Постанова

від 12.08.2020 по справі 2-1559/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-1559/12 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 11 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №2-1559/12 за заявою виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 про знесення самовільно встановленого гаражу та огорожі

за апеляційною скаргою виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області

на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2020 року, яка постановлена під головуванням судді Волкової Н.Я. у м. Коростені,

в с т а н о в и в:

18 грудня 2019 року виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області (надалі - виконком Коростенської міської ради) подав до суду заяву, в якій просив видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2013 року в справі №2-1559/12 за його позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання знести за власний рахунок самовільно встановлений ним металевий гараж і огорожу в районі житлового будинку АДРЕСА_1 та привести самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану, а також поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заява обґрунтована тим, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2013 року позов задоволено. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 01 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, але ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року рішення Апеляційного суду Житомирської області від 01 листопада 2013 року скасоване та залишено в силі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2013 року. Державним виконавцем відділу ДВС Коростенського МУЮ 14 вересня 2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48678862 по зобов`язанню ОСОБА_1 знести самовільно встановлений гараж та привести земельну ділянку до первинного стану. Надалі постановою державного виконавця від 12 листопада 2015 року виконавче провадження закінчене із посиланням на рішення апеляційного суду, яким у задоволенні позову відмовлено. Однак, державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не перевірено чинність рішення суду апеляційної інстанції та не враховано ухвалу ВССУ від 02 квітня 2014 року. Виконком Коростенської міської ради 01 грудня 2015 року звернувся до відділу ДВС Коростенського МУЮ з вимогою поновити виконавче провадження, але отримав відповідь від 31 грудня 2015 року про те, що виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільно встановлений гараж і привести земельну ділянку до первинного стану надіслано до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області та для його виконання стягувачу слід повторно подати виконавчий лист до відділу ДВС разом із ухвалою ВССУ від 02 квітня 2014 року. Звернувшись до суду із заявою про повторну видачу виконавчого листа, виконком Коростенської міської ради отримав відповідь про те, що виконавчий лист 22 листопада 2018 року повторно видано ОСОБА_2 . У даній справі судом видавалося два виконавчі листи: 01 жовтня 2014 року - про зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільно встановлений гараж і огорожу та привести земельну ділянку до первинного стану; 27 листопада 2015 року - про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 214 грн. ОСОБА_2 22 листопада 2018 року отримала лише один виконавчий лист про стягнення судового збору. Наполягає на тому, що виконавчий лист від 01 жовтня 2014 року про зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільно встановлений гараж і огорожу та привести земельну ділянку до первинного стану, який державною виконавчою службою надісланий до суду разом із постановою про закінчення виконавчого провадження, не дійшов до суду та втрачений при пересилці. Вони пропустили строк для повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа про зобов`язання боржника знести самовільно встановлений гараж і огорожу та привести земельну ділянку до первинного стану у зв`язку з тим, що державна виконавча служба незаконно закінчила виконавче провадження №48678862, а також відправленням виконавчого листа разом із постановою нібито до Коростенського міськрайонного суду та втратою одного із виконавчих листів не з їх вини.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, виконком Коростенської міської ради Житомирської області подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задовольнити. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги пояснення начальника юридичного відділу виконкому Коростенської міської ради ОСОБА_2 та дійшов хибного висновку про те, що 22 листопада 2018 року виконкомом отримано виконавчий лист зобов`язального характеру. Посилання суду на те, що стягувач тривалий час не вживав ніяких заходів не відповідає дійсності, оскільки такий неодноразово звертався до суду та відділу ДВС із листами про повернення виконавчого листа для повторного звернення за примусовим виконанням. Суд також не надав належної оцінки тій обставині, що виконавче провадження про зобов`язання ОСОБА_1 знести самовільно встановлений гараж і огорожу та привести земельну ділянку до первинного стану закінчене безпідставно без урахування ухвали ВССУ від 02 квітня 2014 року. Окрім того, суд не вжив заходів щодо з`ясування у відділу ДВС інформації, чи подавався виконавчий лист повторно після 22 листопада 2018 року та який саме виконавчий лист пред`являвся виконкомом повторно; не досліджено факт наявності у архівній судовій справі доказів повернення виконавчого листа зобов`язального характеру; не враховано той факт, що у листі суду від 05 листопада 2019 року №19459/2019 зазначено, що ОСОБА_2 отримала виконавчий лист від 29 квітня 2013 року. Наголошено на тому, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2013 року про зобов`язання ОСОБА_1 знести, за власний рахунок, самовільно встановленого ним металевого гаражу і огорожі та привести самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану досі не виконане. Виконком не вправі самостійно вчиняти дії, пов`язані з виконанням рішення суду, та не в змозі примусити ОСОБА_1 вчинити дії, від вчинення яких останній ухиляється. Рішення може бути виконане лише виконавцем примусово, зокрема, без участі боржника з подальшим стягненням з нього коштів, витрачених на знесення самовільної прибудови.

ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Матеріалами справи доводиться та судом установлено, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 квітня 2013 року задоволено позов виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області та зобов`язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно встановлений ним металевий гараж і огорожу в районі житлового будинку АДРЕСА_1 та привести самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь виконкому Коростенської міської ради 214,60 грн. судового збору (а.с.65-66).

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 01 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позивачу було відмовлено у задоволенні позову. Надалі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року рішення суду апеляційної інстанції скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції від 29 квітня 2013 року (а.с.140-141).

Лише після ухвалення судами різних інстанцій вищезазначених судових рішень судом першої інстанції позивачу були видані два виконавчих листа від 29 квітня 2013 року. Так, 01 жовтня 2014 року виданий виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 знести, за власний рахунок, самовільно встановлений ним металевий гараж і огорожу в районі житлового будинку АДРЕСА_1 та привести самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану, а 27 листопада 2015 року - виконавчий лист про стягнення з відповідача 214 грн. судового збору (а.с.172-173). У обох виконавчих листах зазначено, що рішення набрало законної сили 02 квітня 2014 року та термін пред`явлення виконавчих листів до виконання один рік, тобто до 03 квітня 2015 року. На той час виконавчі листи могли бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Із заявою про примусове виконання рішення суду в частині зобов`язання ОСОБА_1 знести металевий гараж і огорожу та привести самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану виконком Коростенської міської ради звернувся до державної виконавчої служби лише 09 вересня 2015 року (а.с.174). Проте, постановою від 14 вересня 2015 року державним виконавцем Коростенського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №48678862 із примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

Пізніше, тим же державним виконавцем у даному виконавчому провадженні винесена постанова від 12 листопада 2015 року про закінчення виконавчого провадження, яка затверджена в.о. начальника відділу Коростенського міськрайонного управління юстиції (а.с.175). Закінчуючи виконавче провадження, державна виконавча служба зазначила про те, що рішенням апеляційного суду скасовано рішення суду першої інстанції та послалася на положення п.4 частини першої ст.49 Закону України Про виконавче провадження (скасування рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий документ). У постанові одночасно роз`яснений порядок її оскарження до суду.

Частина друга ст.49 Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка діяла на час винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, передбачала, що у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Супровідним листом від 12 листопада 2015 року копія постанови надіслана Коростенському міськрайонному суду із додатком на двох аркушах, а інші копії надіслані боржнику та стягувачу (а.с.175).

Листом від 01 грудня 2015 року виконком Коростенської міської ради підтвердив одержання ним постанови про закінчення виконавчого провадження, висловився з приводу закриття виконавчого провадження з порушеннями та попросив поновити виконавче провадження. Також даним листом виконком Коростенської міської ради направив державній виконавчій службі копії судових рішень та додатково на виконання виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на його користь судового збору (а.с.176). Дані обставини не викликають сумніву у колегії суддів апеляційного суду, оскільки узгоджуються із тієї обставиною, що виконавчий лист про стягнення судового збору стягувач одержав 27 листопада 2015 року, а не одночасно із іншим виконавчим документом, відносно якого порушує питання про поновлення пропущеного строку для пред`явленням його до виконання.

Відновлення ж виконавчого провадження №48678862 можливе було у разі, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження була б визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У матеріалах справи відсутні докази того, що виконком Коростенської міської ради оскаржив би законність постанови про закінчення виконавчого провадження до суду, а із листа в.о. начальника відділу ДВС Коростенського МРУЮ від 31 грудня 2015 року вбачається, що виконавчий лист, виданий судом 01 жовтня 2014 року, разом із постановою про закінчення виконавчого провадження надіслано до Коростенського міськрайонного суду (а.с.177). Одночасно ще раз повідомлено, що відповідно до ст.51 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження може бути відновлено у випадку, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби. Також запропоновано для виконання виконавчого листа, виданого 01 жовтня 2014 року Коростенським міськрайонним судом, подати повторно до державної виконавчої служби даний виконавчий документ, разом із ухвалою ВССУ від 02 квітня 2014 року.

Листом від 08 квітня 2016 року виконком Коростенської міської ради звертається до відділу ДВС Коростенського МРУЮ з проханням повернути виконавчий лист, виданий судом 01 жовтня 2014 року (а.с.220).

Вищевказане звернення виглядає алогічним, оскільки із переписки слідує, що раніше державна виконавча служба повідомляла виконком про те, що оригінал виконавчого листа, виданого судом 01 жовтня 2014 року, надіслала до суду разом із постановою про закінчення виконавчого провадження.

Суду не надано жодного документа, що впродовж 2017 року стягувачем вживалися хоча б будь-які заходи і виявлялася зацікавленість у виконанні виконавчого документа та лише 16 липня 2018 року, тобто через два роки (від квітня 2016 року), представник виконкому Коростенської міської ради Камінська Т. звернулася до Коростенського міськрайонного суду з проханням надіслати на адресу виконкому виконавчі листи, пославшись на те, що вони необхідні для повторного звернення до Коростенського МРВ ДВС ГТУЮ в Житомирській області (а.с.148,221).

На виконання вищевказаного запиту від 16 липня 2018 року представнику виконкому Коростенської міської ради за довіреністю Камінській Т. 22 листопада 2018 року повторно було видано виконавчий лист про зобов`язання відповідача знести за власний рахунок самовільно встановлений металевий гараж і огорожу.

Незважаючи на такі обставини, 25 жовтня 2019 року виконком Коростенської міської ради знову звернувся до Коростенського міськрайонного суду із листом за вих.№02-17/3363 із черговим проханням повторно видати виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 знести, за власний рахунок, самовільно встановлений ним металевий гараж і огорожу в районі житлового будинку АДРЕСА_1 та привести самовільно зайняту земельну ділянку до первинного стану, оскільки він необхідний для повторного звернення до виконавчої служби за примусовим виконанням рішення суду в зв`язку з тим, що у вересні 2019 року на ім`я міського голови надійшло колективне звернення мешканців міста з цього приводу. У даному листі також міститься прохання про те, що якщо виявиться, що у матеріалах справи відсутній виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 вчинити певні дії, - письмово повідомити про це.

Листом від 05 листопада 2019 року Коростенський міськрайонний суд повідомив виконком Коростенської міської ради про те, що 22 листопада 2018 року повторно було видано виконавчий лист від 29 квітня 2013 року про зобов`язання відповідача знести за власний рахунок самовільно встановлений металевий гараж та огорожу представникові за довіреністю ОСОБА_2 , згідно з запитом від 16 липня 2018 року (а.с.179). Одночасно також повідомлено, що виконавчий лист від 29 квітня 2013 року на адресу суду не повертався та в матеріалах справи відсутній.

Разом із тим, у поясненні начальника юридичного відділу виконкому Коростенської міської ради на ім`я міського голови Москаленка В.В. йдеться про те, що ОСОБА_2 22 листопада 2018 року отримала повторно виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь виконкому судового збору в сумі 214 грн., який був наявний у матеріалах судової справи. Інший виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 вчинити певні дії вона не отримувала, його не було у матеріалах архівної судової справи. Представник виконкому наполягає на тому, що оригінал виконавчого листа про зобов`язання ОСОБА_1 вчинити певні дії від виконавчої служби до суду не дійшов, бо виконавча служба навіть не зазначила дату його повернення.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не вжив заходів щодо з`ясування у відділу ДВС інформації, чи подавався виконавчий лист повторно після 22 листопада 2018 року та який саме виконавчий лист пред`являвся виконкомом повторно; не досліджено факт наявності у архівній судовій справі доказів повернення виконавчого листа зобов`язального характеру; не враховано той факт, що у листі суду від 05 листопада 2019 року №19459/2019 зазначено, що ОСОБА_2 отримала виконавчий лист від 29 квітня 2013 року повністю спростовуються наявністю у матеріалах даної цивільної справи постанови заступника начальника відділу ДВС Коростенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області Волківської О.П. від 15 травня 2018 року про закінчення виконавчого провадження №50291360 про стягнення з ОСОБА_1 на користь виконкому Коростенської міської ради судового збору в сумі 214 грн. у зв`язку із повним фактичним виконанням (п.9 частини першої ст.39 Закону України Про виконавче провадження ) та оригіналу виконавчого листа від 29 квітня 2013 року, виданого судом стягувачу 27 листопада 2015 року, із відміткою державного виконавця 15 травня 2018 року про його фактичне виконання (а.с.143-145). Такі документи знаходяться у матеріалах справи з 31 травня 2018 року.

Отже, хоча обидва виконавчих листа від 29 квітня 2013 року (дата ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі), але суд першої інстанції видавав їх у різні дати - 01 жовтня 2014 року та 27 листопада 2015, що є ідентифікуючою ознакою, крім зазначення змісту самого виконавчого листа та дозволяє виключити одержання ОСОБА_2 22 листопада 2018 року виконавчого листа про стягнення судового збору, оскільки такий виконавчий лист із травня 2018 року вже є реально виконаним, знаходиться з цього часу у матеріалах даної справи, що свідчить про відсутність потреби у його повторній видачі стягувачу з метою виконання. Натомість підтверджується та обставина, що 22 листопада 2018 року представнику виконкому Коростенської міської ради повторно видано судом саме виконавчий лист про зобов`язання відповідача знести за власний рахунок самовільно встановлений ним металевий гараж і огорожу в районі житлового будинку АДРЕСА_1 та привести самовільно зайняту земельну ділянку до первісного стану, який повернувся на адресу суду від державної виконавчої служби у листопада 2015 року разом із постановою про закінчення виконавчого провадження № 48678862 із примусового виконання виконавчого листа, який видав суд 01 жовтня 2014 року, як про те зазначається у листі голови Коростенського міськрайонного суду від 05 листопада 2019 року.

Із огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що довідавшись про повернення виконавчого листа про зобов`язання відповідача вчинити певні дії не пізніше грудня 2015 року та повторно отримавши даний виконавчий лист 22 листопада 2018 року, виконком Коростенської міської ради звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явленням виконавчого документа до виконання лише 21 грудня 2019 року, при цьому причини, на які посилається стягувач у обґрунтування заяви, не свідчать про їх поважність, а відтак підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа про зобов`язання відповідача вчинити певні дії відсутні.

Відповідно до частини першої ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явленням виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлений.

Хоча заявник посилається на те, що виконавчий лист втрачений при пересилці з виконавчої служби до суду, але ця обставина спростована матеріалами справи, про що йшлося за текстом вище.

До спірних правовідносин суд першої інстанції правильно застосував правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 21 серпня 2019 року в справі №2-836/1, що відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернулися із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явленням виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явленням його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явленням виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Виконання судового рішення дійсно є завершальною стадією судового провадження та невід`ємним елементом права на судовий захист, передбачений ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але таке право не може бути абсолютним.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому вона залишається без змін, що узгоджується із приписами ст.375 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в частині відмови у видачі дубліката виконавчого листа може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 17 серпня 2020 року.