Постанова

від 29.09.2021 по справі 450/548/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 450/548/15-ц

провадження № 61-3234св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватна компанія з обмеженою відповідальністю Четлайн Лімітед (Chatline Limited), обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , товариство з обмеженою відповідальністю Конопниця Ріелті ,

треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркарпатсервіс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу компанії Четлайн Лімітед (Chatline Limited) на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2019 року в складі судді Даниліва Є. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року в складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватної компанії з обмеженою відповідальністю Четлайн Лімітед (Chatline Limited) (далі - компанія Четлайн Лімітед ), обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (далі - БТІ), товариства з обмеженою відповідальністю Конопниця Ріелті (далі - ТОВ Конопниця Ріелті ), треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Інтеркарпатсервіс (далі - ТОВ Інтеркарпатсервіс ), про скасування рішення про державну реєстрацію та державної реєстрації, визнання припиненою іпотеки та іпотечного договору, скасування заборони відчуження, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 28 квітня 2006 року між компанією Четлайн Лімітед як позикодавцем та ТОВ Інтеркарпатсервіс як позичальником було укладено договір позики у розмірі 1 000 000 доларів США.

З метою часткового забезпечення виконання ТОВ Інтеркарпатсервіс зобов`язань за договором позики 06 червня 2006 року між ним та компанією Четлайн Лімітед було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, згідно із яким він передав в іпотеку компанії Четлайн Лімітед житловий будинок загальною площею 518,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

На забезпечення виконання ТОВ Інтеркарпатсервіс своїх зобов`язань за договором позики 09 червня 2006 року між компанією Четлайн Лімітед та ТОВ Інтеркарпатсервіс було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, згідно з яким останнє передало в іпотеку приватній компанії Четлайн ЛТД об`єкт незавершеного будівництва (готельний комплекс) за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до пункту 4.5.1.1 цього договору іпотеки у випадку набуття права на звернення на предмет іпотеки іпотекодавець передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20 жовтня 2011 року у справі № 5015/5307/11, що набрало законної сили, зобов`язано ТОВ Інтеркарпатсервіс передати в управління компанії Четлайн ЛТД готельний комплекс (об`єкт незавершеного будівництва, в тому числі приміщення та обладнання від котельні), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить третій особі ТОВ Інтеркарпатсервіс , з метою спрямування доходів, отриманих від управління готельним комплексом, на погашення заборгованості перед компанією Четлайн Лімітед на загальну суму 1 465 867,59 дол. США, що у еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на 08 вересня 2011 року становить 11 686 922, 53 грн.

03 травня 2012 року реєстратором КП ЛОР Стрийське МБТІ Кубай В. Р. на підставі договору іпотеки від 09 червня 2006 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності компанії Четлайн Лімітед на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , за наслідками проведення якої видано витяг про державну реєстрацію прав від 03 травня 2012 року № 34008848.

20 листопада 2012 року реєстратором БТІ Куйбідою З. Я. на підставі договору іпотеки від 06 червня 2006 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності компанії Четлайн Лімітед на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками проведення якої видано витяг про державну реєстрацію прав від 20 листопада 2012 року № 36335129.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07 травня 2015 року у справі № 914/2125/13, що набрало законної сили, стягнуто з ТОВ Інтеркарпатсервіс на користь компанії Четлайн Лімітед заборгованість за договором позики, яка станом на 03 травня 2012 року складала 11 905 275,17 грн, встановлено, що ринкова вартість набутого 03 травня 2012 року у власність компанією Четлайн Лімітед об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 03 травня 2012 року складає 22 779 200 грн.

Відтак, з урахуванням розміру заборгованості ТОВ Інтеркарпатсервіс перед компанією Четлайн Лімітед , станом на 03 травня 2012 року вартість предмета іпотеки за адресою: АДРЕСА_2 , перевищує суму заборгованості ТОВ Інтеркарпатсервіс за договором позики на 10 873 924, 83 грн (22 779 200 грн - 11 905 275,17 грн).

Виходячи з наведеного та приписів статті 599 ЦК України і статей 3, 17 Закону України Про іпотеку , 03 травня 2012 року припинились як договір іпотеки від 06 червня 2006 року, так і іпотека, що виникла на підставі іпотечного договору від 06 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Лозинською І. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 728.

Тому реєстрація права власності на житловий будинок, загальною площею 518,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , за компанією Четлайн Лімітед є незаконною та такою, що вчинена без достатньої на те підстави.

У подальшому спірний будинок був внесений компанією Четлайн Лімітед в якості статутного внеску до ТОВ Конопниця Ріелті , отже право власності на будинок без достатньої правової підстави та поза волею законного власника (позивача) перейшло до ТОВ Конопниця Ріелті .

Враховуючи зазначене та з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте 20 листопада 2012 року реєстратором обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки Куйбідою З. Я.; скасувати державну реєстрацію права власності на цей житловий будинок; визнати припиненою з 03 травня 2012 року іпотеку цього житлового будинку, яка виникла на підставі іпотечного договору від 06 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Лозинською І. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 728; визнати припиненим з 03 травня 2012 року іпотечний договір від 06 червня 2006 року; скасувати заборону (від 06 червня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 729) відчуження цього житлового будинку, встановлену приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Лозинською І. П. у зв`язку з посвідченням іпотечного договору від 06 червня 2006 року; визнати право власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_1 та витребувати його з чужого незаконного володіння у ТОВ Конопниця Ріелті на користь ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано припиненою з 03 травня 2012 року іпотеку житлового будинку, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 , яка виникла на підставі іпотечного договору від 06 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Лозинською І. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 728.

Визнано припиненим з 03 травня 2012 року іпотечний договір від 06 червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Лозинською І. П. та зареєстрований в реєстрі за № 728.

Скасовано заборону відчуження та витребувано з чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю Конопниця Ріелті на користь ОСОБА_1 житловий будинок загальною площею 518, 4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 03 травня 2012 року внаслідок набуття компанією Четлайн Лімітед права власності на об`єкт незавершеного будівництва (готельний комплекс, незавершене будівництво, 92 % готовності) розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору іпотеки № 1546 від 09 жовтня 2006 року та договору про внесення змін до договору іпотеки № 289 від 27 лютого 2008 року, в повній мірі була погашена заборгованість за договором позики від 28 квітня 2006 року.

Установивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення іпотеки спірного житлового будинку, яка виникла на підставі іпотечного договору від 06 червня 2006 року, так і самого цього договору.

З урахуванням встановленого судом факту припинення іпотеки, предметом якої був спірний житловий будинок, компанія Четлайн Лімітед набула право власності на вказаний житловий будинок незаконно.

Оскільки ТОВ Конопниця Ріелті є добросовісним набувачем спірного майна в розумінні частини першої статті 388 ЦК України, тому позивач як власник спірного житлового будинку має право витребувати його від добросовісного набувача на підставі частини третьої статті 388 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на житловий будинок, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та скасування державної реєстрації права власності на цей житловий будинок суд першої інстанції виходив з того, що у цій частині вимог позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та скасування державної реєстрації права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовом ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте 20 листопада 2012 року реєстратором обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки Куйбідою З. Я. та скасовано державну реєстрацію права власності на цей житловий будинок.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінено.

У решті рішення суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що господарськими судами під час розгляду справ № 5015/5307/11 та № 914/2125/13 встановлені преюдиційні обставини щодо вартості спірного предмета іпотеки, визначеної саме на час прийняття рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно - готельний комплекс.

Висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ Конопниця Ріелті є добросовісним набувачем є правильними, отже, наявні підстави для витребування спірного житлового будинку з чужого незаконного володіння ТОВ Конопниця Ріелті на користь його власника ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважав, що ТОВ Конопниця Ріелті набув право на спірний будинок як вклад до статутного (складеного) капіталу в результаті відплатного правочину, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства. Разом з тим, неправильні висновки суду першої інстанції про безвідплатність набуття спірного будинку не призвели до невірного вирішення спору по суті, відтак не можуть буті підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення.

Витребування майна, яке є для позивача та членів його сім`ї єдиним та постійним місцем проживання, тобто житлом, від юридичної особи є пропорційним та необхідним для захисту прав позивача та не призведене до порушення прав добросовісного набувача (ТОВ Конопниця Ріелті ), які можуть бути захищені, у зв`язку із витребування у нього цього будинку, в судовому порядку.

Позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та похідна від неї вимога про скасування державної реєстрації права власності на цей житловий будинок підлягають задоволенню, зокрема, і з підстав належного та ефективного захисту порушених прав позивача.

Після встановлення факту незаконності рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, який був предметом договору іпотеки, позивача відновлено в статусі його власника, що не вимагає підтвердження цього факту за правилами статті 392 ЦК України, а тому висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на спірний житловий будинок є обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

У лютому 2021 року компанія Четлайн Лімітед (Chatline Limited) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, у якій заявник просив суд скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 16 грудня 2019 року у справі № 607/4911/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 645/5280/16-ц. Крім того заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 37 Закону України Про іпотеку у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована тим, що як реєстрація права власності за компанією Четлайн Лімітед на готельний комплекс, що мала місце 03 травня 2012 року, так і реєстрація 20 листопада 2012 року права власності на спірний житловий будинок відбулись без порушення вимог закону, на підставі статей 33, 36, 37 Закону України Про іпотеку , відповідних іпотечних застережень, що містяться у договорах іпотеки від 09 жовтня 2006 року та від 06 червня 2006 року, та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, яке діяло на момент оспорюваної позивачем реєстрації права власності на спірний будинок. Реєстрація проведена на підставі чинних на той час іпотечних договорів та за вартістю майна, визначеною у чинних та не оскаржених позивачем звітах про оцінку майна.

Само по собі перевищення вартості зареєстрованого на підставі іпотечного застереження майна над сумою боргу не є підставою для визнання незаконною реєстрації права власності на таке майно, визнання припиненими іпотек та витребування майна у його володільця.

ТОВ Конопниця Ріелті є добросовісним набувачем спірного будинку, який вибув з володіння ОСОБА_1 за його волею, а тому відсутні правові підстави для витребування цього майна.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року справу призначено до розгляду.

У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу компанії Четлайн Лімітед , мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржених судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 квітня 2006 року між компанією Четлайн Лімітед (Chatline Limited) як позикодавцем та ТОВ Інтеркарпатсервіс як позичальником було укладено договір позики, згідно із яким позикодавець надав позичальнику позику в розмірі 1 000 000 дол. США терміном на 6 років (з дати отримання першого траншу позики) зі сплатою винагороди (в сумі, що нараховується із розрахунку 11 % річних від отриманої позики) для будівництва готельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06 червня 2006 року між компанією Четлайн Лімітед та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Лозинською І. П. та зареєстрований в реєстрі за № 728, згідно із яким з метою часткового забезпечення виконання ТОВ Інтеркарпатсервіс зобов`язань за договором позики, позивач передав в іпотеку компанії Четлайн Лімітед житловий будинок загальною площею 518,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становила 403 725 грн.

09 жовтня 2006 року між компанією Четлайн Лімітед та ТОВ Інтеркарпатсервіс було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю. П. та зареєстрований в реєстрі за № 1546, згідно з яким для забезпечення виконання ТОВ Інтеркарпатсервіс своїх зобов`язань за договором позики ТОВ Інтеркарпатсервіс передало в іпотеку компанії Четлайн Лімітед об`єкт незавершеного будівництва (готельний комплекс, 42 % готовності) за адресою: АДРЕСА_2 . Інвентаризаційна вартість предмета іпотеки становила 282 916 грн.

Обидва іпотечні договори містили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20 жовтня 2011 року у справі № 5015/5307/11, що набрало законної сили, зобов`язано ТОВ Інтеркарпатсервіс передати в управління компанії Четлайн Лімітед готельний комплекс (об`єкт незавершеного будівництва, в тому числі приміщення та обладнання від котельні), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ТОВ Інтеркарпатсервіс , з метою спрямування доходів, отриманих від управління готельним комплексом, на погашення заборгованості перед Четлайн Лімітед на загальну суму 1 465 867,59 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на 08 вересня 2011 року становить 11 686 922,53 грн.

03 травня 2012 року БТІ прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки: об 'єкт незавершеного будівництва (готельний комплекс, 42 % готовності) за адресою: АДРЕСА_2 , разом із земельною ділянкою, на підставі договору іпотеки № 1546 від 09 жовтня 2006 року та договору № 289 від 27 лютого 2008 року про внесення змін до договору іпотеки (а.с. 26, т. 1).

20 листопада 2012 року БТІ прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підстав іпотечного договору № 728 від 06 червня 2006 року.

Власником вказаного будинку на час розгляду справи в судах є ТОВ Конопниця Ріелті , яка набула таке майно у власність 20 жовтня 2016 року у зв`язку із його внесенням як вкладу до статутного фонду одноосібним засновником товариства компанією Четлайн Лімітед .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07 травня 2015 року, яке набрало законної сили у справі № 914/2125/13, стягнуто з компанії Четлайн Лімітед на користь ТОВ Інтеркарпатсервіс 10 873 924,83 грн в якості відшкодування перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Під час розгляду справ № 5015/5307/11 та № 914/2125/13 господарським судом встановлені такі обставини:

- заборгованість ТОВ Інтеркарпатсервіс перед компанією Четлайн Лімітед за договором позики від 28 квітня 2006 року становила 11 686 922,53 грн;

- відповідно до висновку від 28 листопада 2014 № 7697 комісійної судової оціночно-будівельної експертизи за матеріалами господарської справи № 914/2125/13 визначено, що ймовірна ринкова вартість незавершеного будівництва 92 % готовності готельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , станом на 03 травня 2012 року, становить: 22 779 200 грн;

- враховуючи визначену у висновку судової експертизи ринкову вартість предмета іпотеки, а також встановлений розмір заборгованості позивача перед відповідачем за договором позики, та визначений відповідачем та погоджений позивачем розмір боргу, який зріс станом на 03 травня 2012 року та складав суму 11 905 275,17 грн, різниця перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя складає 10 873 924,83 грн (22 779 200,00 - 11 905 275,17).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки касаційна скарга містить доводи в частині задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог ОСОБА_1 , тому законність й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядається судом касаційної інстанції лише у цій частині.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам оскаржувані судові рішення відповідають з таких підстав.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 509 та статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання.

Відповідно до статей 3, 17 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов 'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов 'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із частиною першою статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 6 цієї статті Закону передбачено, що якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об`єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Вказані положення узгоджуються з нормами частини шостої статті 590 ЦК України у якій вказано, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Чинним законодавством України передбачена можливість забезпечення виконання зобов'язання шляхом передачі в іпотеку не тільки одного об`єкта нерухомого майна, а й декількох. У разі перебування в іпотеці декількох об`єктів нерухомого майна кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх всіх, у разі якщо їх сукупна вартість є необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі. Тобто законодавець пов'язує задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 81 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Установивши, що 03 травня 2012 року внаслідок набуття компанією Четлайн Лімітед права власності на об`єкт незавершеного будівництва (готельний комплекс, 92 % готовності), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 22 779 200 грн, на підставі договору іпотеки від 09 жовтня 2006 року, в повній мірі була погашена заборгованість за договором позики від 28 квітня 2006 року у розмірі 11 905 275 грн, суди дійшли правильного висновку про те, що з 03 травня 2012 року іпотека належного позивачеві житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка виникла на підставі іпотечного договору від 06 червня 2006 року, є припиненою.

При цьому суди, виходячи з положень статті 82 ЦПК України, узяли до уваги обставини, установлені господарськими судами під час розгляду справ

№ 5015/5307/11 та № 914/2125/13, а саме установлену висновком

від 28 листопада 2014 року № 7697 комісійної судової оціночно-будівельної експертизи ринкову вартість незавершеного будівництва 92 % готовності готельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 03 травня 2012 року, - 22 779 200 грн, тоді як розмір заборгованості за договором позики складав 11 905 275,17 грн.

Вказані обставини справи встановлені судами на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Суди дотримались принципу оцінки доказів, згідно з яким суд на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін.

За таких обставин, станом на 06 листопада 2012 року компанія Четлайн Лімітед не мала законних підстав звертати стягнення на інший предмет іпотеки - означений житловий будинок для виконання зобов'язання за договором позики від 28 квітня 2006 року, розмір заборгованості за яким було повністю погашено унаслідок звернення стягнення на готельний комплекс, отже, суди підставно скасували державну реєстрацію права власності за відповідачем на вказаний житловий будинок.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Встановивши, що житловий будинок загальною площею 518,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , після незаконного набуття на нього права власності компанією Четлайн Лімітед було відчужено на користь ТОВ Конопниця Ріелті в якості вступного внеску у статутний фонд, суди дійшли вірного висновку, що остання набула його в особи, яка не мала права його відчужувати, поза волею його власника ОСОБА_1 і витребували його з чужого незаконного володіння у ТОВ Конопниця Ріелті на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, при розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог з огляду на встановлені обставини незаконного вибуття з власності ОСОБА_1 належного йому житлового будинку з метою погашення заборгованості, яка на час набуття компанією Четлайн Лімітед була відсутня.

Доводи касаційної скарги про те, що належним способом захисту є відшкодування іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя на підставі частини третьої статті 37 Закону України Про іпотеки є безпідставними, оскільки можливість захисту порушених прав і застосування зазначеного правового механізму можливо у разі звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності невиконаного зобов`язання, розмір якого є меншим ніж 90 відсотків вартості предмета іпотеки. Однак, у справі, яка переглядається, на момент набуття іпотекодержателем права власності на спірний житловий будинок розмір зобов`язання (у розмірі 11 905 275,17 грн) був погашений за рахунок іншого предмета іпотеки, вартість якого становила 22 779 200 грн.

Посилання у касаційній скарзі на те, що вартість іпотеки станом

на 09 березня 2012 року складала 6 812 000 грн є необґрунтованими, оскільки матеріали справи таких доказів не містять та спростовуються встановленими судами господарської юрисдикції обставинами вартості готельного комплексу. Крім того, за змістом частини третьої статті 37 Закону України Про іпотеку вартість предмета іпотеки повинна бути визначена саме на момент набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах у справах № 306/1224/16-ц та № 306/2053/16-ц). Станом на 03 травня 2012 року вартість готельного комплексу у розмірі 22 779 200 грн, встановлена судами господарської юрисдикції саме станом на 0 3 травня 2012 року - дату набуття на нього права власності компанією Четлайн Лімітед .

Аргументи касаційної скарги про те, що само по собі перевищення вартості зареєстрованого на підставі іпотечного застереження майна над сумою боргу не є підставою для визнання незаконною реєстрації права власності на таке майно, є необґрунтованими, оскільки саме припинення зобов`язання за договором позики від 28 квітня 2006 року внаслідок його погашення за рахунок предмету іпотеки - готельного комплексу є достатньою підставою для висновку про незаконність звернення стягнення на інший предмет іпотеки - житловий будинок, оскільки відсутній факт неналежного виконання зобов`язань боржником ТОВ Інтеркарпатсервіс перед компанією Четлайн Лімітед .

Крім того матеріали справи не містять доказів проведення оцінки предмета іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя (03 травня 2012 року), окрім встановленої судовим рішенням оцінки предметі іпотеки саме на момент такого набуття.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Поряд із цим, доводи, наведені в касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів з їх оцінкою, що перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції відповідно до положень статті 400 ЦПК України.

Так, аргументи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди заявника із вартістю предмета іпотеки (готельного комплексу) станом на момент спірної державної реєстрації за ним права власності на це нерухоме майно. Разом із тим вказані преюдиційні обставини були установлені судами у судових рішення, що набрали законної сили, а тому в силу положень статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено зокрема статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Крім того, безпідставними є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 16 грудня 2019 року у справі № 607/4911/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі № 645/5280/16-ц, оскільки у цих постановах встановлені судами фактичні обставини є різними у порівнянні зі справою, яка є предметом перегляду.

Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судове рішення (суду першої інстанції - у незміненій судом апеляційної інстанції частині) - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу компанії Четлайн Лімітед (Chatline Limited) залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2019 року (у незміненій судом апеляційної інстанції частині) та постанову Львівського апеляційного суду від 21 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта