Ухвала

від 05.10.2021 по справі 367/3896/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3896/21

Провадження №2-з/367/520/2021

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань - Шаповала О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені під час підготовчого засідання заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в спільному майні та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Ірпінська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області 27 травня 2021 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в спільному майні.

Позивач просить: встановити факт, що має юридичне значення, яким визнати, що позивач, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу із грудня 2002 року по грудень 2018 року; визнати Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , позивача, ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільною сумісною власністю; визнати за позивачем, ОСОБА_4 , право власності на половину частки майна, внесеного на істотне збільшення вартості Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 як частку в спільному майні подружжя; визнати за позивачем, ОСОБА_4 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 0472 га, кадастровий номер 3210945900:01:012:0342 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 0463 га кадастровий номер 3210945900:01:012:0340 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) як частку в спільному майні подружжя.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

У підготовчому судовому засіданні 05 жовтня 2021 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Ірпінська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, прийнято до спільного розгляду із первісним позовом.

У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 просить: позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити частково, а саме в частині встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 - ОСОБА_6 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 2002 по 2018 роки, в іншій частині позову відмовити; визнати автомобіль RENAULT DUSTER з реєстраційним номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та мого батька ОСОБА_6 ; визначити, що частка спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в автомобілі RENAULT DUSTER на ім`я ОСОБА_7 , реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 1/2 частину даного автомобіля; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_6 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0472 га з кадастровим номером 3210945900:01:012:0342, розташованої біля будинку АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та на земельну ділянку площею 0,04363 га з кадастровим номером 3210945900:01:012:0340 розтащованої біля будинку АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_6 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля RENAULT DUSTER 2017 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_6 .

Разом із зустрічним позовом ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення зустрічного позову, в якій просить заборонити відчуження автомобіля RENAULT DUSTER, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 до розгляду справи в суді по суті.

Заяву обґрунтовує тим, що невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заявниця вказує, що оскільки ОСОБА_4 у позові просить встановити факт сумісного проживання її з батьком заявниці однією сім`єю з 2002 по 2018 роки, і вона цю обставину визнає, а спірний автомобіль був придбаний у 2017 році, то він повинен бути визнаний спільною сумісною власністю померлого батька заявниці ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , і на частку її батька відкрилася спадщина. ОСОБА_3 вказує, що оскільки ОСОБА_4 не бажає вирішити питання про розподіл майна, яке дійсно було придбане ОСОБА_4 та ОСОБА_6 разом, то існує загроза того, що вона може переоформити спірний автомобіль на інших осіб та відчужити його без відома та згоди інших спадкоємців, у зв`язку з чим просить задовольнити заяву про забезпечення зустрічного позову.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як видно із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 19 грудня 2018 року складено відповідний актовий запис №184, відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради міста Ірпеня Київської області 19 грудня 2018 року.

Позивач ОСОБА_4 просить: встановити факт, що має юридичне значення, яким визнати, що позивач, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу із грудня 2002 року по грудень 2018 року; визнати Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , позивача, ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільною сумісною власністю; визнати за позивачем, ОСОБА_4 , право власності на половину частки майна, внесеного на істотне збільшення вартості Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 як частку в спільному майні подружжя; визнати за позивачем, ОСОБА_4 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 0472 га, кадастровий номер 3210945900:01:012:0342 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 0463 га кадастровий номер 3210945900:01:012:0340 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) як частку в спільному майні подружжя.

У зустрічному позові позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 просить: позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити частково, а саме в частині встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 - ОСОБА_6 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 2002 по 2018 роки, в іншій частині позову відмовити; визнати автомобіль RENAULT DUSTER з реєстраційним номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та мого батька ОСОБА_6 ; визначити, що частка спадкодавця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в автомобілі RENAULT DUSTER на ім`я ОСОБА_7 , реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 1/2 частину даного автомобіля; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_6 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,0472 га з кадастровим номером 3210945900:01:012:0342, розташованої біля будинку АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та на земельну ділянку площею 0,04363 га з кадастровим номером 3210945900:01:012:0340 розтащованої біля будинку АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_6 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля RENAULT DUSTER 2017 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_6 .

Відповідно до листа Територіального сервісного центру №3247 (ТСЦ МВС №3247) від 18 вересня 2021 року №31/10/3247/1268, транспортний засіб RENAULT DUSTER, 2017 року випуску, об`єм двигуна 1598 см3, з 18 липня 2017 року зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 .

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача за зустрічним позовом. Вимоги ОСОБА_3 є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю. Тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення заборони відчуження автомобіля RENAULT DUSTER, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 .

При цьому суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання відчуження майна та жодним чином не обмежує у праві користування спірним майном.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб,з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153 , 157 , 260-261 ЦПК України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову - задовольнити.

До набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі №367/3896/21:

-заборонити відчуження автомобіля RENAULT DUSTER, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 .

Копію ухвали суду направити учасникам справи до відома, а для виконання - до Територіального сервісного центру №3247 (ТСЦ МВС №3247) (08292, Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, 1-В).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук