Постанова

від 29.09.2021 по справі 146/252/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 146/252/21

Провадження № 22-ц/801/1927/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Скаковська І. В.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 рокуСправа № 146/252/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Голоти Л. О., Ковальчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Михайленко А. В., представника пози-вача ОСОБА_1 адвоката Дунаєва І. Б., розглянувши за правилами, встанов-леними для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в режимі відеоконференції, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю

Агрокомплекс Зелена долина про розірвання договору оренди землі,

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідаль-ністю Агрокомплекс Зелена долина Ціхомського Михайла Петровича на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 червня 2021 року, ухвалене у приміщенні суду в смт. Томашпіль Вінницької області за головування судді Скаковської І. В., повний текст якого складений 29 червня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в Томашпільський районний суд Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ ) Агрокомплекс Зелена Долина про розірвання договору оренди землі. Позов мотивований наступними обставинами. На підставі державного акту на право приватної власності на землю від 20 грудня 2001 року серії ІІІ-ВН № 030548 позивач є власником земельної ділянки площею 2,0342 га, кадастровий номер 0523981500:01:000:0087, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької облас-ті. У 2006 році між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на десять років, зареєстрований у Томашпільському районному відділі Вінницької регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК , про що в Держав-ному реєстрі земель вчинений запис про його державну реєстрацію. Після за-кінчення строку, на який був укладений договір оренди землі, позивач звернувся до ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина про припинення викорис-тання належної йому земельної ділянки № НОМЕР_1 , розташованої на території Вилянської сільської ради. Проте представник відповідача повідомив ОСОБА_2 , що у 2014 році між ним та відповідачем укладений договір оренди землі строком на сорок дев`ять років, який зареєстрований у встановленому законом порядку реєстраційною службою Чечельницького районного управ-ління юстиції у Вінницькій області. 12 травня 2020 року ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина на запит адвоката дало відповідь, додавши до неї копію договору оренди землі від 30 грудня 2014 року і витяг про його державну реєстрацію.

Відповідачем ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина протягом тривалого періоду часу систематично не сплачується позивачу відповідно до договору оренди землі від 30 грудня 2014 року № 189/В орендна плата за користування землею, тому ОСОБА_1 вимушений для захисту своїх прав та інтересів звернутися в суд з цим позовом про розірвання укладеного між ним та ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина договору оренди землі з подальшим скасу-ванням державної реєстрації цього правочину.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 червня 2021 року позов задоволений повністю, розірваний договір оренди землі № 189/В, укладений 30 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-комплекс Зелена Долина щодо земельної ділянки позивача, зареєстрований реєстраційною службою Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області 15 лютого 2016 року за номером запису 13262222. Скасо-вана державна реєстрація договору від 30 грудня 2014 року № 189/В оренди землі площею 2,0342 га, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-комплекс Зелена Долина , зареєстрованого реєстраційною службою Чечель-ницького районного управління юстиції Вінницької області 15 лютого 2016 року, номер запису 13262222. Стягнуто з ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина ( код ЄДРПОУ 32721857, ІПН 327218502198, юридична адреса: 24200, Вінниць-ка область, Томашпільський район, смт Томашпіль, вул. Івана Богуна, 8 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний но-мер НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , 908,00 гривень ( дев`ятсот вісім гривень 00 копійок ) судових витрат по сплаті в дохід держави судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, представник ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина ОСОБА_3 оскаржує його в апеляційному порядку, просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуаль-ного права, ухвалення оскаржуваного рішення на підставі висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи, за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Виклавши у скарзі норми статей 1, 2, 13, 21, 32 Закону України Про оренду землі , статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 ЦК України, процитувавши правові висновки суду касаційної інстанції в окремих цивільних справах з питань розірвання договорів оренди землі, представник відповідача зазначає, що орендна плата за укладеним з позивачем договором передбачена у розмірі 1423,45 гривні в рік. Орендну плату в сумі 3415,49 гривень орендар направляв ОСОБА_1 поштовим переказом у травні 2020 року, у вересні 2020 року поштовим переказом йому направлялася орендна плата у розмірі 6147,90 гривень, ще 2647,10 гривень в якості орендної плати направлялися ОСОБА_1 у грудні 2020 року. Усі вказані кошти повернуті орендареві у зв`язку з відмовою одержувача від їх отримання. За вказаних обставин представник ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина Ціхомський М. П. зазначає про виконання відповідачем договірних зобов`язань. Скаржник окремо підкреслив, що скасувавши державну реєстра-цію укладеного між сторонами у справі договору оренди землі, суд не врахував внесені зміни, зокрема, до Закону України Про оренду землі , статтею 6 якого передбачена державна реєстрація права оренди земельної ділянки. Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції не розглянув справу всебічно та об`єктивно, не з`ясував обставини справи.

Ухвалою апеляційного суду від 13 серпня 2021 року на задоволення кло-потання представника ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина Ціхомського М.П. йому поновлений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 червня 2021 року . Позивач скористався визначеним законом та забезпеченим ухвалою апеляцій-ного суду від 30 серпня 2021 року правом подати відзив на апеляційну скаргу, який надійшов у суд 15 вересня 2021 року. У відзиві ОСОБА_1 зазначає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає через недоведеність відповідачем систематичної сплати орендної плати у розмірі та строки, визначені пунктом 4.4 укладеного договору. Зазначеним пунктом передбачена виплата орендної плати до 20 грудня кожного поточного року, а не будь-якими сумами у зручний для орендаря час. Перераховані відповідачем суми не відповідають розміру орендної плати за рік, нараховані уже після відкриття провадження у справі з вимогою про розірвання договору оренди землі. Своїми діями відповідач фактично визнає порушення ним умов договору, нараховані ним суми коштів свідчать про систематичні такі порушення. Навівши приклади практики Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду з питань розірвання договорів оренди землі через систематичну несплату орендної плати, ОСОБА_1 стверджує про правиль-ність рішення суду першої інстанції, який дійшов вірного висновку про наяв-ність підстав для розірвання договору від 30 грудня 2014 року № 189/В у зв`язку з порушенням орендарем істотних його умов. Крім цього, на думку позивача, за своєю правовою природою скасування державної реєстрації договору оренди, державна реєстрація права оренди є тотожними поняттями, оскільки породжують одні й ті ж наслідки. Наголосивши на правових позиціях Європейського суду з прав людини щодо доступності для заінтересованих осіб закону, чіткості та передбачуваності його застосування, якості закону , пра-вової визначеності, позивач зазначає, що апеляційна скарга представника ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина Ціхомського М. П. має бути залишеною без задоволення.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, представник ТОВ Агрокомплекс Зелена Долина у судове засідання апеляційного суду не з`явився з невідомих причин, будь-яких заяв від нього суду не надходило, хоча про місце, день та час розгляду справи відповідач повідомлений в установленому порядку, про що свідчить додане до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( судової повістки ). У відповідності до норм статті 372 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду ухвалила розглянути дану справу у відсутності представника скаржника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача адвоката Дунаєва І. Б., дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотри-манням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, воно є правильним, таким, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи; суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін у цій справі, зробив висновки, які не суперечать фактич-ним обставинам справи, визнав встановленими доведені обставини, що має зна-чення для правильного вирішення справи. Разом з тим рішення підлягає зміні в частині щодо задоволення позову про скасування державної реєстрації оспо-рюваного договору оренди землі, оскільки відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав влас-ності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 53273639, сформованої 15 лютого 2016 року реєстраційною службою Чечель-ницького районного управління юстиції Вінницької області, на підставі дого-вору оренди землі від 30 грудня 2014 року № 189/В зареєстрований інший вид речового права, а саме право оренди земельної ділянки, що належить праві власності позивачу у справі.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки № 189/В, укладеного 30 грудня 2014 року між сторонами у справі, суд першої інстанції встановив, що орендодавець ОСОБА_1 надав належну йому, а орендар ТОВ Агрокомплекс Зелена долина прийняв у стро-кове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням, визна-ченим Державним актом від 20 грудня 2001 року серії ІІІ-ВН № 030548, для ве-дення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,0300 га, яка знаходиться на території Вилянської сільської ради Томашпільсь-кого району Вінницької області. Даний договір укладений на строк 49 років. Відповідно до пункту 4.1 договору, орендна плата повинна сплачуватися орен-дарем у грошовій формі готівкою через касу підприємства, або в натуральній формі, чи відробітковій формі - наданням послуг. Розмір орендної плати у рік встановлений не менше ніж 3,0 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у пункті 2.4 договору, що у грошовій формі становить 1423,45 гривні в рік, або в натуральній формі 10,35 центнерів зерна в рік. Відповідно до пункту 4.4. договору орендна плата має сплачуватися у строк до 20 грудня кожного поточного року. Пунктом 12.4 договору передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною передбачених договором обов`язків; внаслідок випадкового знищен-ня, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших визначених законом підстав; припинення діяльності орендаря.

На виконання норм статей 13, 21, 25, 32 Закону України Про оренду землі , статей 611, 651 Цивільного кодексу України, статті 141 Земельного кодексу України, суд виокремив таку підставу припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 як систематична несплата орендної плати та вказав, що ТОВ Агрокомплекс Зелена долина направило позивачу грошові кошти в якості орендної плати лише у травні 2020 року після звернень ОСОБА_4 до нього з адвокатськими запитами. На підставі таких встановлених фактичних обставин справи, які не спростовані відповідачем в установленому порядку, оспорюваний позивачем договір оренди землі підлягає розірванню. Такий висновок у цій цивільній справі відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), згідно з якою підставою для припинення права користування земельною ділянкою, для розірвання договору оренди землі є систематична ( два та більше випадки ) несплата орендної плати. Систематична сплата оренд-ної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є також підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цьо-го Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зви-чайно ставляться.

Задоволення позову у частині розірвання договору оренди землі підлягає умотивуванню правовим висновком, зробленим Верховним Судом України у постанові від 25 червня 2011 року у справі № 6-17цс11, де зазначено, що у разі систематичного невиконання орендарем передбачених статтями 24, 25 Закону України Про оренду землі та умовами договору оренди земельної ділянки обов`язків, зокрема, несплати орендної плати в установлений строк, позовні вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задово-ленню. Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146пс12, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 527/570/17-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18. Вказана позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 січня 2020 року у справі № 469/908/15-ц ( провадження № 61-34891св18 ). Тобто позиція судів стосовно підстави вимоги про розірвання договору оренди землі, що має місце у цій справі, є упоряд-кованою та сталою.

У постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17 зроблений висновок про те, що факт сплати відповідачем усієї суми заборгова-ності з орендної плати за землю, не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки встановлений судом факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі , статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України та умов договору є достатньою правовою підставою для розірвання договору.

Оскільки суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договору оренди, то як наслідок обґрунтованою є й інша вимога щодо скасування державної реєстрації права оренди землі, що має місце на підставі укладеного 30 грудня 2014 року договору № 189/В, зареєстроване реєстраційною службою Чечельницького районного управління юстиції Він-ницької області 15 лютого 2014 року за номером запису 13262222, яка фактично є похідною від первісної вимоги і має на меті відновлення прав позивача після розірвання вищезазначеного правочину. Разом з тим не можна не погодитися з доводами апеляційної скарги в тій частині, що, оскільки Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України статтю 6 Закону України Про оренду землі доповнено частиною п`ятою, за якою право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону, а статті 18, 20 цього Закону щодо реєстрації договорів оренди виключені, то в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду відповідній зміні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини ( факти ), якими обґрунтову-валися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і корис-тування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприєм-ницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України ( далі - ЗК України ), Цивільним кодексом України ( далі - ЦК України ), Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відпо-відно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України Про оренду землі ).

Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини стосовно найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України ( далі - ЗК України ) визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду ( стаття 124 ). Проте саме Законом України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, урегульовано відно-сини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її у користування та володіння, в тому числі конкрети-зовано, деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до норм статті 141 ЗК України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. За змістом цієї статті ЗК України та статті 32 Закону України Про оренду землі підставою розірвання договору оренди землі є систематична ( два та більше випадків ) несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Приписами статті 17 Закону України Про оренду землі ( в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 191-VIII , який набрав чинності 05 квітня 2015 року ) передбачено, що об`єкт за договором оренди землі вважається пере-даним орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Отже, за підписаним ( укладеним ) договором оренди землі орендар набуває право оренди та використання земель-ної ділянки саме з моменту реєстрації такого права, а не з моменту підписання ( укладення ) договору.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування його земельною ділянкою. Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати і обов`язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі визначені підстави для розірвання договору оренди землі, якими, зокрема, є невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.

За правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною дого-вору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини п`ятої статі 12 Закону України Про державну реєс-трацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважа-ються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Частина перша статті 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, тому загальні положення про найм ( оренду ) застосовуються до регулювання відносин з найму ( оренди ) земель-ної ділянки, якщо інші правила не передбачені спеціальним Законом.

Основоположними принципами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті шостому частини пер-шої статті 3 ЦК України . Дії учасників цивільних правовідносин мають відпо-відати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкри-тістю, повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Норми Закону України Про оренду землі і ЗК України, які передбачають можливість розірвання договору оренди землі у зв`язку із систематичною не-сплатою орендної сплати і невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням, спрямовані на захист добросовісного орендодавця від недобро-совісних дій орендаря.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України ( остаточне рішення від 17 червня 2011 року ) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. Євро-пейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, Європейський суд з прав людини, від 10 лютого 2010 року ).

Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції керується нормами статті 367 ЦПК України, якими визначені межі вирішення справи: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або ) відзиві на неї.

За правилами статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної та ( або ) резолютивної частини ( частина четверта статті 376 ЦПК України ).

Відповідно до норм статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. На виконання цього припису закону необхідно зазначити, що часткова зміна оскаржуваного рішення суду першої інстанції у цій справі не тягне наслідком перерозподіл понесених сторонами судових витрат.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Зелена долина Ціхомського Михайла Петровича задоволити частково.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Зелена долина про розірвання договору оренди землі змінити, зазначивши у його мотивувальній частині та третьому абзаці резолютивної частини про скасування державної реєстрації не договору оренди землі від 30 грудня 2014 року № 189/В, а права оренди земельної ділянки, що виникло на підставі вказаного правочину.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 06 жовтня 2021 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді Л. О. Голота

О. В. Ковальчук