УХВАЛА
04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/19236/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН"</a>,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "ДАРНИЦЬКЕ ЛІСОПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна,
про зобов`язання повернути земельні ділянки та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками,
ВСТАНОВИВ:
14.09.2021 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 (повний текст складено 26.07.2021) у справі № 910/19236/20, надіслана поштою 11.08.2021 через відповідний апеляційний суд.
Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 910/19236/20 відповідають вимогам статей 287-290 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України підлягають розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН"</a> про зобов`язання повернути Київській міській раді земельні ділянки площею 0,4909 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039), площею 0,4000 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:00375) та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками.
В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що вищезазначені земельні ділянки відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та їх дійсним власником залишається територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у цій справі, залишеним без змін оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021, у позові відмовлено повністю.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на зміст позовної заяви, її вимог, поданий прокурором позов про зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки є віндикаційним позовом, до якого підлягають застосуванню статті 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а не негаторним.
Колегія суддів апеляційної інстанції, за результатами розгляду справи, погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не може бути поданий негаторний позов, оскільки Київська міська рада, на момент подання цієї позовної заяви не є власником спірних земельних ділянок.
Доводи прокурора стосовно того, що поданий позов слід розглядати як негаторний, апеляційний суд оцінив критично, оскільки прокурором заявлено вимоги про витребування спірних земельних ділянок в порядку віндикації з посиланням на статтю 388 Цивільного кодексу України.
За таких обставин справи, суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, який дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги у частині повернення земельних ділянок Київській міській раді є - віндикаційним позовом у розумінні статей 387, 388 ЦК України, оскільки між відповідачем та Київською міською радою відсутні договірні відносини щодо відчуження/придбання земельних ділянок.
Вказана позиція також знайшла своє підтвердження у п. 37 постанови Великої Палати Верховного суду у справі № 653/1096/16-ц від 04.07.2018, яким передбачено, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Відповідно до п. 39 постанови Великої Палати Верховного суду у справі № 653/1096/16-ц від 04.07.2018 визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду. До того ж, відповідно до п. 114 постанови Велика Палата Верховного суду у справі № 522/1029/18 від 18.12.2019 віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.
За змістом п. 85 постанови Великої палати Верховного суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Одночасно з цим, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Верховного Суду України, про те, що задоволення вимоги про з витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.
Враховуючи, що право власності Київської міської ради на спірні земельні ділянки було порушено в момент його вибуття з власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли Київська міська рада довідалася або могла довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з власності оспорюваного майна у володіння іншої особи.
Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що позовна давність була пропущена прокурором та не підлягає поновленню.
У касаційній скарзі на вищевказані судові рішення у цій справі перший заступник керівника Київської міської прокуратури зазначає про застосування норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17, від 03.09.2020 у справі № 911/3306/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3574/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3311/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3897/17, від 17.06.2020 у справі № 642/2975/17, від 11.06.2020 у справі № 359/281/18-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18.
Під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегією суддів з`ясовано, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження справу № 359/3373/16-ц для вирішення питання наявності чи відсутності підстав для відступу від висновку щодо застосування норм права, зокрема положень Земельного кодексу України, ЦК України, викладеного у раніше прийнятих постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а саме від 04.02.2020 у справах № 911/3574/17, № 911/3311/17, № 911/3897/17 та від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17.
Направляючи справу № 359/3373/16-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції зазначив, що вимогу про витребування земельної ділянки лісового фонду на користь держави слід розглядати як віндикаційний позов, до якого можна застосувати позовну давність, а відтак слід відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у раніше прийнятих постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а саме від 04 лютого 2020 року у справах № 911/3574/17, № 911/3311/17, № 911/3897/17 та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ураховуючи викладене, оскільки у цій справі перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН"</a> про зобов`язання повернути Київській міській раді земельні ділянки та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення та в обґрунтування касаційної скарги посилається на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема у постановах від 04.02.2020 у справах № 911/3574/17, № 911/3311/17, № 911/3897/17 та від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17, про відступ від яких колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звернулась до Великої Палати Верховного Суду у цивільній справі № 359/3373/16-ц, і ця справа ухвалою від 19.01.2021 прийнята до розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 287-291, 294, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 910/19236/20.
2. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 25.10.2021.
3. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у справі № 910/19236/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2021 |
Оприлюднено | 06.10.2021 |
Номер документу | 100108811 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Волковицька Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні