Ухвала
від 27.09.2021 по справі 464/356/19
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/356/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/661/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 27 травня 2021 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 187 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

встановила:

цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватим за ч.4 ст.187 КК України та призначити йому покарання 9 (дев`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.ч.1, 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Сихівського районного суду м. Львова від 26.12.2019 більш суворим покаранням за даним вироком визначено ОСОБА_6 остаточне покарання 9 (дев`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з 12.02.2020 року. В строк відбування покарання зараховано строк покарання відбутий за вироком Сихівського районного суду м. Львова від.26.12.2019, а саме з 16.01.2019 до 12.02.2020. Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 , 10 січня 2019 року, близько 23.00 год., перебуваючи неподалік ресторану «Оазис», що по пр. Червоної Калини, 35 у м. Львові, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, підійшов з-заду до потерпілого ОСОБА_9 , який в цей час проходив по данному проспекту, та здійснив напад на нього з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я, а саме: наніс один удар тупим невстановленим слідством предметом з виступаючою гранню в область голови потерпілого ОСОБА_9 , внаслідок чого останній впав на землю та після чого, наніс ще п`ять ударів вказаним предметом в область голови потерпілого ОСОБА_9 , чим спричинив потерпілому згідно висновку судово-медичного експерта, перелом кісток склепіння та основи правої половини черепу з раною в тім`яно-потиличній ділянці справа, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння, рану в лобно-тім`яній ділянці справа, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, рану та синець на лівій вушній раковині, що відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку та крововилеву у м`яку мозкову оболонку, що відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, синець на кисті лівої руки зі садном на його фоні, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, після чого заволодів особистим майном потерпілого ОСОБА_9 , а саме: мобільним телефоном марки «Nomu S10», вартістю 3 227 гривень, в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_1 , вартістю 20 гривень на рахунку, якої знаходилися грошові кошти в сумі 40 гривень, сім-картка оператора «Лайфссел» з номером НОМЕР_2 , вартістю 20 гривень, на рахунку, якої грошових коштів не було, грошовими коштами в сумі 300 гривень, та після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину втік. Своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 3 607 гривень.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок.

В обґрунтуванняскарги покликаєтьсяна те,що вирокпостановлений зпорушенням нормпроцесуального таматеріального права,а томупідлягає скасуванню.Зазначає,що обвинувачений ОСОБА_6 в періодінкримінованих дійперебував замісцем проживаннясвого товариша,який проживаєв районіСихова вм.Львові,інкримінованого злочинуне вчиняв.При цьому,до судубуло поданоклопотання,щодо допиту ОСОБА_10 як свідка,однак,суд розглянувшизазначене клопотання,у задоволеннійого відмовив.Вважає,що потерпілийоговорив йогопідзахисного,окрім тогомобільного телефонапотерпілого ОСОБА_9 в обвинуваченого ОСОБА_6 не вилучалося. Під час досудового слідства не було встановлено місце вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, а свідчий експеримент не може вважатися доказом, оскільки, як показали допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_12 , то під час даної слідчої дії вони були понятими та обвинувачений ОСОБА_6 вказував, що вчинив інкриміновані дії біля Пенсійного фонду на Проспекті Червоної Калини в м. Львові. В той же час слідчий експеримент із потерпілим ОСОБА_9 не проводився.

Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, учасники процесу просили проводити розгляд апеляційної скарги без його участі, з чим погодилась колегія суддів.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_6 дотримані.

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК україни, доводиться належними та допустимими доказами, які були предметом дослідження в судовому засіданні, зокрема:

-Показанями потерпілого ОСОБА_9 , який чітко вказав, що в момент нападу ОСОБА_6 бачив десь 2-3 хв., він був одягнутий в темну куртку і темні штани, в руках в нього нічого не було. Обвинувачений наніс йому удар твердим предметом в ділянку голови, він впав, не одразу втратив свідомість, ще було п`ять ударів в ділянку голови, один удар по руці, від якого був набряк на руці і погано працює один палець. ОСОБА_6 одноосібно наносив йому удари. Обвинувачений в нього забирав телефон і говорив, щоб він відпустив телефон так буде краще. Телефон марки «Numi S10», чорного кольору з оранжевими вставками. ОСОБА_6 заволодів телефоном, викрав нього кошти в розмірі 300 грн., які знаходилися в задній кишені джинсів, відчував, як його обшукував по бокових кишенях куртки та кишенях джинсів.

-повідомленням від 10.01.19 зі служби 102 про напад та побиття ОСОБА_9 (т.1 а.с. 112, 113);

-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпілого ОСОБА_9 від 11.01.2019 (т.1 а.с 114);

-товарним чеком про вартість мобільного телефону (Т.1 а.с. 115);

-гарантійним талоном №2105/39 (Т.1 а.с. 116);

-Показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про обставини здачі викраденого майна ОСОБА_9 (ноутбуку марки «Філіп паркер» та телефону) в ломбард та в подальшому викуплення його ОСОБА_13

-Показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були понятими під час проведення слідчого експерименту із обвинуваченим ОСОБА_6 , під час якого останній вільно давав показання про обставини вчинення злочину, жодний тиск на обвинуваченого не чинився.

-Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпілого ОСОБА_9 від 11.01.2019 (т.1 а.с 114);

-даними протоколу огляду предметів від 25.01.2019 з фототаблицею, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки « Nomu», моделі «S 10», фіскальний чек №27674 від 25.01.2019, Львівського відділення №58, ПТ «Ломбард» «Заставно-кредитний дім» про сплату грошових коштів в сумі 321 грн. (Т.1 а.с. 118, 122-123);

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання з фототаблицею, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_6 , який із застосуванням фізичного насильства, наніс йому ряд ударів невідомим предметом в область голови, відкрито заволодів його особистим майном (Т.1 а.с. 125-128) ;

-даними висновку судово-психіатричного експерта №37 від 28.01.2019, згідно якого на даний час ОСОБА_6 психічною хворобою не страждає, виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіодів, синдром залежності, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (Т.1 а.с.129-132);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.01.2019 з DVD диском, за змістом якого проводилось відтворення подій котрі відбулися 10.01.2019, за участі обвинуваченого ОСОБА_6 у присутності захисника ОСОБА_15 при цьому обвинувачений чітко розповів про обставини вчинення ним злочину, розповівши усі деталі такого (Т.1 а.с. 133-135);

-даними висновку експерта №16/19 від 29.01.2019, згідно якого вбачається, що у ОСОБА_9 було три рани та синець на голові, перелом кісток склепіння та основи правої половини черепу, забій головного мозку, крововилив в м`яку оболонку головного мозку, садно та синець на кисті лівої руки. Всі ушкодження заподіяні тупим предметом з виступаючою гранню, могли утворитись 10.01.2019 та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння. Судово-медичних даних про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_9 отримав при самовільному падінні на площину, нема. (Т.1 а.с.137,138) ;

-додатковим висновком експерта №39/19 від 08.02.2019, згідно якого у ОСОБА_9 були наступні тілесні ушкодження: перелом кісток склепіння та основи правої половини черепа з раною в тім`яно-потиличній ділянці справа, котрий заподіяний тупим довгастим предметом з ребристою поверхнею, та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент заподіяння; рана в лобно-тім`яній ділянці справа, котра заподіяна тупим предметом з виступаючою гранню та ребристою поверхнею і відноситься до легкого тілесного ушкодження; рана та синець на лівій вушній раковині, котрі заподіяні тупим предметом з ребристою поверхнею та відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Таким чином в ділянку голови було три місця прикладання сили. Крім цього у ОСОБА_9 була черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку та крововиливу у м`яку мозкову оболонку, котра могла утворитися від любого з трьох місць прикладання сили в ділянку голови та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. У нього теж був синець на кисті лівої руки зі садном на його фоні, що утворився в результаті одноразової дії тупого предмета з виступаючою гранню та відноситься до легкого тілесного ушкодження. Ні одне з ушкоджень, що були у ОСОБА_9 , не могли утворитися від удару ліктем руки чи рукою, стисненою в кулак так, як вони не являються предметом з ребристою поверхнею чи виступаючою гранню. Вони також не могли утворитись при одноразовому падінні на такий предмет. (Т.1 а.с. 139-140);

Дані докази узгоджуються між собою і підтверджують повністю фактичні обставини справи.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 в період інкримінованих дій перебував за місцем проживання свого товариша, який проживає в районі Сихова в м. Львові, не спростовує факту вчинення ним злочину 10.01.2019 року близько 23 год., в якому обвинувачують останнього, оскільки потерпілим ОСОБА_9 було опізнано ОСОБА_6 , як особу, що вчинила даний злочин.

Також не наведено стороною захисту жодних об`єктивних і достовірних доказів того, що потерпілий ОСОБА_9 оговорив обвинуваченого ОСОБА_6 або мав підстави оговорити останнього.

Щодо обставин вилучення телефону, то встановлено, що телефон не було вилучено безпосередньо у ОСОБА_6 , однак такий було здано в ломбард Львівське відділення №58, ПТ «Ломбард» «Заставно-кредитний дім».

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 552/5608/18, розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні.

Покликання сторони захисту про те, що місце скоєння злочину не встановлено, не заслуговує на увагу, оскільки даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.01.2019 з DVD диском, за змістом якого проводилось відтворення подій котрі відбулися 10.01.2019, за участі обвинуваченого ОСОБА_6 у присутності захисника ОСОБА_15 при цьому обвинувачений чітко розповів про обставини вчинення ним злочину, розповівши усі деталі такого та вказав місце вчинення злочину (Т.1 а.с. 133-135); Слідчий експеримент проведений у відповідності до вимог КПК, жодних зауважень до проведення даної процесуальної дії, ні обвинувачений ні захисник в процесі досудового розслідування не заявляли.

Щодо доводів захисту про те, що не допитано в суді першої інстанції ОСОБА_16 , то суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції, оскільки даний свідок є приятелем ОСОБА_6 , може бути зацікавлений у результаті розгляду справи, а його свідчення жодним чином не можуть вплинути на кваліфікацію вчиненого ОСОБА_6 злочину, очевидцем подій, що мали місце 10 січня 2019 року, близько 23.00 год. Останній не був.

Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на позицію, Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, призначене особі покарання має бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Зокрема, виходячи з принципу індивідуалізації покарання та співмірності заходів примусу, враховуючи обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість застосувати до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Таким чином, суд першої інстанції належно та повно оцінив і перевірив усі зібрані по справі докази. Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено. Відтак вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405,407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Сихівського районного суду м. Львова від 27 травня 2021 року щодо ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України - без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

СудЛьвівський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення27.09.2021
Оприлюднено01.02.2023
Номер документу100131012
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Розбій

Судовий реєстр по справі —464/356/19

Ухвала від 27.09.2021

Кримінальне

Львівський апеляційний суд

Партика І. В.

Ухвала від 27.09.2021

Кримінальне

Львівський апеляційний суд

Партика І. В.

Ухвала від 19.07.2021

Кримінальне

Львівський апеляційний суд

Партика І. В.

Ухвала від 09.07.2021

Кримінальне

Львівський апеляційний суд

Партика І. В.

Вирок від 27.05.2021

Кримінальне

Сихівський районний суд м.Львова

Чорна С. З.

Ухвала від 16.04.2021

Кримінальне

Сихівський районний суд м.Львова

Чорна С. З.

Ухвала від 01.04.2021

Кримінальне

Сихівський районний суд м.Львова

Чорна С. З.

Ухвала від 01.04.2021

Кримінальне

Сихівський районний суд м.Львова

Чорна С. З.

Ухвала від 01.04.2021

Кримінальне

Сихівський районний суд м.Львова

Чорна С. З.

Ухвала від 25.02.2021

Кримінальне

Львівський апеляційний суд

Белена А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні