Рішення

від 03.06.2010 по справі 3/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/155

03.06.10

За позовом   Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі                

                     1) Деснянської районної у м. Києві ради; 2) Комунального підприємства

                     «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Акація-2»

Про               стягнення 9 212,21 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокурора        Одуденко А.В. –помічник прокурора

Від позивача 1        не з‘явився

Від позивача 2        Хатченко Т.В. –по дов. № 08-18 від 08.01.2010

Від відповідача       не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі 1) Деснянської районної у м. Києві ради; 2) Комунального підприємства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акація-2»9 212,21 грн. заборгованості по орендній платі та по сплаті комунальних послуг, в зв‘язку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору № 1301 від 01.01.2007 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва в оренду.

Прокуратура в судовому засіданні 03.06.2010 позовні вимоги підтримала повністю.

Позивач 1 в судове засідання не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 20.04.2010 не виконав.

Позивач 2 позовні вимоги прокуратури  в судовому засіданні 03.06.2010 підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 03.06.2010 не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі  від 20.04.2010 та ухвалі від 05.05.2010 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась за адресами, що зазначені в позовній заяві, а саме згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 03.03.2010 за юридичною адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 66 та за адресою об‘єкта оренди : м. Київ, вул. Бальзака, 66/21.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що  примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 03.06.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників прокуратури та позивача 2, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача 2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 між Комунальним підприємством «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акація-2»(орендар) було укладено договір № 1310 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації № 1863 від 29.12.2006 передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення (далі об‘єкт оренди) за адресою м. Київ, вул. Бальзака, 66/21, загальною площею 25,90 кв. м. для розміщення магазину по продажу продтоварів та реалізацію горілчаних виробів.

Згідно з п. 2.1. договору об‘єктом оренди є нежитлове приміщення площею 25,90 кв. м., в тому числі 1 поверх –17,80 кв. м., ганок 4,30 кв. м., місця загального користування 3,80 кв. м. в т. ч. тамбур 3,80 кв. м.

Об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Деснянського району і знаходиться на балансі КП «Житлорембудсервіс», який є орендодавцем (п. 2.3 договору).

Спір виник в зв’язку з тим, що при проведенні прокуратурою перевірки дотримання чинного законодавства з оренди державного та комунального майна було встановлено, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди та комунальних послуг, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем 2 за період з серпня 2008 року по березень 2009 року в загальному розмірі 9 212,21 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Сторонами в п. 9.1. договору строк дії договору встановлений з 01.01.2007 до 30.12.2007.

В подальшому на підставі розпоряджень Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації № 96 від 28.01.2008, № 635 від 31.05.2008, № 1572 від 31.12.2008 сторонами були внесені зміни до договору та встановлений термін його дії до 31.03.2009.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району, затвердженої рішенням Деснянської районної у місті Києві ради № 7 від 07.12.2006 на дату підписання договору становить 45 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 1056,15 грн. без ПДВ.

01.03.2008 сторонами було внесено зміни до п. 3.1. договору визначивши, що розмір орендної плати становить 65 кв. м. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 1 525,55 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 3.2., п. 3.4. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення з серпня 2008 року по березень 2009 року.

Пунктом 3.7. договору визначено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного користування не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі рахунків вартості послуг, визначеному в додатку № 2 по сплаті за комунальні послуги (далі додаток № 2) до цього договору або договорів укладених орендарем безпосередньо з організаціями, що надають такі послуги.

Як вбачається з розрахунку  суми заборгованості до складу комунальних послуг, які несплачені відповідачем входить : технічне обслуговування, центральне опалення, вивіз сміття та утримання території.

Згідно п. 1.1. додатку № 2 до договору оренди, відповідач зобов‘язаний до 20 числа кожного місяця сплачувати кошти за комунальні послуги на рахунки позивача 2.

Пунктом 7 додатку № 2 визначено вартість технічного обслуговування за наступною формулою : 25,90 кв. м. х 0,35 грн. = 9,07 грн.

Позивачем 2 за технічне обслуговування інженерного обладнання нарахований  борг відповідачу за період серпень 2008 року - березень 2009 року в розмірі 72,56 грн.

Відповідно до п. 2.1. додатку № 2 нарахування плати за теплову енергію виконується згідно розрахункового договірного тепло-споживання на будівлю, пропорційно опалювальної орендованої або викупленої площі, у вигляді передоплати по тарифах встановлених КМДА з проведенням перерахунку в наступному місяці згідно документам про спожиту теплову енергію, наданих АК «Київенерго»та по закінченню опалювального сезону з коригуванням нарахувань за фактично використану теплову енергію.

Матеріали справи свідчать, що за фактично отримані відповідачем пропорційно опалювальної орендованої площі комунальні послуги з постачання теплової енергії за період листопад 2008 року –березень 2009 року відповідачу нараховані 716,42 грн.

Зобов’язання з оплати комунальних послуг з постачання теплової енергії  відповідач не виконав в повному обсязі, нараховані платежі не сплатив.

Пунктом 6 додатку № 2 визначено вартість витрат на утримання прибудинкової території в розмірі 5,50 грн. З 01.01.2009 згідно внесених до додатку № 2 змін вартість витрат на утримання прибудинкової території визначена в розмірі 8,41 грн.

Вартість витрат на утримання прибудинкової території нарахованих за період серпень 2008 року - березень 2009 року за обґрунтованими розрахунками позивача 2 становить  52,74 грн. та відповідачем сплачені не були.

Відповідно до п. 5.1 додатку № 2 в редакції змін підписаних 22.02.2008 розрахунок вартості за вивезення твердих побутових відходів здійснюється за видом діяльності підприємства та тарифами та витрат на утримання прибудинкової території становить 31,68  грн. в місяць.

З 01.01.2009 згідно внесених сторонами до додатку № 2 змін вартість витрат за вивезення твердих побутових відходів визначена в розмірі 47,36 грн. в місяць.

Позивачем 2 за вивезення твердих побутових відходів за період з серпня 2008 року по березень 2009 року відповідачу за обґрунтованими розрахунками нарахований борг в розмірі 363,22 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором щодо сплати комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості за вказаний період.

Згідно п. 4.1.2. договору орендар зобов‘язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати та комунальних послуг в сумі 9 212,21 грн. є обґрунтованими і підлягають повністю.

В частині позовних вимог в сумі 62,74 грн. позов задоволенню не підлягає, оскільки при розрахунку вартості комунальних послуг відповідачу нарахований інший розмір витрат вивезення твердих побутових відходів аніж встановлений додатком № 2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Заступника прокурора Деснянського району м. Києва є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акація-2»(м. Київ, вул. Бальзака, 66, код ЄДРПОУ 23727779) на користь Комунального підприємства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) 9 212 (дев‘ять тисяч двісті дванадцять) грн. 21 коп. заборгованості по орендній платі та по сплаті комунальних послуг.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акація-2»(м. Київ, вул. Бальзака, 66, код ЄДРПОУ 23727779) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

Сівакова В.В.

Рішення підписано 08.06.2010