Постанова

від 09.02.2022 по справі 363/2214/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №363/2214/19 Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.

Провадження №22-ц/824/119/ 2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року у справі за позовом Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом, посилаючись на те, що 07 листопада 2012 року між Пірнівською сільською радою Вишгородського району Київської області та відповідачем укладений договір оренди землі №31.

Відповідно до вказаного договору відповідачу в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,3000 га, кадастровий номер 3221886801:29:068:0236 з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, урочище Старик .

Відповідач істотно порушив умови вказаного договору, а саме використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, на якій розташовані частини п`яти капітальних нежитлових будівель.

У зв`язку із наведеним, позивач просив суд розірвати вказаний вище договір оренди землі та обов`язати ОСОБА_1 повернути позивачу вказану земельну ділянку.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що наданий позивачем на доведення обставин порушення відповідачем умов договору оренди щодо цільового використання земельної ділянки Акт обстеження земельної ділянки від 22 серпня 2018 року, не є документом, який засвідчує факт порушення земельного законодавства. Вважає цей доказ одержаний з порушенням встановленого законом порядку.

Крім того, в акті зазначений кадастровий номер земельної ділянки 3221886801:28:165:0209, однак земельна ділянка, яка є предметом договору оренди має інший кадастровий номер.

Також апелянт зазначає, що підставою для прийняття рішення про розірвання Договору оренди землі став Акт обстеження земельної ділянки від 22 серпня 2018 року. При цьому Акт обстеження земельної ділянки від 02 березня 2021 року не був предметом розгляду на сесії Пірнівської сільської ради і будь-які рішення за результатами його розгляду не приймались. Тому вказаний акт не може бути доказом порушення відповідачем земельного законодавства.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі неналежних і недопустимих доказів, доказів порушення відповідачем умов договору оренди суду надано не було, отже були відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду.

Представники ОСОБА_1 - адвокати Янчук А.А. та Третяк Т.О. в судовому засідання апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача - адвокат Чуніхін О.М. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Витягу з державного земельного кадастру №НВ-3218583682020 від 13 лютого 2020 року в комунальній власності Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області знаходиться земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3221886801:29:068:0236, площею 0,3000 га з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби.

07 листопада 2012 року між Пірнівською сільською радою Вишгородського району Київської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди землі №31, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №322180004000550 від 13 листопада 2012 року, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення двадцятої сесії шостого скликання Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області №239 від 02 листопада 2012 року надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, урочище Старик .

Згідно пп. 2-4 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3000 га, кадастровий номер 3221886801:29:068:0236 . Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 435 грн. 23 коп.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років (п. 5 договору).

Відповідно до пп. 11-12 договору земельна ділянка передається в оренду з правом суборенди (за попередньою згодою орендодавця) для сінокосіння та випасання худоби. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення.

Як передбачено п. 20 договору на орендовану земельну ділянку встановлене обмеження: земельна ділянка повинна використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням обов`язків землекористувачів та змісту добросусідства згідно ст.ст. 96, 103 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України Про охорону земель та законодавства про охорону навколишнього середовища. Право земельного сервітуту на вказану земельну ділянку відповідно до ст. ст. 98, 99 Земельного кодексу України не встановлено. Речові права третіх осіб на земельну ділянку (обтяження прав на землю) відсутні. Ці права можуть виникнути в порядку, встановленому законом або договором. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється. За порушення земельного законодавства винні особи несуть юридичну відповідальність згідно закону.

Згідно пп. 25-26 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 28 договору).

Як вбачається з акту приймання-передачі земельної ділянки, Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області в особі сільського голови Книжникова С.О. передала, а ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 0,3000 га кадастровий номер 3221886801:28:165:0209 для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться на території Пірнівської сільської ради за адресою: урочище Старик в селі Пірнове, Вишгородського району, Київської області.

З акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:28:165:0209 від 22 серпня 2018 року №10-0.441-506/90-18 складеного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - Березовим А.О., встановлено, що на обстежуваній земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, а також частково вкрито трав`яною рослинністю. Відповідно до генерального плану с. Пірнове, який затверджений рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 15 березня 2017 року №100-13-VII вищевказана земельна ділянка розташована в 100 метровій прибережній захисній смузі р. Десна.

Згідно акту обстеження земельної ділянки №01 від 02 березня 2021 року на підставі ст. 189 Земельного кодексу України постійною комісією з питань земельних відносин, архітектури, будівництва та екології Пірнівської сільської ради проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:28:165:0209 , яка знаходиться за адресою: урочище Старик , с. Пірнове Вишгородського району Київської області. На обстежуваній земельній ділянці розташовані будівлі та споруди. Відповідно до Генерального плану с. Пірнове, який затверджений рішенням 13 сесії VІІ скликання Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 15 березня 2017 року №100-13- VII, вищевказана земельна ділянка розташована в 100 метровій прибережній захисній смузі р. Десни. Також поряд з вказаною земельною ділянкою, на землях загального користування комунальної власності, розташовані об`єкти нерухомого майна (магазин, двохповерхова зруб башта та дерев`яний паркан).

На орендованій відповідачем земельній ділянці зведено частини п`яти капітальних нежитлових будівель загальною площею 0,0274 га, 0,0008 га, 0,0038 га, 0,0108 га та 0,0020 га.

Факт наявності на орендованій відповідачем земельній ділянці будівель підтверджується також матеріалами топографо-геодезичного плану, виготовленого ФОП ОСОБА_2 у масштабі 1:500.

У зв`язку із вказаними обставинами, 26 жовтня 2018 року Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області прийняла рішення №224-25-VІІ про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеного 07 листопада 2012 року №31 з ОСОБА_1 , зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 листопада 2012 року за №32180004000550 та уповноважено Пірнівського сільського голову звернутися до суду з позовною заявою про дострокове розірвання договору оренди землі.

Листом №142 від 10 квітня 2019 року позивач повідомив ОСОБА_1 про прийняття рішення №224-25-УІІ про дострокове розірвання договору оренди землі та просив в строк до 10 днів з моменту отримання цього листа повернути земельну ділянку у комунальну власність Пірнівської сільської ради.

Крім того листами №144 від 15 квітня 2019 року та №02-06-146 від 10 березня 2021 року Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області вимагала від відповідача демонтувати та прибрати з території орендованої земельної ділянки та земель загального користування Пірнівської сільської ради всі будівлі та споруди. Однак відповідач на вказані листи не відреагував.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, оскільки на наданій йому в оренду земельній ділянці збудовані нежитлові споруди. Також суд послався на те, що обставини будівництва відповідачем на спірній земельній ділянці будівель визнається ним у поданих до суду відзивах на позовну заяву, а тому ці обставин не підлягають доведенню. Тобто відповідач допустив порушення виконання умов договору та всупереч його умов та вимог ст. 24 та ст. 25 Закону України Про оренду землі використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, на частині якої збудував капітальні нежитлові споруди.

Посилання відповідача на те, що будівництво вказаних об`єктів відбувалося за згодою орендодавця, з яким існувала усна домовленість про подальшу передачу орендованої земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 , правового значення, на думку суду першої інстанції, при вирішенні вказаної справи мати не можуть, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Належних, допустимих і достатніх доказів зведення будівництва на орендованій земельній ділянці для сінокосіння та випасання худоби з дотриманням вимог закону й те, що це мало місце з дотриманням цільового використання земельної ділянки суду не надано.

Крім того, суд звернув увагу й на те, що орендована відповідачем земельна ділянка розташована в 100 метровій прибережній захисній смузі річки Десна. Про зазначене йдеться в акті обстеження земельної ділянки від 22 серпня 2018 року №10-0.441-506/90-18, складеному державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - Березовим А.О., зокрема згідно генерального плану с. Пірнове, затвердженого рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 15 березня 2017 року №100-13-VII, й будівництво на ній будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, забороняється вимогами п. г ч. 2 ст. 61 ЗК України.

Відтак укладений між сторонами договір оренди землі підлягає розірванню за рішенням суду на вимогу орендодавця внаслідок невиконання відповідачем обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України Про оренду землі та умов договору на підставі ст. 32 вказаного Закону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 ЗК України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 20 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби (ч. 1 ст. 34 ЗК України).

Згідно ч.ч. 1, 2, 4, 9 ст. 37 1 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Як передбачено ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Як передбачено вимогами ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - дотримання зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35 Закону України Про оренду землі ).

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо укладення сторонами договору оренди земельної ділянки та виконання вказаного договору сторонами і дав цим правовідносинам належну правову оцінку відповідно до наведених норм матеріального права.

Встановивши, що всупереч умовам договору оренди на орендованій земельній ділянці відповідачем збудовані будівлі і споруди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем умов договору, яке тягне за собою його розірвання.

Як вбачається із матеріалів справи Пірнівська сільська рада надсилала на адресу відповідача пропозицію усунути порушення умов договору оренди і звільнити земельну ділянку від споруд, однак відповідач не відреагував на цю пропозицію (а.с.27 т.1)

Посилання апелянта на те, що суд ухвалив позов на підставі неналежних і недопустимих доказів критично оцінюються колегією суддів. Так суд у своєму рішенні обґрунтовано зазначив про те, що обставини порушення відповідачем умов договору і будівництва на орендованій земельній ділянці будівель і споруд визнано ним у поданому ним відзиві на позов, отже ці обставини не підлягають доведенню. Разом із тим, ці обставини також доводяться іншими матеріалами справи.

Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права при прийнятті нових доказів також є голослівними.

З матеріалів справи вбачається, що акт обстеження земельної ділянки від 02 березня 2021 року був приєднаний позивачем у підготовчому судовому засіданні 15 березня 2021 року, що відповідає вимогам ст.ст. 189,197 ЦПК України.

Також колегія суддів не погоджується із доводами апелянта щодо того, що сам по собі Акт обстеження земельної ділянки, складений 22 серпня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель без складення протоколу про адміністративне правопорушення і притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не може бути визнаний належним доказом. Даний Акт підтверджує наявність певної обставини, а саме наявності на орендований земельній ділянці нерухомого майна. Саме ця обставина є підставою для пред`явлення орендодавцем вимогу орендарю для усунення порушень і розірвання договору оренди. Наявність чи відсутність підстав для притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не може бути підставою для розірвання договору оренди. Такою підставою може бути лише встановлений факт порушення умов договору і використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Разом із тим факти порушення умов договору оренди, які полягають у будівництві на земельній ділянці капітальних нежитлових споруд можуть бути встановлені будь-якими способами, як-то актами, складеними і підписані як посадовими особами, так і комісіями в складі декількох осіб, а також фото- та відеодоказами.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне зазначення у рішенні суду кадастрового номера земельної ділянки, ці доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції також перевірені. Дійсно, договір оренди укладений щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886801:29:068:0236. В акті приймання передачі земельної ділянки за договором оренди вказаний інший кадастровий номер, а саме 3221886801:28:165:0209. Встановивши ці обставини у своєму рішенні, суд в подальшому у змісті рішення помилково зазначає кадастровий номер 3221886801:28:165:0209, при тому, що у всіх документах, які цитуються судом у рішенні, зазначений правильний кадастровий номер 3221886801:29:068:0236. Резолютивна частина рішення також містить правильний кадастровий номер спірної земельної ділянки 3221886801:29:068:0236.

Колегія суддів вважає, що допущені судом описки не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого рішення, а можуть бути виправлені у передбаченому ЦПК порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року у справі за позовом Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2022 року.

Суддя-доповідач

Судді: