку права за договором № 100/94 Ю про дольову участь у будівництві, укладеним 08 жовтня 2005 року та укладеної до даного договору додаткової угоди від 05 червня 2011 року між іпотекодавцем та ТзОВ Компанія ВТС , а саме - майнові права на підземну стоянку для автомобілів у 94 квартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 840,90 кв. м, у тому числі 36 машиномісць площею 672,5 кв. м, і кожного окремо. 25 грудня 2012 року між ПАТ Західінкомбанк та ТзОВ ВолиньТеплоСервіс було укладено договір застави № 10002 від 25 грудня 2012 року в якості забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору № 1712/12 від 25 грудня 2012 року та додаткових договорів до нього. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору застави, заставодавець надав банку в заставу предмет застави - основні засоби (устаткування):дахова котельня, мережа телефонна і комп`ютерна, мережа зливної каналізації, мережа зовнішнього водопостачання, мережа зовнішнього газопостачання, мережа зовнішнього госппобутової каналізації. Предмет застави знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Заставодавець засвідчив, що предмет застави на момент укладення даного договору є його власністю, до цього часу нікому іншому не проданий, не подарований, в заставу, оренду не переданий, не відчужений іншим способом, в спорі під забороною, в інших діях та господарських операціях не перебуває, будь-яких прав і вимог щодо предмету застави у третіх осіб немає.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 не був стороною згаданих кредитного договору та договору застави. Ним не надано жодного доказу, який би підтверджував, що в його користування чи власність перейшло рухоме майно, яке є предметом застави, відповідно до договору застави від 25 грудня 2012 року між ПАТ Західінкомбанк та ТзОВ Компанія Волиньтеплосервіс . Даних, що це майно передано на баланс ОСББ, у будинку в якому має на праві власності ОСОБА_3 квартиру, немає.

Кредитний договір та договір застави є чинними, не є нікчемними, в судовому порядку недійсними не визнавались.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що договір застави має бути визнаний недійсним, проте предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не визнання договору недійсним.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням, яким стягнуто кредитну та звернуто стягнення на предмет застави не вирішувались питання про права та інтереси ОСОБА_3 , даним рішенням не порушуються його права.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 362 ЦПК Українипро закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

З урахуванням наведених вище обставин справи, змісту зазначених норм процесуального законодавства, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга особи, яка не брали участі у справі ОСОБА_3 розгляду по суті не підлягає, у зв`язку із чим апеляційне провадження по ній підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 2,4, 362,381, 389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Західінкомбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Яремчишина Ігоря Богдановича, правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Профкапітал до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньтермобуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВолиньТеплоСервіс , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді