Ухвала
17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 569/16199/18
провадження № 61-14960ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_2 , на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 5 серпня 2021 року у справі за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, про визнання недійсним договору дарування та застосування наслідків недійсності правочину,
ВСТАНОВИВ:
3 вересня 2021 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_2 , на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 5 серпня 2021 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 5 серпня 2021 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18, у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 405/5478/17, від 21 січня 2020 року у справі № 910/7815/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/1159/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_2 , на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 5 серпня 2021 року .
Витребувати з Рівненського міського суду Рівненської області матеріали цивільної справи № 569/16199/18 за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , від імені якої діє законний представник ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Плетньов Володимир Олександрович, про визнання недійсним договору дарування та застосування наслідків недійсності правочину.
Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2021 |
Оприлюднено | 08.10.2021 |
Номер документу | 100179095 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні