Постанова

від 04.10.2021 по справі 15/244

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2021 р. Справа №15/244

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Нікітенко А.В.

представники сторін згідно з протоколом судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 (повний текст складено 12.07.2021)

у справі №15/244 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Державного агентства резерву України

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

за участю Київської міської прокуратури

про стягнення 22 166 376,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступником якого є Державне агентство резерву України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Центренерго", яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") відсотків за користування позиченими матеріальними цінностями державного резерву в розмірі 22 166 376,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не повернуто до державного резерву отримані в тимчасове позичання за договором від 24.12.1997 №412 - 570,691 млн.куб.м природного газу на суму 94 728 105,64 грн та, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2002, останній продовжував користуватися ними. У зв`язку з наведеним, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суму відсотків за користування позиченими матеріальними цінностями, яка за період з 01.01.2003 по 01.07.2004 складає 22 166 376,72 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 задоволено позовні вимоги ПАТ "Центренерго". Стягнуто з відповідача на користь позивача 22 166 376,72 грн відсотків за користування позиченими матеріальними цінностями державного резерву. Крім того, стягнуто з ПАТ "Центренерго" в дохід Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 700,00 грн.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідачем не надано суду доказів повернення до державного резерву тимчасово позиченого природного газу за спірним договором у період з 01.01.2003 по 01.07.2004, а, отже, відповідно до умов вказаної угоди, у нього існує обов`язок сплатити позивачу 1,3% від вартості отриманого природного газу за вказаний вище період.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ "Центренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що вищевказане рішення прийнято Господарським судом міста Києва з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №15/244 та призначено до розгляду на 04.10.2021.

15 вересня 2021 року до суду надійшов відзив Київської міської прокуратури на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання заперечила проти доводів апеляційної скарги.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Пашкіної С.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.10.2021 по справі №15/244 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №15/244.

В судовому засіданні 04.10.2021 представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Прокурор та представник позивача заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, Північний апеляційний господарський суд, в межах доводів апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.1997 №1138 24.12.1997 між позивачем та відповідачем укладено договір №412, за умовами якого позивач відпускає із державного резерву відповідачу природний газ в кількості 951 млн.куб.м. по ціні 96 дол. США., за зберігання 1,8 дол. США, загальною вартістю 97,8 дол. США за 1000 куб.м.

Згідно з пунктом 2.2 договору відповідач повертає, з урахуванням вартості зберігання, до держкомрезерву газ шляхом закачки до ПСГ "Укргазпрому" природний газ в обсязі 951 млн.куб.м. або, як виняток, розраховується іншими матеріальними цінностями по номенклатурі позивача в кількості та асортименті згідно з узгодженими з останнім цін та специфікацій в термін до 01.06.1998.

Відповідно до пункту 2.3 відповідач розраховується до 15 числа наступного за звітним місяцем перерахуванням коштів за отриманий в попередньому місяці природний газ в обсягах не менше 10% його вартості. При цьому, кількість природного газу зменшується на суму перерахованих коштів, та сплачує на поточний рахунок Комітету щомісячно 1,3% від вартості поставленого природного за користування тимчасовою позичкою.

Пунктом 2.4 договору визначено, що відповідач може здійснювати повернення природного газу держрезерву достроково окремими партіями, при цьому 1,3% сплачується за фактичний термін користування тимчасовою позичкою.

Відповідно до пункту 9.1 Договору термін дії Договору встановлюється з часу його підписання до 01.06.1998.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у визначений договором строк природний газ не повернув, а тому за період з 01.01.2003 по 01.07.2004 за користування позикою має сплатити відсотки загальною сумою 22 166 376,72 грн (сума позики - 94 728 105,64 грн; відсоток за 1 місяць - 1,3%; кількість місяців - 18).

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись, зокрема, на таке:

- позовні вимоги, що є предметом даної справи №15/244, були вирішені Господарським судом міста Києва у справі №15/76-б-43/624-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Центренерго";

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 по справі №15/76-б-43/624-б затверджено реєстр вимог кредиторів, в тому числі, було відмовлено у визнанні кредиторських вимог позивача за спірним договором у розмірі 32 713 118,43 грн;

- підставою відмови у включенні кредиторських вимог позивача було те, що дія договору закінчилася у 1998 році, а позивач нарахував відсотки за користування позичкою за період з 01.01.2003 до 01.05.2006 у розмірі 32 713 118,43 грн поза строком дії даної угоди;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (№ 14-10цс18) вказано, що позикодавець не вправі нараховувати відсотки поза межами строку дії договору, а права та інтереси такої сторони поза межами договору охороняються статтею 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2002 №2045 "Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємстві електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву" продовжено строк повернення природного газу, відпущеного на підставі рішень Кабінету Міністрів України, у тому числі і розпорядження від 16.10.1997 №1138 (на підставі якого був укладений спірний договір) - до 01.01.2023.

Вищевказана постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2002, на момент прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі, була чинною. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, уповноваженим державним органом в установленому порядку вирішено питання про продовження строку повернення до державного резерву матеріальних цінностей, позичених на підставі договору від 24.12.1997 №412.

Слід зазначити, що позивач неодноразово звертався до Господарського суду міста Києва з позовними заявами про стягнення заборгованості з відповідача за спірним договором (справи №31/200 та №37/316).

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2003 у справі №31/200 за участю тих же сторін, що й у даній справі, встановлено факт відпуску позивачем відповідачу з державного резерву 949 182 000 куб.м природного газу вартістю 187 488 497,94 грн, неповернення природного газу відповідачем позивачу та стягнуто 4 270 304,59 грн відсотків за користування позичкою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2008 №37/316 встановлено наступне:

- у пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2002 №2045 "Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємстві електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву відсутній імперативний припис обов`язкового укладання угод по реструктуризації боргу. Проте, наявність обов`язку укладання або переукладання таких угод є правовою основою регулювання механізму повернення позивачу природного газу до 01.01.2023 на підставі добровільно узгоджених умов такого повернення;

- оскільки сторони не уклали угоду про реструктуризацію боргу, слід виходити з норм, що регулюють підстави припинення угод, визначених у главі 19 ЦК УРСР (чинної на момент укладання спірної угоди і її дії), глави 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 202 Господарського кодексу України;

- матеріали справи не надають підстав визнати договір припиненим з обставин, визначених законодавством, враховуючи, що господарські відносини між сторонами продовжені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2002 №2045, або зробити висновок, що передбачені угодою зобов`язання належним чином виконані сторонами або підстави для їх виконання відсутні;

- за таких обставин, договір визнається судом продовженим до 01.01.2023 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2002 №2045 "Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємстві електроенергетики з Державним комітетом з державного матеріального резерву";

- враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем природного газу, в порядку тимчасового позичання з державного резерву, а доказів здійснення відповідачем належної оплати за позичання матеріальних цінностей суду не надано, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог договору та абзацу 3 частини 5 статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", підлягає стягненню 94 728 105,64 грн боргу по оплаті за позичання природного газу з державного резерву за період з 01.05.2006 по 16.07.2008 в розмірі 32 713 118,43 грн.

Вказані судові рішення набрали законної сили, а тому встановлені ними факти щодо передачі природного газу, строку дії договору не потребують доказування у даній справі.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відпуск матеріальних цінностей з державного резерву в порядку тимчасового запозичання провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, в якому визначаються одержувач, строки та умови відпуску матеріальних цінностей із державного бюджету, а також строки їх повернення.

Відповідачем не надано суду доказів повернення до державного резерву тимчасово позиченого природного газу за спірним договором у період з 01.01.2003 по 01.07.2004, у зв`язку з чим, згідно з умовами договору, у нього існує обов`язок сплатити позивачу 1,3% від вартості отриманого природного газу за вказаний вище період.

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" за позичання матеріальних цінностей з державного резерву передбачається плата, розмір якої визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України.

За умовами пунктів 12, 16 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після прийняття рішення про відпуск матеріальних цінностей із державного резерву, в порядку тимчасового позичання, Держкомрезерв забезпечує укладення договору з позичальником, в якому зазначаються умови та терміни відпуску (повернення) матеріальних цінностей, види забезпечення зобов`язань щодо своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей до державного резерву, а також інші необхідні умови. Розмір плати за тимчасове позичання матеріальних цінностей із державного резерву встановлюється у відсотках до їх вартості в межах розміру облікової ставки Національного банку, що діє на момент позичання, і фіксується в договорі. В разі зміни облікової ставки Національним банком України, розмір зазначеної плати може бути переглянутий за домовленістю сторін договору, з внесенням до нього відповідних змін.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про вирішення позовних вимог Господарським судом міста Києва у справі №15/76-б-43/624-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Центренерго", оскільки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №15/76-б-43/624-б розглядалося питання про затвердження реєстру вимог кредиторів, а не вирішення спору по суті в частині стягнення відсотків за користування позичкою.

Також, судова колегія вважає правильним висновок місцевого господарського суду щодо безпідставності посилань відповідача на позицію Великої Палати Верховного Суду, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (№14-10цс18) розглядався спір, який стосувався правовідносин, що виникли між банком і фізичною особою внаслідок укладення кредитного договору.

Враховуючи те, що спірні правовідносини у даній справі та правовідносини у справі №444/9519/12 (№14-10цс18) є різними, відсутні підстави для застосування частини 4 статті 236 ГПК України.

Інші доводи, на які посилався апелянт під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову.

Відповідно до статей 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №15/244 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №15/244 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 року у справі №15/244 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №15/244 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.10.2021.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.В. Кропивна

В.В. Шапран