Ухвала

від 05.10.2021 по справі 363/2214/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

=====================================================================

Справа №363/2214/19 Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.

Провадження №22-ц/824/14449/2021 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 жовтня 2021 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року у справі за позовом Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Безпосередньо на адресу Київського апеляційного суду 15 вересня 2021 року надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року.

Для забезпечення апеляційного розгляду, перевірки обставин справи, дотримання ОСОБА_1 строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, перевірки правових підстав для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, Київським апеляційним судом 16 вересня 2021 року було надіслано запит на електронну адресу Вишгородського районного суду Київської області про витребування цивільної справи №363/2214/19 за позовом Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії разом із рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року.

У відповідь на запит, 04 жовтня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла цивільна справа №363/2214/19 за позовом Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року.

Цивільна справа була передана судді-доповідачу 05 жовтня 2021 року. Таким чином, відсутність матеріалів цивільної справи унеможливили вирішення апеляційним судом питання про відкриття апеляційного провадження в межах п`ятиденного строку з дня надходження апеляційної скарги, що визначений ст. 359 ЦПК України.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, зокрема: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Так, відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених в ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повне судове рішення було складено 15 липня 2021 року, представником ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 було отримано копію оскаржуваного рішення суду 27 липня 2021 року, апеляційну скаргу було подано 06 серпня 2021 року також представником ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 . Разом з тим, ухвалою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року вказану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з тим, що апеляційна скарга була підписана особою, яка не має права її підписувати.

Також ОСОБА_1 зазначає, що він не є фахівцем у галузі права та був впевнений, що повноваження визначенні для представництва ОСОБА_2 є достатніми для подання апеляційної скарги та представництва інтересів у суді. З урахуванням того, що інших осіб на представництво інтересів не уповноважував, то подає вдруге апеляційну скаргу самостійно.

На підставі викладеного в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження просить суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши поважними причини пропуску такого строку.

Вивчивши матеріали справи та враховуючи викладене, апеляційний суд не може вважати такі обставини, як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження враховуючи наступне.

Як стверджує скаржник та що не спростовується матеріалами справи, останній отримав копію оскаржуваного судового рішення 27 липня 2021 року через свого представника за довіреністю (т. 1, а.с. 226). У випадку звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду, яке було ухвалено без участі сторін у справі, або якщо учасник справи не отримав копію повного судового рішення в день його складення, то учасник справи має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження такого рішення суду, якщо звернувся до суду з апеляційною скаргою протягом тридцяти днів з моменту отримання копії оскаржуваного рішення суду.

Отже, з 27 липня 2021 року розпочався тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з правом на поновлення такого строку та який закінчився 26 серпня 2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 серпня 2021 року представником ОСОБА_1 , за довіреністю, ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 12 липня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , за довіреністю, ОСОБА_2 було повернуто, оскільки цивільна справа не є малозначною, відповідно представництво інтересів сторін має бути здійснено виключно адвокатами, в той час як ОСОБА_2 не є адвокатом, відповідно довіреність надана суду на підтвердження повноважень не може бути належним доказом підтвердження повноважень ОСОБА_2 на представництво інтересів ОСОБА_1 .

Щодо твердження ОСОБА_1 , яким подана вдруге апеляційна скарга, про те, що він не є фахівцем в галузі права й не знав про те, що довіреності не достатньо для представництва його інтересів в суду, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки представництво в суді здійснюється, в даному випадку, відповідно до положень ЦПК України та безпосередньо за вибором особи.

Окрім того, суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що в матеріалах справи також міститься ордер на надання ОСОБА_1 правової допомоги серії КВ №427439 адвокатом Гавриленком Я.С. (т. 1 а.с. 44), ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 , в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, серії ЛГ №002396 адвокатом Одноволом В.К. (т. 1, а.с. 172), ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 серія КВ №827865 адвокатом Бут Д.В., що свідчить про те, що особи які здійснювали представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції є юридично обізнаними.

Відповідно, необізнаність особи, яка є учасником справи про її процесуальні права та обов`язки, за наявності юридичного супроводу адвокатами, не може бути підставою для поновлення процесуального строку, який було пропущено з підстав незнання закону.

Правило дотримання строку на апеляційне оскарження має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, те щоб судові провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи учасників справи перебувати у стані невизначеності.

Окрім того, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та визначаючи поважність пропуску такого строку слід враховувати що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Окрім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не може вважати повернення Київським апеляційним судом вперше поданої апеляційної скарги у зв`язку з її підписанням особою, яка не має права її підписувати, а також незнання закону поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та істотною перешкодою при оскарженні рішення суду першої інстанції в межах строків, що визначені цивільним процесуальним законодавством України, оскільки учасники справи повинні належним чином виконувати свої процесуальні обов`язки.

Таким чином, скаржнику слід подати повторно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших об`єктивних причин, що унеможливили своєчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку встановленому ст. 358 цього Кодексу.

Якщо скаржник, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк усуне недоліки, то апеляційна скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. В іншому випадку до апеляційної скарги будуть застосовані положення ст. 358 ЦПК України.

За правилами ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків, а саме: подання повторно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, що зазначені в клопотанні від 09 вересня 2021 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

У випадку не виконання вимог ухвали суду буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження або ж повернуто апеляційну скаргу скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб