Ухвала

від 26.07.2022 по справі 363/2214/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 липня 2022 року

м. Київ

справа № 363/2214/19

провадження № 61-5598 ск22

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Янчук Анатолій Анатолійович, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у справі за позовом Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області звернулася до суду з позовомдо ОСОБА_1 , у якому просила розірвати договір оренди землі № 31 загальною площею 0,3000 га, укладений 07 листопада 2012 року між сторонами, та повернути вказану земельну ділянку позивачу посилаючись на те, що відповідач порушив умови вказаного договору, оскільки використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, на якій розташовані частини п`яти капітальних нежитлових будівель.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року, позов Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області задоволено. Розірвано договір оренди землі № 31 від 07 листопада 2012 року укладений між Пірнівською сільською радою Вишгородського району Київської області та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Пірнівській сільській раді Вишгородського району Київської області земельну ділянку загальною площею 0,3000 га, кадастровий номер 3221886801:29:068:0236 з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Пірнове, урочище «Старик».

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

У липні 2022 року до суду касаційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, з якої вбачається, що річна оренда землі складає 443,52 грн, отже ціна позову в частині вимоги про розірвання договору оренди становить 1 330,56 грн, тому виходячи із цієї ціни позову сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру. Крім того, заявник посилається на те, що вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку передану в оренду має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 1 та 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пунктом п`ятим частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту положень пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України убачається, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення орендодавцю.

Ціна позову у цій справі за вимоги щодо розірвання договору оренди землі становить 1 330,56 грн (443,52 * 3). Крім того, є вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,3000 га, нормативно грошова оцінка якої становить 4 432,23 грн. Отже, ціна позову станом на 1 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що ця справа не може бути віднесена до категорії малозначних.

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду, тому посилання ОСОБА_1 є безпідставними.

Касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Янчук Анатолій Анатолійович, на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у справі за позовом Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслатизаявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара