Рішення

від 23.09.2021 по справі 307/1603/21

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1603/21

Провадження № 2/307/464/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю представника позивача Розман С.Ю. та представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та витребування майна з чужого незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 , від імені якого діє представник Розман С.Ю. , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги обгрутовує тим, що відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області здійснюється примусове виконання виконавчого напису №572, виданого 25.03.08 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В., про стягнення з громадянина ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ Надра кредитної заборгованості в розмірі 580 281,00 грн.

На виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса 21 жовтня 2015 року були проведені елетронні торги з реалізації предмета іпотеки, а саме належного боржнику ОСОБА_5 незавершеного будівництвом комплексу автозаправної станції, 95% готовності, по АДРЕСА_1 .

Маючи намір придбати комплекс АЗС, ОСОБА_3 зареєструвався і прийняв участь у таких торгах з його реалізації.

Позивач став переможцем цих торгів, заплативши за комплекс АЗС найбільшу із запропонованих цін - 379 439,87 грн., про що головним державним виконавцем вказаного вище Відділу ДВС Вудмаска М.Ф. 19.11.15 складено Акт про проведення торгів.

На підставі даного Акту про проведення торгів приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. видано свідоцтво від 27.11.15 про право власності позивача на комплекс АЗС.

Однак, у подальшомукКомплекс АЗС незаконно був оформлений у власність сторонніх осіб і за іншою адресою.

Так, на інформаційний запит позивача та на адвокатський запит його представника від 29.07.19 №15 Лопухівська сільська рада листом від 12.02.18 №69 та листом від 06.08.19 №02-35/162 відповідно повідомила, що на території цієї сільської ради взагалі відсутні як автозаправні станції, так і незавершені будівництвом комплекси автозаправочних станцій, зокрема і по АДРЕСА_1 .

Між тим, рішенням другої сесії четвертого скликання Лопухівської сільської ради від 07.06.02 підприємцю ОСОБА_5 надано в оренду земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 в урочищі Гук для будівництва АЗС, дозволом відділу містобудування та архітектури Тячівської райдержадміністрації від 28.12.04 №154 на виконання будівельних робіт підприємцю ОСОБА_5 дозволено будівництво АЗС в урочищі Гук села Лопухово, згідно з виданою ОСОБА_5 довідкою Тячівського РДПТІ від 17.06.05 №90 ступінь готовності АЗС по АДРЕСА_1 становить 95%, а рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.06.05 у цивільній справі №2-1134/05 ОСОБА_5 визнано власником незакінченого будівництвом комплексу АЗС по АДРЕСА_2 .

У той же час на межі сіл Лопухів і Усть-Чорна Тячівського району такий комплекс АЗС значиться за адресою: АДРЕСА_3 , і належить ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майнового комплексу АЗС від 12.03.18, укладеним між нею і ФОП ОСОБА_6 .

ФОП ОСОБА_6 , у свою чергу, став власником вказаного комплексу АЗС від ТОВ Мегна Груп Індустрія-УК за нотаріально посвідченим договром купівлі-продажу від 28.05.16.

У цьому договорі купівлі-продажу зазначено, що право власності ТОВ Мегна Груп Індустрія-УК виникло на підставі рішення апеляційного суду Київської області від 17.12.15 у цивільній справі N9357/2568/15-ц.

Проте, на адвокатський запит представника позивача від 20.08.19 № 923 апеляційний суд Київської області листом від 27.08.19 №01-15/621/19 повідомив, що у провадженні цього суду справа N9357/2568/15-ц не перебувала і рішення про виникнення права власності на Комплекс АЗС не ухвалювалося.

А на адвокатський запит представника позивача від 30.07.19 №18 Усть-Чорнянська селищна рада листом від 06.08.19 №98/02-23 повідомила, що у цій селищній раді відсутні документи стосовна права власності ТОВ Мегна Груп Індустрія-УК на комплекс АЗС по АДРЕСА_3 .

З наведеного слідує, що комплекс АЗС по АДРЕСА_3 взагалі не будувався і не існує, а право власності ТОВ Мегна Груп Індустрія-УК на нього є незаконним, оскільки виникло і зареєстровано на підставі підробленого правовстановлювального документа - рішення Апеляційного суду Київської області від 17.12.15 у цивільній справі №357/2658/15-ц.

Підтвердженням того, що даний комплекс АЗС будувався і не існує є відсутність будь-яких рішень Усть-Чорнянської сільської ради про виділення земельної ділянки та інших дозвільних документів для його будівництва.

Відтак, незаконним є і право власності Відповідача на цей комплекс АЗС, так як він придбаний у незаконного власника (ТОВ Мегна Груп Індустрія-УК , а у подальшому у ФОП ОСОБА_6 ).

Враховуючи, що у діях посадових осіб ТОВ Мегна Груп Індустрія-УК містяться ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, представник позивача 10 вересня 2019 року звернувся до органу досудового розслідування ГУНП в Закарпатській області із заявою про таке правопорушення.

18 вересня 2019 року відомості за вказаною заявою були внесені до ЄРДР за №12019070180000260.

В ході проведення досудового розслідування цього кримінального провадження 05 грудня 2020 року старшим слідчим Дубівського РВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Мороз В.Ю. проведено огляд місця події, про що складено відповідний протокол з фототаблицею.

Зі складених слідчим протоколу та фототаблиці, і з наявних на сайті ДП Сетам фотознімків комплексу АЗС (адреса посилання на інтернет-сторінку ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який був придбаний позивачем, беззаперечно слідує, що названі вище комплекси АЗС є повністю ідентичними, тобто комплекс АЗС є одним і тим же, незважаючи на його різні адреси.

Таким чином, внаслідок незаконного оформлення ТОВ Мегна Груп Індустрія-УК права власності на комплекс АЗС в АДРЕСА_3 і його подальшого продажу, позивача фактично було позбавлено права власності на законно придбаний ним Комплекс АЗС.

За приписами ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відтак, позивач вправі вимагати у судовому порядку встановлення того, що комплекс автозаправної станції, який значиться за адресою АДРЕСА_3 , та належний на праві власності ОСОБА_3 незавершений будівництвом комплекс автозаправної станції, 95% готовності, за адресою АДРЕСА_1 , є одним і тим же об`єктом нерухомого майна.

Разом з цим, посилаючись на ст.387 та ч.1 ст. 388 ЦК України, зазначає, що право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею , що й повинно бути доведено в суді.

Таким чином позивач вправі вимагати усунення порушення його майнового прав у спосіб витребування цього майна.

Тому просить суд встановити той факт, що комплекс автозаправної станції, який значиться за адресою АДРЕСА_3 , та належний на праві власності ОСОБА_3 незавершений будівництвом комплекс автозаправної станції, 95% готовності, за адресою АДРЕСА_1 , є одним і тим же об`єктом нерухомого майна та витребувати від ОСОБА_4 (код ОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (код ОКПП НОМЕР_2 ) комплекс автозаправної станції, який значиться за адресою АДРЕСА_3 .

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні відносно заявлених вимог позивача заперечив посилаючись на те, що відповідно до статті 387 ЦК України власник майна має право на звернення до суду з позовом про витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В даному випадку, на підтвердження права власності позивач надає рішення Тячівського районного суду від 22.05.2005р. по справі №2- 1134/05р, Акт Державного виконавця про проведення торгів та свідоцтво про придбання майна зареєстроване за №2783, видане приватним нотаріусом А.М.Гунда.

Вважає, жоден із перелічених документів не підтверджує право власності на комплекс автозаправної станції, який значиться за адресою АДРЕСА_4 , а саме: Рішенням Тячівського районного суду від 22.05.2005р. по справі №2- 1134/05р визнано на праві власності ОСОБА_5 власником незакінченого будівництва АЗС в ур. Гук по вул. Партизанській в с.Логіухово, Тячівського району Закарпатської області. Дане Рішення суду жодним чином не підтверджує право власності за позивачем ОСОБА_3 АЗС, що знаходиться за територіальним розташуванням в іншому селі. Акт державного виконавця лише підтверджує факт проведення торгів. Свідоцтво про придбання майна зареєстроване за №2783, видане приватним нотаріусом А.М.Гунда, яким нотаріус посвідчує право власності комплексу незавершеного будівництва майнового комплексу АЗС 95% готовності за адресою: АДРЕСА_1 (адреса зазначена без урочища Гук ).

Окрім того, в самому свідоцтві зазначено, що право власності на комплекс незавершеного будівництва майнового комплексу АЗС 95% готовності підлягає державній реєстрації.

В даному випадку, позивач не скористався своїм правом, не зареєстрував право власності, відповідно не є власником навіть майна комплексу незавершеного будівництва майнового комплексу АЗС 95% готовності за адресою: АДРЕСА_1 , а тим паче не має жодного відношення щодо права власності на на комплекс автозаправної станції, який значиться за адресою АДРЕСА_4 .

На підставі цього, позивач не має жодного законного права звертатися в суд із позовом про витре бування майна із чужого незаконного володіння.

Щодо твердження позивача про те, що комплекс автозаправної станції, який значиться за адресою АДРЕСА_4 та комплексу незавершеного будівництва майнового комплексу АЗС 95% готовності за адресою: АДРЕСА_1 є одним і тим же, є безглуздим. Доказом такого твердження позивач зазначає, що порівнюючи складені слідчим фото таблиці до протоколу огляду, а також фото на сайті СЕТАМ є комплекси АЗС є ідентичними, а тому незважаючи на їх різні адреси, є одним і тим же.

Вважає таке твердження є безглуздим, базується лише на припущеннях позивача, і не підтверджується жодними доказами.

Натомість, у відповідь на адвокатський запит Усть-Чорнянська селищна рада надає представнику позивача адвокату С. Розману копію точних координаті розташування ділянки по АДРЕСА_4 , яку адвокат навмисно не додає до позовної заяви.

Щодо законного набуття права власності комплексу автозаправної станцій який значиться за адресою АДРЕСА_4 ОСОБА_4 :

На підставі Договору купівлі-продажу майнового комплексу АЗС від 12 березня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Сгойка Н.М та зареєстровано в реєстрі за №352, ФОП ОСОБА_6 продав та передав у власність ОСОБА_4 майновий комплекс АЗС розташований за адресою АДРЕСА_4 „ загальною площею - 53,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2124456500:01:001:0128. Рішенням сесії селищної ради дана земельна ділянка, відведена у власність шляхом викупу для підприємницької діяльності (обслуговування АЗС). На підставі чого укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.03.2018р. Вищевказані договори є не оскаржувані та ніким не скасовані. А тому право власності на майновий комплекс АЗС розташований за адресою АДРЕСА_4 загальною площею - 53,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2124456500:01:001:0128, відповідачем набуто законно.

Тому просить відмовити в задоволенні даного позову.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням другої сесії четвертого скликання Лопухівської сільської ради від 07.06.02 підприємцю ОСОБА_5 надано в оренду земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_2 в урочищі Гук для будівництва АЗС, строком на 5 років з правом викупа.

Відповідно до дозволу відділу містобудування та архітектури Тячівської райдержадміністрації від 28.12.04 №154 на виконання будівельних робіт підприємцю ОСОБА_5 дозволено будівництво АЗС в урочищі Гук села Лопухово.

Згідно з виданою ОСОБА_5 довідкою Тячівського РДПТІ від 17.06.05 №90 ступінь готовності АЗС по АДРЕСА_1 становить 95%.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.06.05 у цивільній справі №2-1134/05 ОСОБА_5 визнано власником незакінченого будівництвом комплексу АЗС по АДРЕСА_2 .

Листами від 12.02.18 №69 та від 06.08.19 №02-35/162 Лопухівської сільської ради стверджено, що на території цієї сільської ради взагалі відсутні як автозаправні станції, так і незавершені будівництвом комплекси автозаправочних станцій, зокрема і по АДРЕСА_1 .

Разом з цим судом встановлено, що відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області здійснювалося примусове виконання виконавчого напису №572, виданого 25.03.08 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В., про стягнення з громадянина ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ Надра кредитної заборгованості в розмірі 580 281,00 грн.

На виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса 21 жовтня 2015 року були проведені елетронні торги з реалізації предмета іпотеки, а саме належного боржнику ОСОБА_5 незавершеного будівництвом комплексу автозаправної станції, 95% готовності, по АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_3 став переможцем цих торгів, заплативши за Комплекс АЗС найбільшу із запропонованих цін - 379 439,87 грн.,

Дані обставини підтверджуються протоколом №124971 про проведення електронних торгів , актом державного виконавця про проведення торгів від 19 листопада 2015 року, фото таблицями та звітом про оцінку від 20 травня 2015 року з фото таблицями до нього.

На підставі даного акту про проведення торгів приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. видано свідоцтво від 27.11.15 про право власності позивача на Комплекс АЗС 95 % готовності, за адресою АДРЕСА_1 .

Крім цього, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 є власником майнового комплексу АЗС розташованого за адресою АДРЕСА_4 , на земельній ділянці розміром 0,1303 га, якій присвоєно кадастровий №2124456500:01:001:0128, що стверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу майнового комплексу АЗС від 20 березня 2018 року та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна щодо об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до вказаного договору купівлі продажу майнового комплексу АЗС від 20 березня 2018 року продавцем був ФОП ОСОБА_6 .

В свою чергу ФОП ОСОБА_6 придбав майновий комплекс АЗС розташований за адресою АДРЕСА_4 від ТзОВ Мегна Груп Індустрія-УК , що стверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу майнового комплексу АЗС від 28.05.2016 року.

Із вказаного договором купівлі-продажу майнового комплексу АЗС від 28.05.2016 року вбачається, що право власності на вказаний майновий комплекс АЗС розташований за адресою АДРЕСА_4 у ТзОВ Мегна Груп Індустрія-УК виникло на підставі рішення апеляційного суду Київської області від 17.12.2015 року у цивільній справі №357/2568/15-ц.

З листа голови ліквідаційної комісії апеляційного суду Київської області №01-15/621/19 від 27 .08.2019 року вбачається, що вказане рішення апеляційним судом Київської області від 17.12.2015 року не ухвалювалось. У зв`язку з цим було внесено відомості до ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченою ст.190 ч.3 КК України., що стверджується повідомленням про початок досудового розслідування від 18.08.2019 року.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.12.2020 року та фототаблиць до нього органом досудового розслідування оглянуто територію АЗС, що знаходиться вст.. АДРЕСА_4 .

Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями ч.1-4 ст.12, ч.1,2 ст.13 ЦПК України унормовано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до ч.1,2,4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Та згідно ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладені вище обставини, доводи сторін та їх представників, досліджені докази, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не доведено належними, допустимими і достатніми доказами факту, що комплекс автозаправної станції, який значиться за адресою АДРЕСА_4 , та належний на праві власності ОСОБА_3 незавершений будівництвом комплекс автозаправної станції, 95% готовності, за адресою АДРЕСА_1 , є одним і тим же об`єктом нерухомого майна.

Так, суду не надано доказів про те, що в процесі примусового виконання виконавчого напису №572, виданого 25.03.08 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Н.В., про стягнення з громадянина ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ Надра кредитної заборгованості в розмірі 580 281,00 грн. відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області не виявлено майно боржника ОСОБА_5 , а саме комплексу автозаправної станції, 95% готовності, за адресою АДРЕСА_1 , що знаходилась в іпотеці банку, однак в процесі виконання розшукано інше його майно що не зареєстроване за ним, а саме комплекс автозаправної станції, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , яке реалізовано з електронних торгів після того, як виконавець звертанувся до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно (ч. 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження"),.

Також суду не надано доказів, зокрема: проектних, технічних та дозвільних документів, в тому числі із прив`язкою до земельної ділянки, які б підтверджували право власності боржника ОСОБА_5 на комплекс автозаправної станції, що значиться за адресою АДРЕСА_3 .

Крім цього не надано доказів які б підтверджували право власності, користування або оренду ОСОБА_5 на земельну ділянку на якій знаходиться комплекс автозаправної станції за адресою АДРЕСА_3 .

Наданими позивачем та його представником доказами, зокрема: фототаблицями виготовленими як виконавчою службою, так і органом досудового розслідування, а також листами від 12.02.18 №69 та від 06.08.19 №02-35/162 Лопухівської сільської ради підтверджується наявність комплексу автозаправної станції, що значиться за адресою АДРЕСА_3 та відсутність такого за адресою АДРЕСА_1 , однак цими доказами не підтверджено право власності ОСОБА_5 на це майно, що знаходить в АДРЕСА_3 .

Таким чином і не порушено права позивача ОСОБА_3 набуттям права власності ТзОВ Мегна Груп Індустрія-УК , а в подальшому ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , на комплекс автозаправної станції, що значиться за адресою АДРЕСА_3 на підставі не існуючого рішення апеляційного суду Київської області від 17.12.2015 року, оскільки жодним доказами не підтверджено право власності ОСОБА_5 на це майно.

Беручи до уваги вищезазначені висновки суду, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження поданими позивачем та його представником доказами, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, ч.1-4 , ч.1,2 ст.76 , ч.1,2,4 ст.77, ч. 2 ст. 78, ст.80, ч.1,5,6 ст. 81, 263, 265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та витребування майна з чужого незаконного володіння -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено 04.10.2021.

Суддя: В.В.Чопик