Ухвала

від 07.10.2021 по справі 2-1559/12

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 2-1559/12

Провадження № 6/727/237/21

У Х В А Л А

07 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Заверусі Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс , відповідач по справі ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі, -

встановив:

Заявник звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2012 року по справі 2-1559/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором № 002-25991-121107 від 12.11.2007 року в розмірі 5383,65 грн.

23.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс укладено договір про відступлення права вимоги № 2230/К.

Згідно з цим договором, заявник набуває право вимоги до відповідача, що виникло на підставі договору про надання кредиту № 002-25991-121107 від 12.11.2007 року.

Виходячи з наведених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс стало правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства Дельта Банк за кредитним договором № 002-25991-121107.

А тому просив замінити сторону стягувача з ПАТ Дельта Банк як вибулої сторони на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс у виконавчому листі по цивільній справі №2-1559/12.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій вимоги підтримав та просив справу розглядати у його відсутність.

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2012 року по справі 2-1559/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість в розмірі 5169,05 грн. та судові витрати в сумі 214,60 грн. (а.с.41).

Відповідно до договору №2230/К про відступлення прав вимоги від 23.04.2020 року та додатку №1 до нього (а.с.47-48), право вимоги за договором № 002-25991-121107 від 12.11.2007 року перейшло від ПАТ Дельта Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс .

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження , сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України Про виконавче провадження , строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.03.2021 року у справі №910/2954/17.

Як вбачається з матеріалів справи, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 20.12.2015 року, тому подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс , відповідач по справі ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.55, 442 ЦПК України, ст.ст.1, 11, 15 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

постановив:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс , відповідач по справі ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо в Чернівецький апеляційний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: