Ухвала

від 08.06.2021 по справі 367/3896/21

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3896/21

Провадження №2-з/367/203/2021

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Наталії Вікторівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в спільному майні, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області 27 травня 2021 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в спільному майні.

Позивач просить: встановити факт, що має юридичне значення, яким визнати, що позивач, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу із грудня 2002 року по грудень 2018 року; визнати Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , позивача, ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільною сумісною власністю; визнати за позивачем, ОСОБА_1 , право власності на половину частки майна, внесеного на істотне збільшення вартості Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 як частку в спільному майні подружжя; визнати за позивачем, ОСОБА_1 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 0472 га, кадастровий номер 3210945900:01:012:0342 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та Ѕ частину земельної ділянки площею 0, 0463 га кадастровий номер 3210945900:01:012:0340 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) як частку в спільному майні подружжя.

04 червня 2021 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Наталії Вікторівни надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в спільному майні. Вказана заява передана судді-доповідачу 07 червня 2021 року. Представник позивача просить: забезпечити позов, наклавши арешт на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєсті прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вирішення даної справи по суті.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача вказує, що позовна заява обґрунтована тим, що за час спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за рахунок спільної праці та спільних коштів подружжя, а також за рахунок власної трудової діяльності та за рахунок окремих (особистих) коштів позивача відбулося значне поліпшення та збільшення вартості спірного нерухомого майна - Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 , яке нерозривно пов`язане з об`єктом нерухомості, тому Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , є спільним майном подружжя. Представник позивача вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, його право на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , перейшло у спадщину до ОСОБА_2 . Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 вселилась у частину будинку за вказаною адресою зі згоди власника та близько 16 років проживала в спірній частині будинку, має самостійні вимоги щодо майна, на яке відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_4 , відповідач повністю позбавила її доступу до вказаного будинку та повідомила, що має намір здійснити відчуження успадкованого майна. З огляду на наведене, представник позивача вважає, що існує ймовірність того, що після відчуження відповідачем майна відбудеться перереєстрація права власності на інших осіб, що в подальшому призведе до значних затрат часу та коштів для відновлення становища, яке існувало до укладення правочинів чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_1 , у зв`язку з чим просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до приписів ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом першим ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як видно із матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову та позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 19 грудня 2018 року складено відповідний актовий запис №184, відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради міста Ірпеня Київської області 19 грудня 2018 року.

Згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою 04 березня 2021 року, співвласником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 131, 8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1394621532109, є ОСОБА_4 , на праві приватної спільної часткової власності, розмір часток - 1/9 (зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 3-1429, виданого 15.12.2017 державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А.Ю.) та 7/18 (зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину, 2-1100, 24.02.1995, Ірпінська державна нотаріальна контора).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача. Вимоги позивача є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю. Тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 .

При цьому суд зауважує, що таке забезпечення позову має тимчасовий характер і спрямоване лише на запобігання розпорядженню майном та жодним чином не обмежує у праві користування спірним майном.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб,з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153 , 157 , 260-261 ЦПК України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Наталії Вікторівни про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в спільному майні - задовольнити.

До набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі №367/3896/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку в спільному майні, накласти арешт на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Копію ухвали суду направити до відома та виконання сторонам по справі, державному реєстратору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук