Рішення

від 06.10.2021 по справі 243/949/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/949/21

Провадження № 2/243/927/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 жовтня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Керман Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради в інтересах дитини : ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Слов`янської міської ради, Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області , Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради, що діє в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Слов`янської міської ради, Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області , Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Малолітня ОСОБА_1 неодноразово протягом 2016-2020 років потрапляла до Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області , про що три чи було складено акт органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я про покинуту чи знайдену дитину та її доставку. Систематичне залишення домівки почалося з 2018 року, а саме : 16.01.2018 року, з 11.09.2018 року по 20.10.2018 року, з 13.03.2019 року по 03.04.2019 року, з 29.06.2019 року по 18.07.2019 року, з 16.12.2019 року по 26.02.2020 року, з 26.05.2020 року по теперішній час. З 2018 року з дитиною та батьками поводилася комплексна корекційна робота, сім`я перебуває під соціальним супроводом з 24.12.2019 року. Щоразу після повернення ОСОБА_1 з КЗ Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області , батькам надавалися рекомендації щодо відносин батьків з донькою; щодо психологічного та фізичного стану дитини; щодо влаштування дитини до гурткової позашкільної діяльності та організацію всебічного розвитку дитини. Психолог відділення медичної допомоги підліткам та молоді Клініка, дружня до молоді привернула особливу увагу на те, що у ОСОБА_1 , зі слів ОСОБА_3 , був встановлений діагноз - розлади психіки та поведінки, а діти з такими вадами потребують особливого підходу у вихованні, лікуванні, занять з дефектологом, спеціалістами з інклюзивної освіти, а також розуміння діагнозу батьками. Але батьки не вважають за потрібне прислуховуватись до парад фахівців, у зв`язку з чим останній раз ОСОБА_1 була зарахована до КЗ Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області 26.05.2020 року, з причини залишення дитиною домівки та небажання повертатися, додому до батьків, де дитина перебуває по теперішній час. На момент потрапляння до КЗ Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області дитина перебувала у стані підвищеної тривожності, були зафіксовані прояви пошкоджень на шиї дитини, які вона нанесла шляхом удушення під час перебування дома. Дитина повідомила, що після останнього повернення додому з Центру, жодних змін у ставленні батьків до неї не відбулося, проявлялася байдужість, відсторонення від дитини. Зі слів дитини, одразу після повернення додому почалися скандали, батько постійно кричав тв. Дитину та звинувачував її. Батьки малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не мають ресурсів и тане можуть виконувати основні обов`язки по вихованню, наданню медичної та психіатричної допомоги, наданню психокорекції поведінки малолітньої. Створили таку обстановку у родині, зо загрожує психоемоційному стану малолітньої, пригнічують її честь та гідність. Мають психологічний тиск на малолітню. Дитина в сім`ї зайва, небажана. Не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає для нормального самоусвідомлення; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не дають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі. В родині простійні конфлікти, що призводить до відсутності емоційного контакту дитини з батьками. Дитина відчуває себе дискомфортно у своїй родин,а поведінка до неї дорослих не дозволяє їй відчувати себе важливою і повноправним членом сім`ї, чиї інтереси задовольняються в достатній мірі.

Просили позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з них аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_1 .

Представник Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради Щука О.В. до судового засідання не з`явились, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити та слухати справу без її участі, не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, до судового засідання не з`явились, причну неявики суду не повідомили.

Представник Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області Козаченко Г.Б. до судового засідання не з`явились, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити та слухати справу без її участі.

Представник Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Денисенко О.В. до судового засідання не з`явились, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити та слухати справу без її участі.

Представник служби у справах дітей Слов`янської міської ради Цвєткова О.А. до судового засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити та слухати справу без її участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, але в судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив на позов та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Слов`янську є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як вбачається з довідки Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області №393 від 26.06.2020 року, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала у закладі протягом 2016-2020 р.р., а саме : 02.12.2016-07.12.2016 р.р.(причина влаштування : акт виявлення бездоглядної дитини); 12.11.2017 -01.12.2017 р.р.(причина влаштування : акт виявлення бездоглядної дитини); 16.01.2018-16.01.2018 р.р.(причина влаштування : акт виявлення бездоглядної дитини); 11.09.2018-20.10.2018 р.р. (причина влаштування : акт виявлення бездоглядної дитини); 13.03.2019-3.04.2019 р.р.(причина влаштування : само звернення); 29.06.2019-18.07.2019 р.р.(причина влаштування: (рішення ССД Слов`янської м.р.); 16.12.2019-26.02.2020 р.р. (причина влаштування: (рішення ССД Слов`янської м.р.);26.05.2020 та перебуває по теперішній час (причина влаштування:(рішення ССД Слов`янської м.р.).

Відповідно інформації наданої Комунальним закладом Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області №38 від 25.01.2021р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 неодноразово перебувала у центрі і порядок повернення дитини до родини батькам відомий, то вони не зверталися до адміністрації центру про повернення дитини додому. За час перебування з 26.05.2020 року, мати ОСОБА_3 відвідувала дитину у закладі двічі. За час перебування мати підтримувала зв`язок з представниками центру, цікавилась емоційним станом дівчинки. Батько ОСОБА_2 жодного разу, з власної ініціативи не звертався, не телефонував до адміністрації закладу, не цікавився фізичним та емоційним станом дівчинки, але спілкувався з дитиною, коли ОСОБА_1 телефонувала батькам. Батьки не повідомляли дівчинці про відмові дів неї. Під час перебування ОСОБА_1 у закладі проявів компресійної асфіксії не спостерігалось. Дівчинка пояснює це тим, що під час перебування у центрі вона відчуває спокій, захист, підтримку. Під час бесід з дівчинкою ОСОБА_1 повідомила, що прагне повернутися додому та налагоджувати відносини з родиною.

Відповідно інформації наданої Слов`янським відділом поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області за №9423/601/04-2020 від 09.06.2020 року, вбачається, що гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 у 2020 році до Слов`янського ВП за фактом безвісті зниклої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 не зверталися.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2016 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП, за скоєння адміністративного правопорушення, ухилення від виконання обов`язків по вихованню своєї дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 гривень.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченого ст. 184 ч.2 КУпАП, за скоєння адміністративного правопорушення, ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинено повторно протягом року та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

З акту виявлення бездоглядної дитини від 02.12.2016 р., вбачається, що було виявлено без наглядну неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка пішла з дому оскільки батьки її ображали.

З актів виявлення бездоглядної дитини від 12.11.2017 р., вбачається, що було виявлено без наглядну неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка пішла з дому (причину не пояснила).

З актів виявлення бездоглядної дитини від 16.01.2018 р., вбачається, що було виявлено без наглядну неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка пішла з дому оскільки батьки її ображали, додому повертатися не бажає.

З актів виявлення бездоглядної дитини від 11.09.2018 р., вбачається, що було виявлено без наглядну неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка пішла з дому оскільки батьки її били за любі маленькі проступки протягом значного часу.

Відповідно до повідомлення№450 від 16.12.2019 р., наданого адміністрацією НВЗ ЗОШ №18, вранці 16.12.2019 р. о 08:10 учениця 7-Б класу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка навчається за індивідуальною програмою відвідування занять у школі, згідно Довідки ЛКК №88/10 від 18.08.2019 р., прийшла до школи в день непередбачений графіком занять, маючи неохайний вигляд,брудний одяг. Поспілкувавшись з дівчинкою, батьками ОСОБА_1 , було з`ясовано, що дитина не ночувала вдома. І на пропозицію педагогів повернутися додому - категорично відмовилась, пояснивши страхом бути покараною батьками.

Згідно з консультаційним висновком спеціаліста з питань Дитячої психіатрії від 16.12.2019 р., на час огляду показань до екстреної повторної госпіталізації психіатричний стаціонар не має.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учениці 7-Б класу, наданою адміністрацією НВЗ ЗОШ №18, ОСОБА_1 навчається в ЗОШ №18 з 1 класу. З 24.09.2019 року навчається за індивідуальною програмою з відвідуванням занять у школі, згідно довідки ЛКК №88/10 від 18.08.2019 р. Сама дівчинка була дуже задоволена тим, що кожен педагог займається з нею індивідуально, приділяє багато уваги. Дитина систематично відвідує школу за особистим графіком. Були випадки самовільного уходу з дому без відома батьків. Останнім часом спроби втечі мають систематичний характер. ОСОБА_1 гне можна залишати без догляду дорослих. 16.12.2019 р. ОСОБА_1 прийшла до школи в день, непередбачений графіком занять. Вона мала неохайний вигляд,брудний одяг. Емоційний стан дівчинки також викликав занепокоєння класного керівника та адміністрації школи. Дитина помітно була знервована,відчувався підвищений рівень тривожності. Під час розмови з дівчиною та її батьками з`ясувалося, що дитина в ночі не знаходилася вдома. Від пропозиції педагогів повернутися до дому - категорично відмовилася, пояснивши це страхом бути покараною батьком.

Згідно листа КНП Слов`янської міської ради Міська лікарня №1 Слов`янська №01-22/246 від 18.06.2020 року, вбачається, що в ході вивчення ситуації та роботи з батьками виявилось, що у них відсутні знання по дітей з психіатричними вадами. Тому сім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 потребує додаткової інформації у цьому напрямку. З січня 2020 року по 17.06.2020 року за психологічними послугами сім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не зверталась.

Відповідно до характеристики на родину учениці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учениці 7-Б класу, наданою адміністрацією НВЗ ЗОШ №18, батько - ОСОБА_2 , помічник машиніста, локомотивне депо м. Лиман; мати - ОСОБА_3 , молодша медична сестра, Слов`янська МЛ №1. Сім`я повна. Проживають у приватному будинку, за адресою АДРЕСА_1 . Родину можна віднести до категорії із середнім матеріальним достатком. Батьки забезпечують ОСОБА_1 усім необхідним, але не приділяють достатньої уваги розвитку та навчанню доньки. У дівчинки є власна кімната, в якій знаходиться двохярусне ліжко, письмовий стіл, меблі для особистих речей, телевізор. Зі слів ОСОБА_1 , стосунки в родині більше напружені ніж доброзичливі. Значну частину дня батьки проводять на роботі, коли з`являється вільний час вони намагаються приділити доньці. Але цієї уваги, турботи та любові дитині не вистачає. Через це ОСОБА_1 повсякчас намагається повернути до себе увагу, частіше негативними вчинками. У родині ОСОБА_1 має свої обов`язки: підтримувати порядок у власній кімнаті, допомагати батькам у господарстві, але не завжди радо їх виконує. Адміністрація школи, класний керівник та педагоги постійно підтримують тісний зв`язок у питаннях стосовно навчання та виховання дівчинки.

Викладене також підтверджується численними повідомленнями Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, згідно яких протягом періоду з 2020 року по 2021 рік неодноразово попереджалися батьки щодо обов`язків по вихованню дитини, проводилися профілактичні бесіди, надавалися рекомендації фахівців, щодо медичного обстеження дитини, влаштування дівчинки до школи - інтернату.

Згідно висновку органу опіки та піклування Слов`янської міськради про позбавлення батьківських прав №29/03-215 від 04.02.2021 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останні ухиляються від виховання дитини, вважають доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України від 2002 року сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (пункти 2 і 3 статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Женевською декларацією прав дитини, прийнятою резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року закріплено загальні принципи захисту прав та свобод дітей, зокрема, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю. На суспільство та органи публічної влади має бути покладений обов`язок щодо здійснення особливого піклування про дітей, які не мають сім`ї, та про дітей, які не мають достатніх засобів існування. Бажано, щоб багатодітним сім`ям надавалася державна або інша допомога на утримання дітей. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки.

Загальні засади забезпечення прав дитини на її належне батьківське виховання передбачені положеннями Сімейного кодексу України.

Так, згідно ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Отже, захист прав та інтересів дитини є першочерговим для держави, від імені якої на їх захист можуть виступати державні органи.

У відповідності до ч. 1 ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відносно своїх дітей батьки мають як права так і обов`язки стосовно їх виховання.

Так, відповідно до приписів ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам, обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 164 СК України батьки можуть бути судом позбавленні батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли до нього батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину проти дитини.

Як вбачається зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вищевказаної Конвенції батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно до п. 16 вищезазначеної Постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Судом встановлено, що мати дитини ОСОБА_3 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, а саме за невиконання батьківських обов`язків, що свідчить про неналежне виконання нею своїх обов`язків по вихованню дитини.

Положенням п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30 березня 2007 року за № 3 визначено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Натомість, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2016 року у справі №212/5551/14-ц викладена позиція, яка полягає в тому, що дії батьків щодо заперечення проти позбавлення їх батьківських прав або оскарження судових рішень щодо позбавлення батьківських прав можуть розцінюватися як прагнення батьків приймати участь у вихованні дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України зазначив, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Проте, жодного доказу щодо прагнення відповідачів займатися вихованням дитини, забезпечувати її, доглядати, приділяти їй увагу та піклуватися про неї відповідачі не надали.

Отже, доказів які б спростовували такі доводи позивача відповідачі до суду не надали.

В той же час, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках.

У той же час, як вбачається зі змісту рішень ЄСПЛ Z та інші проти Сполученого Королівства від 10 травня 2001 року та A. проти Сполученого Королівства від 23 вересня 1998 року, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.

Рішенням у справі Кірнс проти Франції від 10 січня 2008 року ЄСПЛ наголосив про те, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Крім того, як зазначив Суд у рішенні у справі Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії та Гнахоре проти Франції інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, відновити сім`ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини.

Ухвалою від 01 листопада 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Таким чином, аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності та беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні достовірно встановлений і підтверджений належними доказами той факт, що відповідачі протягом тривалого періоду часу свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї дитини, не займаються їх вихованням, не спілкуються з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не утримують належно в матеріальному плані, не в повній мірі цікавиться її станом здоров`я, не надають доступу до культурних та інших духовних цінностей, не проявляють до дитини батьківської турботи та уваги, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не опікуються духовним розвитком та підготовкою до самостійного життя, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не забезпечують необхідного і належного харчування та медичного догляду.

Таким чином, у судовому засіданні підтверджено факт того, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_1 , дитина неодноразово протягом 2016-2020 років потрапляла до Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області , та проживає там і в теперішній час, батьки не спілкуються з дитиною, не проявляє до неї щонайменшої батьківської турботи, не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, хоча мають таку можливість.

Тому, з метою захисту прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно позбавити батьківських прав відносно їх дитини.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, питання про стягнення аліментів на дитину суд може вирішити одночасно з позбавленням батьківських прав.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 180 СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За ч. 2. ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, в порядку ч. 2 ст. 193 СК України, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Вирішуючи питання про розмір аліментів суд вважає доцільним здійснити стягнення аліментів з відповідачів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, а також згідно із п. 13, п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК України та керуватися тим, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог. При пред`явленні позову до кількох відповідачів одним або кількома позивачами, звільненими від сплати судового збору, він стягується в дохід держави за рішенням суду окремо з кожного відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідачів в дохід держави судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі 1362 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 155, 164 -166, 180, 182,183, 193 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Слов`янської міської ради в інтересах дитини : ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Слов`янської міської ради, Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Слов`янську Донецької області , Слов`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 04 лютого 2021 року, до досягнення ОСОБА_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 04 лютого 2021 року, до досягнення ОСОБА_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у сумі 908 гривень 00 копійок .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у сумі 908 гривень 00 копійок.

Стягнути в частковому порядку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, витрати на оплату судового збору в розмірі 908 гривень 00 копійок, тобто по 454 гривень 00 копійок з кожного .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І. Старовецький