Постанова

від 14.07.2021 по справі 910/19236/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2021 р. Справа№ 910/19236/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 14.07.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 (повний текст складено 26.04.2021)

у справі №910/19236/20 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "ДАРНИЦЬКЕ ЛІСОПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна

про зобов`язання повернути земельні ділянки та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками,-

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН" про зобов`язання повернути Київській міській раді земельні ділянки площею 0,4909 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039), площею 0,4000 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:00375) та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками.

В обґрунтування позовним прокурор посилається на те, що вищезазначені земельні ділянки відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та їх дійсним власником залишається територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради. У зв`язку з чим прокурор звернувся з даним позовом до місцевого господарського суду.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на зміст позовної заяви, її вимог, поданий прокурором позов про зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки є віндикаційним позовом, до якого підлягають застосуванню ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, а не негаторним.

При цьому місцевий господарський суд вказав, що прокурор звернувся з даним позовом із пропуском строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/19236/20 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі прокурор зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано наступні обставини, а саме, те, що:

- дійсним власником земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 0,4 га та 0,4909 га на просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва залишається територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, тому на думку прокурора, право власності на такі землі з метою забудови не може виникнути у інших фізичних чи юридичних особі в силу закону.

- прокурор звернувся до суду з належним способом захисту порушених прав шляхом пред`явлення в інтересах Київської міської ради негаторного позову, строки позовної давності щодо якого не поширюються.

- земельні ділянки, що перебувають в обмеженому обороті, не можуть передаватись у приватну власність, а заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на які поширюється чітка заборона та передання їх у приватну власність, з метою будівництва всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим.

Таким чином, за твердженням прокурора сама по собі державна реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН" за твердженням не може підтверджувати виникнення цього права у відповідача в силу Закону.

Короткий зміст письмових пояснень позивача на апеляційну скаргу та узагальнення її доводів

У письмових поясненнях Київська міська рада повністю підтримує доводи прокурора викладені у апеляційній скарзі.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Узагальнений виклад позицій третіх осіб

Треті особи не скористались правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу, хоча були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021. Неподання відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/936/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/19236/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.07.2021.

В судове засідання, яке відбулося 14.07.2021 з`явилися прокурор та представники позивача, відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021, про що свідчить долучені до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення поштових відправлень за трек-номерами 0411634821236, 0411634821228.

Враховуючи, що явка представників третіх осіб в судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників третіх осіб.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Згідно із рішенням Київської міської ради №747/747 від 27.11.2008 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва", розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до статей 93, 123, 124 Земельного кодексу України Київська міська рада вирішила, зокрема:

- затвердити містобудівне обґрунтування щодо розташування об`єкта містобудування та внесення змін до містобудівної документації окремого об`єкта містобудування - будівництва накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метрополітену між станціями "Чернігівська" і "Дарниця" з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначень, паркінгу, супутньої інфраструктури на станціях метрополітену "Чернігівська", "Дарниця" та вздовж ділянки "Чернігівська" - "Дарниця" у Дніпровському районі м. Києва;

- внести зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, а саме: територію, яка передається відповідно до цього рішення, вилучити із території вулиць і доріг та зони зелених насаджень загального користування та перевести за функціональним призначенням до території громадських будівель і споруд;

- внести зміни до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 №806/3381, виключивши з переліку розподілу лісових площ по землекористуваннях станом на 01.01.2003 (таблиця №15) Дарницького лісопаркового господарства земельні ділянки загальною площею 3,34 га в кварталі 67 Дніпровського лісництва у Дніпровському районі м. Києва, та виключивши з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2, 18), земельні ділянки загальною площею 15,39 га вздовж вул. Андрія Малишка та вул. Попудренка у Дніпровському районі м. Києва;

- віднести частину лісових земель Дарницького лісопаркового господарства площею 3,34 га в кварталі 67 Дніпровського лісництва до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель лісового фонду (лист-згода від 24.12.2007 №831);

- припинити Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" право користування частиною земельних ділянок загальною площею 10,85 га, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 23.02.65 № 230 "Про відвод Управлінню зеленої зони міста Києва земельних ділянок для влаштування парків-скверів в Дарницькому районі м. Києва", та віднести вказані земельні ділянки до земель запасу житлової та громадської забудови (лист-згода від 27.05.2007 № 148-1246);

- затвердити проект землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва;

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус", за умови виконання пункту 8 цього рішення, земельні ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва, з них, зокрема, ділянку №1 площею 0,89 га - у довгострокову оренду на 25 років за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

У подальшому земельну ділянку площею 0,8909 га розділено на дві - площею 0,4 та (кадастровий номер 8000000000:66:099:0075) та 0,4909 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 у справі №44/598, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010, вирішено вважати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп.Броварському у Дніпровському районі м.Києва між ТОВ "Проектна Компанія "Ярус" та Київською міською радою в редакції, яка підписана ТОВ "Проектна Компанія "Ярус", з моменту набрання законної сили судового рішення на умовах, визначених договором, та зобов`язання Головного управління земельних ресурсів забезпечити підписання, реєстрацію та видачу в установленому порядку державного акта на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039) ТОВ "Проектна Компанія "Ярус" для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп.Броварському у Дніпровському районі м.Києва у встановленому порядку.

29.12.2009 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 у справі № 44/598 Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" видано підписаний Київським міським головою державний акт серія ЯЖ №039264 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва.

19.01.2010 між Товариством обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі міста Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гмиря В.В. 19.01.2010 року та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 54.

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку за № 09-8-00120, про що 11.02.2010 зроблено відповідну відмітку на державному акті серія ЯЖ № 039264 на право власності на земельну ділянку.

23.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м.Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личиною О.В. 23.02.2010 року та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 741.

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку за № 09-8-00143, про що 15.06.2010 року зроблено відповідну відмітку на державному акті серія ЯЖ № 039264 на право власності на земельну ділянку.

Також рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 у справі №44/597, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010, визнано укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м.Києва між товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" та Київською міською радою в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус", з моменту набрання законної сили судового рішення на умовах, визначених договором, а також, зобов`язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) забезпечити підписання, реєстрацію та видачу в установленому порядку державного акта на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075) Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва у встановленому порядку.

29.12.2009 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 у справі № 44/597 Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" видано підписаний Київським міським головою державний акт серія ЯЖ №039265 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4000 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075 для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва.

19.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К.", як покупцем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і зобов`язується оплатити земельну ділянку загальною площею 0,4000 га, що розташована по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва площею 4000,00 кв.м, кадастровий номер 8 000 000 000:66:099:0075, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гмиря В.В. 19.01.2010 року та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 59.

Відповідно до п.2 договору від 19.01.2010, земельна ділянка, що відчужується належить продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 №44/597 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№ 039265, виданого 29.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 12.10.2009; 44/597 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №09-8/00117.

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку за № 09-8-00121, про що 11.02.2010 зроблено відповідну відмітку на державному акті серія ЯЖ № 039265 на право власності на земельну ділянку.

23.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К.", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН", як покупцем укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти у власність належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,4000 га, що розташована по просп. Броварському у Дніпровському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:66:099:0075, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личиною О.В. 23.02.2010 року та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 744.

Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку за № 09-8-00144, про що 15.06.2010 року зроблено відповідну відмітку на державному акті серія ЯЖ № 039265 на право власності на земельну ділянку.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2010 у справі №44/598 рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 у справі №44/598 скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп.Броварському у Дніпровському районі м.Києва між ТОВ "Проектна компанія "Ярус" та Київською міською радою.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2010 у справі №44/597 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 у справі № 44/597, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ "Проектна Компанія "Ярус" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва між ТОВ "Проектна компанія "Ярус" та Київською міською радою.

Також постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2011 у справі №2а-1576/11/2670, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011 та Вищого адміністративного суду України від 04.10.2012 №К/9991/66697/11 адміністративний позов заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради №747/747 від 27.11.2008 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна Компанія "Ярус" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м.Києва.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що скасування 06.12.2010 Вищим господарським судом України рішень Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 у справах № 44/597 та №44/598 свідчить, що договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,4909 га та 0,4 га між ТОВ "Проектна Компанія "Ярус" та Київською міською радою у встановленому законом порядку не укладались, а відтак вони не породжують ніяких прав і обов`язків.

Крім того, Київською міською радою не приймалось у встановленому законодавством порядку рішення про відчуження земельних ділянок у власність.

Відповідно ТОВ "Проектна Компанія "Ярус" набуло права власності на вказані земельні ділянки незаконно і не мало право їх відчужувати ТОВ "Б.Р.К.", а останнє, у свою чергу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН".

Також прокурор вказував, що факт визнання протиправним та скасування у судовому порядку у справі № 2а-1576/11/2670 рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 747/747 (яким було змінено цільове призначення земель лісогосподарського призначення), свідчить про неможливість набуття права власності ТОВ "ДІМЕСТІОН" на земельні ділянки площею 0,4909 га та 0,4 га з цільовим призначенням для забудови; земельні ділянки не вибули у встановленому порядку із земель лісогосподарського призначення та не втратили зазначеного статусу.

Прокурор стверджував, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на які поширюється чітка заборона на передання їх у приватну власність, з метою будівництва всупереч вимогам Земельного кодексу України, перехід до них права володіння цими землями є неможливим.

При цьому прокурор зазначив, що повернення земельної ділянки лісового призначення територіальній громаді міста Києва слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Враховуючи, що дійсним власником земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 0,4 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0075) та 0,4909 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039) на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва залишається територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, а право власності на такі землі з метою забудови не може виникнути у інших фізичних чи юридичних осіб в силу закону, прокурор просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,4909 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039) на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва та земельну ділянку площею 0,4000 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0075) на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва.

27.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Юлією Вікторівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48907170 від 27.09.2019 та зареєстровано право власності №33432590 на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:099:0075 за ТОВ "ДІМЕСТІОН" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1924825880000).

27.09.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Юлією Вікторівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48906152 від 27.09.2019 та зареєстровано право власності №33431990 на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:099:0039 за ТОВ "ДІМЕСТІОН" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1924800180000).

Прокурор вказував, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - територіальну громаду м. Києва.

За таких обставин, за доводами прокурора, для забезпечення територіальній громаді міста Києва реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок площею 0,4 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0075) та 0,4909 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039) необхідно усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ними шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.09.2019, індексний номер 48907170 та 48906152 та здійсненої на їх підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ТОВ "ДІМЕСТІОН" на ці ділянки.

За наведеного, прокурором також заявлені вимоги про:

- усунення перешкод власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,4909 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039) на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.09.2019, індексний номер 48906152, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН" на земельну ділянку площею 0,4909 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0039) на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва;

- усунення перешкод власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,4000 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0075) на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.09.2019, індексний номер 48907170, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМЕСТІОН" на земельну ділянку площею 0,4000 га (кадастровий номер 8000000000:66:099:0075) на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Таку правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17.

Відповідно до п. 38 постанови Великої Палати Верховного суду по справі №653/1096/16-ц від 04.07.2018. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Пунктом 44 постанови Великої Палати Верховного суду по справі № 653/1096/16-ц від 04.07.2018 встановлено, що відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов`язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Аналогічну правову позицію викладено у п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/432/19, від 01.04.2021 у справі №914/1958/19.

Як зазначено в рішенні суду першої інстанції титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. До того ж на час звернення прокурора до суду позивач фактично не володів спірними земельними ділянками за принципом реєстраційного підтвердження володіння, тобто не мав всіх повноважень власника, визначених в ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, зокрема й право володіння.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не може бути поданий негаторний позов, оскільки Київська міська рада, на момент подання цієї позовної заяви не є власником спірних земельних ділянок.

Норми статей 391 Цивільного кодексу України та 152 Земельного кодексу України дають право звернутися із позовом про усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків виключно власнику.

Таким чином, позовні вимоги у частині усунення перешкод власнику - територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками не можуть бути задоволені.

Доводи прокурора стосовно того, що поданий позов слід розглядати як негаторний, судовою колегією оцінюються критично, оскільки прокурором заявлено вимоги про витребування спірними земельних ділянок в порядку з віндикації з посиланням як на правову підставу такої вимоги на статтю 388 Цивільного кодексу України.

За таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги у частині повернення земельних ділянок Київській міській раді є - віндикаційним позовом у розумінні ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, оскільки між відповідачем та Київською міською радою відсутні договірні відносини щодо відчуження/придбання земельних ділянок.

Вказана позиція також знайшла своє підтвердження у п. 37 постанови Великої Палати Верховного суду у справі №653/1096/16-ц від 04.07.2018, яким передбачено, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Відповідний спосіб захисту інтересів Київської міської ради був обґрунтований постановами Вищого Господарського суду України від 30.04.2013 у справі №26/133 та від 28.05.2013 у справі №56/68, зокрема в якому наголошено на тому, що захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно добросовісного набувача.

Аналіз ст. 387 Цивільного кодексу України свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов тезо до діючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: - фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; - юридично - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і втишається у власника, але право на нього переоформлено на іншого суб`єкта;

З урахуванням специфіки правового режиму рухомих та нерухомих речей, фізичне вибуття речі із володіння стосується саме рухомих речей, натомість юридичне вибуття майна з володіння, з урахуванням існування реєстраційного підтвердження володіння, - нерухомих. При цьому відносно нерухомих речей може мати місце фізичне та юридичне вибуття речі з володіння.

Відповідно до п. 39 постанови Великої Палати Верховного суду у справі № 653/1096/16-ц від 04.07.2018 визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду. До того ж, відповідно до п. 114 постанови Велика Палата Верховного суду у справі № 522/1029/18 від 18.12.2019 з віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.

За змістом п. 85 постанови Великої палати Верховного суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Одночасно з цим, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком Верховного Суду України, про те, що задоволення вимоги про з витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту, захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права з володіння, користування та розпорядження одночасно.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/2529/20.

Отже, формулювання позовних вимог в частині повернення земельних ділянок не може бути кваліфіковано судом як негаторний позов. Подібна позиція була висвітлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2020 №915/1784/18.

Стосовно судових рішень, на які посилається прокурор (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2020 № 911/3449/17, від. 03.09.2020 № 911/3306/17, від 04.02.2020 № 911/3574/17, від 04.02.2020 № 911/3311/17, від 04.02.2020 № 911/3897/17) на підтвердження того, що позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури є негаторним, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував практику Великої Палати Верховного Суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" постанови Великої Палати мають узагальнюючий характер до спірних правовідносин з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Підсумовуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку проте, що порушене право власності на земельну ділянку може бути захищене лише після подання віндикаційного позову до добросовісного набувача на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, а не шляхом подачі негаторного позову, оскільки позивачем за негаторним позовом може бути лише фактичний володілець, а цей позов спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Віндикація та негаторний позов є різними речово - правовими засобами захисту права власності, якими учасник правовідносин чи будь-яка інша заінтересована особа, відповідно до положень ст. 20 Цивільного кодексу України користується на свій розсуд. При цьому, суб`єктивне право на захист включає і захист процесуально-правового порядку, які у свою чергу здійснюється за принципами, зокрема рвіності перед законом і судом, змагальності, диспозитивності та пропорційності.

В силу вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи, що право власності Київської міської ради на спірні земельні ділянки було порушено в момент його вибуття з власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли Київська міська рада довідалася або могла довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з власності оспорюваного майна у володіння іншої особи. Рішеннями Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 у справах №44/598, №44/597, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010, вирішено вважати укладеним договори купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва ніж ТОВ "Проектна Компанія "Ярус" та Київською міською радою в редакції, яка підписана ТОВ "Проектна Компанія "Ярус", з моменту набрання законної сили судового рішення.

Отже, з моменту прийняття таких рішень Київська міська рада була обізнана про вибуття спірного майна з його власності. Однак, постановами Вищого господарського суду Украйни від 06.12.2010 у справах №44/598 та №44/597, рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 у справах №44/598 та №44/597, скасовано. Зазначене свідчить про те, що Київській міській раді було відомо про порушення її прав принаймні на цю дату - 06.12.2010.

Враховуючи викладене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна давність була пропущена прокурором та не підлягає поновленню.

Щодо необґрунтованості доводів прокурора про те, що відповідач не міг набути власність земельні ділянки, а правочини про набуття у власність земельних ділянок відповідачем є нікчемними, колегія зазначає про наступне.

Відповідно до правовстановлюючих документів та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є добросовісним набувачем та дійсним власником земельних ділянок.

На підтвердження вказаної обставини також свідчить те, що договори купівлі - продажу земельної ділянки №№741, 744 були укладені 23.02.2010, а рішення у судових справах №44/597, № 44/598, згідно яких було укладено договори купівлі-продажу між Київською міською радою та ТОВ "Проектна компанія "Ярус" були скасовані Вищим господарським судом України лише 06.12.2010.

У свою чергу рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 747/747 було скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-1576/11/2670 лише 13.04.2011.

Тобто на момент набуття відповідачем у власність спірних земельних ділянок не існувало жодних перешкод та заборон стосовно їх з відчуження/набуття у власність.

Враховуючи, що добросовісність належить до загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України), то вона презюмується. Згідно п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 в справі №922/3537/17 добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі докладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Право власності ТОВ "ДІМЕСТІОН" на земельні ділянки із кадастровими номерами 8000000000:66:099:0039 та 8000000000:66:099:0075 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №182773677 від 27.09.2019, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з індексним номером 182768844 від 27.09.2019).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За змістом ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Як вбачається з матеріалів справи договори купівлі-продажу земельних ділянок між ТОВ "Б.Р.К" та ТОВ "ДІМЕСТІОН" не були визнані судом недійсними відповідно до частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, а також жодним судовим рішенням не було скасовано документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію прав на земельні ділянки, тобто реальні підстави скасування державної реєстрації речових прав на земельні ділянки відсутні.

На момент вчинення відповідних правочинів сторони договорів виконали загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, обсяг яких визначений статтею 203 Цивільного кодексу України. Укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок цілком відповідало статтям Цивільного кодексу України, тобто відповідач є добросовісним набувачем земельних ділянок.

Правомірність проведення держаної реєстрації права власності на земельні ділянки підтверджується письмовими поясненнями приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Жукової Ю.В.

Твердження прокурора про те, що договори купівлі-продажу земельних ділянок , за якими вони перейшли у власність від ТОВ "Проектна компанія "Ярус" до ТОВ "Б.Р.К", а у подальшому до ТОВ "ДІМЕСТІОН" є нікчемними в силу ст.ст. 228, 236 Цивільного кодексу України та визнання цих правочинів недійсними не вимагається, судова колегія відхиляє, з огляду на те, що вищевказані правочини про набуття відповідачем у власність спірних земельних ділянок не було визнано недійсними та не було спростовано встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності вчинених правочинів про набуття у власність земельних ділянок.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги прокурора.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/19236/20 - без змін.

Матеріали справи №910/19236/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.07.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

К.В. Тарасенко