ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
04 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10710/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Таранко Дмитра Вікторовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до приватного виконавця Таранко Дмитра Вікторовича про визнання дій приватного виконавця протиправними та зобов`язання приватного виконавця Таранко Дмитра Вікторовича скасувати постанови у ВП №66111527 від 15.07.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження і про стягнення з боржника основної винагороди.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та місить такі недоліки.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати дії приватного виконавця Таранка Дмитра Вікторовича протиправними, при цьому не конкретизовано, які саме дії слід визнати протиправними.
Крім того, у прохальній частині позивач просить зобов`язати приватного виконавця Таранка Дмитра Вікторовича скасувати постанови у ВП №66111527 від 15.07.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження і про стягнення з боржника основної винагороди.
Суд зазначає, що позивач обрав невірний (неналежний) спосіб захисту своїх прав, оскільки приватний виконавець не наділений компетенцією щодо скасування актів індивідуальної дії, а саме своїх постанов, винесених у виконавчому провадженні.
Разом з тим, згідно з пунктом 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Статті 5 КАС України кореспондує ст. 245 КАС України, згідно з якою у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.2 ч.2 ст. 245 КАС України).
Фактично, як вбачається з позовної заяви, позивач вважає протиправними та просить скасувати акти індивідуальної дії, а саме винесені приватним виконавцем постанови ВП №66111527 від 15.07.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (в сумі 150 грн) та про стягнення з боржника основної винагороди (в сумі, що еквівалентна та не перевищує 3320349,5 дол США).
Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб`єктів права, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
Постанови приватного виконавця ВП №66111527 від 15.07.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (в сумі 150 грн) та про стягнення з боржника основної винагороди (в сумі, що еквівалентна та не перевищує 3320349,5 дол США) породжують підстави для зміни майнового стану фізичної особи - позивача ОСОБА_1 . Таким чином вимога про скасування вказаних постанов державного виконавця є майновою вимогою, а поданий ОСОБА_1 адміністративний позов носить майновий характер.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.
Отже, оскільки позивач фактично подала позовну заяву майнового характеру (так як вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову ВП №66111527 від 15.07.2021 про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 3 320349, 5 доларів США (що еквівалентно 88218365, 86 грн) та постанову ВП №66111527 від 15.07.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 150 грн), тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 11350,00 грн (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, у позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, вказуючи про скрутне матеріальне становище.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як передбачено частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З врахуванням наведених норм права підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте позивач доказів на підтвердження важкого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору, до позовної заяви не долучила.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, в якій чітко та правильно викласти зміст позовних вимог; а також шляхом подання (надіслання) до суду документу про сплату судового збору в розмірі 11350,00 грн або надати докази на підтвердження важкого майнового стану, що дійсно унеможливлює сплату судового збору (зокрема, довідки про розмір заробітної плати (пенсії), склад сім`ї, про стан здоров`я, про витрати на лікування, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, наявність пільг тощо).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Таранко Дмитра Вікторовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Т.М. Димарчук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2021 |
Оприлюднено | 06.10.2021 |
Номер документу | 100114317 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Димарчук Тетяна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні