Ухвала

від 01.10.2021 по справі 185/6958/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1492/21 Справа № 185/6958/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021041370000580 стосовно

ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ Запорізької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.191,ч.1ст.366 КК України,

за участю:

підозрюваної ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчогосудді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2021 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 відмовлено та застосовано стосовно підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 113 500 гривень з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком до 31 жовтня 2021 року включно.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 194, ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується долученими до клопотання, зібраними під час досудового розслідування процесуальними документами у їх сукупності.

Слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваної та характер інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а саме те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні малолітню дитину та матір, яка є особою похилого віку, за місцем роботи характеризується позитивно.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде цілком достатньо для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з заставою у розмірі 154 прожиткових мінімумів доходів громадян, що складає 353 276 гривень.

В обґрунтування апеляційних вимог, прокурор посилається на необґрунтованість ухвали слідчого судді у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що слідчий суддя не врахував тієї обставини, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого, корупційного злочину, предметом якого є бюджетні кошти, а також поза увагою слідчого судді залишилась та обставина, що в провадженні суду перебуває інший обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 191 та ч. ч. 1, 2 ст. 366 296 КК України, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначене, на думку прокурора, свідчить про те, що запобіжного заходу у вигляді застави недостатньо для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подану ним апеляційну скаргу та з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою у зв`язку з чим просили залишити її без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятою статті176цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час апеляційного перегляду оскарженого судового рішення встановлено, що при обранні запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_7 ці вимоги процесуального закону були дотримані у повному обсязі.

Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання та позицією самої підозрюваної яка апеляційну скаргу з цього приводу не подавала.

Перевіряючи клопотання слідчого, ухвалу слідчого судді та доводи апеляційної скарги щодо наявності відповідних ризиків, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про доведеність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик, того, що ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення підтверджується зокрема тим, що в провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України, розгляд якого триває та наразі остання підозрюється у вчиненні аналогічних злочинів, що може свідчити про те, що ОСОБА_7 може продовжити займатись незаконною діяльністю.

Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, як видно з матеріалів справи, підозрювана ОСОБА_7 має постійне місце роботи, реєстрації та проживання, на її утриманні перебуває малолітня дитина та мати, яка є особою похилого віку, за місцем роботи характеризується позитивно, що, в свою чергу свідчить про наявність у неї достатньо стійких соціальних зв`язків, які у даному випадку є стримуючим фактором, який запобігатиме ризику переховування. Крім цього ризики того, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні слідчим у своєму клопотанні та прокурором у апеляційній скарзі не обґрунтовано належним чином та не доведено, оскільки в обґрунтування наявності вказаного ризику стороною обвинувачення не долучено жодного доказу.

Відтак, доводи прокурора, щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції не доведено обставини, передбачених ч. 3 ст. 176, ч. 1 ст. 183 та п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_7 .

Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність розміру застави, апеляційний суд зазначає таке.

За змістом ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно доп.2ч.5ст.182КПК України,розмір заставивизначається утаких межах:щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,-від двадцятидо вісімдесятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.Розмір заставиповинен достатньоюмірою гарантувативиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогообов`язків тане можебути завідомонепомірним длянього. У виключнихвипадках,якщо слідчийсуддя,суд встановить,що заставау зазначенихмежах нездатна забезпечитивиконання особою,що підозрюється,обвинувачується увчиненні тяжкогоабо особливотяжкого злочину,покладених нанеї обов`язків,застава можебути призначенау розмірі,який перевищуєвісімдесят читриста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб відповідно.

Зважаючи на матеріальний стан підозрюваної, встановлені ризики, суму ймовірної шкоди, яку, за версією органу досудового розслідування спричинено протиправними діями ОСОБА_7 , а також на особу підозрюваної, яка має постійнемісце мешканнята реєстрації,позитивно характеризуєтьсяза місцеммешкання тароботи,має наутриманні малолітнюдитину таматір похилоговіку, колегія суддів вважає, що визначена слідчим суддею застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів, є достатньою та буде утримувати підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є необґрунтованими.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування, застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде цілком достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання нею покладених обов`язків.

Будь-яких порушень КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею апеляційним переглядом не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. ст. 181, 182, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргупрокурора ОСОБА_6 залишити беззадоволення.

Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2021 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4