Ухвала

від 02.09.2021 по справі 185/6958/21

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 185/6958/21

Провадження № 1-кс/185/1533/21

02 вересня 2021 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчогоСВ ПавлоградськогоРВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_6 ,погодженого зпрокурором Павлоградськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Бердянськ, Запорізької області, громадянка України, з вищою освітою, працююча на посаді директора ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» зареєстрована: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021041880000013 від 20.01.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Подане на розгляд слідчому судді клопотання вмотивовано тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021041880000013 від 20.01.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, органом досудовогослідства дії ОСОБА_4 кваліфіковані:за ч.4ст.191 ККУкраїни,а саме:заволодіння чужиммайном шляхомзловживання службовоюособою своїмслужбовим становищем,вчиненому повторноу великихрозмірах,а такожза ч.1ст.366КК України,а саме: складання,видача службовоюособою завідомонеправдивих офіційнихдокументів.Підозра ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме - що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на представників потерпілого, свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити злочинну діяльність, пов`язану із заволодінням чужого майна (грошових коштів, виділених на проведення підрядних робіт), пов`язаних із використанням свого службового становища, оскільки продовжує приймати участь у публічних закупівлях з підрядних робіт за рахунок бюджетних коштів, а також продовжує обіймати посаду директора ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т».

Обрання щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, так як зібрані на нього характеризуючи дані вказують на наявність ризиків, передбаченихч.1 ст. 177 КПК України.

31.08.2021 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України.

Підозрювана ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України не затримувалась.

При розгляді клопотання прокурор з приводу підстав зазначених в ст. 177 ч. 1 КПК України підтвердив вищенаведене та наполягав на задоволенні клопотання.

Підозрювана ОСОБА_4 оспорюючи обґрунтованість підозри, та свою провину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, просила застосувати відносно неї більш м`який запобіжний захід особисте зобов`язання.

Захисник висловив позицію узгоджену зі своїм підзахисним, зазначив, що ОСОБА_4 має на утриманні матір особу похилого віку, малолітню дитину, має позитивну ділову репутацію, офіційно працевлаштована.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що 31.08.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується на даний час, насамперед, протоколом огляду приміщення КЗ «Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Тернівської міської ради»; наказами №1 від 27.03.2012 та №1 від 01.01.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» про призначення ОСОБА_4 на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЕРНАТИВА-Т»; договом підряду № 366 щодо виконання робіт «Капітальний ремонт фасаду (часткова заміна вікон) в КЗ «Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Тернівської міської ради Дніпропетровської області», за адресою: вул.Чкалова, б.93, м.Тернівка, Дніпропетровська область»; Актами приймання виконаних будівельних робіт: Акт б/н за грудень 2020, Акт №2 за грудень 2020 за договором підряду № 366; висновком судово-будівельно-технічної експертизи №1616/1617 від 17.08.2021; випискою по рахунку НОМЕР_1 , відкритий ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВА-Т» в ПАТ «БАНК ВОСТОК» коштами на якому розпоряджається ОСОБА_4 .

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час розгляду клопотання, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що їй інкримінується.

Також має ураховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Перевіряючи доводиклопотання щодозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою слідчий суддя зобов`язаний: перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; оцінити наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК; оцінити в сукупності обставини, зазначені законодавцем в ч.1 ст. 178 КПК;виконати всі дії при розгляді клопотання, передбачені ст.193 КПК; встановити доведеність неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів (п.3 ч.1 ст.194 КПК).

З метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність, що гарантується ст. 5 ЄКПЛ, доцільно застосовувати (враховувати) правову позицію ЄСПЛ, яка викладена в рішенні ЄСПЛ «Навальний проти Росії (№ 2)»(Navalnuyy v. Russia №2), № 43734/14, від 09 квітня 2019 року при оцінці пропорційності інкримінованого особі кримінального правопорушення відносно запобіжного заходу про застосування якого просить сторона обвинувачення.

Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв`язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швеи?царіі?» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такии? и?ого незначнии? ступінь, якии? не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, и?ого моральні переконання, маи?новии? стан і зв`язки з державою, в якіи? він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу. Крім того, під час визначення підстав для застосування конкретного виду запобіжних заходів також слід ураховувати правило, що закріплено ч. 3 ст. 176 КПК України, - слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам. Отже, ще однією складовою підстав застосування конкретного запобіжного заходу є наявність відомостей про те, що іншими запобіжними заходами виконання завдання кримінального провадження є неможливим.

Розглядом клопотання встановлено, що підозрюваній ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого корупційного кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням чужого майна (бюджетних коштів). На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Має постійне місце реєстрації та проживання. Має на утриманні малолітню дитину, та матір особу похилого віку, за місцем роботи характеризується позитивно.

Слідчий суддя не бере до уваги посилання сторони обвинувачення на наявність щодо ОСОБА_4 інших кримінальних проваджень, по яким здійснюється досудове розслідування та наявність обраних в межах інших кримінальних проваджень запобіжних заходів, оскільки за положеннями п.9 ч.1 ст.178 КПК України, обставини дотримання підозрюваним умов дотримання раніше обраних запобіжних заходів мають враховуватись виключно в межах кримінального провадження, по якому ставиться питання про обрання запобіжного заходу.

В межах кримінального провадження за ч.4 ст.191, ч.1 ст. 366 КК України, що інкримінується підозрюваній порушень процесуальної поведінки ОСОБА_4 не встановлено.

Таким чином, у задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити та, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, які характеризують підозрюваного, наслідків кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, - завдання шкоди на суму понад 300000 тис. грн., слід застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 113500 тисяч гривень, виходячи з її сімейного та майнового стану.

Слідчий суддя звертає увагу, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Натомість, стороною обвинувачення ні у клопотанні, ні під час судового розгляду не наведено достатніх обґрунтувань того, чому саме вказана у клопотанні сума застави має забезпечити належну обвинувачення, ні процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що визначена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків і не буде завідомо непомірною для підозрюваного.

Крім того, застосовуючи запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного ОСОБА_4 необхідно покласти до 31.10.2021 року обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчогоСВ ПавлоградськогоРВП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_6 ,погодженого зпрокурором Павлоградськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) грн., яку вона зобов`язана не пізніше п`яти днів з дня обрання цього запобіжного заходу внести або забезпечити її внесення заставодавцем на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738,МФО820172,р/рUA158201720355229002000017442 в ГУДКС України в м. Київ)та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Одночасно покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії обов`язків, покладених судом, до 31 жовтня 2021 року включно.

Роз`яснити, що в разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1