Постанова

від 30.09.2021 по справі 707/2909/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1346/21Головуючий по 1 інстанції Справа №707/2909/19 Категорія: 311000000 Соколишина Л. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2020 року (повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виробниче підприємство Агроекологія Червонослобідської сільської ради як правонаступника Комунального підприємства Спеціалізована ритуальна служба Ритуал-сервіс Червонослобідської сільської ради про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на порушення її трудових прав.

Позов мотивовано тим, що на 5-й сесії 7-го скликання Червонослобідської сільської ради було прийнято рішення №5-43/VІІ від 22 березня 2019 року Про припинення КП Спеціалізована ритуальна служба Ритуал-сервіс Червонослобідської сільської ради шляхом його приєднання до КП Виробниче підприємство Агроекологія Червонослобідської сільської ради. Згідно з наказом № 4-к від 27 травня 2019 року вона була звільнена з посади директора КП Спеціалізована ритуальна служба Ритуал-сервіс Червонослобідської сільської ради згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штату підприємства.

На день її звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 123 275 грн. 60 коп. Крім того, при звільненні їй не було виплачено вихідну допомогу у розмірі одного середнього заробітку в розмірі 8450 грн. та компенсацію за невикористану відпустку за 16 днів у розмірі 4464 грн.

Відмову виплатити усі кошти, які підлягали виплаті у день її звільнення з роботи, відповідач обґрунтував відсутністю грошових коштів. Період невиплати належної їй заробітної плати становить з 28 травня 2019 року по 09 грудня 2019 року (день звернення до суду), а тому середній заробіток за весь час затримки становить 57037 грн. 50 коп.

Просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 123 275 грн. 60 коп., вихідну допомогу в розмірі 8450 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 4464 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 57037 грн. 50 коп.

Позивачка у судовому засіданні суду першої інстанції заявила про відмову від позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Відмова прийнята ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2020 року, провадження у справі в цій частині закрито.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з Комунального підприємства Спеціалізована ритуальна служба Ритуал-Сервіс на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 123 275 грн. 60 коп., вихідну допомогу в розмірі 8 450 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 4464 грн., що разом становить 136 189 грн. 60 коп., з відрахуванням всіх необхідних податків та платежів.

Стягнуто з КП Спеціалізована ритуальна служба Ритуал-Сервіс на користь держави судовий збір у розмірі 1361 грн. 90 коп.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що у день звільнення позивачці в порушення вимог ст. 116 КЗпП України не були виплачені належні суми заробітної плати, розмір яких підтверджено довідками відповідача, тому суд з урахуванням визнання позовних вимог представниками відповідача дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному розмірі.

На вказане рішення виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради, який не брав участі у справі, та вважаючи, що оскаржуване рішення порушує його права, подав апеляційну скаргу.

Рішенням Червонослобідської сільської ради №5-43/VII від 22.03.2019 Про припинення комунального підприємства Спеціалізована ритуальна служба Ритуал-Сервіс Червонослобідської сільської ради вирішено припинити юридичну особу КП СРС Ритуал-Сервіс Червонослобідської сільської ради шляхом його приєднання до Червонослобідської сільської ради .

Пунктом другим Рішення №5-43/VIІ від 22.03.2019 встановлено, що КП ВП Агроекологія Червонослобідської сільської ради є правонаступником прав і обов`язків КП СРС Ритуал-Сервіс Червонослобідської сільської ради.

Рішенням Червонослобідської сільської ради № 03-07/ VIIІ від 24.12.2020 Про передачу прав і обов`язків у договірних відносинах Червонослобідської сільської ради виконавчому комітету Червонослобідської сільської ради вирішено - передати права і обов`язки Червонослобідської сільської ради у договірних відносинах виконавчому комітету Червонослобідської сільської ради з 01.01.2021. Визначити з 01.01.2021 виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради стороною по всім невиконаним зобов`язанням, де стороною виступає Червонослобідська сільська рада.

Рішенням Червонослобідської сільської ради № 04-15/VІII від 15.01.2021 Про визначення головного розпорядника бюджетних коштів Червонослобідської сільської територіальної громади вирішено - визначити з 01 січня 2021 року головним розпорядником бюджетних коштів Червонослобідської сільської територіальної громади - виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради (код ЄДРПОУ 04408778).

Посилаючись на такі докази, виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради зазначає, що комітет відповідає за невиконаними зобов`язаннями КП СРС Ритуал-Сервіс Червонослобідської сільської ради, а тому вважає, що має право на апеляційне оскарження рішення про стягнення з КП СРС Ритуал-Сервіс коштів.

03 вересня 2021 року до Черкаського апеляційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги (з урахуванням доповнень від 03.09.2021) зазначено, що ОСОБА_1 з 21.10.2014 до 27.05.2019 перебувала на посаді директора КП СРС Ритуал-Сервіс . У своєму позові ОСОБА_1 заявляє, що заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі утворилась за період з 01.04.2017 до 30.04.2019, тобто за період перебування самої позивачки на посаді директора КП СРС Ритуал-Сервіс . Отже, заборгованість по заробітній платі утворилась внаслідок протиправної бездіяльності саме ОСОБА_1 , яка є позивачем у справі.

Крім того, КП СРС Ритуал-Сервіс за рішенням Червонослобідської сільської ради №5-43/VII від 22.03.2019 перебуває в стані припинення. Пунктом 3 вказаного рішення встановлено строк для пред`явлення вимог кредиторами 2 місяці з дати публікації повідомлення про прийняття рішення щодо припинення КП СРС Ритуал-Сервіс . Так як на момент прийняття вказаного рішення сільради (22.03.2019) ОСОБА_1 ще перебувала на посаді директора КП СРС Ритуал-Сервіс , вона не могла не знати про створення комісії з припинення цього підприємства та про строк, який було встановлено для пред`явлення вимог кредиторів цього підприємства. Всупереч вимогам законодавства щодо порядку пред`явлення вимог кредиторів (в тому числі і по трудовим вимогам) ОСОБА_1 не зверталась до комісії з припинення КП СРС Ритуал-Сервіс у вказані строки з вимогами про виплату їй заборгованості по виплатам, пов`язаним з її звільненням.

Апелянт, виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради, після того, як дізнався про оскаржуване рішення, з метою встановлення обставин виникнення такого розміру заборгованості звернувся до Державної податкової служби України з листом про отримання копії акту документальної позапланової перевірки КП СРС Ритуал-Сервіс . Зі змісту вказаного акту апелянт виявив, що станом на дату проведення перевірки 16.10.2020 всі працівники КП СРС Ритуал-Сервіс звільнені. Перевіркою питань укладання з найманими працівниками трудових договорів порушень не встановлено. Перевіркою своєчасності виплати найманим працівникам доходів у вигляді заробітної плати порушень не встановлено. З огляду на факти, встановлені перевіркою, скаржник вважає доведеним, що станом на момент проведення перевірки за КП СРС Ритуал-Сервіс будь-якої заборгованості із виплат по заробітній платі перед працівниками не існувало.

Довідки про заборгованість по заробітній платі, що додані до позовної заяви, апелянт вважає неналежними та недопустимими доказами, рішення суду не містить оцінки вказаних доказів. Такі довідки не містять дати видачі, реєстраційного номеру вихідного документу КП СРС Ритуал-Сервіс , створені не на офіційному бланку підприємства, підписані власноручно ОСОБА_1 .

Визнання відповідачем позову, на переконання апелянта, слід оцінити критично, оскільки наявність заборгованості не підтверджена належними та допустимими доказами.

Натомість, за твердженням скаржника, акт податкової перевірки є доказом відсутності заборгованості по виплатам КП СРС Ритуал-Сервіс , враховуючи, що первинна бухгалтерська документація (зокрема, що стосується заробітної плати) за 2017-2019 роки не передавались до КП ВП Агроекологія , проте була предметом дослідження позапланової виїзної документальної перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області, за результатами якої складено акт.

З посиланням на такі доводи, виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради, від імені якого діє його представник Кибукевич Ірина Анатоліївна, просив поновити строк на оскарження рішення, замінити відповідача у даній справі КП СРС Ритуал-Сервіс на його правонаступника КП ВП Агроекологія , скасувати рішення, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення законним та справедливим. Доводи апеляційної скарги вважає безпідставними. Вказує, що до апеляційної скарги не долучено жодних доказів про виплату належних їй при звільненні сум. Посилання на акт податкової перевірки вважає безпідставним з огляду на те, що такий акт не є первинною бухгалтерською документацією, стосується лише перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 до 01.10.2020, не містить відомостей про виплату заробітної плати працівникам, не є доказом, що підтверджує відсутність перед позивачкою заборгованості у заявленому нею в позові розмірі.

Крім того, позивачка оспорює право виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради на звернення з апеляційною скаргою, оскільки на даний час КП СРС Ритуал-Сервіс перебуває на стадії припинення, не встановлено, що неплатоспроможність підприємства викликана діями засновника, тому вважає передчасними висновки про відповідальність засновника цього підприємства. Жодних доказів на підтвердження правонаступництва у спірних правовідносинах виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради не надано, а відтак не встановлено факт порушення прав скаржника, що позбавляє його права на апеляційне оскарження рішення.

З огляду на такі аргументи, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю за таких підстав.

У частині 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №521/12093/19 (провадження №61-20975св19) сформулював такий правовий висновок: відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В., апеляційний суд не врахував, що він звернувся до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених вище норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість дійти висновку щодо вирішення, чи невирішення судом першої інстанції питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г. В., а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України .

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 липня 2021 року виконавчому комітету Червонослобідської сільської ради поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2020 року у даній справі, замінено відповідача з КП СРС Ритуал-Сервіс на КП ВП Агроекологія та відкрито апеляційне провадження у даній справі.

При цьому рішення апеляційного суду про заміну відповідача у даній справі було обумовлено тим, що на момент вирішення питання про прийняття апеляційної скарги існувала ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 14 травня 2021 року, яка набрала законної сили, про заміну боржника у виконавчому провадженні з КП СРС Ритуал-Сервіс Червонослобідської сільської ради на його правонаступника КП ВП Агроекологія Червонослобідської сільської ради.

Станом на момент розгляду даної справи ухвала Черкаського районного суду Черкаської області від 14 травня 2021 року скасована за наслідком апеляційного перегляду.

Водночас, повно та всебічно дослідивши докази у справі, зваживши позиції усіх учасників справи, встановивши дійсні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради не має права на апеляційне оскарження рішення у даному спорі, який виник між колишнім працівником (позивачем) та комунальним підприємством СРС Ритуал-Сервіс (роботодавцем), що наразі перебуває в стані припинення, але станом на момент розгляду апеляційним судом справи не є остаточно припиненим.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради у даній справі, суд виходив з того, що Рішенням Червонослобідської сільської ради №5-43/VII від 22.03.2019 Про припинення комунального підприємства Спеціалізована ритуальна служба Ритуал- Сервіс Червонослобідської сільської ради вирішено припинити юридичну особу КП СРС Ритуал-Сервіс Червонослобідської сільської ради шляхом його приєднання до КП ВП Агроекологія Червонослобідської сільської ради.

Пунктом другим Рішення №5-43/VIІ від 22.03.2019 встановлено, що КП ВП Агроекологія Червонослобідської сільської ради є правонаступником прав і обов`язків КП СРС Ритуал-Сервіс Червонослобідської сільської ради.

Рішенням Червонослобідської сільської ради № 03-07/ VIIІ від 24.12.2020 Про передачу прав і обов`язків у договірних відносинах Червонослобідської сільської ради виконавчому комітету Червонослобідської сільської ради вирішено - передати права і обов`язки Червонослобідської сільської ради у договірних відносинах виконавчому комітету Червонослобідської сільської ради з 01.01.2021. Визначити з 01.01.2021 виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради стороною по всім невиконаним зобов`язанням, де стороною виступає Червонослобідська сільська рада.

Рішенням Червонослобідської сільської ради № 04-15/VІII від 15.01.2021 Про визначення головного розпорядника бюджетних коштів Червонослобідської сільської територіальної громади вирішено - визначити з 01 січня 2021 року головним розпорядником бюджетних коштів Червонослобідської сільської територіальної громади - виконавчий комітет Червонослобідської сільської ради (код ЄДРПОУ 04408778).

Наданими апелянтом документами встановлено, що Червонослобідська сільська рада вирішила припинити КП СРС Ритуал-Сервіс шляхом приєднання до КП ВП Агроекологія , визначивши останнє правонаступником прав та обов`язків роботодавця позивачки у даній справі.

На підтвердження наявності у виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради права на апеляційне оскарження рішення про стягнення з КП СРС Ритуал-Сервіс на користь позивачки 136 189 грн. 60 коп. та судових витрат виконавчий комітет надав суду реєстри розпоряджень Червонослобідської сільської ради про виділення коштів на фінансування КП ВП Агроекологія (а.с. 172-175), мотивуючи те, що оскаржуване рішення буде виконуватись фактично комунальним підприємством ВП Агроекологія за рахунок фінансування Червонослобідською сільською радою.

Однак, після відкриття апеляційного провадження за скаргою виконавчого комітету Червонослобідської сільською ради, апеляційний суд встановив, що незважаючи на прийняті сільською радою рішення №5-43/VII від 22.03.2019 Про припинення комунального підприємства Спеціалізована ритуальна служба Ритуал- Сервіс Червонослобідської сільської ради , №03-07/ VIIІ від 24.12.2020 Про передачу прав і обов`язків у договірних відносинах Червонослобідської сільської ради виконавчому комітету Червонослобідської сільської ради , № 04-15/VІII від 15.01.2021 Про визначення головного розпорядника бюджетних коштів Червонослобідської сільської територіальної громади , фактичне правонаступництво від КП СРС Ритуал-Сервіс до КП ВП Агроекологія не відбулось.

За приписами частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з положеннями статті 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог, комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу). Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

При цьому, згідно зі статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в порядку, передбаченому статтею 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань , тобто запису про припинення юридичної особи.

Отже, відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (шляхом приєднання) юридичних осіб перехід прав і обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що КП СРС Ритуал-сервіс Червонослобідської сільської ради перебуває в стані припинення за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, рішення про припинення підприємства внесено до реєстру 26.03.2019, встановлено строк для заявлення кредиторами своїх вимог до 26.05.2019. Головою комісії з припинення визначено Мороза Богдана Миколайовича.

Відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, КП СРС Ритуал-Сервіс не є припиненим, від його імені діє голова комісії з припинення. А отже, КП СРС Ритуал-Сервіс самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що Червонослобідська сільська рада як засновник КП СРС Ритуал-Сервіс та КП ВП Агроекологія несе відповідальність за зобов`язаннями утворених ним підприємств, є безпідставними.

В Україні запроваджено правило, за яким учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (частина третя статті 96 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

За загальним змістом норми статті 619 ЦК України субсидіарна відповідальність повинна бути передбачена договором або законом, така відповідальність настає за умови пред`явлення вимоги до основного боржника та його відмовою від задоволення вимог кредитора або не надсилання відповіді у розумний строк про задоволення вимоги.

Тобто, підставою для застосування субсидіарної відповідальності для засновників таких юридичних осіб має бути виключно пряма вказівка закону або договору.

Така відповідальність передбачена, зокрема Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а у подальшому статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Основною метаю такої субсидіарної відповідальності є притягнення винних осіб у доведенні до банкрутства до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

У низці випадків ЄСПЛ визнавав державу відповідальною за борги підприємств незалежно від їх формальної класифікації у внутрішньодержавному праві (рішення від 30 листопада 2004 року у справі Михайленки та інші проти України , пункт 45, рішення від 04 квітня 2006 року у справі Лисянський проти України , пункт 19, рішення від 03 квітня 2007 року у справі Кооперативу Агрікола Слобозія-Ханесей проти Молдови , пункти 18,19, рішення від 12 квітня 2007 року у справі Григор`єв та Какаурова проти Російської Федерації , пункт 35, рішення від 15 січня 2008 року у справі Р. Качапор та інші проти Сербії . Отже, внутрішньодержавний правовий статус підприємства як самостійної юридичної особи сам по собі не звільняє державу від відповідальності за борги підприємств у межах Конвенції.

Крім того, при визначенні умов субсидіарної відповідальності необхідно враховувати, що зазначені особи (засновники, учасники, акціонери) можуть бути притягнуті до такої відповідальності лише в тих випадках, коли неспроможність (банкрутство) викликана їх вказівками або іншими винними діями.

При зверненні до суду з відповідною вимогою, у тому числі при здійсненні ліквідаційної процедури, має бути доведено, що особа чи орган, що контролює юридичну особу, своїми діями довела боржника до стану, що не дозволяє йому задовольнити вимоги кредиторів.

Тлумачення статей 74 - 75 ГК України дозволяє зробити висновок, що комунальне комерційне підприємство володіє своїм майном на праві повного господарського відання та є самостійним у здійсненні господарської діяльності, в тому числі, із заробітної плати, за рахунок майна, закріпленого за таким підприємством на праві господарського відання, якщо інше не встановлено статутними документами цього товариства. У разі незаконності дій власника щодо належного такому підприємству майна, воно має право на захист своїх речових прав на майно від дій власника.

Отже, аналізуючи зазначені норми права у їх сукупності, слід дійти висновку, що за загальним правилом у разі недостатності коштів у комунального унітарного комерційного підприємства для відповідальності за своїм зобов`язанням пов`язаним, із господарською діяльністю, орган, до сфери управління якого входить підприємство, не несе повну субсидіарну відповідальність за господарськими зобов`язаннями цього підприємства (частина сьома статті 77 ГК України).

Комерційні комунальні підприємства за своїми зобов`язаннями відповідають самостійно.

Отже, субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) - органу місцевого самоврядування.

У даній справі встановлено, що КП СРС Ритуал-Сервіс та КП ВП Агроекологія , засновані Червонослобідською сільською радою, є комерційними унітарними підприємствами, володіють майном на праві повного господарського відання та самостійно відповідають за своїми зобов`язаннями.

Даних про визнання КП СРС Ритуал-Сервіс банкрутом у справі немає.

Даних про правонаступництво від КП СРС Ритуал-Сервіс до КП ВП Агроекологія станом на момент розгляду справи судом немає.

У частині 1 статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За змістом зазначеної статті та правового висновку Верховного Суду України у постанові від 03 лютого 2016 року у справі №6-885цс15, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.

За таких обставин, на момент звернення з апеляційною скаргою та на момент розгляду апеляційним судом даної справи у виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради відсутні право, інтерес або обов`язок, який виникає з оскаржуваного рішення та впливає на обсяг прав чи обов`язків виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради, а тому у скаржника, який не був учасником справи в суді першої інстанції, відсутнє право на апеляційне оскарження такого рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Зазначена стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржене не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Касаційного господарського суду від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17.

Так як після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, апеляційний суд встановив, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося та рішення не впливає на обсяг прав, інтересів та обов`язків такої особи, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що у даному випадку апеляційна скарга виконавчим комітетом Червонослобідської сільської ради є неприйнятною та провадження за вказаною апеляційною скаргою підлягає закриттю відповідно до ч. 3 ст. 362 ЦПК України.

Керуючись ст. 362 ЦПК України, апеляційний суд -

у х в а л и в :

Апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою виконавчого комітету Червонослобідської сільської ради закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді